Справа № 357/17843/25
1-кп/357/1293/25
04.11.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116030000700 від 17.09.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Шамраївка, Сквирського району, Київської області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, вдови, маючої на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України,
16.04.2025 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі №357/5270/25, винесено постанову, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (тисяча двадцять) гривень 00 (копійок) та направлено ОСОБА_3 , як особу, що вчинила домашнє насильство для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" на строк 6 (шість) місяців.
05 вересня 2025 року поліцейським сектору протидії домашньому насильству відділу взаємодії з громадами Білоцерківського РУП ОСОБА_3 , за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вручено копію постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2025 у справі №357/5270/25. При цьому, останній роз'яснено про необхідність проходження програми для кривдників за вищевказаною постановою суду, явки протягом трьох робочих днів до Управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради Київської області Київської області, за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, 11, для проходження зазначеної програми та попереджено про кримінальну відповідальність у разі ухилення від її проходження.
ОСОБА_3 являючись особою, яка вчинила домашнє насильство, та щодо якої постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2025 у справі № 357/5270/25 вирішено питання про направлення на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк 6 (шість) місяців, достовірно знаючи про накладений на неї судом обов'язок проходження вказаної програми, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від проходження такої програми, маючи реальну можливість її проходження, діючи умисно, починаючи з 05.09.2025 по 30.10.2025 жодного разу, без поважних причин, не прибула для її проходження до уповноваженої особи Управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради Київської області Київської області, не зважаючи на те, що була належним чином повідомлена про необхідність прибуття уповноваженими на те органами, тим самим умисно ухилилася від проходження програми для кривдників.
Таким чином, своїми діями, які виразилися в умисному ухиленні від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такий захід застосований судом, ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ст. 390-1 КК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду 31.10.2025 року з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви обвинуваченої ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що остання беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, тобто в умисному ухиленні від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такий захід застосований судом, погоджується із встановленими органом дізнання обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом дізнання обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Органом дізнання встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом дізнання вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ст. 390-1 КК України, а саме умисно ухилилася від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такий захід застосований судом.
При цьому суд зазначає, що судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і в межах висунутого обвинувачення за ст. 390-1 КК України, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно із якими особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Європейський Суд вказує, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину. Категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного».
При призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченої, яка в силу ст. 89 КК України раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, має постійне місце реєстрації та проживання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Враховуючи вказані обставини справи, суспільну небезпеку вчиненого проступку, суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за її поведінкою уповноваженим органом з питань пробації, що відповідає призначеному покаранню у виді пробаційного нагляду в межах санкції статті 390-1 КК України з покладенням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України.
На думку суду, призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових правопорушень і не буде становити особистий надмірний тягар для особи.
Таке покарання буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного.
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченої немає, з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись статтями 302, 369-371, 373, 374, 382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України та призначити покарання ст. 390-1 КК України - 2 роки пробаційного нагляду.
Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя: ОСОБА_6