15 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № Б8/180-10
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Сулім А.В.,
за участю представників сторін:
ОСОБА_1 - Терещенко О. М.,
ОСОБА_3, ОСОБА_2 - Титича В.М., Охомуш Д.Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025
у справі № Б8/180-10
за заявою Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція"
про банкрутство.
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" (далі - ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", боржник), провадження у якій порушено ухвалою 30.11.2010.
Ухвалою суду від 28.05.2012 відкрито процедуру санації боржника та вирішено інші процедурні питання у справі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014, серед іншого, задоволено заяву ОСОБА_1 про участь в процедурі санації в якості інвестора у справі № Б8/180-10, визнано ОСОБА_1 інвестором боржника ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в процедурі санації боржника у справі №Б8/180-10.
Ухвалою суду від 28.11.2014, залишеною в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015, затверджено план санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
Ухвалою суду від 30.04.2015, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2015, затверджено зміни до плану санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
Ухвалою від 18.02.2021 закрито провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 13.12.2022, скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 18.02.2021 у справі №Б8/180-10, матеріали справи направлено до Господарського суду Київської області для продовження її розгляду на стадії санації з урахуванням висновків, наведених у цій постанові.
Ухвалою Суду від 21.02.2023 залучено громадянина Швеції ОСОБА_2 та громадянина України ОСОБА_3 до участі у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "БЗ "Теплозвукоізоляція" в якості учасників у справі про банкрутство.
Ухвалою Суду від 25.04.2023 відсторонено арбітражного керуючого Лахненка А.Є. від виконання повноважень керуючого санацією у справі № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" та призначено керуючим санацією ПрАТ "Білицький завод"Теплозвукоізоляція" арбітражного керуючого В'язовченка А.М.
Рішенням Господарського суду Київської області від 16.05.2023 у справі №Б8/180-10(911/2445/20) позов задоволено повністю та стягнуто з арбітражного керуючого Лахненка А.Є. на користь ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" 250 000,00 грн збитків та 3750,00 грн судового збору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2024 залишено без задоволення клопотання (в порядку статті 81 ГПК України) від 26.01.2021, клопотання № 03.30. від 13.06.2023 та клопотання № 03.40 від 30.08.2023 ОСОБА_3 ; витребувано у ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", Державної податкової служби України та Голосіївської окружної прокуратури міста Києва(колишня Київська місцева прокуратура №1) оригінали або належним чином засвідчені доказів згідно переліку та оголошено перерву у судовому засіданні до 24.09.2024.
31.10.2024 Ухвалою Господарського суду Київської області було відмовлено у задоволенні клопотання про зобов'язання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. вчинити дії № 648 від 27.01.2021 та № 649 від 27.01.2021 та клопотання про зобов'язання арбітражного керуючого Ланхненка Є.М. вчинити дії №559 від 05.08.2020 та №634 від 05.01.2024; зобов'язано керуючого санацією В'язовченка А.М. вжити всіх належних заходів щодо виконання повноважень керуючого санацією у процедурі банкрутства ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", зокрема, розглянути вимоги ОСОБА_3 та оголошено перерву у судовому засіданні до 26.11.2024.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотань № 559 від 05.08.2020 та № 634 від 05.01.2024 у частині витребування доказів та заборони гр. ОСОБА_1 здійснювати будь - які дії щодо зміни чи відчуження земельних ділянок; повернуто без розгляду заяв ОСОБА_3 від 26.11.2024 (вх.№11579/24, №11580/24, №11581/24, вх.№11582/24 та вх.№11583/24); зобов'язано керуючого санацією В'язовченка А.М. вжити всіх належних заходів щодо виконання повноважень керуючого санацією у процедурі банкрутства ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", зокрема, розглянути вимоги ОСОБА_3
03.12.2024 до суду від представника ОСОБА_3 надійшло клопотання щодо врахування та застосування судом Конвенції про прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини (вх. №11799/24 від 03.12.2024).
Ухвалою від 03.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі акціонерів ОСОБА_4 (вх. № 10987/23 від 06.06.2023), ОСОБА_5 (вх. № 10988/23 від 06.06.2023), ОСОБА_6 (вх. № 10989/23 від 06.06.2023) та ОСОБА_7 (вх. № 10990/23 від 06.06.2023); відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Охомуш Д.Д. про визначення кола учасників справи про банкрутство (вх. № 8407/24 від 08.08.2024); залишено без розгляду заяву адвоката Ніколаєва І.С. про визнання інвестором ОСОБА_2 № 647 від 27.01.2021; відмовлено у задоволенні заяви адвоката Титича В.М. про визнання інвестором ОСОБА_8 вх.№3937 від 31.10.2024; відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Титича В.М. про визначення порядку формування фонду для оплати грошової винагороди арбітражному керуючому В'язовченку А.М. (вх. № 3938 від 31.10.2024); встановлено розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого В'язовченка А.М. за виконання ним повноважень керуючого санацією ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в сумі чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання повноважень; залишено без розгляду клопотання №557 від 30.07.2020 та № 558 від 04.08.2020.
Ухвалою від 03.12.2024 відхилено кредиторські вимоги ОСОБА_3 .
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2024 припинено провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у зв'язку з виконанням боржником усіх зобов'язань перед кредиторами; припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2011; припинено повноваження керуючого санацією боржника арбітражного керуючого В'язовченка А.М.; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про усунення/відсторонення арбітражного керуючого керуючого санацією боржника ОСОБА_9 (вх.№7724/24 від 15.05.2024); відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_10 від 08.06.2023 про участь у справі у якості представника працівників боржника (вх. № 11250/23 від 08.06.2023); залишено без розгляду заяву арбітражного керуючого Лозовського В.М. (вх.№ 8361/24 від 07.08.2024) про участь у справі про банкрутство; залишено без розгляду заяву арбітражного керуючого Гусара І.О. (вх.№8982/24 від 02.09.2024) про участь у справі про банкрутство.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що враховуючи виконання боржником усіх зобов'язань перед кредиторами та, відповідно, відсутність кредиторів у справі, а отже - відсутність порушених прав (незадоволених грошових вимоги), які можуть бути захищені в процедурі банкрутства, провадження у справі має бути припинено. Нормативно суд першої інстанції послався на приписи пункту 7 частини першої статті 40 Закону про банкрутство.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 03.12.2024 ОСОБА_3 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.06.2025 ухвалу Господарського суду Київської області від 03.12.2024 про припинення провадження у справі №Б8/180-10 скасував, матеріали справи направив до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.
Апеляційний суд визнав передчасним висновок суду першої інстанції про припинення провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство, встановивши, що ОСОБА_3 визнано учасником у справі про банкрутство ухвалою Господарського суду Київської області від 21.02.2023, отже ОСОБА_3 має охоронюваний законом інтерес, який може бути захищений в судовому порядку; що матеріалами справи підтверджується відчуження належного боржнику нерухомого майна без проведення аукціону, на підставі укладення договорів купівлі-продажу; що судом першої інстанції помилково не було враховано наявність спорів, які перебувають на розгляді в межах справи про банкрутство, розгляд яких не завершено, і які стосуються спірних правовідносин щодо належного боржнику майна.
При ухваленні постанови апеляційним судом враховані висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 14.05.2020 у цій справі, в якій суд касаційної інстанції, залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 10.10.2018 в частині пунктів 3, 5, 6, 7, 8 щодо залишення без задоволення клопотання керуючого санацією боржника про затвердження звіту керуючого санацією, припинення процедури санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, з урахуванням додаткових пояснень, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 03.12.2024.
Вважає, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення при неправильному застосуванні норм матеріального права, що є підставою для його скасування на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що не спростовано судом апеляційної інстанції, виконання Боржником всіх боргових зобов'язань перед кредиторами, що свідчить про наявність усіх правових підстав для застосування пункту 7 частини першої статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013.
Висновок суду апеляційної інстанції про необхідність застосування конкурсних процедур вважає таким, що суперечить зазначеному принципу з огляду на постановленні рішення у цій справі, які вступили в законну силу, зокрема, ухвалу Господарського суду Київської області від 28.05.2014, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015, постанову Вищого господарського суду України від 18.11.2015, оскільки судом апеляційної інстанції фактично проігноровано остаточне рішення про затвердження умов плану санації.
В частині права ОСОБА_3 на захист охоронюваного законом інтересу зазначає про неврахування апеляційним судом, що гр. ОСОБА_3 не має будь-якого майнового права чи охоронюваного законом інтересу до боржника в розмінні суті саме судової процедури банкрутства.
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що постановляючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції не було враховано наявність спорів, які перебувають на розгляді в межах справи про банкрутство, розгляд яких не завершено, і які стосуються спірних правовідносин щодо належного боржнику майна, який ґрунтується на постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.06.2018 у справі № 908/4057/14 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15, вважає помилковим, оскільки обставини вказаних справ і правозастосування положень Закону не є подібними до спірних правовідносин.
Щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) зазначає, що будь-який правовий висновок Верховного Суду щодо застосування спеціальних норм Закону, а саме: пункту 7 частини першої статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону від 14.05.1992 № 2343-ХІІ, із змінами, внесеними до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 № 4212-VI, тобто у редакції, чинній до 19.01.2013 за аналогічних чи подібних правовідносин до справи №Б8/180-10, відсутній.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Від ОСОБА_3 надійшли клопотання постановити в порядку статті 246 ГПК України:
- окрему ухвалу щодо порушень законодавства суддею Господарського суду Київської області Гребенюк Т.Д. під час розгляду справи № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплоізоляція",
- окрему ухвалу стосовно порушень законодавства слідчими слідчого відділу Деснянського управління Головного управління національної поліції у м.Києві під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №420144110040000056.
Від ОСОБА_3 надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Щодо поданих клопотань про постановлення окремих ухвал
Відповідно до положень частин першої статті 246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
В силу частин сьомої, восьмої, одинадцятої статті 246 ГПК України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Аналіз положень наведеної статті ГПК України дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 171/2124/18, у пункті 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц, постанова Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №906/344/21).
Окрім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №750/3192/14).
ОСОБА_3 , обґрунтовуючи підстави для постановлення окремої ухвали щодо порушень законодавства суддею Господарського суду Київської області Гребенюк Т.Д. під час розгляду справи № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплоізоляція", зазначає, що з метою виконання вимог ухвал у справі про банкрутство, учасником провадження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подано ряд заяв та клопотань:
- заяву від 29.07.2020 про порушення арбітражним керуючим Лахненко Є.М. вимог чинного законодавства та постановлення окремої ухвали;
- заяву вих. № 647 від 27.01.2021 про визнання інвестором ОСОБА_2 ;
- повторне клопотання вих. № 770 від 14.07.2021 про постановлення окремої ухвали стосовно арбітражного керуючого Лахненко Є.М;
- клопотання вих. № 557 від 30.07.2020 про вчинення дій, зокрема щодо зобов'язання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. проведення інвентаризації активів ПрАТ «Білицький завод «ТЗІ», здійснення заходів із збереження цих активів та повернення усіх активів ПрАТ «Білицький завод «ТЗІ»;
- клопотання вих. № 558 від 04.08.2020 про забезпечення скликання та проведення річних загальних зборів ПрАТ «Білицький завод «ТЗІ»;
- клопотання вих. № 559 від 05.08.2020 про зобов'язання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. надання інформації та документів, що стосувались виникнення вимог конкурсник та поточних кредиторів, здійснення розрахунків з кредиторами, а також проведення інвентаризації активів ПрАТ «Білицький завод «ТЗІ»; зобов'язання гр. ОСОБА_1 надання документів, які стосуються розподілу земельних ділянок, продажу земельних ділянок та заборони гр. ОСОБА_1 здійснення подальших дій щодо розподілу та продажу земельних ділянок;
- клопотання вих. № 634 від 05.01.2021 про зобов'язання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. надання інформації та документів, що стосувались виникнення вимог конкурсник та поточних кредиторів, здійснення розрахунків з кредиторами, а також проведення інвентаризації активів ПрАТ «Білицький завод «ТЗІ»; зобов'язання гр. ОСОБА_1 надання документів, які стосуються розподілу земельних ділянок, продажу земельних ділянок та заборони гр. ОСОБА_1 здійснення подальших дій щодо розподілу та продажу земельних ділянок;
- клопотання вих. № 635 від 05.01.2021 щодо необхідності розгляду Клопотань вих. № 557 від 30.07.2020, вих. № 634 від 05.01.2021;
- заяву від 26.01.2021 про визнання та захист кредиторських вимог;
- клопотання від 26.01.2021 про витребування документів, що підтверджують наявність трудових відносин між ОСОБА_3 та ПрАТ «Білицький завод «ТЗІ». Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.10.2025 6 - Клопотання вих. № 648 від 27.01.2021 про зобов'язання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. скликання та проведення річних загальних зборів ПрАТ «Білицький завод «ТЗІ»;
- клопотання вих. № 649 від 27.01.2021 про зобов'язання арбітражного керуючого Лахненка Є.М. виконати вимоги Ухвал у Справі про банкрутство від (від 15.07.2020, 02.06.2020, 10.10.2018) і привести процедуру санації ПрАТ «Білицький завод «ТЗІ» у відповідність до приписів Закону про банкрутство;
- заяву вих. № 650 від 27.01.2021, якою направлено Заяву та Клопотання від 26.01.2021 ОСОБА_3 ;
- клопотання вих. № 03.30 від 13.06.2023 про витребування з Ірпінського міського суду Київської області справ № 367/8253/21 та № 367/768/23 для подальшого розгляду в межах Справи про банкрутство, оскільки предметом розгляду справ є спір про визнання недійсними договорів купівлі - продажу нерухомого майна ПрАТ «Білицький завод «ТЗІ»;
- повторне клопотання вих. № 03.40 від 30.08.2023 року про витребування з Ірпінського міського суду Київської області справ № 367/8253/21 та №367/768/23 для подальшого розгляду в межах Справи про банкрутство, оскільки предметом розгляду справ є спір про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна ПрАТ «Білицький завод «ТЗІ»;
- клопотання вих. № 02.70 від 07.08.2024 щодо забезпечення виконання приписів ГПК України шляхом визначення кола учасників Справи про банкрутство, із зазначенням їх статусу та обсягу прав та обов'язків - клопотання вих. № 02.71 від 07.08.2024 щодо забезпечення розгляду усіх клопотань, раніше поданих у Справу про банкрутство;
- клопотання вих. № 02.79 від 23.09.2024 щодо визначення порядку формування фонду для оплати грошової винагороди арбітражному керуючому. - клопотання вих.№ 02.80 від 03.12.2024 щодо врахування та застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
- заяву вих. № 02.77 від 23.09.2024 від ОСОБА_11 про визнання інвестором Вказана заява була підтримана ОСОБА_3 .
Вказує, що наведені документи містили належні докази на підтвердження викладених доводів, проте суддя Гребенюк Т.Д. фактично не забезпечила їх належного розгляду, обмежившись формальним підходом, який зводився до констатації подання документів без правової оцінки їх змісту.
На думку заявника, відмова у задоволенні поданих заяв та клопотань без належного аналізу їх змісту, без оцінки доказів та без наведення мотивів такої відмови вказує на формальний, упереджений підхід судді до здійснення правосуддя, що створює загрозу принципу обов'язковості судових рішень, гарантованому статтею 129-1 Конституції України.
Колегія суддів не вбачає правових підстав, передбачених статтею 246 ГПК України, для постановлення окремої ухвали щодо порушень законодавства суддею Господарського суду Київської області Гребенюк Т.Д., з огляду на те, що доводи клопотання є незгодою заявника з висновками судів щодо результатів розгляду поданих заяв та клопотань, направлені виключно на переоцінку доказів та обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України.
Щодо клопотання про постановлення окремої ухвали стосовно порушень законодавства слідчими слідчого відділу Деснянського управління Головного управління національної поліції у м. Києві під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №420144110040000056 колегія суддів зазначає таке.
Підставою для подання ОСОБА_3 вказаного клопотання слугували доводи про протиправну бездіяльність правоохоронних органів, яка полягає у фактичному не здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо незаконного заволодіння майном - пакетом акцій ПрАТ "Білицький завод "Теполоізоляція", не зважаючи на подані у кримінальному провадженні
- клопотання вих. № 03.52 від 17.11.2023 про проведення слідчих дій, а саме здійснення виклику та допиту;
- клопотання вих. № 03.53 від 17.11.2023 про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема шляхом отримання доступу до документів, які наявні в судових справах № 910/9924/19, № Б8/180-10, а також кримінальних провадженнях;
- клопотання вих. № 03.53 від 17.11.2023 про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, а саме шляхом накладення арешту на земельні ділянки.
Колегія суддів зауважує, що окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників, яка може бути постановлена лише, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи було встановлене відповідне правопорушення.
Суд касаційної інстанції у контексті наведених заявником аргументів клопотання про постановлення окремої ухвали щодо порушень законодавства слідчими під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження зазначає, що вони знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції та поза межами предмета перевірки, визначених положеннями статті 300 ГПК України, що свідчить про відсутність передбачених статтею 246 ГПК України підстав для постановлення окремої ухвали.
Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
В обґрунтування підстав звернення з вказаним клопотанням ОСОБА_3 зазначає, що спірні правовідносини щодо предмету судового спору не мають визначеного законодавчого врегулювання, яке в повній мірі дозволяє їх вирішити. Проста відмова у задоволенні касаційної скарги з підстав її необґрунтованості, та залишення в силі рішення Апеляційного суду, яким задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 та направлення матеріалів справи на новий розгляд не може вважатися ефективним способом захисту його прав.
Частина п'ята статті 302 ГПК України передбачає, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
За змістом наведеної норми права, для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників.
Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального та матеріального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.
При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень частини п'ятої статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов'язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
За оцінкою Верховного Суду, заявлене ОСОБА_3 клопотання не містить належного обґрунтування того, що справа містить виключну правову проблему за кількісним та якісним критерієм, зокрема, заявник не обґрунтував свої твердження щодо того, у чому полягає неможливість вирішення справи касаційним судом у межах оцінки дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в контексті підстав касаційного оскарження та у чому полягає невизначеність законодавчого регулювання правових питань щодо ефективного способу захисту його прав. Звідси правових підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у наведеному випадку немає.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи скаржника в межах підстав оскарження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог касаційної скарги з огляду на таке.
Предметом касаційного перегляду у цій справі є постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду про припинення провадження у справі №Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» у зв'язку з виконанням боржником усіх зобов'язань перед кредиторами.
Надаючи оцінку доводам скаржника колегія суддів враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Відповідно до пункту 9 частини першої перехідних Положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
21.10.2019 набрав чинності КУзПБ, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Згідно пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013), положення останнього застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Враховуючи те, що провадження у даній справі про банкрутство порушено ухвалою Господарського суду Київської області від 30.11.2010 та те, що ухвалою цього ж суду від 28.05.2012 відкрито процедуру санації Боржника, до спірних правовідносин, крім продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, підлягає застосуванню Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у редакції чинній до 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство). Аналогічний за змістом висновок викладено у Постанові Верховного Суду у цій справі від 14.05.2020 (п. 78).
Із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що після набрання чинності згаданим Законом про банкрутство від 22.12.2011 №4212-VI ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2014 у цій справі затверджено план санації боржника, а в подальшому ухвалою суду від 30.04.2015 затверджено зміни до плану санації ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".
За змістом статті 1 Закону про банкрутство, санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що враховуючи виконання боржником усіх зобов'язань перед кредиторами та, відповідно, відсутність кредиторів у справі, а отже - відсутність порушених прав (незадоволених грошових вимоги), які можуть бути захищені в процедурі банкрутства, провадження у справі має бути припинено.
Нормативно суд першої інстанції послався на приписи пункту 7 частини першої статті 40 Закону про банкрутство. Вказаною нормою передбачено можливість господарського суду припинити (закрити) провадження у справі про банкрутство після виконання усіх зобов'язань перед усіма кредиторами боржника.
Припиняючи провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" суд першої інстанції вказав про виконання боржником усіх зобов'язань перед кредиторами за рахунок коштів інвестора, відповідно до затвердженого плану санації. При цьому зазначив про відсутність у ОСОБА_3 порушених права як передумови для їх судового захисту у банкрутній процедурі, оскільки ухвалою суду від 03.12.2024 грошові вимоги ОСОБА_3 до боржника не були визнані.
Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.
За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно-смисловому зв'язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Переглядаючи ухвалу в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції в спростування доводів суду першої інстанції правомірно зазначив, що ОСОБА_3 визнано учасником у справі про банкрутство ухвалою Господарського суду Київської області від 21.02.2023. Отже, в розумінні частини першої статті 124 Конституції України, рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 у справі №1-10/2004, ОСОБА_3 має охоронюваний законом інтерес, який може бути захищений в судовому порядку.
Переглядаючи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція», апеляційним судом окремо досліджено питання способу реалізації майна боржника в процедурі санації у цій справі та встановлено, що належне боржнику нерухоме майно було відчужено без проведення аукціону, на підставі укладення договорів купівлі - продажу, а саме:
- 22.02.2017 на виконання плану санації між ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в особі керуючого санацією Лахненка Є.М. (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 , площею 5,1977 га (землі промисловості - 5,1977 га) за кадастровим номером 3210946200:01:032:0034;
- 04.05.2017 на виконання плану санації між ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в особі керуючого санацією Лахненка Є.М. (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1,6221 га, за кадастровим номером - 3210946200:01:015:0005;
- 04.05.2017 на виконання плану санації між ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в особі керуючого санацією Лахненка Є.М. (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу будівель і споруд, які знаходяться за адресою: Київська область, смт Коцюбинське, вул. Бакала, 54.
Апеляційний суд врахував, що ухвалою Господарського суду Київської області від 10.10.2018 у справі про банкрутство ПрАТ «Білицький завод "Теплозвукоізоляція", яка залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019, відмовлено арбітражному керуючому у задоволенні його клопотання про затвердження звіту керуючого санацією та припинення процедури санації ПрАТ «Білицький завод "Теплозвукоізоляція", зобов'язано арбітражного керуючого вчинити заходи задля приведення процедури санації ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» у відповідність до приписів Закону про банкрутство, зокрема - виконання плану санації Боржника щодо передачі майна у власність у спосіб, обраний сторонами та закріплений в плані санації боржника з урахуванням вимог Закону - продаж майна боржника шляхом проведення торгів у формі аукціону та доопрацювання звіту керуючого санацією; встановлено процесуальний строк у два місяці на виконання ухвали суду.
Верховний Суд погодившись з висновками попередніх судів, зазначив, що «…реалізація майна боржника в процедурі санації була здійснена шляхом безпосереднього укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок та будівель між керуючим санацію ПрАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" ОСОБА_12 та інвестором ОСОБА_13 . Тобто відбулась реалізація майна боржника у поза конкурентний спосіб (без проведення аукціону), що у даному випадку є порушенням інтересів боржника, адже проведення аукціону збільшує ймовірність реалізації майна боржника за найвищою ціною» (пункт 146 постанови).
Таким чином, висновки та вимоги суду першої інстанції, які містяться в ухвалі від 10.10.2018, підтверджені постановами Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 та Верховного Суду від 14.05.2020, підлягають обов'язковому виконанню.
Крім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 02.06.2020 у справі про банкрутство суд зобов'язав арбітражного керуючого у строк до 08.07.2020 подати до суду докази виконання ухвали від 10.10.2018 у даній справі, а ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2020 у справі про банкрутство повторно зобов'язав арбітражного керуючого у строк до 01.08.2020 подати до суду докази виконання ухвали господарського суду Київської області від 10.10.2018. Вказані ухвали не були оскаржені, а відтак набрали законної сили та відповідно до приписів законодавства, підлягають обов'язковому виконанню.
Оскільки судом першої інстанції не вжито заходів до з'ясування виконання вимог наведених вище судових рішень, які набрали законної сили, щодо порядку продажу майна, апеляційний суд дійшов висновку про передчасність припинення провадження у справі про банкрутство боржника.
З огляду на позицію суду касаційної інстанції в постанові від 14.05.2020 у цій справі про те, що продаж майна боржника в процедурі санації має відбуватися шляхом проведення аукціону, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про втручання у право власності особи, яка набула майно боржника в процедурі санації не у спосіб, який мав би бути застосований згідно вказаної позиції Верховного Суду про застосування положень законодавства щодо дії закону у часі.
Апеляційним судом правомірно вказано про неврахування судом першої інстанції наявність невирішених спорів за участю боржника, які перебувають на розгляді в межах справи про банкрутство, та які стосуються спірних правовідносин щодо належного боржнику майна, що свідчить про залишення поза увагою судом першої інстанції ключових обставин, що впливають на повноту та об'єктивність висновків, адже законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута, що вірно встановлено апеляційним судом.
Аргументи касаційної скарги наведеного не спростовують, та не дають підстав для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержанням норм матеріального і процесуального права, зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 300 ГПК України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Аналіз висновків апеляційного суду у цій справі та у наведених скаржником постановах Верховного Суду свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення.
Доводи касаційної скарги про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування спеціальних норм Закону, а саме, пункту 7 частини першої статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону від 14.05.1992 № 2343-ХІІ, із змінами, внесеними до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 № 4212-VI, тобто у редакції, чинній до 19.01.2013, колегія суддів відхиляє з огляду на наявний висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14.05.2020 у цій справі.
Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови з цих підстав.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати
У зв'язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
2. Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_3 про постановлення окремих ухвал суду.
3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
4. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 у справі № Б8/180-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Огороднік К.М.
Судді Васьковський О.В.
Жуков С.В.