Справа№534/2839/25
Провадження №1-кп/534/313/25
04 листопада 2025 рокум.Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12025170520000552 від 02.10.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пашківка, Козельщанського району Полтавської області, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
-за ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
23.08.2025 близько 17 год. 00 хв. (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливе) ОСОБА_5 прибув на ділянку місцевості, яка розташована на території «Міського парку відпочинку» в м. Горішні Плавні, Кременчуцького району, Полтавської області. Знаходячись на території вказаної ділянки, ОСОБА_6 , на поверхні металевої лавки коричневого кольору, виявив мобільний телефон марки «ОРРО», моделі «Reno 12 F», пам?ять 8/512 GB, кольору Matte Grey, IMEI: 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , після чого у ОСОБА_5 , виник прямий корисливий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 , діючи в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Закону України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» продовженого на підставі Закону України № 524-IX від 15.07.2025 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», керуючись корисливим мотивом та метою, діючи таємно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки «ОРРО», моделі «Reno 12 F», пам'ять 8/512 GB, кольору Matte Grey, IMEI: 1) НОМЕР_1 ; 2) НОМЕР_2 , вартістю 8420 гривень 30 копійок, який належать ОСОБА_4 .
У подальшому ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заклав під заставу в кредитну установу, чим спричинив ОСОБА_4 , матеріальної шкоди на загальну суму 8420 гривень 30 копійок.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, при цьому не оспорював фактичних обставин та доказів по справі за фактом викрадення майна. Об'єм викраденого майна та його вартість не заперечував, у скоєному щиро кається, частково відшкодував потерпілому завдану злочином шкоду, просив його суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив об'єм викраденого майна та зазначив, що майнова шкода йому частково відшкодована, просив суворо не карати обвинуваченого.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , думку прокурора, потерпілого, обвинуваченого, який пояснив, що бажає закінчити судовий розгляд без дослідження доказів, що маються в матеріалах справи, в частині підтвердження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним дослідження вказаних доказів.
Суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_5 та дослідженням матеріалів, що характеризують його особистість.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
З урахуванням викладеного та наданих в суді обвинуваченою показань, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні умисного злочину проти власності.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров'я, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд враховує, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи всі обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров'я, обставини, що пом'якшують покарання, маючи на меті досягнення цілей, визначених ч.2 ст.50 КК України, суд вважає, що для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів необхідно призначення покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
Обвинувачений ОСОБА_5 , раніше не судимий, не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є особою з інвалідністю ІІІ групи.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1 ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з'ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженої без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов'язків.
Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який відверто визнав свою провину у вчиненому правопорушенні в повному обсязі, висловлює щирий жаль з приводу цього та засуджує свою поведінку, враховуючи, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого (ч. 2 ст. 50 КК України), дає суду підстави дійти висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання.
Тільки таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та відповідатиме загальним засадам призначення покарання, його меті та принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.
Підстав для застосування положень статей 69, 69-1 КК України суд не знаходить.
Цивільний позов у справі відсутній.
Процесуальні витрати відповідно до вимог ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в сумі 1782,80 грн.
Речові докази у справі відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_5 від цього покарання, якщо він протягом однорічного строку випробування не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього такі обов'язки:
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення експертизи у розміри 1782,80 грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження теж мають право отримати копію вироку.
Суддя ОСОБА_1