Постанова від 03.11.2025 по справі 910/14289/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2025 року

м. Київ

cправа № 910/14289/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Булгакової І.В., Власова Ю.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрізолторг» (далі - Товариство, позивач, скаржник)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 (головуючий - суддя Пономаренко Є.Ю., судді Барсук М.А., Руденко М.А.)

у справі за позовом Товариства

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Укрзалізниця, відповідач)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України (далі - ДКС України, третя особа)

про стягнення 103 168,86 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП

Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для стягнення заборгованості за поставлений товар.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство звернулося до суду з позовною заявою до Укрзалізниці про стягнення з відповідача заборгованості, 0,1 % річних та інфляційні втрати.

1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що Товариство на виконання зобов'язань за договором про закупівлю від 18.09.2023 №ПЗ/НХ-23866/НЮ (далі - Договір) поставлено Укрзалізниці згідно з видатковою накладною від 31.10.2023 №1033 товар на суму 98 293,20 грн, у той час як відповідачем не виконано обов'язку з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим у останнього виник борг у вказаній сумі.

1.3. Крім того, посилаючись на порушення відповідачем грошових зобов'язань за Договором з оплати поставленого товару, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Укрзалізниці 0,1% річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 05.01.2024 до 04.10.2024.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Господарський суд міста Києва (головуючий - суддя Бойко Р.В.) рішенням від 23.01.2025 у справі №910/14289/24 позов задовольнив повністю.

2.2. Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.07.2025 у цій справі апеляційну скаргу Укрзалізниці задовольнив повністю, рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 у справі №910/14289/24 скасував, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Товариство, посилаючися на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

3.2. Також, скаржник просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу щодо розгляду справи судом касаційної інстанції у розмірі 15 000,00 грн і витрати зі сплати судового збору.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Товариство з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 287 та підпункт 4 частини другої статті 287 ГПК України визначив випадки та підстави касаційного оскарження з подальшим їх мотивуванням у касаційній скарзі.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

5.2. Від третьої особи відзив на касаційну скаргу до Суду не надійшов.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та, ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, виходив, зокрема з такого.

6.1.1. Укрзалізницею [в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства] (покупець) і Товариством (продавець) 18.09.2023 укладено Договір, відповідно до умов якого:

- постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю товар для завершення робіт по проєкту "Реконструкція споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків ІІ регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" у Київській області" (Завершення робіт), відповідно до Специфікації №1 (Додаток 1), що є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах Договору (пункт 1.1);

- найменування товару: ізолятори (пункт 1.2);

- кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікації №1 (Додаток 1) до Договору (пункт 1.3);

- Договір виконується в рамках виконання програм та здійснення заходів для завершення робіт, а саме за бюджетною програмою КЕКВ: 3210 - Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) відповідно до: постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"; порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництва та реконструкції об'єктів інфраструктури суб'єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 №517 (пункт 1.8);

- постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (Delivered Duty Paid - поставка з оплатою мита відповідно до "Інкотермс" у редакції 2020 року). У випадку наявності розбіжностей між умовами Договору та Правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови Договору матимуть перевагу (пункт 4.1);

- поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару (пункт 4.2);

- датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару або видаткової накладної (пункт 4.6);

- покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації №1 (Додаток 1) до Договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов'язані з виконанням Договору (пункт 6.1);

- відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) покупець здійснює фінансування будь-яких витрат, передбачених Договором, лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Усі видатки покупця за Договором здійснюються виключно за рахунок бюджетних коштів, передбачених у Законі України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" за бюджетною програмою КЕКВ: 3210 - Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) [пункти 7.1, 7.2];

- оплата за кожну партію поставленого товару за Договором проводиться після отримання покупцем бюджетних призначень відповідно до статей 48, 49 БК України, на 45 робочий день з дати реєстрації податкової накладної, оформленої відповідно до вимог законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару (пункт 7.4);

- сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановили, що розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов'язань за Договором (пункт 9.2);

- Договір діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, але не пізніше ніж до 31.12.2023 (пункт 15.1).

6.1.2. Суд апеляційної інстанції вказав, що:

- у Специфікації №1 (Додаток 1 до Договору в редакції Додаткової угоди від 02.10.2023 №1) сторонами було погоджено постачання Товариством Укрзалізниці ізоляторів у кількості 69 штук загальною вартістю 98 293,20 грн з ПДВ;

- як вбачається із наявної в матеріалах справи видаткової накладної від 31.10.2023 №1033, яка підписана представниками та скріплена печатками сторін, Товариством 31.10.2023 поставлено Укрзалізниці ізолятори у кількості 69 штук загальною вартістю 98 293,20 грн з ПДВ;

- також представниками сторін складено акт прийому-передачі товару від 31.10.2023, відповідно до якого Товариство передало, а Укрзалізниця прийняла ізолятори у кількості 69 штук загальною вартістю 98 293,20 грн з ПДВ;

- відповідач за отриманий товар за Договором не розрахувався, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом;

- суд першої інстанції, дійшовши висновку про наявність у відповідача обов'язку з оплати товару, задовольнив позовні вимоги.

6.1.3. Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

6.1.4. У пункті 7.4 Договору вказано, що оплата за кожну партію поставленого товару за Договором проводиться після отримання покупцем бюджетних призначень відповідно до статей 48, 49 БК України, на 45 робочий день з дати реєстрації податкової накладної, оформленої відповідно до вимог законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару.

6.1.5. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав, що умови укладеного сторонами Договору, відповідно до яких відповідач здійснює оплату придбаного товару за умови наявності бюджетних асигнувань, не є ні визначенням строку / терміну виконання зобов'язання, адже не є подією, яка має неодмінно настати, ні відкладальною обставиною, так як у цьому випадку вона стосується лише обов'язків відповідача щодо оплати товару, а відповідно до частини першої статті 212 ЦК України відкладальна обставина має змінювати права та обов'язки сторін.

6.1.6. За таких обставин, суд першої інстанції вказав, що факт відсутності бюджетного фінансування (бюджетних асигнувань) у будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати поставленого йому товару, оскільки, такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання.

6.1.7. Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого:

- згідно з пунктом 1.8 Договору цей договір виконується в рамках виконання програм та здійснення заходів для завершення робіт, а саме за бюджетною програмою КЕКВ: 3210 - Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) відповідно до: постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"; порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництва та реконструкції об'єктів інфраструктури суб'єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 №517;

- за умовами пунктів 7.1, 7.2 Договору відповідно до частини першої статті 23 БК України покупець здійснює фінансування будь-яких витрат, передбачених Договором, лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Усі видатки покупця за Договором здійснюються виключно за рахунок бюджетних коштів, передбачених у Законі України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" за бюджетною програмою КЕКВ: 3210 - Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям);

- у пункті 7.4 Договору вказано, що оплата за кожну партію поставленого товару за Договором проводиться після отримання покупцем бюджетних призначень відповідно до статей 48, 49 БК України, на 45 робочий день з дати реєстрації податкової накладної, оформленої відповідно до вимог законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару;

- положеннями пункту 7.10 Договору передбачено, що бюджетні зобов'язання за Договором виникають у разі наявності та в межах виділених бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини покупця, оплата за товар здійснюється протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання покупцем бюджетного фінансування на рахунок, відкритий у Державній казначейській службі України, а в разі зміни бюджетного фінансування покупець повідомляє про це постачальника. Факт надходження грошових коштів на рахунок покупця, відкритий у Державній казначейській службі України, є моментом настання строку виконання зобов'язання за цим Договором, у розумінні пункту 2 частини першої статті 530 ЦК України, за умови наявності підписаного сторонами акта прийому-передачі товару/видаткової накладної;

- ненадходження коштів з державного та/або місцевого бюджету на рахунок покупця, відкритий в Державній казначейській службі України, для оплати товарів за Договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами державного казначейства, сторони визнають обставиною, що має місце не з вини покупця (пункт 7.11 Договору);

- згідно з пунктом 7.12 Договору фінансування послуг здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (інших бюджетів), які передбачені на поточний рік, згідно з планом фінансування головного розпорядника коштів;

- на думку суду апеляційної інстанції, з аналізу вказаних умов Договору, вбачається, що у ньому сторони узгодили певний алгоритм своїх дій щодо оплати товару з урахуванням наявності бюджетних коштів, передбачених у Законі України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" за бюджетною програмою КЕКВ: 3210 - Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям).

6.1.8. Суд апеляційної інстанції вважав, що, укладаючи Договір позивач мав розуміти ризики пов'язані з виконанням такого договору, оскільки, в ньому було передбачено умову оплати товару з урахуванням наявності бюджетного фінансування. Так, погоджуючись на укладення Договору, позивач усвідомлював значення своїх дій, розумів зміст Договору, погодився з його умовами.

6.1.9. Суд апеляційної інстанції зазначив, що:

- Укрзалізницею 27.12.2023 надані на реєстрацію бюджетні фінансові зобов'язання, зокрема, на суму 98 293,20 грн;

- Управління ДКС України у Печерському районі м. Києва опрацювало надані платіжні документи у такий спосіб: платіжна інструкція від 27.12.2023 №48 на суму 98 293,20 грн, яка надіслана 27.12.2023, 18:54:04, була повернута відповідно до статей 3, 23 та 57 БК України.

6.1.10. Суд апеляційної інстанції вказав, що у письмових поясненнях третя особа повідомила таке:

- на офіційній вебсторінці Казначейства для розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів щороку у грудні розміщується відповідна інформація щодо роботи Казначейства та органів Казначейства в період завершення бюджетного періоду та на початку нового бюджетного періоду;

- відповідно до Регламенту роботи органів ДКС України у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року, затвердженого наказом ДКС України від 27.11.2023 №299, останнім днем проведення платежів клієнтів органів Казначейства визначено 27 грудня 2023 року. Прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна" здійснювалося до 27 грудня 2023 року до 17.30 год., а виконання зареєстрованих платіжних інструкцій за видатками / витратами державного / місцевих бюджетів, а також платежами інших клієнтів та іншими платежами за 2024 рік здійснюється органами Казначейства до 23.00 год. 27 грудня 2024 року;

- на сайті ДКС України 12.12.2023 розміщено інформацію про те, що останнім днем проведення платежів за видатками клієнтів органів Казначейства в бюджетному 2023 році є 27 грудня 2023 року, а 27 грудня 2023 року до 17.30 завершується прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт-казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна Доходи", АС "Є-Казна";

- також, Казначейство вказало, що платіжні інструкції Укрзалізниці на оплату зобов'язань за Договором відносились до видатків третьої черги, виконання яких здійснювалося після проведення видатків на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану, а також видатків розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, залучених до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану;

- крім цього, третя особа вказала, що платіжні інструкції щодо здійснення видатків з бюджетних рахунків розпорядників та одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів, які станом на кінець бюджетного 2023 року залишилися неоплаченими, підлягали поверненню відповідно до статей 3, 23 та 57 БК України.

6.1.11. Суд апеляційної інстанції зазначив, що апелянт стверджує, що у зв'язку з відсутністю оплати органами ДКС України за спірним Договором суми 98 293,20 грн, остання була внесена до кредиторської заборгованості за службою електропостачання регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця", а тому після отримання відповідачем бюджетного фінансування на рахунок, відкритий у органах казначейства, вказаний платіж буде одразу проведений на рахунок позивача.

6.1.12. З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи умови Договору та встановлені обставини щодо звернення відповідача до Казначейства за проведенням оплати на спірну суму, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій справі. Відтак, ухвалене у справі рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового - про відмову у задоволенні позову.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2025, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №910/14289/24/24 за касаційною скаргою Товариства на підставі пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

7.2. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 28.10.2025 у зв'язку з відпусткою судді Колос І.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/14289/24, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуюча), Булгакова І.В., Власов Ю.Л.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.3. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

8.4. Також, Товариство у касаційній скарзі зазначає, зокрема, що:

- Відповідно до Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.11.2023 №299, останнім днем проведення платежів клієнтів органів Казначейства визначено 27 грудня 2023 року. Прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна" здійснювалося до 27 грудня 2023 року до 17.30 год., а виконання зареєстрованих платіжних інструкцій за видатками / витратами державного / місцевих бюджетів, а також платежами інших клієнтів та іншими платежами за 2024 рік здійснюється органами Казначейства до 23.00 год. 27 грудня 2024 року;

- на сайті ДКС України 12.12.2023 розміщено інформацію про те, що останнім днем проведення платежів за видатками клієнтів органів Казначейства в бюджетному 2023 році є 27 грудня 2023 року, а 27 грудня 2023 року до 17.30 завершується прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт-казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна Доходи", АС "Є-Казна";

- таким чином, Укрзалізниця, як постійний клієнт органів казначейства, могло та повинне було бути обізнаним як із приписами БК України щодо повернення в бюджет неосвоєних у бюджетному році коштів, так і з специфікою роботи ДКС України у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року, а відтак як добросовісний суб'єкт господарювання міг та повинен був завчасно звернутись до органу казначейства для своєчасного виконання платежу, а не після завершення робочого часу в останній день проведення казначейством платежів за видатками клієнтів;

- відповідно до пункту 7.4 Договору оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться після отримання покупцем бюджетних призначень відповідно до статей 48, 49 БК України, на 45й робочий день з дати реєстрації податкової накладної, оформленої відповідно до вимог законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію Товару;

- на виконання умов Договору постачальником на підставі видаткової накладної від 31.10.2023 №1033 поставлено товар на суму 98 293,20 грн;

- відповідно до акта прийому-передачі товару від 31.10.2023 сторони підтвердили факт поставки товару на загальну суму 98 293,20 грн;

- податкова накладна від 31.10.2023 №53 зареєстрована 02.11.2023;

- отже, оплата за поставлений товар мала бути здійснена до 04.01.2024;

- відповідачем під час розгляду справи не наведено жодного аргументу щодо неможливості направлення платіжної інструкції до казначейства, починаючи з 03.11.2024, тобто до закінчення календарного року відповідач мав фактично два місяця на виконання свого обов'язку щодо оплати отриманого товару, проте жодних активних дій не вчиняв хоча кошти на таку оплату весь цей час перебували в розпорядженні відповідача;

- наведене спростовує підставність тверджень та посилання на положення Договору щодо відсутності вини останнього у зв'язку з відсутністю фінансування;

- у матеріалах справи відсутні докази відсутності фінансування у спірних правовідносинах;

- з наявних у справі доказів вбачається, що виключно відповідач своєчасно не вчинив дій щодо використання таких коштів на оплату отриманого від скаржника товару;

- наведене вказує на наявність вини відповідача, а тому положення Договору, на які посилається суд апеляційної інстанції не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

8.5. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції залишив аргументи позивача наведені у пункті 8.4 цієї постанови, поза увагою, що свідчить про порушення норм процесуального права, з огляду на таке.

8.6. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

8.7. Статтею 275 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

8.8. Відповідно до частин першої - п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.9. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням:

а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;

б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;

в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;

ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

8.10. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції не навів мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного Товариством, і виснував про відсутність вини Укрзалізниці, не надавши оцінки тій обставині, що платіжна інструкція від 27.12.2023 №48 на суму 98 293,20 грн надіслана 27.12.2023 о 18:54:04, а казначейство завершило прийняття електронних документів 27.12.2023 о 17:30. Втім, як поставка товару, так і його отримання відбулося.

8.11. Водночас, встановлення наявності/відсутності цих обставин у контексті умов й змісту Договору у цій справі має вагоме значення для її вирішення.

8.12. Також, поза увагою суду апеляційної інстанції залишено з'ясування обставин щодо наявності/відсутності зі сторони відповідача дій спрямованих на виконання умов Договору у 2024 - 2025 роках.

8.13. Отже, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права (статті 236, 269, 277, 282 ГПК України), що мало своїм наслідком неповне з'ясування обставин цієї справи, ураховуючи предмет і підстави позову та аргументи позивача.

8.14. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

8.15. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження з міркувань викладених вище у цій постанові та є підстави для скасування оскаржуваної постанови та передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

8.16. Також, у контексті покликань скаржника Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

8.16.1. Так, частиною першою статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

8.16.2. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого та справедливого рішення.

8.16.3. Обґрунтованим у силу приписів частини п'ятої статті 236 ГПК України, як вже зазначено вище, є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.16.4. Справедливе рішення безсумнівно включає у себе право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, що полягає у праві сторін провадження подавати будь-які зауваження, які вони вважають такими, що стосуються їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є гарантування не теоретичних чи ілюзорних прав, а практичних та ефективних прав, це право може вважатися ефективним лише тоді, коли зауваження дійсно «почуті», тобто належним чином розглянуті відповідним судом. Іншими словами, дія статті 6 полягає, серед іншого, в тому, що на «суд» покладається обов'язок провести належний розгляд подань, аргументів та доказів, наданих сторонами, без упередженого ставлення до питання їх релевантності (див. рішення Європейського суду з прав людини [далі - ЄСПЛ] у справі «Perez v. France»).

8.17. Верховний Суд вважає не прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище міркування Верховного Суду, наведені у цій постанові.

8.18. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що мало своїм наслідком не встановлення обставин, що є визначальними, вагомими і ключовими у цій справі у вирішенні цього спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

8.19. Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваної постанови за результатами перегляду справи в касаційному порядку частково знайшли своє підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.2. Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права унеможливило, з огляду на доводи та докази, надані учасниками справи, встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції передбаченими статтю 300 ГПК України.

9.3. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

9.4. В силу приписів частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

9.5. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, то за таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства задовольнити частково, оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9.6. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у розділі 8 цієї постанови, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи учасників справи, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, розглянути апеляційну скаргу відповідно до закону.

10. Судові витрати

10.1. Розподіл судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України, та новий розподіл судових витрат не здійснюється, адже Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржуване судове рішення та передає справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання, зокрема, щодо розподілу судового збору.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрізолторг» задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 у справі №910/14289/24 скасувати.

3. Справу №910/14289/24 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя Ю. Власов

Попередній документ
131494924
Наступний документ
131494926
Інформація про рішення:
№ рішення: 131494925
№ справи: 910/14289/24
Дата рішення: 03.11.2025
Дата публікації: 05.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (20.11.2025)
Дата надходження: 20.11.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості у розмірі 103 168,86 грн.
Розклад засідань:
17.12.2024 11:00 Господарський суд міста Києва
23.01.2025 14:15 Господарський суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОРОБЕНКО Г П
МАЛАШЕНКОВА Т М
ПОНОМАРЕНКО Є Ю
суддя-доповідач:
БОЙКО Р В
БОЙКО Р В
КОРОБЕНКО Г П
МАЛАШЕНКОВА Т М
ПОНОМАРЕНКО Є Ю
3-я особа без самостійних вимог на стороні відповідача:
Державна казначейська служба України
відповідач (боржник):
Акціонерне товариство ''Українська залізниця''
Акціонерне товариство "Українська залізниця"
відповідач в особі:
Регіональна філія "Південно-західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця"
заявник апеляційної інстанції:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
заявник касаційної інстанції:
ТОВ "Укрізолторг"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг"
позивач (заявник):
Державна казначейська служба України
ТОВ "Укрізолторг"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрізолторг"
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрізолторг»
представник апелянта:
Горбоконь Валерій Юрійович
представник позивача:
Демченко Марина Михайлівна
суддя-учасник колегії:
БАРСУК М А
БЕНЕДИСЮК І М
БУЛГАКОВА І В
ВЛАСОВ Ю Л
КОЛОС І Б
КРАВЧУК Г А
РУДЕНКО М А
ТАРАСЕНКО К В