Дата документу 03.11.2025Справа № 554/15707/25
Провадження № 2-н/554/4929/2025
Іменем України
03 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Л.В., розглянувши заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за комунальні послуги, -
Заявник ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за комунальні послуги в розмірі 175068,55 грн за період з 01.12.2021 року по 01.10.2025 року.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд встановив наступне.
Питання, пов'язані із видачею судового наказу, врегульовано у розділі ІІ ЦПК України. Отже, при вирішенні питання щодо можливості видачі судового наказу, суд керується положеннями вказаного розділу ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Крім того, ч. 3 ст. 19 ЦПК України встановлює, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Вимоги до змісту заяви про видачу судового наказу наведені ст. 163 ЦПК України.
Проаналізувавши матеріали поданої заяви, співставивши їх із вимогами у вищезазначеній статті, суд дійшов висновку, що наявні підстави для відмови у видачі судового наказу, зважаючи на наступне.
Як вбачається із поданої заяви, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» просить стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг в розмірі 175 068,55 грн.
Суд зауважує, що на думку суду, заборгованість у розмірі 175 068,55 гривень не є незначною грошовою сумою.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом з 01.01.2025 року складає 3028 гривень. Заявлена сума стягнення за судовим наказом у розмірі 175 068,55 гривень більше ніж у п'ятдесят сім разів перевищує зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, суд вважає, що розмір заборгованості, заявлений заявником, не є сумою незначного розміру, а відтак, не може стягуватись в порядку наказного провадження.
Вимоги до змісту заяви про видачу судового наказу наведені ст. 163 ЦПК України.
Окрім зазначеного, відповідно до п. 3, 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Як визначено у пункті 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Досліджуючи наявні матеріали справи суд встановив відсутність копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Оскільки відсутній договір між заявником та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, вимога про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг не є безспірною.
Суд роз'яснює, що за відсутності між стягувачем та боржником договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, стягувач не позбавлений можливості звернутися до боржника з вказаними вимогами в порядку позовного провадження.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо фактичного надання послуг, правильності та безспірності розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Отже, враховуючи законодавчі положення, наведені обставини не свідчать про наявність у заявника безспірної заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. В даному випадку суд вбачає наявність спору про право.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи наведені положенням законодавства, суд приходить до висновку про необхідність відмови заявнику у видачі судового наказу на підставі п.п. 1, 8 ст.165 ЦПК України у зв'язку із тим, що заява подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України та тим, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Частиною 2 статті 167 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Таким чином, суд доходить висновку про необхідність відмови заявнику у видачі судового наказу на підставі п.п. 1,8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-167, 260 ЦПК України, суд, -
Відмовити Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за комунальні послуги.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Роз'яснити заявнику, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Заяву разом з доданими до неї матеріалами, повернути заявнику та роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з цими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.В.Гольник