Справа № 694/1628/25
провадження № 2/694/806/25
22.10.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Смовж О.Ю.
з участю секретаря судового засідання Портян С.Б.,
представника позивача - адвоката Токар О.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат Токар Ольга Михайлівна, до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Міністерство оборони України, Шполянський відділ державної реєстрації актів Цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення батьківства,
встановив:
ОСОБА_2 через уповноваженого представника - адвоката Токар О.М. звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд: встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її біологічним батьком, а також внести відповідні зміни до актового запису про її народження.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання загинув ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим Шполянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області, актовий запис №378.
До загибелі ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем - ОСОБА_1 (відповідач 2), з якою мали спільного сина - ОСОБА_5 , 2015 року народження.
До утворення нової сім'ї ОСОБА_4 мав інший шлюб з матір'ю позивача - ОСОБА_6 , з якою розлучився 16.02.2005, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, актовий запис № 22. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 та його перша дружина ОСОБА_6 спробували відновити стосунки та продовжували проживати разом, 19.03.2006 вже у позашлюбних відносинах народилася спільна дитина - позивач ОСОБА_2 . Проте, через декілька років ОСОБА_4 та ОСОБА_6 дійшли висновку, що спроба відновити стосунки зазнала невдачі, подальше спільне життя не вбачали за доцільне. Надалі ОСОБА_6 виїхала до Італії, а ОСОБА_4 вирішив утворити нову сім'ю, уклавши шлюб з ОСОБА_7 . Після розставання ОСОБА_2 забрала до себе бабуся по матері - ОСОБА_8 , водночас обидва з батьків - і батько, і матір, підтримували зв'язок з дитиною, спілкувалися, брали участь у вихованні та розвитку, забезпечували матеріально. ОСОБА_6 не зверталася до суду із позовом про стягнення аліментів, оскільки ОСОБА_4 повністю усвідомлював та виконував свій обов'язок щодо утримання дитини.
Згодом позивач переїхала до матері в Італію, вступила на навчання до Державного професійного інституту харчової промисловості та готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, де на сьогодні продовжує навчання.
Після загибелі батька, його мати - бабуся позивачки з батьківської лінії ОСОБА_3 (відповідач 1) наполягала на тому, щоб ОСОБА_9 приїхала до України та оформила свої права на виплату частки соціальної допомоги від держави для членів сім'ї загиблого військовослужбовця.
Прибувши в Україну на початку 2025 року, позивач подала заяву приватному нотаріусу щодо спадщини, а також звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про виплату частки соціальної допомоги у зв'язку із загибеллю батька. Під час розгляду документів, зокрема, свідоцтва про народження ОСОБА_2 , з'ясувалося, що в актовому записі про народження запис здійснено за статтею 135 Сімейного кодексу України (зі слів матері). Тобто, юридичне підтвердження походження позивача від ОСОБА_4 відсутнє, що стало для усіх неочікуваним, оскільки прізвище та по батькові позивача повністю відповідають відомостям про батька, а за життя батька ніяких розмов про те, як технічно відбувалася процедура реєстрації дитини, не велося.
Відтак, для оформлення соціальних прав позивачу необхідно встановити факт спорідненості з ОСОБА_4 .
Дружина ОСОБА_4 (відповідач 2) зайняла позитивну позицію із даного питання та, вважаючи правильним та справедливим, разом із сином ОСОБА_10 та ОСОБА_11 звернулися до медико-генетичного центру «Мама Папа» для проведення генетичної експертизи, за результатами якої згідно з висновком №47690 від 12.05.2025 встановлено ймовірність того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народжений матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , народжена іншою матір'ю, мають спільного біологічного батька, складає 96,3%.
Посилаючи на такі, а також на інші докази, позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.06.2025 (суддя Смовж О.Ю.) відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 04.08.2025, під час якого визначено виключити з кола учасників процесу неповнолітнього ОСОБА_5 , та вважати Міністерство оборони України та Шполянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) третіми особами без самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою суду від 04.08.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.
Від відповідача ОСОБА_3 , та третьої особи - Шполянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надішли заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, відповідач позовні вимоги визнає, третя особа не заперечує проти задоволення позовних вимог. Представник третьої особи - Міністерства оборони України на відеозв'язок у призначену дату та час не вийшла.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 08.04.2006, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Шполянського районного управління юстиції,ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 ,про що в Книзі реєстрації народжень 08.04.2006 зроблено відповідний актовий запис за №40. Батьками дитини записані: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
Виходячи з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, міститься запис №40 про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області. Батьками дитини записані ОСОБА_6 (мати), ОСОБА_4 (батько), запис проведено на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері).
Як встановлено судом з пояснень представника позивача та відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання загинув ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим Шполянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області, актовий запис №378.
Відповідно до довідки про причину смерті від 08.07.2024 ОСОБА_4 отримав множинні сліпі та наскрізні проникаючі осколкові поранення грудної клітини та кінцівок, вибухову травму від військових дій.
Відповідно до сповіщення сім'ї №110 від 06.07.2024, адресованого ОСОБА_1 , солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навідник стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 , вірний військовій присязі загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 мужньо виконуючи військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність, поблизу населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області (а.с.19).
До загибелі ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем - ОСОБА_1 (відповідач 2), з якою мали спільного сина - ОСОБА_5 , 2015 року народження.
До укладення зазначеного шлюбу ОСОБА_4 до 16.02.2005 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , а після розірвання шлюбу продовжували проживати спільно та мали позашлюбні цивільні стосунки, від яких народилася спільна дитина - ОСОБА_9 .
Після сплину декількох років ОСОБА_4 та ОСОБА_6 дійшли висновку, що спроба відновити стосунки зазнала невдачі, подальше спільне життя не вбачали за доцільне. Надалі ОСОБА_6 виїхала до Італії, а ОСОБА_4 вирішив утворити нову сім'ю, уклавши шлюб з ОСОБА_7 . Після розставання ОСОБА_2 забрала до себе бабуся по матері - ОСОБА_8 , водночас обидва з батьків - і батько, і матір, підтримували зв'язок з дитиною, спілкувалися, брали участь у вихованні та розвитку, забезпечували матеріально. ОСОБА_6 не зверталася до суду із позовом про стягнення аліментів, оскільки ОСОБА_4 повністю усвідомлював та виконував свій обов'язок щодо утримання дитини.
В матеріалах справи містяться фото світлини (а.с.14-16), з яких вбачається, що ОСОБА_4 проводив час з малолітньою ОСОБА_9 , брав участь у хрестинах, спілкування з дитиною відбувалося в присутності численних родичів.
Факт батьківства ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 підтвердила в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 , яку допитано також в якості свідка, та яка зазначила, що із загиблим були однокласниками, зустрічалися, дружили під час навчання в школі, потім дороги розійшлися, кожний утворив сім'ю. У ОСОБА_12 була дружина - ОСОБА_13 , з якою вони спільно проживали, допоки дитині не виповнилося два роки, після чого розійшлися, оскільки батьки втручалися у життя подружжя і сім'я розпалася. Водночас, ОСОБА_12 підтримував стосунки із донькою, допомагав матеріально, спілкувався телефоном та особисто. Перед тим, які відправитися на захист Вітчизни пообіцяла ОСОБА_12 , що ОСОБА_9 ображати не будуть, оскільки вона є його донькою. Виконуючи свою обіцянку, відповідач 2 після загибелі ОСОБА_12 проявила ініціативу та разом з їхнім спільним сином та ОСОБА_9 зробити ДНК-аналіз для підтвердження факту його батьківства, оскільки при оформленні документів виявилося, що в актовому записі про народження батько зазначений зі слів матері.
Інший відповідач - ОСОБА_3 - мати загиблого у письмовій заяві визнала позовні вимоги, підтвердила факт батьківства ОСОБА_12 по відношенню до ОСОБА_9 .
Представник позивача також пояснила суду, що питання подано до суду в порядку позовного провадження, оскільки спочатку позиція матері загиблого ОСОБА_4 була суперечливою, у зв'язку із напруженими відносинами із матір'ю та іншою бабусею позивачки, проте згодом позиція змінилася, щоб інтереси ОСОБА_2 , як дочки загиблого, також були дотримані.
Судом встановлено також мету подачі позову до суду - для оформлення та отримання у подальшому відповідної соціальної державної допомоги після загиблого, а також реалізації спадкових прав.
Згідно з довідкою приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Білоуса В.П. від 16.04.2025 ОСОБА_2 повідомлено, що спадщину померлого ОСОБА_4 прийняли чотири спадкоємці, серед яких і ОСОБА_2 (а.с.20).
Підтверджено також обставини звернення ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про отримання матеріальної допомоги, у зв'язку з чим їй надався перелік документів, необхідних для подачі та вирішення поставленого питання.
Згідно з висновком №47690 від 12.05.2025 медико-генетичного центру «Мама Папа» генетичної експертизи, встановлено ймовірність того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народжений матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , народжена іншою матір'ю, мають спільного біологічного батька, складає 96,3%.
Виходячи з встановлених фактичних обставин та досліджених доказів, суд вважає підтвердженими та обґрунтованими позовні вимоги позивача, які підлягають задоволенню.
Згідно зі статтями 121,125 Сімейного кодексу України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них.
У випадку коли мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Відповідно до положень статей 128,130 СК України заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній.
При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст. 130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про встановлення факту батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 130 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Таким чином, надаючи оцінку доводам представника позивача та зібраним по справі письмовим доказам, суд дійшов висновку що належними та допустимими доказами доведено факт батьківства ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.16.4. Розділу II вищевказаних Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Оскільки, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення батьківства, підлягають задоволенню і вимоги щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, в позовній заяві не міститься клопотання позивача про стягнення судових витрат з відповідача. Відтак судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 76-81,89,141,293,319 ЦПК України, ст.ст.55,121,125,130,134,135 Сімейного кодексу України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_2 , представник позивача - адвокат Токар Ольга Михайлівна, до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа Міністерство оборони України, Шполянський відділ державної реєстрації актів Цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення батьківства -задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , є біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за № 40 від 08.04.2006 року, складеноговідділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції у Черкаській області, а саме - зазначити батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Прізвище дитини залишити без змін « ОСОБА_14 , по батькові залишити без змін « ОСОБА_12 ».
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04.11.2025.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , засоби зв'язку відсутні).
Відповідач 1: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач 2: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_6 ).
Суддя О.Ю.Смовж