Справа № 697/2379/24
Провадження № 2/697/176/2025
(ЗАОЧНЕ)
30 жовтня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Сивухіна Г.С.
за участю секретаря с/з? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Канів Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення запису, як батька з актового запису про народження дитини,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
В обґрунтування позову зазначає, що вони з відповідачем мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач допомогу на утримання доньки не надає, а позивач не в змозі забезпечувати їх з відповідачем дочку самостійно. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, а також аліменти на утримання позивача у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення донькою трьох років.
08.11.2024 відповідачем ОСОБА_3 подано до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення запису, як батька з актового запису про народження дитини.
Позов обґрунтований тим, що він хоча і визнав себе батьком народженої дитини, але у нього існують обґрунтовані сумніви про походження народженої дитини саме від нього. Просить суд виключити відомості про його батьківство з актового запису № 28 від 08.03.2023, як батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Судові витрати покласти на відповідача.
У ході розгляду справ проведено наступні процесуальні дії:
Ухвалою суду від 25.10.2024 провадження у справі за первісним позовом відкрито, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 11.11.2024 прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом і об'єднано в одне провадження, витребувано докази у справі.
Ухвалою від 11.11.2024 здійснено перехід з розгляду справи у спрощеному порядку без виклику сторін в розгляд справи у порядку загального провадження, призначено у справі підготовче засідання.
Ухвалою від 23.12.2024 призначено у справі судово-генетичну експертизу, виконання якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, провадження у справі зупинено.
08.07.2025 до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення призначеної судом експертизи у зв'язку з її несплатою.
Ухвалою від 11.08.2025 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 21.08.2025 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, скеровано до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, первісні позовні вимоги підтримали повістю, просили позов задовольнити. Заперечувала щодо задоволення зустрічного позову, дитина народження від ОСОБА_3 на підтвердження чого нею з донькою було здано аналізи для проведення тесту ДНК, однак позивачем за зустрічним позовом оплату експертизи проведено не було (а.с.69).
Відповідач за первісним позовом у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Повідомлення про причину неявки в судове засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не надано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до актового запису про народження № 28 від 08.03.2025, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каневі. Її батьками зазначено: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про батька внесено на підставі спільної заяви батьків про визнання батьківства від 08.03.2023 (а.с.45).
Відповідно до ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.
До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Згідно пункту 11 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року судам слід враховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), звернувшись з позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Так, судом встановлено та не оспорюється сторонами, що за клопотання позивача за зустрічним позовом у справі було призначено судово-генетичну експертизу, виконання якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, однак вартість проведення експертизи позивачем (заявником клопотання про призначення експертизи) не сплачена, у зв'язку з чим ухвалу повернуто без виконання (а.с.64,68,74).
Верховний Суд у постановах від 23.10.19 (справа № 382/2559/15-ц) та від 19.09.2018 (справа № 761/10732/16-ц) дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Європейський суд з прав людини зауважив, що ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (справа № 3451/05 "Калачова проти Російської Федерації", § 34, від 7 травня 2009 року).
Відповідно до ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Враховуючи, що позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 належним чином повідомлявся про призначення судово-генетичної експертизи, не провів оплату вартості призначеної судом експертизи, суд вважає за можливе визнати факт його ухилення від участі в експертизі.
Відсутність оплати проведення експертизи свідчить про небажання ОСОБА_3 отримати точні висновки щодо походження дитини на підтвердження його доводів про батьківство щодо їх з відповідачем спільної дитини.
ОСОБА_3 не довів наявність поважних підстав, які перешкоджали йому оплатити вартість проведення експертизи.
Оцінивши процесуальну поведінку позивача з точки зору дотримання ним критерію добросовісності використання процесуальних прав, суд дійшов висновку, що він навмисно ухилився від проведення судово-генетичної експертизи, яку було призначено за його клопотанням з метою оспорювання його батьківства.
Вказані дії позивача та його бездіяльність призвели до неможливості проведення експертизи, та спростування його заперечення щодо походження дитини.
Вказане повністю узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 25.08.2020 у справі № 478/690/18 від 09.09.2020 у справі № 277/836/16-ц, від 08.03.2023 у справі № 205/5698/21, від 26.04.2023 у справі № 199/3284/19. Така правова позиція щодо застосування положень статті 109 ЦПК України є незмінною.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, оскільки позивач не довів відсутність кровного споріднення між ним та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому підстави для виключення відомостей про особу позивача як батька дитини з актового запису про її народження, відсутні.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем за зустрічним позовом при розгляді справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Щодо первісного позову про стягнення аліментів, суд зазначає наступне.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст.180 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ураховуючи принцип рівності батьків у зобов'язанні утримувати своїх дітей, а також те, що відповідач за первісним позовом, який є працездатною особою, зобов'язаний та має можливість утримувати свою доньку, суд дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази на предмет їх належності, допустимості та достатності для правильного вирішення справи, дійшов висновку, що аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку відповідача, відповідатимуть як інтересам сторін по справі, так і вимогам розумності і справедливості та їх розмір буде необхідним та достатнім та співмірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання.
Відповідно до змісту ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, судом встановлено, що позивач має право на утримання від відповідача до досягнення їхньою дитиною трирічного віку.
По змісту ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також аліменти на дружину у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення донькою ОСОБА_5 трирічного віку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи і серед іншого, витрати на правову допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір сплачено не було, оскільки вона є звільненою від цих витрат на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, оскільки первісний позов ОСОБА_2 задоволено, а тому незалежно від форми їх заявлення питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України.
Оскільки позивача ОСОБА_2 звільнено від сплати судового збору (не понесено судових витрат), тому судові витрати на відповідача не покладаються.
Аналогічна позиція висловлена в постанові ВП ВС від 13.07.2022 по справі №496/3134/19 (п.41-46).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Судом встановлено, що при зверненні до суду з зустрічним позовом, ОСОБА_3 було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., а тому дані витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 81, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від всіх її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.10.2024 і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24.10.2024 і до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення запису, як батька з актового запису про народження дитини - відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 04.11.2025.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Г . С . Сивухін