Справа № 362/2398/24
Провадження № 2/362/382/25
04.11.2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участі секретаря Тельнової О.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Старчої С.А.,
представника відповідача - адвоката Родіної О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди,
У квітні 2024 року представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 409 740,00 грн.
Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 від 10.04.2024 року прийнято до свого провадження вказану цивільну справу та призначено підготовче судове засідання (а.с.70).
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_6 , справа передана на розгляд головуючому судді Лебідь-Гавенко Г.М.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2025 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди та прихначето до підготовчого судового засідання(а.с. 89).
Представник ОСОБА_4 - адвокат Родіна О.В., в підготовчому судовому засіданні, заявила клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки ОСОБА_4 перебуває у складі Збройних Сил України, що підтверджується довідками №4918 від 18.09.2024 року, №2876 від 08.06.2024 року, №1848/721773 від 16.09.2025 року виданих військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, молодший сержант ОСОБА_4 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.116-119).
ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Старча С.А. в підготовчому судовому засіданні, просила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки відповідач має право приймати участь через свого представника, а тому наявні підстави для застосування ч. 3 ст. 252 ЦПК України.
ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явився, про розгляд справи судом повідомлявся належним чином, але повертаються конверти із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та за допомогою смс повідомлення на зазначений номер телефону у позовній заяві, але абонент тимчасово недоступний (а.с.112, 115) клопотань або заяв із процесуальних питань до суду не направляв.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями статті 251 ЦПК України передбачено випадки у разі яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Зокрема, за приписами п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 № N 8-рп/2002).
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Своєю чергою реалізація завдання цивільного судочинства, визначеного статтею 2 ЦПК України, та ефективне поновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права не можливе без дотримання судом встановлених законом строків розгляду та вирішення справи.
Частиною третьою статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.
Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Надалі неодноразово строк дії воєнного стану продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 №7168, Указом Президента України від 19.04.2022 №7300, затвердженого Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України 16.11.2022 №2738-IX, Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX та продовжений до теперішнього часу.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону №389-VIII визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
За приписами статей 1 та 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII (далі - Закон № 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону №1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Конструкція пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов'язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, і ця обставина об'єктивно не дає можливості розглянути справу, оскільки сторона позбавлена права надати докази на підтвердження чи спростування фактів, які підлягають перевірці та оцінці судом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач активно користується своїми правами та не обмежений у доступі до суду, як особисто, так і через свого представника.
Звертаючись до суду із клопотанням про зупинення провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, представник ОСОБА_4 - адвокат Родіна О.В. на підтвердження наявності обставин для зупинення провадження у справі надала фото копії довідок №2876 від 08.06.2024 року, №1848/721773 від 16.09.2025 року виданих військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про те, що молодший сержант ОСОБА_4 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . А також фото копію довідки №4918 від 18.09.2024 року, згідно якої підтверджує, що дійсно ОСОБА_4 в період з 24.03.2024 року по 19.04.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, і ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (а.с.117-119). Жодної іншої інформації вказані довідки не містять.
Надані представником ОСОБА_4 - адвокатом Родіної О.В. фото копії довідок №4918 від 18.09.2024 року, №2876 від 08.06.2024 року, №1848/721773 від 16.09.2025 року виданих військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства оборони України, не підтверджують, що на даний час ОСОБА_4 перебуває у зоні бойових дій, а також, що військова частина, переведена на воєнний стан та не дає підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 09.11.2022 року по справі №753/19628/17, довідка форми 5 та витяг з наказу командира військової частини не підтверджують наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Представником ОСОБА_4 - адвокатом Родіної О.В. не доведено, що у зв'язку з перебуванням на військовій службі у складі ЗСУ ОСОБА_4 позбавлений реальної можливості приймати участь у судових засіданнях навіть в режимі відеоконференції чи через свого представника.
Оскільки надані представником ОСОБА_4 - адвокатом Родіної О.В. докази не містять інформації про переведення на воєнний стан або залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій ОСОБА_4 перебуває на військовій службі, не надано підтвердження виконання відповідачем на даний час бойових завдань у зоні бойових дій, неперебування у зоні постійної дислокації, а знаходження у зоні саме бойових дій, провадження у справі не підлягає зупиненню.
Аналогічне зазначено в ухвалах Верховного Суду від 29 травня 2023 року у справі № 755/1487/20 (провадження № 61-2123св22), від 17 січня 2023 року у справі № 501/1699/17 (провадження № 61-17764св21), від 29 липня 2022 року у справі № 161/12659/20 (провадження № 61-17562св21), від 21 листопада 2022 року у справі № 757/52540/16-ц (провадження № 61-7443св22) та постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17 (провадження № 61-9218св22).
Крім того, суд бере до уваги, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі. А тому, межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до порушення конституційних прав сторін, зволікання і затягування строків розгляду справи.
Суд також враховує, що ОСОБА_4 не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому ЦПК України прав, зокрема, реалізовує свої процесуальні права через участь у розгляді справи його представника Родіної О.В. або надання суду відзиву на позовну заяву, час на який йому надавався судом, приймати участь у судових засіданнях в режимі відео конференції, а тому суд дійшов висновку про відмову у зупиненні провадження у справі.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 251, 254, 260, 353 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката Родіної Олени Василівни про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Текст ухвали складено 04.11.2025 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко