Справа № 138/3151/25
Провадження №:1-кс/138/877/25
Іменем України
04 листопада 2025 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання директора Новоушицького хлібокомбінату ТОВ «Агробізнес» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025020160000519 від 26.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
03.11.2025 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло вказане клопотання, яке мотивоване тим, що в провадженні слідчого відділення Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження № 12025020160000519 від 26.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. В даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду накладено арешт на автомобіль марки «Mercedes Benz Atego 1218», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «Агробізнес» (директор ОСОБА_3 ). Вказаний арешт було накладено з метою проведення експертизи технічного стану транспортного засобу, яка на даний час вже проведена. За викладених обставин директор Новоушицького хлібокомбінату ТОВ «Агробізнес» ОСОБА_3 просить слідчого суддю скасувати арешт накладений на вказаний транспортний засіб та повернути його власнику з правом користування без права відчуження.
У судове засідання ОСОБА_3 , слідчий та прокурор, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились. Директор Новоушицького хлібокомбінату ТОВ «Агробізнес» ОСОБА_3 подав заяву, в якійпросив клопотання задовольнити та розглянути без його участі. Прокурор ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, заперечив щодо його задоволення, оскільки вказаний автомобіль є речовим доказом та містить на собі сліди вчинення кримінального правопорушення. Крім того, на думку прокурора, в подальшому у кримінальному провадженні може бути заявлено цивільний позов про відшкодування завданої шкоди, а автомобіль являється майном, на яке можливо звернути стягнення. Слідчий ОСОБА_5 подав заяву, в якій просив розгляд клопотання провести без його участі, зазначив, що експертиза з транспортним засобом на даний час проведена та не заперечував щодо часткового скасування арешту на автомобіль з можливістю передачі його власнику у користування.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи слідчий суддя приходить до такого висновку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку. Зокрема, абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України визначає, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власником автомобіля марки «Mercedes Benz Atego 1218», державний номерний знак НОМЕР_1 є ТОВ «Агробізнес».
Ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.10.2025 встановлено, що слідчий довів, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку ненакладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню. Тому, з метою збереження речових доказів, проведення необхідних експертиз, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у кримінальному провадженні на вказаний вище транспортний засіб накладений арешт.
Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб'єктів указаного у ст. 170 КПК України.
Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність: належних підстав для арешту майна; доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "ОСОБА_5 та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Так, слідчим суддею встановлено, що на даний час в межах досудового розслідування кримінального провадження отримано висновок експерта за призначеною слідчим експертизою щодо дослідження технічного стану транспортного засобу, який належить ТОВ «Агробізнес».
Також в матеріалах кримінального провадження відсутні постанови про проведення будь-яких інших експертиз та досліджень щодо вказаного вище транспортного засобу.
Разом з тим, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні ще триває, належний ТОВ «Агробізнес» транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заборони відчуження арештованого майна, проте не вбачає підстав для подальшої заборони законному власнику користуватися ним.
Посилання прокурора про можливий позов потерпілої особи у межах кримінального провадження є припущенням, на якому не може ґрунтуватись наявність підстав для відмови у скасуванні арешту в частині користування майном. При цьому арешт в частині заборони відчуження транспортного засобу залишається чинним та не призведе до неможливості звернення стягнення на нього в разі наявності на те правових підстав.
За таких підстав клопотання слід задовольнити та повернути транспортний засіб власнику з правом користування, без права його відчуження.
Керуючись ст.ст. 98, 170, 174, 369-372 КПК України слідчий суддя,-
Клопотання директора Новоушицького хлібокомбінату ТОВ «Агробізнес» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025020160000519 від 26.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України задовольнити.
Повернути автомобіль марки «Mercedes Benz Atego 1218», державний номерний знак НОМЕР_1 власнику ТОВ «Агробізнес» (директор ОСОБА_3 ) з правом користування, без права відчуження.
Матеріали кримінального провадження № 12025020160000519 від 26.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК Україниповернути до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути подано під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1