Справа № 703/7362/25
2/703/2502/25
про залишення позовної заяви без руху
04 листопада 2025 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частини будинку і присадибної земельної ділянки, що належать на праві власності в окремий самостійний об'єкт нерухомості,
03 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вказаною позовною заявою, в якій просить суд: виділити в натурі 2/5 частини житлового будинку та присадибної земельної ділянки у розмірі 0,1 га, що належать їй на праві власності по АДРЕСА_1 в самостійний об'єкт нерухомості, припинивши право спільної часткової власності на зазначене майно; визнати за нею право власності на зазначене майно як на окремий об'єкт нерухомого майна.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі за вищевказаним позовом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.175 та ст.177 ЦПК України.
Так, відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, позовна заява ОСОБА_1 , не містить, окрім прізвища, ім'я та по батькові відповідача, а також твердження, що відповідач в Україні не зареєстрована та не проживає, оскільки є громадянкою російської федерації, зареєстрована та постійно проживає на території російської федерації, яке, при цьому, не підтверджене доданими до позовної заяви документами, жодної інформації, передбаченої п.2 ч3 ст.175 ЦПК України, щодо відповідача.
При цьому, відсутність у позовній заяві ОСОБА_1 відомостей, передбачених п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, щодо відповідача ОСОБА_2 , позбавляють суддю об'єктивної можливості ідентифікувати останню та виконати вимоги ч.5 ст.187 ЦПК України.
Крім того, згідно п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
У позовній заяві ОСОБА_1 не вказано ціну позову та відсутнє обґрунтування причин невиконання п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України.
Однак, суддя зазначає, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Частиною 3 ст.364 ЦК України встановлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Отже, позов про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, є позовом майнового характеру, оскільки позивач як власник реалізує своє право спільної часткової власності на майно шляхом виділу частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.
З врахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 , які останньою ставляться на вирішення суду, а саме: 1) виділ в натурі частини житлового будинку та присадибної земельної ділянки; 2) визнання права власності на зазначене майно як на окремий об'єкт нерухомого майна, є вимогами майнового характеру.
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, оскільки не містить ціни позову.
Крім того, згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До позовної заяви ОСОБА_1 додано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №2.383499419.1 від 03 листопада 2025 року, згідно якої позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок.
Однак, приймаючи до уваги відсутність у позовній заяві ОСОБА_1 відомостей щодо ціни позову та вартості спірного нерухомого майна, суддя позбавлений об'єктивної можливості встановити, що сплачений позивачем розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову.
За вказаних обставин, позивачу ОСОБА_1 необхідно визначити ціну позову, яка має дорівнювати реальній ринковій вартості, станом на день звернення до суду з даним позовом, спірному нерухомому майну, або тотожному за видом, площею, характеристиками, розташуванням об'єкту нерухомого майна, з наданням до суду доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, або доказів на підтвердження вартості аналогічного за цими ж параметрами нерухомого майна, а також, у разі недостатності судового збору, який вже сплачений за вищевказаною квитанцією, надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогу майнового характеру, який підлягає до сплати у розмірі 1 відсотку від встановленої ціни позову.
Також, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч.1, 2, 4, 5 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
До позовної заяви ОСОБА_1 додані копії письмових доказів, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, однак жоден з них належним чином не засвідчений.
Не засвідчені або неправильно засвідчені копії документів є належними, проте недопустимими доказами.
Порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163:2020).
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху до усунення вищевказаних недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.175, 177, 185, 260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частини будинку і присадибної земельної ділянки, що належать на праві власності в окремий самостійний об'єкт нерухомості - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Ігнатенко