Справа № 357/10159/25
Провадження № 2/357/4670/25
( ЗАОЧНЕ )
08 жовтня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Рижко Г. О. ,
при секретарі - Примак А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», в особі представника Шох Іллі Володимировича звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд:
- стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (код ЄДРПОУ 39700642) заборгованість за кредитним договором у розмірі 24650,96 грн, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
І. Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник ТОВ «Таліон плюс» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 13.08.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 678776539 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно умов Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 9900,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Товариство виконало умови договору та перерахувало відповідачу кошти в сумі 9900,00 грн на її банківську картку № НОМЕР_2 . 19.11.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/9. Згідно вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 678776539. На даний час відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Таліон Плюс», у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в розмірі 24650,96 грн та судові витрати у справі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та відзив не надав.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
В липні 2025 року справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 надійшла у провадження судді Рижко Г.О.
Ухвалою судді від 07.07.2025 було прийнято до свого провадження цивільну справу № 357/10159/25; відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 08.08.2025 на 09:00 год.
08.08.2025 в зв'язку з оголошенням повітряної тривоги розгляд справи відкладено на 08.10.2025 на 12:00 год.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Згідно з довідкою ф. 20 АТ «УКРПОШТА» судова кореспонденція не вручена адресату та повернута відправнику з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Враховуючи вищевикладене, суд постановив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.08.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 678776539. Згідно умов Договору позичальнику надано кредит у вигляді кредитної лінії в сумі кредитного ліміту у розмірі 9900,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 6000,00. Дисконтний період кредитування - 26 днів від дати отримання першого траншу. Кінцева дата повернення кредиту - 12.09.2029. Проценти за за базовою ставкою - 1,50% в день (п. 8.3 договору) (а.с. 38-60).
Додатковою угодою від 19.08.2024 до договору № 678776539 від 13.08.2024 сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 400,00 грн, відповідно до чого загальний розмір кредиту за договором буде складати 6400,00 грн (а.с. 61-63).
Додатковою угодою від 21.08.2024 до договору № 678776539 від 13.08.2024 сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 1400,00 грн, відповідно до чого загальний розмір кредиту за договором буде складати 7800,00 грн (а.с. 64-66).
Додатковою угодою від 26.08.2024 до договору № 678776539 від 13.08.2024 сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 500,00 грн, відповідно до чого загальний розмір кредиту за договором буде складати 8300,00 грн (а.с. 67-69).
Додатковою угодою від 27.08.2024 до договору № 678776539 від 13.08.2024 сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 250,00 грн, відповідно до чого загальний розмір кредиту за договором буде складати 8550,00 грн (а.с. 70-72).
Додатковою угодою від 01.09.2024 до договору № 678776539 від 13.08.2024 сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальнику траншу в сумі 1350,00 грн, відповідно до чого загальний розмір кредиту за договором буде складати 9900,00 грн (а.с. 73-75).
До вказаного Договору позивачем додано Правила надання грошових коштів у кредит (а.с. 76-83).
Також до договору № 678776539 від 13.08.2024 додано паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» (а.с. 34-37).
Заповнюючи заявку на отримання грошових коштів в кредит від 13.08.2024 відповідач вказав свої анкетні дані, місце реєстрації та проживання та номер банківської карти для зарахування коштів (а.с. 33).
Отримання ОСОБА_1 грошових коштів в загальній сумі 9900,00 грн підтверджується платіжними дорученнями на переказ та зарахування грошових коштів на банківську карту отримувача (а.с. 84-86), листами ТОВ «ПрофітГід» про здійснення переказу коштів та (а.с. 87-89) та довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 16.06.2025 (а.с. 90-95).
Відповідно до наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 19.11.2024 у відповідача наявна заборгованість за Договором № 678776539, яка становить 21383,94 грн, з яких: 9899,96 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 6534,00 грн - сума прострочених платежів по процентах, 4949,98 грн - сума неустойки. При цьому, як вбачається з даного розрахунку, відповідач здійснив оплату 14.09.2024 в сумі 2894,00 грн (а.с. 27-29).
19.11.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/9, відповідно до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає ТОВ «Таліон Плюс» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с. 17-22).
Відповідно до реєстру прав вимоги від 19.11.2024 до Договору факторингу № МВ-ТП/9, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 21383,94 грн, з яких: 9899,96 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 6534,00 грн - сума прострочених платежів по процентах, 4949,98 грн - сума неустойки (а.с. 23-25).
Відповідно до платіжної інструкції № 1002 від 30.12.2024 ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснено оплату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № МВ-ТП/9 від 19.11.2024 в сумі 3103171,18 грн (а.с. 26).
Згідно з наданим ТОВ «Таліон Плюс» розрахунком, заборгованість відповідача становить 29600,94 грн, з яких 9899,96 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 14751,00 грн - сума прострочених платежів по процентах, 4949,98 грн - сума неустойки. (а.с. 30-32).
Відповідачу направлялося повідомлення про відступлення права вимоги, про дострокове розірвання договору та досудова вимога (а.с. 96-98).
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд робить висновок, що між первісним кредитором «Манівео швидка фінансова допомога» правонаступником якого є позивач, та відповідачем виникли правовідносини у зв'язку з укладенням 13.08.2024 Кредитного договору № 678776539. Згідно вказаного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 9900,00 грн. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнананою з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписала кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Суми, які підлягають стягненню, відповідають умовам Договору та строку його дії. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті і правонаступник первісного кредитора вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
Суд, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Судом встановлено, що понесені ТОВ «Таліон Плюс» витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги № 5 від 02.12.2024 (а.с. 101-109); Додатковою угодою № 822 від 30.12.2024 до Договору від 02.12.2024 № 5 (а.с. 110-111); Актом прийому - передачі наданих послуг від 30.12.2024 (а.с. 112), платіжною інструкцією № 1722 від 30.12.2024 (а.с. 113).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн підлягають стягненню з відповідача.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за позовну заяву в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 280-283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за кредитним договором № 678776539 від 13.08.2024 у розмірі 24650,96 грн (двадцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят гривень 96 копійок), яка складається з: 9899,96 грн - заборгованість по кредиту, 14751,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок) витрат за надання професійної правничої допомоги.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: 14017, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Жабинського, будинок 13.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2025.
Суддя Г. О. Рижко