Єдиний унікальний номер: 358/88/17
Провадження № 2/379/2/25
24 жовтня 2025 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
з участю секретаря судового засідання Корженко О.В.,
представника позивача: адвоката Чайки О.В.,
представника відповідача: адвоката Ткаченка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності,
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд:
виділити в натурі йому, ОСОБА_1 , 12/25 часток зі складу земельної ділянки, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 3220610100:01:007:0578, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що є у спільній частковій власності, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на 12/25 частко земельної ділянки, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 3220610100:01:007:0578, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
припинити за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 12/25 часток зі складу земельної ділянки, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 3220610100:01:007:0578, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що є у спільній частковій власності, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
стягнути з відповідача судові витрати по справі;
справу розглядати без його участі, за участю його представника ОСОБА_3 .
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначив, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, йому на праві власності належить 12/25 житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Інша частина цього ж будинку належить відповідачу - ОСОБА_2 . Рішенням Богуславської міської ради від 29.09.2016 № 219-ІІ-VII йому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , надано у спільну часткову власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,1 га, з кадастровим номером: 3220610100:01:007:0578, яка розташована у АДРЕСА_1 . На підставі даного рішення земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Вказує, що між сторонами виник спір щодо користування спільною частковою власністю, що стало приводом для звернення до суду, оскільки самостійно провести розподіл не можуть. Відповідач перешкоджає йому належним чином користуватися своєю земельною ділянкою, він не має змоги своїм транспортом проїхати до своєї частини двору, оскільки земельна ділянки має прямокутну форму та значну протяжність в глиб двору.
Відповідач правом подати відзив у встановлений судом строк, не скористався.
Процесуальній дії у справі
01.02.2017 ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Тітова М.Б. відкрито провадження у справі, призначено попереднє судове засідання на 10.02.2017, яке відкладено за клопотанням відповідача до 20.02.2017 (а.с.29,31 т.1).
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 20.02.2017 прийнято самовідвід судді Тітова М.Б. в даній цивільній справі, справу передано до канцелярії для автоматизованого розподілу справи (а.с.36 т.1).
21.02.2017 ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Якутюк В.С. справу прийнято до свого провадження, призначено попереднє судове засідання на 28.02.2017 (а.с.41 т.1).
На підставі звільнення з посади судді Богуславського районного суду Київської області Якутюка В.С. та відповідно до розпорядження керівника апарату суду № 20 від 24.02.2017 справу на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано до розгляду судді Корбуту В.М. 27.02.2017 ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області Корбута В.М. прийнято цивільну справу, призначено попередній розгляду справи на 03.03.2017 (а.с.44 т.1).
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 03.03.2017 задоволено заяву судді Корбута В.М. про самовідвід, враховуючи неможливість передачі справи на розгляд іншому судді Богуславського районного суду Київської області, справу передано на розгляд до Таращанського районного суду Київської області (а.с.48 т.1).
15.03.2017 ухвалою судді Таращанського районного суду Київської області Потеряйко С.А. позовну заяву прийнято до свого провадження, призначено попереднє засідання на 24.03.2017 (а.с.53 т.1).
Протокольною ухвалою суду від 14.04.2017 у попередньому судовому засіданні оголошено перерву для надання часу сторонам на оформлення клопотань до 28.04.2017 (а.с.94-96 т.1).
Ухвалою суду 28.04.2017 у справі призначено судову земельно-технічну експертизу (а.с.104-105 т.1).
Ухвалою судді від 18.05.2017 провадження у справі відновлено (а.с.109 т.1).
Ухвалою суду від 30.05.2017 у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, на час проведення експертизи провадження у спрпві зупинено (а.с.114-115 т.1).
Розпорядженням керівника апарату суду № 83 від 07.11.2017, у з в'язку з перебуванням головуючого судді у справі у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, призначено повторний автоматизований розподіл справи (а.с.131 т.1). Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2017, дану справу передано до розгляду головуючому судді Василенку О.М. (а.с.132 т.1).
Ухвалою судді від 07.11.2017 справу прийнято до провадження, відновлено провадження у справі, призначено розгляд справи на 06.12.2017 (а.с.133 т.1).
Ухвалою суду від 06.12.2017 задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Василенка О.М., справу передано для повторного автоматизованого розподілу (а.с.140 т.1).
Розпорядженням керівника апарату суду № 103 від 06.12.2017, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи (а.с.142 т.1).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2017, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Бойка М.Г. (а.с.143 т.1).
Розпорядженням керівника апарату суду № 150 від 26.12.2017 призначено автоматизований розподіл даної судової справи, оскільки повноваження судді Бойка М.Г. було припинено в зв'язку із задоволенням рішенням Вищої ради правосуддя від 21.11.2017 його заяви про відставку (а.с.144 т.1).
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2017, призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи (а.с.145 т.1).
Відповідно до розпорядження в.о.голови суду Василенка О.М. № 8 від 28.12.2017, дану справу передано на розгляд Рокитнянському районному суду Київської області, найбільш територіально наближеного до Таращанського районного суду Київської області (а.с.146 т.1).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2018, справу передано до розгляду головуючому судді Литвину О.В. (а.с.148 т.1).
Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області Литвина О.В. від 12.01.2018 справу прийнято до розгляду в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання (а.с.149-150 т.1).
Ухвалою суді від 11.04.2018 закрито підготовче провадження, провадження у справі зупинено до отримання висновку судової земельно-технічної експертизи (а.с.207-208 т.1).
Ухвалою судді від 12.07.2018 поновлено провадження у справі, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні (а.с.13 т.2).
Ухвалою суду від 11.09.2018 задоволено клопотання представника позивача, зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 358/1256/18 зп позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки майна, що перебуває у спільній частковій власності (а.с.58-59 т.2).
Розпорядженням в.о.голови суду ОСОБА_4 від 29.04.2020, у зв'язку із звільненням головуючого судді Литвина О.В. рішенням ВРП від 29.04.2020 № 1131/0/15-20, з посаді судді у зв'язку із поданням заяви про відставки, а інші судді, які можуть здійснювати судочинство у судів, відсутні, встановлено - після здійснення автоматизованого перерозподілу цивільну справу № 358/88/17, передати на розгляд до Таращанського районного суду Київської області як найбільш територіально наближеного до Рокитнянського районного суду Київської області (а.с.68 т.2).
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2020, призначення не відбулося, не вистачає потрібної кількості суддів (а.с.69-70 т.2).
05.06.2020 матеріали справи надійшли до Таращанського районного суду Київської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2020 головуючим у даній справі визначено суддю Зінкіна В.І. (а.с.72-73 т.2).
02.02.2021 на запит суду, надійшла копія рішення по справі № 358/1256/18, яке набрало законної сили 23.10.2020 (а.с.78-81 т.2).
Ухвалою судді Таращанського районного суду Київської області від 02.02.2021 провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 15.03.2021, яке відкладено до 25.05.2021 (а.с.83, 94А т.2).
Ухвалою суду від 25.05.2021 задоволено клопотання представника позивача, у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено (а.с.166-167 т.2).
21.12.2022 матеріали справи з висновком експерта надійшли до суду (а.с.1-48 т.3).
Ухвалою судді від 22.12.2022 поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 16.01.2023, яке відкладено до 01.02.2023 (а.с.51, 63 т.3).
Ухвалою суду від 01.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.03.2023 (а.с.76 т.3).
01.03.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 30.03.2023 (а.с.89-90 т.3).
Ухвалою суду від 30.03.2023 зупинено провадженні у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України (а.с.161-162 т.3).
Ухвалою судді 06.11.2024 провадження у справі поновлено, призначено судове засідання на 10.12.2024, яке відкладено до 21.01.2025 для завершення проходження військово-лікарської комісії відповідачем (а.с.194, 216-218 т.3).
21.01.2025 судове засідання відкладено до 19.02.2025 у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (а.с.241 т.3).
19.02.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.03.2025 за клопотання представника позивача (а.с.17 т.3).
18.03.2025 протокольною ухвалою суду у судовому засіданні оголошено перерву до 15.04.2025 для виклику експерта (а.с.31-37 т.4).
Ухвалою судді від 24.03.2025 задоволено клопотання судового експерта, постановлено судове засідання, призначене на 15.04.2025 провести за участю судового експерта Клівак О.В. у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду (а.с.54 т.4).
15.04.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 20.05.2025, 17.07.2025 за клопотанням представника відповідача (а.с.62, 74 т.4).
17.07.2025 судове засідання відкладено до 11.08.2025 у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи (а.с.68 т.4).
11.08.2025 протокольною ухвалою суду у судовому засіданні оголошено перерву до 09.09.2025 для повторного виклику свідків (а.с.94-106 т.4).
09.09.2025 протокольною ухвалою суду прийнято відмову представника позивача від виклику та допиту свідків, за клопотанням представника відповідача в судовому засіданні оголошено перерву до 15.10.2025 (а.с.118-119 т.4).
15.10.2025 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача від 06.10.2025 про поновлення пропущеного строку та приєднання до матеріалів справи належним чином завірену копію висновку експертизи в цивільній справі № 358/428/25, повернуто клопотання про долучення доказів від 10.04.2025, відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача від 06.10.2025 про зупинення провадження у справі.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належно.
Представник позивача - адвокат Чайка О.В. у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі. Пояснила, що будинок належить сторонам на праві спільної часткової власності. Також сторонам надана у спільну часткову власність земельну ділянку. Право власності зареєстровано у реєстрі. Внаслідок конфігурації земельної ділянки Дроваль не може організувати під'їзд до свого двору. Коли власницею другої частини будинку та двору була сестра позивача, під'їзд до двору позивача був через двір сестри. На теперішній час сестра позивача померла і частину будинку та двору успадкував син сестри позивача, тобто племінник позивача. На даний час проїзд через двір відповідача не можливий, оскільки перед ділянкою позивача вже стоять бетонні плити, проїзд перегороджений. Ситуація ускладнена тим, що рельєф в місцезнаходженні ділянки нерівний. Зі сторони вулиці перепад висоти і до двору Дроваля можливо дістатися лише по сходам. У назві позову описка в частині, що ділянка у спільній сумісній власності. Дроваль не заїжджає у двір зі зворотної сторони двору, оскільки там поле, асфальтованої дороги немає, зимою та навесні - болото. Заїзд з вулиці Гоголя не можливий, оскільки там перепад висоти 4-5 метрів, там розташовані сходи з 15 ступенів. Паркан був поставлений у 2009 році.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належно.
Представник відповідача - адвокат Ткаченко О.В. у судовому засіданні позов не визнав повністю. Пояснив, що експертиза проведена з порушенням законодавства. Зазначив, що неспроможними є посилання представника позивача на те, що дорога для під'їзду до ділянки позивача зі сторони поля є ґрунтовою, оскільки затверджений генеральний план м. Богуслава, і ця дорога буда асфальтованою. Позивач міг звернутися до міської ради, щоб цю дорогу асфальтували. Генеральний план доступний на сайті міської ради. Спір щодо порядку користування земельною ділянкою - наявний. Але Дроваль перший став відгороджуватися, тобто поставив паркан, після чого відповідач поставив бетонні блоки. Позивач не звертався до відповідача і у 2009-2011 роках самовільно поставив паркан.
Експерт ОСОБА_5 у судовому засіданні у режимі відеоконференції пояснила, заїзд зі сторони поля не можливий до ділянки Дроваля, оскільки недостатня ширина заїзду. Також технічний стан покриття дороги не дозволяє заїжджати. Генеральний план м. Богуслав не враховувала, він не надавався на дослідження, а також у ньому не було необхідності. Технічна можливість облаштування заїзду на ділянку Дроваля відсутня, ДСНС не дасть дозвіл на облаштування, якщо недостатня ширина заїзду. На місці є кустарний заїзд, але ширина в'їзду не досягає 3- метрів, і наявна канава не дозволяє заїзд розширити. При визначенні варіантів поділу земельної ділянки враховувалися ті споруди, які виділялися конкретній стороні. Вона не могла враховувати те, на що відсутнє право власності, тобто ті які не враховані у свідоцтві про право на спадщину. Свідоцтво та техпаспорт вона враховувала. Щоб зробити заїзд на ділянку Дроваля з вулиці Гоголя потрібні складні облаштування, однак в рамках експертизи не проводиться геологія. Щодо другого варіанту поділу, тобто додаток 3, там відсутні порушення, оскільки, як зазначено на сторінці 9 висновку, в частині будинку, яка належить Хлистуну, розташований підвал, а не гараж. Тобто нема таких вимог, щоб до підвалу обов'язково був під'їзд на автомобілі.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Рішенням виконавчого комітету Богуславської міської Ради народних депутатів від 28.06.1983 № 123, позивачу надано в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва власного жилого будинку в АДРЕСА_1 розміром 600 кв. м за рахунок вільних земель держземфонду (а.с.211 т.1).
25.07.1983 між виконкомом Богуславської міської Ради народних депутатів і позивачем було укладено договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, відповідно до якого житловий будинок в цілому зареєстрований в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 (а.с.212-213 т.1).
Відповідно до договору дарування від 13.01.1988, зареєстрованого державним нотаріусом в реєстрі за № 93, позивач подарував ОСОБА_6 13/25 частини житлового будинку, що знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с.225-226 т.1). ОСОБА_6 була сестрою позивача.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 14171463 від 07.12.2013, позивачу на праві приватної спільної часткової власності належить 12/25 частки житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10 т.1).
Відповідач є власником на праві приватної спільної часткової власності 13/25 частки житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.91-93 т.1).
Як убачається з акту постійної депутатської комісії Богуславської міської ради від 15.01.2016, рішенням міськвиконкому № 123 від 28.06.1983 (а.с.118 т.2), позивачу надавалася в безстрокове користування земельна ділянка розміром 600 кв.м (0,06 га) для будівництва власного житлового будинку по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка не приватизована. Конфігурація цієї земельної ділянки не відповідає генеральному плану її забудови та фактична площа землекористування значно перевищує площу, яка виділялася під забудову будинку. Присадибна земельна ділянка має спільний заїзд. Внутрішній двір розмежований огорожею з ворітьми для заїзду на частину двору ОСОБА_1 (а.с.99 т.2).
Рішенням Богуславської міської ради № 52-04-УІІ від 25.02.2016, надано сторонам дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 0,10 га, яка перебуває у їх користування під існуючим житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами (присадибна ділянка) по АДРЕСА_3 (а.с.234 т.1).
25.03.2016 було встановлено на місцевості та погоджені зовнішні межі спірної земельної ділянки (а.с.258-264 т.1).
ТОВ «Центр перспективного проектування та ринку земель» було виготовлено технічну документацію із землеустрою що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), електронний документ перевірено та внесено до Державного земельного кадастру 18.08.2016 (а.с.229-233 т.1).
Позивач набув у власність 12/25 частки земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 3220610100:01:007:0578, вид спільної власності - часткова, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності 22.11.2016, номер запису 17617763, підстава виникнення права - рішення Богуславської міської ради від 29.09.2016 № 219-11- VII (а.с.11-17 т.1).
Відповідач набув у власність 13/25 частки вказаної земельної ділянки, вид спільної власності - спільна часткова, дата державної реєстрації права власності 24.11.2016, номер запису 17726338, підстава виникнення права - права - рішення Богуславської міської ради від 29.09.2016 № 219-11- VII (а.с.152-155 т.2).
Постановою Богуславського районного суду Київської області від 14.09.2016 у справі № 358/1246/16-п відповідача визнано винним за фактом вчинення 30.08.2016 дрібного хуліганства відносно позивача (а.с.72-73 т.1). Крім того, позивач неодноразово звертався до Богуславського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області з повідомленнями про пошкодження паркану, воріт (а.с.74-90 т.1).
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 22.09.2020 у справі № 358/1256/18, яке набрало законної сили 22.09.2020, поділено житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі між власниками та виділено позивачу квартиру АДРЕСА_4 , до якої відносять: коридор - 3,80 кв.м., санузел - 3,40 кв.м., кухня -14,20 кв.м., житлова кімната -18,90 кв.м., житлова кімната - 9,40 кв.м., житлова кімната -12,90 кв.м., житлова кімната - 8,40 кв.м., загальною площею - 71,00 кв.м., жилою площею - 49,60 кв.м., та господарські будівлі і споруди: сарай - 10,80 кв.м., погріб - 8,10 кв.м., сарай - 9,40 кв.м. та гараж - 18,10 кв.м., що становить 12/25 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
а відповідачу виділено квартиру АДРЕСА_5 , до якої відносять: коридор - 6,30 кв.м., кухня - 8,70 кв.м., житлова кімната - 8,10 кв.м., житлова кімната - 15,60 кв.м., житлова кімната - 9,90 кв.м., житлова кімната - 7,40 кв.м., веренда - 5,50 кв.м., ванна кімната - 4,00 кв.м., прихожа - 14,80 кв.м. загальною площею - 80,30 кв.м., жилою площею - 41,00 кв.м., та господарські будівлі і споруди: підвал - 19,20 кв.м., підвал - 6,80 кв.м., підвал - 11,40 кв.м., підвал - 10,80 кв.м., підвал - 3,00 кв.м., підвал - 4,10 кв.м., прибудова - 25,50 кв.м., прибудова - 10,00 кв.м., прибудова - 6,20 кв.м., сарай-літня кухня - 40,90 кв.м., сарай-прибудова - 11,90 кв.м., навіс - 7,80 кв.м., сарай - 15,90 кв.м., убиральня - 1,60 кв.м., а також колодязь питний №2, огорожа, ворота, стінка підпірна, огорожа, вимощення, що становить 13/25 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
припинено право спільної часткової власності на вказаний житловий будинок (а.с.79-81 т.2).
Згідно висновку експерта від 17.10.2022 № СЕ-1201-1-1254.21 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у справі (а.с.2-46 т. 3), технічна можливість виділення в натурі земельної ділянки, площею 0,1 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 3220610100:01:007:0578, що належить на праві спільної часткової власності (квартира АДРЕСА_4 в житловому будинку та відповідні господарські будівлі і споруди, що становлять 12/25 часток будинку) ОСОБА_1 та (квартира АДРЕСА_5 в житловому будинку та відповідні господарські будівлі і споруди, що становлять 13/25 часток будинку) ОСОБА_2 , яка розташована по АДРЕСА_1 , виходячи із часток 12/25 та 13/25 та з урахуванням вже виділених раніше сторонам частин житлового будинку, розташованого на даній земельній ділянці існує.
На розгляду суду експертом запропоновано три варіанти поділу (виділення) в натурі вказаної земельної ділянки, виходячи із часток співвласників 12/25 частин та 13/25 частин відповідно.
Запропонований перший варіант поділу (виділення) в натурі досліджуваної земельної ділянки, передбачає залишення у спільному користуванні обох співвласників окремої частини земельної ділянки площею 0,0082 га під єдиним існуючим проїздом (в'їздом/виїздом) з АДРЕСА_1 . Зазначена земельна ділянка спільного користування має форму багатокутника. ОСОБА_1 при запропонованому першому варіанті поділу пропонується виділити земельну ділянку загальною площею 0,0480 га, що відповідає належній йому у відповідності до ідеальної частки 12/25, в т.ч.: в окреме користування (власність) ОСОБА_1 пропонується виділити земельну ділянку, яка має форму багатокутника, площею 0,0439 га, половину ділянки спільного користування 0,0041 га (0,0082 га/2). ОСОБА_2 при запропонованому першому варіанті поділу пропонується виділити земельну ділянку загальною площею 0,0520 га, що відповідає належній йому у відповідності до ідеальної частки 13/25, в т.ч.: в окреме користування (власність) ОСОБА_2 пропонується виділити земельну ділянку, площею 0,0479 га, яка складається з двох частин, половину ділянки спільного користування 0,0041 га (0,0082 га/2). Для забезпечення можливості нормального користування відповідними частинами земельної ділянки та здійснення догляду за будівлями і спорудами, а також з метою дотримання вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, при запропонованому варіанті поділу досліджуваної земельної ділянки необхідно: демонтувати (перенести) споруди, які не відображені в наявній у справі документації, на частину земельної ділянки того із співвласників, кому вони належать; влаштувати огородження на межі земельних ділянок відповідно до плану запропонованого варіанту поділу, яке не перешкоджатиме освітленню вікон приміщень житлового будинку, забезпечити наявність хвірток і воріт в огорожі для входу (в'їзду) до кожної земельної ділянки після поділу між співвласниками. З урахуванням конфігурації земельної ділянки в цілому та розташування на ній будівель та споруд, з метою зручності у користуванні ділянкою та будівлями і спорудами після розподілу за даним варіантом частина ділянки шириною 1,0 м біля зовнішньої торцевої стіни сараю «Л» (орієнтованою площею 4,1 кв.м), що належить ОСОБА_2 , пропонується залишити ОСОБА_1 , при цьому, співвласником ОСОБА_1 має бути забезпечено періодичний доступ до вказаної зовнішньої стіни сараю для обслуговування її іншим співвласником, а саме для тимчасової установки будівельних обладнань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівлі.
Запропонований другий варіант поділу (виділення) в натурі досліджуваної земельної ділянки, передбачає виключення місць спільного користування. ОСОБА_1 при запропонованому другому варіанті поділу пропонується виділити земельну ділянку загальною площею 0,0480 га, що має форму багатокутника та відповідає належній йому у відповідності до ідеальної частки 12/25. ОСОБА_2 при запропонованому другому варіанті поділу пропонується виділити земельну ділянку загальною площею 0,0520 га, що має форму багатокутника та відповідає належній йому у відповідності до ідеальної частки 13/25. З урахуванням конфігурації земельної ділянки в цілому та розташування на ній будівель і споруд, з метою зручності у користуванні ділянкою та будівлями і спорудами після розподілу за даним варіантом частина ділянки шириною 1,0 м біля зовнішньої торцевої стіни сараю «Л» (орієнтовною площею 4,1 кв.м), що належить ОСОБА_2 , пропонується залишити ОСОБА_1 , при цьому співвласником ОСОБА_1 має бути забезпечено періодичний доступ до вказаної зовнішньої стіни сараю для обслуговування її іншим співвласником, а саме для тимчасової установки будівельних обладнань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівлі.
Запропонований третій варіант поділу (виділення) в натурі досліджуваної земельної ділянки, з метою зменшення фінансових та інших витрат, пов'язаних із поділом в натурі, а також максимального збереження фактичного порядку користування досліджуваною земельною ділянкою, передбачає залишення у спільному користуванні обох співвласників окремої частини земельної ділянки площею 0,0102 га під єдиним існуючим проїздом (в'їздом/виїздом) з АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 при запропонованому третьому варіанті поділу пропонується виділити земельну ділянку загальною площею 0,0444 га, що на 0,0036 га менше належної йому площі у відповідності до ідеальної частки 12/25 (0,0480 га - 0,0444 га=0,0036 га) в .ч.: в окреме користування (власність) ОСОБА_1 пропонується виділити земельну ділянку, яка має форму багатокутника, площею 0,0393 га; половину ділянки спільного користування 0,0051 га (0,0102га/2). ОСОБА_2 при запропонованому третьому варіанті поділу пропонується виділити земельну ділянку загальною площею 0,0556 га, на 0,0036 га більше належної йому площі у відповідності до ідеальної частки 13/25 (0,0556-0,0520га=0,0036 га), в т.ч.: в окреме користування (власність) ОСОБА_2 пропонується виділити земельну ділянку, площею 0,0505 га, яка складається з двох частин; половину ділянки спільного користування 0,0051 га (0,0102га/2).
Крім того, згідно висновку, окремий, незалежний від двору та земельної ділянки ОСОБА_2 , в'їзд на частину земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 безпосередньо з вул. Гоголя відсутній; на час проведення обстеження в'їзд на цю частину земельної ділянки організований через садок, городину (в тильній частині ділянки), яким фактично користується ОСОБА_1 , проїзд до яких здійснюється по (ґрунтовій) дорозі. Проте, несприятливі погодні умови у вигляді дощу, снігу, відлиги тощо, які не залежать від пори року (можуть спостерігатися як взимку та восени, так і навесні, і навіть влітку), призводять до бездоріжжя на дорозі без наявності твердого покриття або укріплення відповідними матеріалами для забезпечення можливості під'їзду будь-якої пор року. Відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, до житлових будинків слід передбачати проїзди та під'їзди для пожежно-рятувальної техніки по дорогах з твердим покриттям, а влаштовуючи такі проїзди ґрунтовою дорогою, її треба укріплювати для забезпечення можливості під'їзду будь-якої пори року. Таких доріг (з твердим покриттям або укріплених), які ведуть до зазначеного садка і городини, що прилягають до частини досліджуваної земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 та через які організовано проїзд з польової (ґрунтової) дороги, на місцевості немає. До того ж, ширина існуючого проїзду через той же садок, городину (в тильній частині ділянки), яким фактично користується ОСОБА_1 та проїзд до яких здійснюється по вказаній польовій (ґрунтовій) дорозі, фактично складає 2,98 м, що менше мінімальної нормативної ширини протипожежного проїзду (який згідно з вимогами законодавства має бути менше 3,5 м). В зв'язку з чим, по фактично існуючій польовій (ґрунтовій) дорозі неможливо влаштувати окремий, незалежний від двору та земельної ділянки ОСОБА_2 , проїзд (в'їзд та виїзд) до внутрішнього двору, житлового будинку з надвірними спорудами ОСОБА_1 , який розділено добровільно самим позивачем, з урахуванням виділеної в натурі земельної ділянки та земельних ділянок, які знаходяться в користуванні ОСОБА_1 (садок, городина), які не входять у спільну часткову власність. Враховуючи зазначене, варіанти влаштування ОСОБА_1 проїзду до його внутрішнього двору (житлового будинку з надвірними спорудами), який розташований по АДРЕСА_1 , незалежного від двору та земельної ділянки ОСОБА_2 , у даному висновку не виготовлялися.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. Володіння та розпорядження об'єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.
Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб'єктів на один об'єкт.
Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша, третя статті 364 ЦК України).
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Частиною першою статті 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Відповідно до частин першої, третьої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з частиною третьою статті 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Статтею 89 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку.
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.
Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.
Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Отже, при вирішенні спору про виділ в натурі земельної ділянки, визначаючи варіанти такого виділу, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого відсутні підстави, він ухвалює рішення про застосування саме такого варіанту виділу. Якщо ж відсутній погоджений або встановлений порядок користування земельною ділянкою, то суд здійснює виділ в натурі земельної ділянки з дотриманням розміру часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами першою та другої статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з дослідницькою частиною висновку експерта № СЕ-1201-1-1254.21 від 17.10.2022 для забезпечення можливості нормального користування відповідними частинами земельної ділянки та здійснення догляду за будівлями і спорудами, а також з метою дотримання вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, при запропонованому першому варіанті поділу досліджуваної земельної ділянки необхідно: демонтувати (перенести) споруди, які не відображені в наявній у справі документації, на частину земельної ділянки того із співвласників, кому вони належать; влаштувати огородження на межі земельних ділянок відповідно до плану запропонованого варіанту поділу (Додаток 2 до висновку), яке не перешкоджатиме освітленню вікон приміщень житлового будинку; забезпечити наявність хвірток і воріт в огорожі для входу (в'їзду) до кожної земельної ділянки після поділу між власниками.
Згідно з дослідницькою частиною висновку для забезпечення можливості нормального користування відповідними частинами земельної ділянки та здійснення догляду за будівлями і спорудами, а також з метою дотримання вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, при запропонованому другому варіанті поділу досліджуваної земельної ділянки необхідно: демонтувати (перенести) споруди, які не відображені в наявній у справі документації, на частину земельної ділянки того із співвласників, кому вони належать; влаштувати огородження на межі земельних ділянок відповідно до плану запропонованого варіанту поділу (Додаток 3 до висновку), яке не перешкоджатиме освітленню вікон приміщень житлового будинку; забезпечити наявність хвірток і воріт огорожі для входу (в'їзду) до кожної земельної ділянки після поділу між співвласниками; влаштувати окремий в'їзд з вулиці Гоголя на частину земельної ділянки, що пропонується до виділу ОСОБА_1 .
Разом з тим, з метою зменшення фінансових та інших витрат, пов'язаних із поділом в натурі, а також максимального збереження фактичного порядку користування досліджуваною земельною ділянкою, судовим експертом ТОВ «Судова незалежна експертиза України», запропонований третій варіант поділу (виділення) земельної ділянки виготовлений із незначним відхиленням від ідеальних часток співвласників 12/25 та 13/25. Зазначений варіант поділу (виділення) в натурі досліджуваної земельної ділянки виготовлений з урахуванням вже виділених раніше сторонам частин житлового будинку на даній земельній ділянці передбачає залишення у спільному користуванні обох співвласників окремої частини земельної ділянки площею 0,0102 га під єдиним існуючим проїздом (в'їздом/виїздом) з вулиці Гоголя (у додатку 4 представлено білим кольором). Зазначена земельна ділянка спільного користування має форму багатокутника 6-7-Н-Ж-З-О-6.
Позивачу пропонується виділити земельну ділянку загальною площею 0,0444 га, що на 0,0036 га менше належної йому площі у відповідності до ідеальної частки 12/25 (0,0480 га - 0,0444 га=0,0036 га), в т.ч.:
в окреме користування (власність) ОСОБА_1 пропонується виділити земельну ділянку (у додатку 4 представлено зеленим кольором), яка має форму багатокутника А-Б-В-Г-Д-Е-Ж-З-И-К-Л-М-15-14-13-12-11-А, площею 0,0393 га;
половину ділянки спільного користування - 0,0051 га (0,0102га/2).
Відповідачу пропонується виділити земельну ділянку загальною площею 0,0556 га, на 0,0036 га більше належної йому площі у відповідності до ідеальної частки 13/25 (0,0556 га - 0,0520га=0,0036 га), в т.ч.:
в окреме користування (власність) ОСОБА_2 пропонується виділити земельну ділянку, площею 0,0505 га (у додатку 4 представлено блакитним кольором), яка складається з двох частин: багатокутника 7-Н-Ж-Е-Д-Г-В-Б-А-10-9-8-7 та багатокутника З-И-К-Л-М-16-1-2-3-4-5-6-О-З;
половину ділянки спільного користування - 0,0051 га (0,0102га/2).
Межі розподілу земельної ділянки між співвласниками за даним варіантом (у додатку 4 відображено червоним кольором) залишити існуючі, тобто прокласти за ламаною лінією А-Б-В-Г-Д-Е-Ж та ламаною лінією З-И-К-Л-М, що проходять по існуючим розділовим парканам та лінії розподілу приміщень житлового будинку.
Інші (зовнішні) межі земельних ділянок, запропонованих до виділу в окреме користування (власність) співвласників та у спільне користування обох сторін за даним варіантом поділу, прокласти у відповідності до правовстановлювальних документів за наданими на дослідження координатами поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 3220610100:01:007:0578 (у додатку 4 відображено синім кольором).
Координати поворотних точок меж земельних ділянок, запропонованих до виділу кожному із співвласників та у спільне користування обох сторін за даним варіантом поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,1 га, кадастровий номер 3220610100:01:007:0578, представлені у додатку 4 до даного висновку.
Дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням принципів розумності, пропорційності та справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з урахуванням балансу інтересів сторін, а також з метою зменшення фінансових та інших витрат, пов'язаних із поділом в натурі, максимального збереження фактичного порядку користування досліджуваною земельною ділянкою, виділивши позивачу в натурі належні 12/25 частки земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3220610100:01:007:0578, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до третього варіанту експертного висновку, оскільки вважає його найбільш прийнятним, враховуючи майнові права та інтереси всіх сторін та сприяючи кожному з них використовувати приміщення за призначенням, що відповідає інтересам сторін та надає можливість належного користування житловим будинком і надвірними будівлями.
Таким чином, виділити із загальної площі земельної ділянки 0,1 га частину земельної ділянки за точками А-Б-В-Г-Д-Е-Ж-З-И-К-Л-М-15-14-13-12-11-А площею 0,0393 га (на план-схемі додаток № 4 до висновку експерта № СЕ-1201-1-1254.21 від 17.10.2022 земельну ділянку представлено зеленим кольором), залишивши у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 0,0102 га із виділенням її за точками 6,7, Н, Ж, З, О, 6, якими позначено поворотні точки меж земельної ділянки (на план-схемі додаток № 4 до висновку експерта № СЕ-1201-1-1254.21 від 17.10.2022 року земельну ділянку представлено білим кольором), відповідно до третього варіанту.
Щодо визнання права власності за позивачем права власності на 12/25 часток земельної ділянки та припинення права спільної часткової власності
Суд вважає необґрунтованою вимогу про визнання за позивачем права власності на 12/25 часток вказаної земельної ділянки, оскільки відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач вже набув у власність 12/25 часток земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 3220610100:01:007:0578, вид спільної власності - часткова, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності 22.11.2016, номер запису 17617763, підстава виникнення права - рішення Богуславської міської ради від 29.09.2016 № 219-11- VII (а.с.11-17 т.1).
Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03.04.2024 у справі № 752/1074/20 (провадження № 61-5738св23) позовна вимога про припинення права спільної часткової власності є зайвою, оскільки при виділі право спільної часткової власності припиняється в силу закону.
Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В силу частин 1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач в силу п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (а.с.9 т.1).
Поділ земельної ділянки в натурі (виділ частки із спільної часткової власності) є майновою вимогою.
Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у таких розмірах: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою 18.01.2017, і за цю вимогу майнового характеру мав би сплатити 640,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1600,00*0,4).
В зв'язку з чим, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн, іншу частину судового збору - слід компенсувати за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, статтями 86, 88 ЗК України, статтями 15, 16, 355, 356, 358, 369, 370 ЦК України, статтями 2, 5, 12, 19, 76, 77, 80, 81, 82, 89, 133, 141, 223, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності - задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_1 в натурі належні йому 12/25 частки земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер: 3220610100:01:007:0578, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту №3 експертного висновку ОСОБА_5 № СЕ-1201-1-1254.21 від 17.10.2022 року, виділивши із загальної площі земельної ділянки 0,1 га частину земельної ділянки за точками А-Б-В-Г-Д-Е-Ж-З-И-К-Л-М-15-14-13-12-11-А площею 0,0393 га (на план-схемі додаток № 4 до висновку експерта № СЕ-1201-1-1254.21 від 17.10.2022 за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи ТОВ «Судова незалежна експертиза України», земельну ділянку представлено зеленим кольором).
Залишити у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до варіанту №3 експертного висновку ОСОБА_5 № СЕ-1201-1-1254.21 від 17.10.2022 року, частину земельної ділянки площею 0,0102 га із виділенням її за точками 6,7, Н, Ж, З, О, 6, якими позначено поворотні точки меж земельної ділянки (на план-схемі додаток № 4 до висновку експерта № СЕ-1201-1-1254.21 від 17.10.2022 року земельну ділянку представлено білим кольором).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн (шістсот сорок гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .
Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2025.
Головуючий:В. І. Зінкін