23 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/3936/24 (922/2547/24)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Восток-Н"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025
та рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2025
у справі № 922/3936/24(922/2547/24)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О. Ключки"
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Восток-Н",
про стягнення грошових коштів в сумі 6098499,65 грн,
у межах справи № 922/3936/24
про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О. Ключки", -
Приватне акціонерне товариство "Сахновщинське імені М.О. Ключки" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Восток-Н" про стягнення 6098499,65 грн, в тому числі:заборгованості з оплати поставленого за договором поставки № К0610 від 06.10.2020 № К0610 товару у розмірі 2 375 925,42 грн та нарахованих на неї 3 % річних у розмірі 2 523 635,25 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 198 938,98 грн, пені у сумі 2 295 311,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 06.10.2020 № К0610 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар за видатковими накладними від 07.10.2020 №241, від 08.10.2020 №242, від 09.10.2020 №243, від 10.10.2020 №244, від 12.10.2020 №245, від 16.11.2020 №260, від 04.11.2020 №68.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.04.2025 у справі № 922/3936/24(922/2547/24) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Восток-Н" на користь Приватного акціонерного товариства "Сахновщинське імені М.О. Ключки" 6 123 810,85 грн. з яких: сума основної заборгованості - 2 375 925,12 грн., 3% річних - 253 635,25 грн., інфляційні нарахування - 1 198 938,98 грн., пеня - 2 295 311,50 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2025 у справі №922/3936/24(922/2547/24) залишено без змін.
02.10.2025 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Восток-Н" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2025 у справі № 922/3936/24(922/2547/24) в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3936/24(922/2547/24) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.10.2025.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення з позовною заявою).
Згідно підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство судовий збір становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025, якою переглянуто рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2025 у справі № 922/3936/24(922/2547/24), скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 146 971,46 грн (6 123 810, 85 х 1,5% х 200% х 0,8).
Однак, до касаційної скарги не додано докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване складністю сплати судового збору через те, що боржник перебуває у стадії банкрутства, а відтак позбавлене можливості сплатити судовий збір за даним позовом.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, апенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Згідно з позицією, сформованою, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Верховний Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати при зверненні до суду касаційної інстанції.
В свою чергу, саме лише посилання на порушення відносно скаржника провадження про банкрутство не є беззаперечною підставою для відстрочення скаржнику сплати судового збору.
Ураховуючи те, що скаржником не надано належних доказів на підтвердження реального майнового стану скаржника щодо неможливості сплати судового збору, тому підстави для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.
Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 146 971,46 грн;
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Восток-Н" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі за подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Восток-Н" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2025 у справі № 922/3936/24(922/2547/24).
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Восток-Н"» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2025 у справі № 922/3936/24(922/2547/24) залишити без руху.
3. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Васьковський