Справа № 697/1952/25
Провадження № 2/697/971/2025
04 листопада 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді Деревенського І.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі - ТОВ «Цикл Фінанс»), в особі представника Дорошенко Марини Анатоліївни, через систему «Електронний суд» звернулось до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором за Кредитним договором № №22034000116387 від 14.03.2019 у розмірі 52198,79грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 38752,59 грн.; простроченої заборгованість по відсоткам - 3127,90 грн.; простроченої заборгованість по комісії - 8724,16 грн.; збитків від інфляції - 1371.18 грн.; 3% річних у розмір - 222.96 грн.; судового збору у розмірі 2147,20 грн.; витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн..
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14.03.2019 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі - АТ «Банк Кредит Дніпро») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №22034000116387 у відповідності до якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 14.03.2020.
Після підписання кредитного договору відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена Кредитним договором.
15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
Позивач зазначає, що на дату звернення ТОВ «Цикл Фінанс» до суду борг за Кредитним договором становить: 50604.65 грн., яка складається з: суми боргу по тілу кредиту - 38752,59 грн.; суми боргу по відсоткам - 3127,90 грн.; боргу по комісії - 8724,16 грн..
Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право належного кредитора до відповідача за Кредитним договором.
Заборгованість за Кредитним договором виникла на підставі користування відповідачем кредитними коштами, які після вдалого використання відповідач відмовився повертати чим грубо порушив взяті на себе зобов'язання.
Позивач зазначає, що на момент подання позовної заяви зобов'язання з приводу повернення кредитних коштів за Кредитним договором відповідачем не виконано ні первісному кредитору, ні новому, у зв'язку з чим наявна заборгованість за Кредитним договором в сумі 50604.65 грн.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних за Кредитним договором, що становить: 222.96 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за Кредитним договором, що становить: 1371.18 грн..
Заборгованість за Кредитним договором враховуючи санкції ст. 625 ЦК України становить - 52198.79 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 38752,59 грн.; простроченої заборгованість по відсоткам - 3127,90 грн.; простроченої заборгованість по комісії - 8724,16 грн.; збитків від інфляції - 1371.18 грн.; 3% річних у розмір - 222.96 грн..
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить задовольнити позовні вимоги і стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн..
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 01.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник позивача, повідомлений через систему «Електронний суд». Крім того в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.5).
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.98-99), що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд. Також, на офіційному сайті Канівського міськрайонного суду Черкаської області були зазначені відомості про дату та час розгляду справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Станом на 04.11.2025 клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Судом встановлено, що 14.03.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №22034000116387, умовами якого є: сума кредиту 109600 грн; строк кредитування 12 місяців, кінцева дата повернення 14.03.2020; щомісячна комісія 1,99% від суми кредиту; процентна ставка 0,001% річних. Договором передбачений графік погашення заборгованості, який включає в себе 12 платежів, відповідно до якого загальна вартість кредиту складає 135773,08 грн. (а.с.10).
Відповідно до виписки по особистому рахунку відповідача АТ «Банк Кредит Дніпро» перерахувало кредитні кошти ОСОБА_1 , якими останній активно користувався (а.с.20-95).
15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до відповідача за Кредитним договором №22034000116387 (а.с.21-24).
Заборгованість за Кредитним договором враховуючи санкції ст. 625 ЦК України становить 52198,79 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 38752,59 грн.; прострочена заборгованість по відсотками - 3127,90 грн.; прострочена заборгованість по комісії - 8724,16 грн.; збитки від інфляції - 1371,18 грн.; 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України - 222,96 грн..
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти за Кредитним договором №22034000116387, в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати від боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, у даному випадку непогашеної заборгованості за тілом кредиту.
На підставі наведеного, виходячи із принципів об'єктивності, реальності і справедливості, суд вважає за необхідне стягненню з відповідача на користь позивача суми заборгованості за Кредитним договором № 22034000116387.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором № 22034000116387 від 14.03.2019 в сумі 41880,49 грн., яка складається з: суми боргу по тілу кредиту становить 38752,59 грн.; суми боргу по відсоткам 3127,90 грн..
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також суд враховує що 3% річних та інфляційні витрати нараховувались виключно до 23.02.2022.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 1371,18 грн. збитків від інфляції за період з 15.12.2021 по 23.02.2022 та 3% річних за цей же період в розмірі 222,96 грн., а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості по простроченій комісії в розмірі 8724,16 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.
Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов'язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов'язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв'язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.
Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07.06.2023 у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).
Враховуючи те, що відповідачу встановлено комісію, пов'язану з наданням кредиту в сумі 8724,16 грн., суд приходить до висновку про те, що положення договору в цій частині є нікчемними.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії необхідно відмовити з підстав їх необґрунтованості.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правничу правову допомогу позивачем надано: договором про надання правової допомоги №43453613/1 від 25.03.2025 (а.с.18-20), додаткову угоду №22034000116387 від 21.07.2025 (а.с.6 на звороті); акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 21.07.2025, відповідно до якого послуги надано на загальну суму 6000 грн. (а.с.11); детальний опис наданих послуг від 21.07.2025 (а.с.12); ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1936191 від 23.07.2025 (а.с.6), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 10682/10 (а.с.14-15).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 3000 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, оскільки справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні.
Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 52198,79 грн. і задоволено на суму 43474,63 грн., тобто на 83,29%.
Таким чином, з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Цикл Фінанс» слід стягнути 1788,40 грн. судового збору.
Підстави для негайного виконання рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 141, 258,259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 512,516, 525-526, 1049-1050, 1054-1055,1077-1078 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 22034000116387 від 14.03.2019 у розмірі 43474,63 грн. (сорок три тисячі чотириста сімдесят чотири гривні 63 копійки), яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 38752,59 грн.; простроченої заборгованість по відсоткам 3127,90 грн.; - збитків від інфляції - 1371,18 грн.; 3% річних - 222,96 грн..
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір у сумі 1788,40 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім гривень 40 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати на правову допомогу в розмірі 3000, 00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду складено 04.11.2025.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ: 43453613, місцезнаходження: м. Київ вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І . І . Деревенський