Справа № 529/1018/25
Провадження № 2/529/621/25
про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2025 року селище Диканька
Суддя Диканського районного суду Полтавської області Чуб К.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, про відшкодування шкоди,
встановив:
Позивачка ОСОБА_3 29.10.2025 звернулася з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки (паю), площею 4,5 га, яка розташована на території Водянобалківської сільської ради. Крім того, просить стягнути з відповідачки кошти, зокрема, за завдану моральну шкоду та за порушення сімейного договору.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вказану позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема:
зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позовній заяві вказано, що ціна позову відсутня. Проте, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка просить стягнути з відповідачки 1 мільйон гривень за порушення сімейного договору та моральну шкоду у розмірі 450 тис. грн.
Відповідно до ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку, у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
У пред'явленій позовній заяві висунуто вимоги немайнового характеру (визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним) та майнового характеру (стягнення грошової суми за порушення сімейного договору та моральної шкоди).
Однак, в порушення зазначеної норми, позовна заява не містить ціни позову за майновою вимогою.
Крім того, залежно від ціни позову сплачується судовий збір у відповідному розмірі, а саме відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання фізичної особою позовної заяви майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - (15140,00 грн), а позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
Розглянувши зазначене клопотання слід зазначити наступне.
Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема у разі, якщо особами, які подають позовну заяву є члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Підставою для відстрочення або розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, який обумовлений виключними обставинами і об'єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від судового збору, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (доказами можуть бути зокрема, довідка про доходи, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Обґрунтовуючи підстави для звільнення від сплати судового збору позивачка зазначає, що вона є багатодітною матір'ю, разом з тим зазначене не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору. Копія трудової книжки позивачки з записом від 11.03.2025 про звільнення останньої за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України не є доказом скрутного майнового стану позивачки, що унеможливлює сплату судового збору.
Позивачкою не наведено доводів і не подано належних доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.
Практика Європейського суду з прав людини під час застосування Конвенції не визнає необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. ЄСПЛ зазначає, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Відмова у звільненні від сплати судового збору, відстрочці або розстрочці його сплати не порушує положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
Враховуючи викладене приходжу до висновку, що в задоволенні клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Тобто, необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру (визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки) у сумі 1 211,20 грн, а також за вимоги майнового характеру у розмірі 14500 грн, та надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору.
Крім того, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. В позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Разом з тим, позивачка не зазначила всі обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вона звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог. До того ж, у позові відсутня прохальна частина, яка має особливо важливе значення при розгляді справи з огляду на застосування принципу диспозитивності розгляду, тому вона має бути зрозумілою, чіткою, конкретною та не викликати двозначності.
Таким чином, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви: подання позовної заяви у новій редакції (з копією для відповідачки), виклавши її зміст у послідовному порядку з посиланням на докази обґрунтування своїх позовних вимог; зазначити ціну позову; конкретизувати прохальну частину позову; надати суду докази на підтвердження викладених в позові обставин, з примірником для відповідачки, а також сплатити судовий збір та надати суду документальне підтвердження сплати судового збору.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Зі змісту п. 3 ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу» (далі - Закон) слідує, що безоплатна вторинна правова допомога включає такий вид правових послуг, зокрема, як складення документів процесуального характеру.
Вважаю за потрібне роз'яснити позивачці, що у разі, якщо заявники не мають спеціальних знань у сфері права для належного й ефективного судового захисту своїх прав для соціально незахищених верств населення держава гарантує надання відповідних правових послуг за кошти Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел, тому за наявності підстав, передбачених ст. 14 Закону, для реалізації своїх прав позивачка може звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 89, 136, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя,
постановив:
У клопотанні позивачки ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, про відшкодування шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали, роз'яснивши, що в разі їх неусунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Чуб