Справа № 146/1265/25
"28" жовтня 2025 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Скаковської І.В.
при секретарі Іванової Ю.А.
присяжних Гунька Р.В., Макогонюк І.В.
заявниці ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Томашпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою, -
Заявниця ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи загиблою (померлою). Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 09 січня 2024 року ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та був зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 , як солдат, номер обслуги з відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону.
Під час проведення службового розслідування було встановлено, що 05 березня 2024 року, близько 6 год сапер інженерно-саперного відділення ОСОБА_5 доставляв службовим автомобілем чотирьох військовослужбовців до позиції оборони в населеному пункті Первомайське Донецької області. В автомобілі знаходився солдат ОСОБА_4 . При під'їзді до точки призначення відбувся вибух і в автомобілі повилітали вікна. ОСОБА_5 сказав всім вийти з машини. Усі вийшли і відразу впали на землю, так як знову відбувся вибух. Після чого вони почали бігти до укриття. Солдат ОСОБА_6 та солдат ОСОБА_7 побігли за ОСОБА_5 , далі пересувались солдат ОСОБА_4 та солдат ОСОБА_8 . ОСОБА_9 обстріл продовжувався і вони періодично зупинялись і падали. До точки, куди ОСОБА_5 мав провести бійців було приблизно 300 м. Прибувши до точки призначення він виявив, що солдат ОСОБА_4 та ОСОБА_8 по дорозі зникли. ОСОБА_5 повернувся до залишеного автомобіля, однак солдатів ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не виявив. Куди вони могли подітись йому невідомо.
За результатами службового розслідування складений висновок, що причиною зникнення безвісті солдата ОСОБА_4 стало виконання бойового завдання по здійсненню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з представниками підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації в Донецькій області.
Згідно сповіщення про зникнення безвісти від 12 березня 2024 року, ОСОБА_4 солдат, номер обслуги 3 відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйомну військової частини НОМЕР_1 , при виконанні бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України зник безвісти 05 березня 2024 року поблизу н.п. Первомайськ.
Просить оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, загиблим (померлим) за обставин безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 18 серпня 2025 року у справі відкрито провадження.
У судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Дунаєв І.Б. підтримав заяву та попросив суд звернути увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22, зокрема п.98 шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Відповідно до п.2 розділу 1 Переліку території, на яких ведуться бойові дії затвердженого Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України датою завершення бойових дій в с. Авдіївське зазначено 01 травня 2024 року.
Представник війської частини в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд судового засідання без участі сторони.
Представник Тульчинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Вислухавши пояснення заявниці, представника заявниці, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 15 листопада 2011 року виконкомом Мітлинецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_4 (а.с. 6)
В Акті службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в період часу 06:00-07:15 год, під час обстрілу із ствольної артилерії, поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області, було встановлено факт зникнення безвісти номера обслуги 3-го відділення кулеметного взводу стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 . З пояснення сапера інженерно-саперного відділення НОМЕР_4 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 стало відомо, що 05 березня 2024 року, близько 06:00 год, опитуваний доставляв службовим автомобілем чотирьох військовослужбовців до позицій оборони в населеному пункті Первомайське Донецької області. В автомобілі знаходились солдат ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_8 , солдат ОСОБА_10 , солдат ОСОБА_7 . При під'їзді до точки призначення відбувся вибух і в автомобілі повилітали вікна. ОСОБА_5 запитав чи всі цілі, і почувши ствердну відповідь сказав щоб усі вийшли з автомобіля. Усі вийшли і відразу впали на землю, так як знову відбувся вибух, скоріше за все працювала артилерія. ОСОБА_5 сказав, що потрібно бігти до укриття та тримати дистанцію мінімум десять метрів. Хлопці почали панікувати, так як це був їх перший виїзд на передову. Солдат ОСОБА_10 та солдат ОСОБА_7 побігли за ОСОБА_5 , далі пересувались солдат ОСОБА_4 та солдат ОСОБА_8 . ОСОБА_9 обстріл продовжувався і вони періодично зупинялись і падали. До точки куди опитуваний мав провести бійців було приблизно 300 метрів. Прибувши до точки призначення він виявив, що солдат ОСОБА_4 та солдат ОСОБА_8 по дорозі зникли. Засобів зв'язку у них не було. ОСОБА_11 залишив солдата ОСОБА_10 та солдата ОСОБА_7 та почав пересуватись у зворотному напрямі до автомобіля. Прибувши до автомобіля зниклих бійців він не виявив. Куди вони могли подітись йому не відомо. Він сів в автомобіль і поїхав до місця тимчасового розміщення 1-го стрілецького батальйону. Солдат ОСОБА_4 та солдат ОСОБА_12 були з особистою зброєю та повним спорядженням. Майно та зброя знаходилась разом із ними. У витязі із журналу бойових дій першого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 №65т від 05 березня 2024 року 59 ОМПБР за 09.03.2024 року, містяться обставини ведення бойових дій та зазначено, що 05 березня 2024 року о 06:35-07:16 год, під мінометного обстрілу противником, в населеному пункті Первомайське Донецької області зникли безвісти солдат ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_8 (а.с.12-19).
Згідно сповіщення про зникнення безвісти від 12 березня 2024 за №2201, ОСОБА_4 , номер обслуги відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_1 при виконані бойового завдання за призначенням під час воєнних дій на території України зник безвісти 05 березня 2024 року поблизу н.п. Первомайськ Донецької області (а.с. 20)
Так, оголошення фізичної особи померлою - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
За змістом ч.2 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У ч. 2 ст. 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначила, що для з'ясування змісту припису речення другого ч. 2 ст. 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права.
Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб'єктів і суспільні інтереси.
Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, законодавець хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.
Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені ч.2 ст. 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв'язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.
Речення друге ч. 2 ст. 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Частину другу ст. 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями.
Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.
Отже, телеологічне тлумачення норми права дозволяє врахувати специфіку випадків зникнення фізичних осіб під час активних бойових дій і акцентувати увагу на суспільній потребі у встановленні справедливості та визначеності щодо статусу зниклої особи, але лише після спливу розумного строку для її пошуку.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого ч. 2 ст. 46 ЦК Україниастини другої («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
Суд звертає увагу, що ст. 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з'являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів. Ст. 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.
Суд виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому ч.2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376 (далі - Наказ № 376). Зареєстровано в Міністерстві юстиції України11 березня 2025 року за № 380/43786.
У цьому Наказі № 376 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 376, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
Суд наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим ч. 2 ст. 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.
Не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Суду звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.
У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв'язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Заявниця просить оголосити ОСОБА_4 померлим, але доказів, які б безаперечно вказували на його загибель, а саме: очевидців події, які станом 05 березня 2024 року безпосередньо приймали участь у виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Первомайське Донецькій області разом з ОСОБА_4 та були очевидцями можливої його загибелі, суду не надала та матеріали справи не містять.
Акт службового розслідування за фактом зникнення ОСОБА_4 затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 неможливо припустити про вірогідну смерть ОСОБА_4 , оскільки останній може перебувати у полоні, що неможливо встановити на момент розгляду заяви про встановлення фізичної особи померлою і саме тому дана заява є передчасною і повинна бути подана саме за спливом законодавчо встановленого шестимісячного строку від дня закінчення воєнних дій.
Також суд зауважує, що відрахування початку шестимісячного строку з моменту можливої смерті ОСОБА_4 необхідно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі останнього, а саме: населеного пункту Первомайське Донецької області.
Відповідно Постанови Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX, «Про перейменування окремих населених пунктів та районів «село Первомайське Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області перейменовано на село Авдіївське.
Посилання представника заявника на Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, суд до уваги не бере, оскільки Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 376 від 28.02.2025 року.
Таким чином не можливо відрахування початку шестимісячного строку зазначеного у реченні другому ч.2 ст. 46 ЦК України, з моменту можливої смерті ОСОБА_4 , оскільки не закінчилися активні бойові дії на місці ймовірної загибелі останнього, а саме в населеному пункті Первомайське Донецької області.
Суд приймає до уваги висновки, зроблені у постанові Велика Палата Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 «Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (ч. 2 ст. 46 ЦК України).
З урахуванням конкретних обставин справи, суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підстав для задоволення заяви немає.
Керуючись ст. 46 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 268, 315, 354, 355 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 заінтересовані особи: Томашпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І. В. Скаковська
Повний текст рішення виготовлено 03 листопада 2025 року.
Присяжні Гунько Р.В.
Макогонюк І.В.