15 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № Б8/180-10
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Сулім А.В.,
за участю представників сторін:
за участю представників сторін:
ОСОБА_1 - Терещенко О. М.,
ОСОБА_3, ОСОБА_2 - Титича В.М., Охомуш Д.Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_3
на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.12.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025
у справі № Б8/180-10
за заявою Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"
про банкрутство.
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (далі - ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", боржник), провадження у якій порушено ухвалою 30.11.2010.
Ухвалою суду від 28.05.2012 відкрито процедуру санації боржника та вирішено інші процедурні питання у справі.
27.01.2021 ОСОБА_3 направив заяву про визнання та захист кредиторських вимог та клопотання про витребування документів, що підтверджують наявність трудових відносин з ПрАТ "ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
29.01.2021 до суду надійшов лист представника ОСОБА_3 від 27.01.2021 №650.
31.03.2023 до суду від ОСОБА_3 надійшла заява, в якій містяться доповнення до заяви з кредиторськими вимогами.
21.10.2024 до суду від ОСОБА_3 надійшли пояснення щодо кредиторських вимог.
Згідно поданої заяви з урахуванням пояснень, вимоги ОСОБА_3 до боржника, які є предметом розгляду, складають 1 176 000,00 грн та обґрунтовані наявністю заборгованості ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" перед ОСОБА_3 у частині виплати заробітної плати у розмірі 5 090,91 грн за листопад 2010 року та 1 170 909,09 грн за період з грудня 2010 року по теперішній час.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2024 витребувано у ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" та ОСОБА_3 оригінали або належним чином засвідчені копії наступних доказів: трудового договору (зі змінами та доповненнями за наявності); договору про оплату праці; наказу про прийняття на роботу; наказу про звільнення з роботи; трудової книжки; положення про наглядову раду; довідку про нарахування та виплату заробітної плати; інші документи щодо трудових відносин між ОСОБА_3 та ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"; витребувано у Державної податкової служби України довідку з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" ОСОБА_3 доходи та утримані з них податки; витребувано у Голосіївської окружної прокуратури міста Києва (колишня Київська місцева прокуратура №1) оригінал або належним чином засвідчену копію протоколу позачергових зборів акціонерів ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоiзоляцiя" №2 від 12.05.2010, яке міститься в матеріалах кримінального провадження №51-3485.
На виконання вимог ухвали від 30.09.2024 від ДПС України надійшли витребувані судом докази - довідка з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" ОСОБА_3 доходи та утримані з них податки; від Голосіївської окружної прокуратури міста Києва надійшли пояснення щодо відсутності витребуваних доказів.
ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" та ОСОБА_3 на виконання вимог вказаної ухвали відповідних доказів надано не було.
Короткий зміст ухвали та постанови судів першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2024 відхилено кредиторські вимоги ОСОБА_3 .
При постановленні ухвали суд виходив з того, що:
- ОСОБА_3 з 11.11.2010 припинив виконувати трудову функцію, жодного доказу на підтвердження того, що він виконував посадові обов'язки голови наглядової ради ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» суду не надано, а тому у боржника-роботодавця відсутній обов'язок щодо виплати заробітної плати;
- щодо доводів ОСОБА_3 про неналежність протоколу №01/2012 від 26.06.2012 позачергових загальних зборів ПрАТ "БЗ "Теплозвукоiзоляцiя", як доказу про припинення його повноважень як голови наглядової ради у справі, суд зазначив, що в аспекті визнання/відхилення кредиторських вимог ОСОБА_3 підлягає дослідженню питання виконання/невиконання ОСОБА_3 трудової функції, починаючи з 11.11.2010, та наявність заборгованості по заробітній платі, а не з'ясування підстав правомірності/неправомірності припинення повноважень ОСОБА_3 як голови наглядової ради згідно протоколу №01/2012 від 26.06.2012 позачергових загальних зборів ПрАТ "БЗ "Теплозвукоiзоляцiя".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.12.2024 у справі № Б8/180-10 про відмову у задоволенні кредиторських вимог залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 03.12.2024 про відмову у задоволенні кредиторських вимог ОСОБА_3 залишено без змін.
Апеляційний господарський суд підтримав висновок місцевого суду, визнавши обґрунтованою постановлену ухвалу щодо відхилення кредиторських вимог ОСОБА_3 до боржника у частині виплати заробітної плати у розмірі 5090,91 грн за листопад 2010 року та 1 170 909,09 грн за період грудень 2010 року по теперішній час .
Суди першої та апеляційної інстанції зауважили, що заявник не позбавлений права на відшкодуванню шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного взяття і тримання під вартою на підставах, визначених Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 у справі № Б8/180-10, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, неправильно застосував норми матеріально права, зокрема статтю 45 КУзПБ, положеннями якої передбачено обов'язок розпорядника майна окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати на підставі заяв кредиторів та/або даних обліку боржника.
Вважає, що внаслідок помилкового застосування норм права, апеляційний суд фактично не врахував, що його заява у поєднанні з наявними у справі документами (довідкою УПФУ форми ОК-5) є належною підставою для внесення відомостей до реєстру.
Скаржник також посилається на те, що оскаржувані ухвала та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права - статті 316 ГПК України щодо необхідності виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 02.12.2021 у цій же справі щодо необхідності здійснення всебічного, неупередженого і повного дослідження доказів і обставин при розгляді заяви ОСОБА_3 про визнання та захист його кредиторських вимог.
За доводами ОСОБА_3 суди помилково ототожнили поняття "виконання" трудової функції" виключно з фізичною присутністю працівника на території підприємства, не врахували, що трудові обов'язки ОСОБА_3 як голови наглядової ради ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" не передбачали постійного перебування на території підприємства, а оплата праці залежала від виконання завдань, передбачених контрактом і статутом товариства.
За доводами скаржника, сукупність обставин вказує на те, що ОСОБА_3 , як головою наглядової ради ПрАТ «Білицький завод "Теплозвукоізоляція» було виконано істотний обсяг обов'язків, які були передбачені контрактом і не вимагали постійного фізичного перебування на території ПрАТ «Білицький завод "Теплозвукоізоляція», які залишились поза увагою попередніх судів.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Від ОСОБА_3 надійшли клопотання постановити в порядку статті 246 ГПК України:
- окрему ухвалу щодо порушень законодавства суддею Господарського суду Київської області Гребенюк Т.Д. під час розгляду справи № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція",
- окрему ухвалу стосовно порушень законодавства слідчими слідчого відділу Деснянського управління Головного управління національної поліції у м. Києві під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №420144110040000056.
Щодо поданих клопотань про постановлення окремих ухвал
Відповідно до положень частин першої статті 246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
В силу частин сьомої, восьмої, одинадцятої статті 246 ГПК України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Аналіз положень наведеної статті ГПК України дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 171/2124/18, у пункті 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц, постанова Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №906/344/21).
Окрім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №750/3192/14).
Обґрунтовуючи підстави для постановлення окремої ухвали щодо порушень законодавства суддею Господарського суду Київської області Гребенюк Т.Д. під час розгляду справи № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", ОСОБА_3 , зазначає, що з метою виконання вимог ухвал у справі про банкрутство учасником провадження ОСОБА_2 було подано ряд заяв та клопотань:
- заяву від 29.07.2020 про порушення арбітражним керуючим Лахненко Є.М. вимог чинного законодавства та постановлення окремої ухвали;
- заяву вих. № 647 від 27.01.2021 про визнання інвестором ОСОБА_2 ;
- повторне клопотання вих. № 770 від 14.07.2021 про постановлення окремої ухвали стосовно арбітражного керуючого Лахненко Є.М.
Також, з метою виконання вимог ухвал у справі про банкрутство, учасником провадження у справі про банкрутство, акціонером ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» ОСОБА_3 у справу про банкрутство було подано:
- клопотання вих. № 557 від 30.07.2020 про вчинення дій, зокрема щодо зобов'язання
- арбітражного керуючого Лахненка Є.М. проведення інвентаризації активів ПрАТ «Білицький завод "Теплозвукоізоляція", здійснення заходів із збереження цих активів та повернення усіх активів ПрАТ «Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
- клопотання вих. № 558 від 04.08.2020 про забезпечення скликання та проведення річних загальних зборів ПрАТ «Білицький завод "Теплозвукоізоляція";
- клопотання вих. № 559 від 05.08.2020 про зобов'язання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. надання інформації та документів, що стосувались виникнення вимог конкурсник та поточних кредиторів, здійснення розрахунків з кредиторами, а також проведення інвентаризації активів ПрАТ «Білицький завод "Теплозвукоізоляція"; зобов'язання гр. ОСОБА_1 надання документів, які стосуються розподілу земельних ділянок, продажу земельних ділянок та заборони гр. ОСОБА_1 здійснення подальших дій щодо розподілу та продажу земельних ділянок;
- клопотання вих. № 634 від 05.01.2021 про зобов'язання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. надання інформації та документів, що стосувались виникнення вимог конкурсник та поточних кредиторів, здійснення розрахунків з кредиторами, а також проведення інвентаризації активів ПрАТ «Білицький завод "Теплозвукоізоляція"; зобов'язання гр. ОСОБА_1 надання документів, які стосуються розподілу земельних ділянок, продажу земельних ділянок та заборони гр. ОСОБА_1 здійснення подальших дій щодо розподілу та продажу земельних ділянок;
- клопотання вих. № 635 від 05.01.2021 щодо необхідності розгляду клопотань вих. № 557 від 30.07.2020, вих. № 634 від 05.01.2021;
- заяву від 26.01.2021 про визнання та захист кредиторських вимог;
- клопотання від 26.01.2021 про витребування документів, що підтверджують наявність трудових відносин між ОСОБА_3 та ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»;
- клопотання вих. № 648 від 27.01.2021 про зобов'язання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. скликання та проведення річних загальних зборів ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»;
- клопотання вих. № 649 від 27.01.2021 про зобов'язання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. виконати вимоги ухвал у справі про банкрутство від (від 15.07.2020, 02.06.2020, 10.10.2018) і привести процедуру санації ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» у відповідність до приписів Закону про банкрутство;
- заяву вих. № 650 від 27.01.2021, якою направлено заяву та клопотання від 26.01.2021 ОСОБА_3 ;
- клопотання вих. № 03.30 від 13.06.2023 про витребування з Ірпінського міського суду Київської області справ № 367/8253/21 та № 367/768/23 для подальшого розгляду в межах Справи про банкрутство, оскільки предметом розгляду справ є спір про визнання недійсними договорів купівлі - продажу нерухомого майна ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»;
- повторне клопотання вих. № 03.40 від 30.08.2023 про витребування з Ірпінського міського суду Київської області справ № 367/8253/21 та №367/768/23 для подальшого розгляду в межах справи про банкрутство, оскільки предметом розгляду справ є спір про визнання недійсними договорів купівлі - продажу нерухомого майна ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція»;
- клопотання вих. № 02.70 від 07.08.2024 щодо забезпечення виконання приписів ГПК України шляхом визначення кола учасників справи про банкрутство, із зазначенням їх статусу та обсягу прав та обов'язків;
- клопотання вих. № 02.71 від 07.08.2024 щодо забезпечення розгляду усіх клопотань, раніше поданих у справу про банкрутство;
- клопотання вих. № 02.79 від 23.09.2024 щодо визначення порядку формування фонду для оплати грошової винагороди арбітражному керуючому.
клопотання вих.№ 02.80 від 03.12.2024 щодо врахування та застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Також, акціонером ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» Бенгтом Інгемаром Хедестамом у справу про банкрутство було подано заяву вих. №02.77 від 23.09.2024 від ОСОБА_4 про визнання інвестором. Вказана заява була підтримана ОСОБА_3 (заява від 23.11.2024).
ОСОБА_3 вказує, що наведені документи містили належні докази на підтвердження викладених доводів, проте суддя Гребенюк Т.Д. фактично не забезпечила їх належного розгляду, обмежившись формальним підходом, який зводився до констатації подання документів без правової оцінки їх змісту.
На думку заявника, відмова у задоволенні поданих заяв та клопотань була здійснена без належного аналізу їх змісту, без оцінки доказів та без наведення мотивів такої відмови, що вказує на формальний, упереджений підхід судді до здійснення правосуддя, що створює загрозу принципу обов'язковості судових рішень, гарантованому статтею 129-1 Конституції України.
За результатом розгляду клопотання ОСОБА_3 колегія суддів не вбачає правових підстав, передбачених статтею 246 ГПК України, для постановлення окремої ухвали щодо порушень законодавства суддею Господарського суду Київської області Гребенюк Т.Д., з огляду на те, що доводи клопотання є незгодою заявника з висновками судів щодо результатів розгляду поданих заяв та клопотань, направлені виключно на переоцінку доказів та обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України.
Щодо клопотання про постановлення окремої ухвали стосовно порушень законодавства слідчими слідчого відділу Деснянського управління Головного управління національної поліції у м. Києві під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №420144110040000056 колегія суддів зазначає таке.
Підставою для подання ОСОБА_3 вказаного клопотання слугували доводи про протиправну бездіяльність правоохоронних органів, яка полягає у фактичному не здійсненні понад десять років досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо незаконного заволодіння майном - пакетом акцій ПрАТ "Білицький завод "Теполоізоляція", що позбавляє ефективного доступу до правосуддя та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів зауважує, що окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників, яка може бути постановлена лише, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи було встановлене відповідне правопорушення.
Суд касаційної інстанції у контексті наведених заявником аргументів клопотання про постановлення окремої ухвали щодо порушень законодавства слідчими під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження зазначає, що вони знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції та поза межами предмета перевірки, визначених положеннями статті 300 ГПК України, що свідчить про відсутність передбачених статтею 246 ГПК України підстав для постановлення окремої ухвали.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи скаржника в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог касаційної скарги з огляду на таке.
Предметом касаційного перегляду у цій справі є постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін ухвалу місцевого господарського суду про відхилення кредиторських вимог ОСОБА_3 до боржника у частині виплати заробітної плати у заявленому розмірі.
Надаючи оцінку доводам скаржника колегія суддів враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги зважає на таке.
Частиною шостою статті 12 ГПК України передбачено господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство (частина п'ята статті 41 ГПК України).
Судом враховується, що 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ приводить до висновку, що законодавцем за темпоральним критерієм визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
Ураховуючи те, що дану справу про банкрутство порушено ухвалою суду від 30.11.2010 та те, що ухвалою цього ж суду від 28.05.2012 відкрито процедуру санації боржника, то до спірних правовідносин, крім продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, підлягає застосуванню Закон про банкрутство, у редакції від 04.11.2012.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013) (далі - Закон про банкрутство) заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена цим Законом.
За змістом статті 1 Закон про банкрутство, поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Попередніми судовими інстанції встановлено, що в заяві від 27.01.2021 № 650 ОСОБА_3 просив захистити особисті права при розгляді справи про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теполоізоляція" визнати кредиторські вимоги та зобов'язати боржника сплатити заборговані кошти по заробітній платі за період з грудня 2010 року по теперішній час в обсязі 2 928 000,00 грн (122 міс. Х 24000,00 грн).
У поясненнях від 21.10.2024 ОСОБА_3 зазначав, що заборгованість ПрАТ "Бiлицький завод "Теплозвукоiзоляцiя" перед заявником, яка виникла до відкриття провадження у справі про банкрутство, складає 5 090,91 грн, що є підставою для визнання ОСОБА_3 конкурсним кредитором. Інша частина суми, визначена в заяві як 1 176 000,00 грн - 5 090,91 грн = 1 170 909,91 грн, є сумою, що виникла після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Врахувавши приписи статті 46 ГПК України, за наслідками розгляду заяви від 31.03.2023 та пояснень від 21.10.2024, суди розцінили їх як заяви про зменшення кредиторських вимог, встановили, що вимоги ОСОБА_3 до боржника складають 1 176 000,00 грн та обґрунтовані наявністю заборгованості ПрАТ "Білицький завод "Теполоізоляція" перед ним у частині виплати заробітної плати у розмірі 5090,91 грн за листопад 2010 року та 1170909,09 грн за період грудень 2010 року по теперішній час.
Під час розгляду грошових вимог ОСОБА_3 до боржника судами встановлено наступні обставини:
- згідно протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білицький завод "Теполоізоляція" №2 від 12.05.2010 було 100% голосів прийнято рішення обрати членами наглядової ради ОСОБА_3 та від імені товариства підписати договори з членами наглядової ради та затвердити умови Договорів з членами наглядової ради;
- ОСОБА_3 перебував під вартою з 11.11.2010 по 14.04.2014,
- ОСОБА_3 у заяві від 26.01.2021 визнає, що не перебував на робочому місці через тримання під вартою з 11.11.2010 та подальшого виїзду за кордон,
- в Обвинувальному висновку про кримінальній справі №51-3212 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 15 «Замах на кримінальне правопорушення», частини 3 статті 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», частини 5 статті 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК України та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 27 «Види співучасників», частиною 3 статті 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», частиною 5 статті 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК України зазначено, що відповідно до Договору про виконання посадових обов'язків ОСОБА_3 від 12.05.2010 здійснює контроль за фінансовою, виробничою та економічною діяльністю товариства, укладає трудові договори з членами правління та Головою правління, здійснює представництво товариства перед третіми особами та інше,
- відповідного до штатного розпису на 2010 - 2011 р.р. посадовий оклад голови наглядової ради ОСОБА_3 складає 8000,00 грн,
- в матеріалах справи наявна довідка, видана ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (за підписом директора та головного бухгалтера) №17 від 24.03.2023 та відомості розрахунку утримань у пенсійний фонд 0,5%-2% по підприємству за період травень листопад 2010. За змістом довідки №17 від 24.03.2023 у боржника не обліковуються борги із заробітної плати. Заробітна плата за період 05.2010 11.2010 була виплачена повністю,
- з відомостей розрахунку утримань у пенсійний фонд вбачається, що ОСОБА_3 виплачувалась заробітна плата у наступних розмірах: 5800,00 грн за травень та червень 2010 року, 6862,18 грн - липень 2010 року, за серпень не виплачувалась, 8000,00 грн за вересень та за жовтень 2010 року та 2909,09 грн за листопад 2010 року,
- згідно інформації про доходи, отримані від податкових агентів за період з з І-го кварталу 1998 року по ІІ-ий квартал 2024 року по ОСОБА_3 сума нарахованого доходу за IV-ий квартал 2010 року складає 10909,09 грн. (8000,00 грн. за жовтень 2010 року + 2909,09 грн. за листопад 2010 року),
- відповідно до протоколу № 01/2012 від 26.06.2012 позачергових загальних зборів ПрАТ "Білицький завод "Теполоізоляція" до порядку денного було включено питання № 9 «Про припинення повноважень членів Наглядової Ради Товариства», за результатами голосування було прийнято рішення припинити повноваження членів Наглядової Ради Товариства, обраних загальними зборами акціонерів товариства, зокрема, Голови наглядової ради ОСОБА_3 ,
- згідно відкритої інформації, яка міститься на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ) за посиланням https://smida.gov.ua/db/irregular/141654, 26.06.2012 було припинено повноваження (відкликано) голову та членів Наглядової ради Товариства,
- ОСОБА_3 у заяві від 26.01.2021 зазначає, що його було заарештовано 10.11.2010 та що він перебував у Київському СІЗО до 14.04.2014. Відповідно до довідки ДПтС України №23170 (дата проставлено нерозбірливо) підсудний ОСОБА_3 рахується за Голосіївським районним судом м. Києва. З 25.11.2010 по теперішній час утримується в Київському СІЗО. Відомості щодо дати затримання 10.11.2010 також зазначені у вказаному вище Обвинувальному висновку про кримінальній справі №51-3212,
- згідно з пунктом 8 Додатку до рішення Європейського суду з прав людини по справі "Красюков та інші проти України" заява №64181/09 від 12.04.2018, за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_c63#Text,період тримання ОСОБА_3 під вартою складає з 11.11.2010 по 14.04.2014 або 3 роки, 5 місяців та 4 дні,
- в пункті 11 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Красюков та інші проти України" вказано, що Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість досудового тримання заявників під вартою була надмірною. В стовпчику "інші скарги відповідно до усталеної практики Суду" вказаного рішення зазначено, що під час незаконного досудового тримання під вартою у період з 10/05/2011 по 10/06/2011 не було ухвалено жодної постанови, у постанові суду від 10/06/2011 була відсутня дата закінчення тримання під вартою, відсутнє обґрунтування продовження строку тримання заявника під вартою (Підпункт "с" пункту 1 статті 5).
Суди першої та апеляційної інстанції з посиланням на вказані обставини дійшли висновку, 11.11.2010 ОСОБА_3 припинив виконувати трудову функцію У ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що свідчить про відсутність у боржника-роботодавця обов'язку щодо виплати заробітної плати, та відповідно дійшли висновку про відхилення кредиторських вимог ОСОБА_3 .
Крім цього, суди зазначили, що сторонами не спростовується обставини припинення виконання ОСОБА_3 трудової функції у ПрАТ "Білицький завод "Теполоізоляція" починаючи з дати свого затримання 11.11.2010 по теперішній час.
Колегія суддів в повній мірі не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій.
За приписами абзацу третього частини шостої статті 14 Закону про банкрутство у редакції від 04.11.2012 розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.
Аналогічна за змістом норма міститься в абзаці третьому частини восьмої статті 23 Закону про банкрутство в редакції від 19.01.2013, абзаці другому частини восьмої статті 45 КУзПБ, який передбачає обов'язок розпорядника майна окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати на підставі заяв кредиторів та/або даних обліку боржника.
На вказані положення Закону, в яких закріплено відповідний обов'язок розпорядника майна, з огляду на правову природу зазначених у заяві ОСОБА_3 грошових вимог (заробітна плата), звертав увагу Верховний Суд в постанові від 02.12.2021 у цій же справи, який скасував ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.02.2021 у справі №Б8/180-10.
Однак, розглядаючи заяву ОСОБА_3 суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили виконання цього обов'язку арбітражним керуючим, не з'ясували, чи вчинялись ним (якщо вчинялись, то які) дії для встановлення факту внесення/невнесення відповідних вимог до реєстру, не дослідили, чи мав арбітражний керуючий об'єктивну можливість для виконання такого обов'язку, що свідчить про невиконання судами приписів статті 316 ГПК України щодо обов'язковості вказівок Верховного Суду під час нового розгляду справи.
Судами залишились не з'ясованими обставини виконання вимог ухвали від 25.04.2024, якою зобов'язано арбітражного керуючого Лахненка Є.М. (відсторонений від виконання обов'язків керуючого санацією) передати керуючому санацією ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» - арбітражному керуючому В'язовченку А.М. всю наявну бухгалтерську та іншу документацію боржника, документацію, пов'язану з провадженням у даній справі та процедурою санації боржника, печатки і штампи, всі наявні матеріальні та інші цінності Боржника.
Крім того, відхиливши доводи скаржника про виконання ним обов'язків голови наглядової ради ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» з 11.11.2010, суди ототожнила поняття виконання трудової функції виключно з фізичною присутністю працівника на території підприємства, залишивши без з'ясування дійсний обсяг обов'язків скаржника як члена наглядової ради, визначений Законом України «Про акціонерні товариства» та статутом акціонерного товариства, тобто зміст трудових функцій скаржника та форми їх здійснення.
Вказане свідчить, що розгляд заяви ОСОБА_3 про визнання грошових вимог відбувся на підставі обмеженої та фрагментарної доказової бази, без з'ясування наявності первинної документації та облікових даних, об'єктивної можливості їх витребування, без урахування юридичної природи трудових відносин між сторонами, що призвело до передчасних висновків судів про відхилення кредиторський вимог ОСОБА_6 .
За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За наведених в цій постанові обставин у колегії суддів відсутні правові підстави для висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції щодо заявлених скаржником грошових вимог до боржника в цій справі в розумінні положень статей 86 і 236 ГПК України.
Допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом, оскільки встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 300 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
З огляду на відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Розподіл судових витрат
Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_3 про постановлення окремих ухвал.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
3. Ухвалу Господарського суду Київської області від 03.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 у справі №Б8/180-10 скасувати.
4. Справу № Б8/180-10 в скасованій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Огороднік К.М.
Судді Васьковський О.В.
Жуков С.В.