Справа № 690/529/25
Провадження № 2/690/329/25
03 листопада 2025 року м. Багачеве
Багачевський міський суд Черкаської області
у складі: головуючого - судді Здоровила В.А.
з участю секретаря Мельник С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором,
представник позивача ТОВ «Діджі Фінанс» Романенко М.Е., через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із до ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 633317 від 15.06.2021 у розмірі 16 235, 20 грн., а також понесені судові витрати по справі по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000, 00 грн..
В обґрунтування позову вказує, що 15.06.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та до ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №633317, на підставі якого ТОВ «Слон Кредит» перерахувало кредитні кошти на картковий рахунок до ОСОБА_1 в розмірі 10 000, 00 грн..
В подальшому, 28.08.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу № 2808-23, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги, в тому числі і до відповідача до ОСОБА_1 ..
Відповідно до витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 16 235, 20 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 8 355, 40 грн.; сума заборгованості за відсотками 7 879, 80 грн..
Оскільки відповідач не виконала своїх грошових зобов'язань з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Багачевського міського суду Черкаської області від 15.08.2025 цивільну справу було прийнято до провадження, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в прохальній частині позовної заявив просить розгляд справи провести без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
У судове засідання відповідач до ОСОБА_1 не з'явилася, судом повідомлялася у встановленому законом порядку про місце, день та час розгляду справи, про поважність причин неявки суд не повідомила. Відзив на позов не подала.
Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідача, яка повідомлялася судом у встановленому законом порядку про час, дату і місце судового засідання та не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву проти позову та проти такого порядку розгляду справи не заперечував представник позивача.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
В судовому засіданні встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
15.06.2021 між до ОСОБА_1 та ТОВ «Слон Кредит» був укладений договір про споживчий кредит № 633317 (а.с.17-18), згідно з умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 10 000, 00 грн., строком на 730 днів із 15.06.2021 та терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів з користування кредитом (дата платежу) 15.06.2023 (п.п. 1.2, 1.3, 1.4 договору).
П. 1.5 вказаного договору визначено тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом - 25% в день (9125% річних), за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту 100% річних.
Також, сторонами підписано графік платежів та розрахунок загальної заборгованості за споживним кредитом, паспорт споживчого кредиту та анкету заяву на кредит № 633317 від 15.06.2021. Вказані документи засвідчені підписами відповідача до ОСОБА_1 (а.с.19-20, 21).
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору. Позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором № 633317 від 15.06.2021, оскільки на виконання вказаного договору перерахував 15.06.2021 на рахунок відповідача 10 000, 00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 6074 від 15.06.2021 (а.с.27).
Ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ст. 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними з виконанням кредитного договору і договору факторингу, та регулюються гл. 71, 73 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з цим, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
В судовому засіданні встановлено, що 28.08.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу № 2808-23, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» передало (відступило) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників (а.с.23-24).
Відповідно до витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 633317 від 15.06.2021 в загальній сумі 16 235, 20 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 8 355, 40 грн.; сума заборгованості за відсотками 7 879, 80 грн..
Доказів того, що такий договір визнаний недійсним чи його дійсність оскаржується у судовому порядку, суду не надано.
За таких підстав, суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 633317 від 15.06.2021 на загальну суму 16 235, 20 грн..
Ст. 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем були отримані кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені договором № 633317 від 15.06.2021 і вона користувалася цими коштами. Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 не належним чином виконувала свої зобов'язання за договором № 633317 від 15.06.2021, внаслідок чого в неї виникла заборгованість в загальній сумі 16 235, 20 грн., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту 8 355, 40 грн.; сума заборгованості за відсотками 7 879, 80 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 633317 від 15.06.2021 (а.с.13).
При цьому, варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставини спірних правовідносин.
Враховуючи ту обставину, що в порушення умов договору № 633317 від 15.06.2021, відповідач, фактично отримані та використані нею кошти, у добровільному порядку не повернула, чим порушила права кредитора, а досудова вимога позивача про повернення кредитних коштів від 31.07.2024 року за вих. № 2196608004-АВ (а.с.30) залишена останньою без належного реагування, а тому суд вважає за необхідним стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 633317 від 15.06.2021 в розмірі 16235, 20 грн..
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ч. 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією про сплату № 633317 від 01.08.2025 (а.с.29). Відтак, з урахуванням вказаних норм закону та враховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
П. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 (а.с.15-16), укладений між позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Лівак І.М.; додаткову угоду № 633317 від 30.05.2025 (а.с.26) до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025; детальний опис робіт (надання послуг) від 30.05.2025 (а.с.14); акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (надання робіт, надання послуг) № 633317 від 30.05.2025 (а.с.10), згідно яких позивач отримав від ОСОБА_2 наступні послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин 1,5 год., вартість 2 250, 00 грн.; складання позовної заяви 3 год., вартість 3 000, 00 грн.; формування додатків - 1 год., вартість 500, 00 грн.. Всього надано послуг на загальну суму 6 000, 00 грн..
Таким чином, зважаючи на задоволення позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та документально підтверджених витрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000, 00 грн..
На підставі ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 1, 3, 11, 205, 207, 509, 512, 525, 526, 610-612, 615, 626 - 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 8, 42, 61 Конституції України та керуючись ст. 4, 12, 77, 81, 83, 89, 95, 126, 141, 258, 259, 263 - 265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», що знаходиться за адресою: вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1, місто Бровари, Київська область, 07406, ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО 334851 заборгованість за кредитним договором № 633317 від 15 червня 2021 року в розмірі 16 235 (шістнадцять тисяч двісті тридцять п'ять) гривень 20 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», що знаходиться за адресою: вулиця Симона Петлюри, будинок 21/1, місто Бровари, Київська область, 07406, ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО 334851 понесені витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 гривень 00 копійок, а всього 8 422 (вісім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Багачевським міським судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Багачевського міського суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке не буде скасовано.
Головуючий В.А. Здоровило