Справа № 375/1333/25
Провадження № 2/375/758/25
04 листопада 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Смик М.М.,
за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивовано тим, що 11 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальності «Еко Фін» (далі - ТОВ «Еко Фін» ) та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 8225504, відповідно до умов якого товариство зобов'язалося надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 3 000 грн, а позичальник - після спливу 730 днів, який починається з 11 березня 2024 року та закінчується 10 березня 2026 року (включно) повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування.
Відповідач не виконувала належним чином зобов'язання за кредитним договором № 8225504 від 11 березня 2024 року, тому її заборгованість становить 15 820 грн, з яких 3 000 грн - тіло кредиту, 12 630 грн- заборгованість за процентами за користування кредитом та 180 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги.
5 травня 2025 року ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 05-05/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Еко Фін» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до боржників, в тому числі, за кредитним договором № 8225504 від 11 березня 2025 року, укладеним ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 .
Згідно з реєстром прав вимоги до договору про відступлення прав вимоги № 05-05/2025 від 5 травня 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним.
Вважаючи себе кредитором за кредитним договором № 8225504 від 11 березня 2024 року ТОВ «Факторинг Партнерс» просило стягнути з відповідача вказану заборгованість, 2 422,40 грн у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 9 000 грн на відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну (правничу) допомогу.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Ухвалою судді від 18 червня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судовому засіданні 15 липня 2025 року о 10 год 30 хв.
15 липня 2025 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Справу призначено до розгляду на 24 вересня 2025 року о 12 год 00 хв.
24 вересня 2025 року відповідач подала до суду заяву, в якій просила відкласти розгляд справи; у зв'язку з поданою заявою та неявкою відповідача справу відкладено на 4 листопада 2024 року 11 год 00 хв.
В позові міститься прохання про розгляд справи у відсутності представника позивача.
Стислий виклад позиції інших учасників справи
Відзив на позову заяву до суду не надходив.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Позиція сторін у судовому засіданні
Відповідач у судовому засіданні пояснила, що, так, дійсно у неї було дуже скрутне матеріальне становище, а тому вона була змушена взяти гроші в кредит. Також вказувала на те, що вона намагалося вирішити це питання мирним шляхом, зокрема, вона зверталася до товариства з вимогою щодо розстрочення кредитної заборгованості, проте в цьому їй було відмовлено. Додатково відповідач пояснила, що вона категорично не погоджується відшкодувати витрати, понесені позивачем на професійну (правничу) допомогу, оскільки сума кредиту, яку вона отримала 3 000 грн. З урахуванням зазначеного відповідач просила відмовити у відшкодуванні витрат про професійну (правничу) допомогу або зменшити її розмір.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено і це не заперечував відповідач у справі, що 11 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальності «Еко Фін» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 8225504, відповідно до умов якого товариство зобов'язалося надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 3 000 грн, а позичальник - після спливу 730 днів, який починався з 11 березня 2024 року та закінчувався 10 березня 2026 року (включно) та складався із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду, повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування.
Відповідно до п. 2.4 кредитного договору дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 24 березня 2024 року (рекомендована дата платежу).
Поточний період складає 716 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду і закінчується 10 березня 2026 року (дата остаточного погашення заборгованості) (пункт 2.5 кредитного договору).
Пунктом 2.6 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) ставкою в розмірі 3,65% річних (денна процентна ставка 0,01% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду.
Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 365% річних (денна процентна ставка 1% за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (пункт 2.7 кредитного договору).
У пункті 2.8 кредитного договору зазначено, що позичальнику рекомендується (не обов'язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 23 березня 2024 року (день завершення дисконтного пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 10 березня 2026 року (останнього дня кредитування).
У судовому засіданні відповідач підтвердила, що кредитні кошти вона отримала, шляхом перерахування коштів на її банківську карту. Підтвердила відповідач і те, що кредитні кошти вона не повернула.
5 травня 2025 року ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 05-05/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Еко Фін» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до боржників, в тому числі, за кредитним договором № 8225504 від 11 березня 2025 року, укладеним ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 .
Згідно з реєстром прав вимоги до договору про відступлення прав вимоги № 05-05/2025 від 5 травня 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8225504 від 11 березня 2025 року.
Зі змісту поданого позивачем розрахунку, суд встановив, що відповідачу нараховано заборгованість у загальному розмірі становить15 820 грн, з яких 3 000 грн - тіло кредиту, 12 630 грн- заборгованість за процентами за користування кредитом та 180 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 7 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У справі, яка розглядається, суд встановив, що кредитний договір сторонами укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором MDJkYzE4.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Суд встановив, що 5 травня 2025 року ТОВ «Еко Фін» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 05-05/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Еко Фін» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до боржників, в тому числі, за кредитним договором № 8225504 від 11 березня 2025 року, укладеним ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 .
Згідно з реєстром прав вимоги до договору про відступлення прав вимоги № 05-05/2025 від 5 травня 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8225504 від 11 березня 2025 року.
За таких обставин суд дійшов висновку про, те що ТОВ «Факторинг Партнерс» є належним кредитором за кредитним договором № 8225504 від 11 березня 2025 року, укладеним ТОВ «Еко Фін» та ОСОБА_1 .
Зі змісту поданого позивачем розрахунку, суд встановив, що відповідачу нараховано заборгованість у загальному розмірі становить15 820 грн, з яких 3 000 грн - тіло кредиту, 12 630 грн- заборгованість за процентами за користування кредитом та 180 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги.
Розмір та порядок розрахунку вказаних складових боргу ОСОБА_1 не спростувала.
Під час розгляду справи відповідач підтвердила отримання кредитних коштів та їх не повернення у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач довів обставини щодо існування між сторонами кредитних прав та зобов'язань, тобто підтвердив факт отримання позичальником кредитних коштів і цього не заперечував відповідач у справі та правомірність нарахування заборгованості за процентами за користування кредитом.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується:
- договором № 02-07/24 про надання правничої допомоги від 2 липня 2024 року, укладеним ТОВ «Факторинг Партнерс» (клієнт) та адвокатським об'єднанням «Лігас Ассістанс»;
- заявкою на надання юридичної допомоги від 6 травня 2025 року;
-витягом з акта № 10 про надання юридичної допомоги від 20 травня 2025 року.
ОСОБА_1 заперечувала проти розміру витрат на професійну правничу допомогу і просила про їх зменшення.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які понесені «Факторинг Партнерс» під час розгляду справи, суд виходить з такого.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Суд враховує, що вивчення документів та складення позовної заяви у зазначеній категорії справ для адвокатського об'єднання «Лігас Ассістанс» не є складним з огляду на те, що це адвокатського об'єднання надає ТОВ «Фінпром Маркет» правничу допомогу у значній кількості справ.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатським об'єднанням «Лігас Ассістанс» послуг, їх дійсність та необхідність, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд вважає за необхідне зменшити розмір професійної правничої допомоги в цій справі до 2 000 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності та необхідності вчинення певних процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати зі сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №8225504 від 11 березня 2025 року у розмірі 15 810 грн (п'ятнадцять тисяч вісімсот десять гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривнi 40 копійок) у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 2 000 грн (дві тисячі гривень) на відшкодування витрат зі сплати професійної правничої допомоги, а всього 4 422,40 грн (чотири тисячі чотириста двадцять дві гривнi 40 копійок).
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» ( 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 16, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371).
Відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне рішення суду складено 4 листопада 2025 року.
Суддя Марина СМИК