Справа № 525/1090/25
Номер провадження 2/525/566/2025
Іменем України
31 жовтня 2025 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,
за участю секретаря Лопатки О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
У вересні 2025 року представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" Луценко Ю.С. звернулася до суду через систему "Електронний суд" з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.05.2024 між ТОВ ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'' і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'', в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1395-0928. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'' взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 15000,00 гривень; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,20% в день, стандартна % ставка - 1,50% в день. Зауважив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, відповідно до довідки про перерахування коштів від ТОВ ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'' через систему платежів LigPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 на карту отримувача, чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов'язань перед позивачем, відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1395-0928 від 17.05.2024, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором. Станом на 26.08.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 71460,00 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 15000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 56460,00 грн. разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ ''УКР КРЕДИТ ФІНАНС'', а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 7230,00 грн., за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 64230,00 грн. Враховуючи вищевикладене, кредитодавець просить суд стягнути з позичальника ОСОБА_1 не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 15000,00 грн., прострочену заборгованість за нарахованими процентами 49230,00 грн., що разом становить 64230,00 грн. та 2422,00 грн. судових витрат.
23 жовтня 2025 засобами поштового зв'язку від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Зачепіло З.Я. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник зазначила, що у задоволенні позовних вимог позивача просить відмовити в повному обсязі, в зв'язку з тим, що позивач не надав до суду жодного доказу, яким би підтвердив вищезазначені обставини, не було доведено факту видачі відповідачу коштів у заявленому позивачем розмірі, тому відсутні підстави для їх стягнення. В своїх поясненнях представ відповідачки повідомляє, що в матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, однак він складений самим позивачем і не містить жодного підтвердження реальності господарської операції. По ньому не можна вирахувати, коли заборгованість була переведена в прострочену, чи були сплати з боку відповідача, який був порядок нарахування відсотків, в якому розмірі вони були нараховані, коли вони були нараховані. Наданий позивачем розрахунок заборгованості не є борговим документом та належним доказом, що доводить отримання кредиту. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані позивачем у позовній заяві, а отже не є належним доказом існування заборгованості. Позивачем на обґрунтування позовних вимог не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості. У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та не можливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Встановлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов'язання за кожен день прострочки, що в результаті становить 49230,00 грн., є несправедливим,суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації, у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, адже тіло кредиту становить лише 15000,00 грн. Вважає, що сума заборгованості по відсотках, нарахована з порушенням вимог закону, оскільки позикодавець має право стягнути заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватися чітко обумовленими між сторонами кредитного договору умовами, якими визначено вартість кредиту і строк кредитування. Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи про цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позивальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Разом з тим, відсотки в розмірі 1,50 % за кожен день користування кредитними коштами є незаконним та не відповідають вимогам норм Закону України ''Про споживче кредитування'' (а.с. 63-71).
В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без участі представника банку, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с. 50).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, не повідомивши суд про причину неявки, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлена належним чином (а.с. 61-62).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 233 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 17.05.2023 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (navse.in.ua) укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1395-0928 продукту "НА ВСЕ", який разом з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з яким відповідач був попередньо ознайомлений. Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 15000,00 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, стандартна процентна ставка 1,50 % за кожен день користування кредитом (а.с. 12-31).
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідно до п. 3.8. договору, у разі погодження із запропонованими кредитодавцем умовами договору, позичальник надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції кредитодавця (акцепт) шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, вказаним позичальником в ІТС кредитодавця, в тому числі, але не виключно: з використанням номеру телефона заявника (надсилання смс-повідомлення на такий номер телефону, або надсилання повідомлення з використанням сучасних серверів передачі даних або шляхом здійснення дзвінка та такий номер телефону та повідомлення одноразового ідентифікатора; з використанням адреси електронної пошти заявника, що вважається підписання договору відповідно до ст. 12 ЗУ "Про електронну комерцію". Накладання позичальником електронного підпису у формі одноразового ідентифікатору здійснюється шляхом введення отриманого одноразового паролю у відповідне поле форми на веб сайті кредитодавця (а.с. 13).
До договору про відкриття кредитної лінії № 1395-0928 від 17.05.2024 року додано: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту "НА ВСЕ", що затверджені наказом директора ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" № 12-П від 27.02.2024 року; Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит, що затверджена наказом директора ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" № 12-П від 27.02.2024 року (а.с. 22-31).
Із листа адресованого начальником Департаменту АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на адресу ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", вбачається, що перерахування коштів від ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" через систему платежів LiqPay на підставі договору № 1395-0928 від 17.05.2024 року, 17.05.2024 року було проведено ID платіж № 2463460703 на суму 15000,00грн., по договору №1395-0928 на картку НОМЕР_1 (а.с. 35-38).
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до ч. 1 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора яку вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як ст. 625, ст. 1048 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою ст. 625 ст. 1048 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом").
Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" (зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Отже, суд приходить до висновку, що підписавши кредитний договір за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, відповідачка ОСОБА_2 підтвердила, що ознайомилася та підтверджує, що повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил надання кредиту, що свідчить про волю відповідача на укладення такого договору.
Доказів, що спростовують висновки суду, стороною відповідача до суду не надано.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню повністю в сумі 64230,00 грн.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 гривні, відповідно до Закону України ''Про судовий збір''.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати в розмірі 100 відсотків в сумі 2422,40 гривень.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", місцезнаходження юридичної адреси: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, місто Київ, 01133, ідентифікаційний номер юридичної особи 38548598, до ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ідентифікаційний номер юридичної особи 38548598, заборгованість за кредитним договором № 1395-0928 від 17 травня 2024 року в сумі 64230,00 (шістдесят чотири тисячі двісті тридцять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ідентифікаційний номер юридичної особи 38548598, судові витрати в сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 04.11.2025 року.
Суддя Ю.І. Ячало