КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/8858/25
Провадження № 1-кп/552/818/25
04.11.2025 м. Полтава
Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт, який надійшов з угодою про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170430000946 від 17.09.2025, щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янське, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого на посаді вантажника ТОВ «Полтавський м'ясокомбінат», не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, остання судимість:
17.10.2025 Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 345 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,
встановив:
До Київського районного суду м. Полтави 29.10.2025 надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025170430000946 від 17.09.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді ОСОБА_1 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, обставини, встановлені судом відповідно до угоди про визнання винуватості.
Установлено, що 14.09.2025 в період о 16:41 год, ОСОБА_5 , перебуваючи біля входу до магазину «Сільпо», розташованому за адресою: м. Полтава, площа Павленківська, 3, де, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливою метою, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу викрав сумку для ноутбука «RIVACASE 8231 15.6»» вартістю 1029 грн 90 коп. із ноутбуком «ACER Aspire Lite AL16-54P-51BX (NX.D76EU.002)» вартістю 19999 грн та мишою комп'ютерною «GAMEPRO Бездротова Genesis Winner GM079B» вартістю 899 грн, належні ОСОБА_6 .
Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 21 927 гривень 90 копійок.
Кваліфікація дій обвинуваченої органами досудового розслідування.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною 4 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Позиції сторін у підготовчому судовому засіданні.
У підготовчому судовому засіданні прокурор повідомив, що 28 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170430000946 від 17.09.2025 укладена угода про визнання винуватості між підозрюваним ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_4 .
Згідно з угодою ОСОБА_5 повністю та беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, щиросердно розкаявся, активно сприяв виконанню та реалізації завдань кримінального провадження, відшкодував завдані кримінальним правопорушенням збитки.
Сторони погоджуються на призначення узгодженого покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , з урахуванням обставин, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, що пом'якшують його покарання, а саме: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, а також з урахуванням відсутності обставин, що обтяжують покарання, які передбачені ст. 67 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначено покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
В угоді сторони визначили, що у разі затвердження угоди судом, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням вироку Київського районного суду м. Полтави від 17.10.2025, необхідно остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_5 доцільно звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладатимуться на обвинуваченого, відповідно до ст. 76 КК України, визначити судом при затвердженні угоди.
Підозрюваному ОСОБА_5 роз'яснено зміст статей 473, 476 КПК України щодо обмеження права на оскарження вироку та наслідків невиконання угоди.
У матеріалах кримінального провадження наявна письмова згода потерпілого ОСОБА_6 на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Також, потерпілому відшкодовані збитки заподіяні кримінальним правопорушенням шляхом виплати ОСОБА_5 грошових коштів.
Потерпілий ОСОБА_6 подав письмову заяву про проведення підготовчого судового засідання без його присутності та надав розписку про відшкодування обвинуваченим моральної та матеріальної шкоди в сумі 35500 грн.
Прокурор вважав, що угоду укладено відповідно до вимог закону, а тому просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену у ній міру покарання.
Захисник просив затвердити угоду про визнання винуватості від 28 жовтня 2025 року.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у зазначеному кримінальному правопорушенні визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, підтвердив факт повного відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_6 , запевнив суд про своє виправлення та не повторення подібних випадків у майбутньому. Просив суд затвердити угоду та призначити узгоджене покарання. Крім того, пояснив, що він цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид та міра покарання.
Мотиви затвердження угоди судом та призначення узгодженого сторонами покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим чи підозрюваним.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією).
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, відповідно до частини 4 статті 12 КК України віднесене до тяжкого злочину.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення частини 5 статті 474 КПК України, відповідно до якої:
1) має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
3) характер кожного обвинувачення;
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Розуміючи це, він погоджується на призначення узгодженого покарання, а також на застосування інших заходів, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд, пом'якшуючими покарання обставинами вважає: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, які обтяжують покарання відсутні.
Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
З урахуванням усіх даних в їх сукупності, виходячи з загальних засад призначення покарання, суд вважає, за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене угодою про визнання винуватості покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1, 4 ст. 70 КК України, з урахуванням вироку Київського районного суду м. Полтави від 17.10.2025, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, необхідно остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_5 , який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії - тяжких злочинів, особу винного, наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без реального відбування покарання.
Таким чином, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього вироком суду обов'язки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки: протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення встановленої ст. 50 КК України мети покарання.
Висновок суду про відповідність угоди вимогам закону та мотиви ухвалення інших рішень, що вирішуються судом при ухваленні вироку.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між підозрюваним (обвинуваченим) та прокурором.
Суд встановив відсутність порушення угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, у зв'язку із чим підстави для його вирішення судом відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 368-371, 373-374, 376, 468-469, 471, 473-475 КПК України,
ухвалив:
Угоду від 28 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170430000946 від 17.09.2025, про визнання винуватості між підозрюваним ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_4 , затвердити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1, 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного за вироком Київського районного суду м. Полтави від 17.10.2025 більш суворим призначеного цим вироком, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 2-4 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього вироком суду обов'язки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Резолютивна частина вироку проголошена судом на підставі частини 15 статті 615 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1