Справа № 357/9573/25
1-кп/357/923/25
04.11.2025 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № № 12025111030000774, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, із середньою освітою, працюючого неофіційно, неодруженого, утриманців не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України
сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник - адвокат ОСОБА_5 , неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 , законний представник неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7 ,
28.03.2025 близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_3 разом із особою, яка засуджена вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 та особою, матеріали щодо якої виділені в інше кримінальне провадження, прийшли за місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 та зайшли до кімнати де перебував останній. Перебуваючи у кімнаті, ОСОБА_3 , особа, яка засуджена вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 та особа матеріали щодо якої виділені в інше кримінальне провадження, розбудили ОСОБА_6 за запропонували останньому пройти з ним під приводом розмови на що ОСОБА_6 погодився. Вказані особи направились за місцем проживання ОСОБА_8 , а саме за адресою: АДРЕСА_4 про що повідомили ОСОБА_9 , однак останній сказав, що не бажає проводити час з останніми у зв'язку з чим між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виник конфлікт та ОСОБА_3 наніс ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в область правого плеча, після чого наніс ще один удар кулаком правої руки в область живота та під погрозою застосування фізичного насильства змусив ОСОБА_6 направитися з ними. В цей час, на фоні раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_6 , у ОСОБА_3 , особи, яка засуджена вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 та особи матеріали щодо якої виділені в інше кримінальне провадження, виник умисел на заподіяння потерпілому сильного фізичного болю та морального страждання, вчиненого з метою залякування останнього (катування).
В подальшому ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , особа матеріали щодо якої виділені в інше кримінальне провадження та особа, яка засуджена вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 прийшли за місцем проживання останнього та перебуваючи у приміщенні літньої що розташована на території приватного домоволодіння ОСОБА_3 висловлюючи погрози фізичною розправою в бік потерпілого ОСОБА_6 , примушував останнього до вживання алкогольних напоїв, а саме пива. ОСОБА_6 , сприйняв вказані погрози, як реальні, у зв'язку із чим побоюючись за своє життя та здоров'я, був змушений вжити алкогольні напої.
Далі, діючи із вказаним наміром, ОСОБА_3 , грубо порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, передбачені ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та ч. 1 ст. 28 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, усвідомлюючи протиправний характер та наслідки своїх дій, діючи умисно, взяв у праву руку металеві манікюрні ножиці, схопив останнього лівою рукою за волосся, почав відрізати його, глузуючи при цьому із ОСОБА_6 . Також у вказаний момент, особа, яка засуджена вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 та особа, матеріали щодо якої виділені в інше кримінальне провадження, діючи спільно за попередньою змовою групою осіб, здійснювали відео фіксацію знущань ОСОБА_3 над ОСОБА_6 .
В подальшому, під час вживання алкогольних напоїв, особа, яка засуджена вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 вирішив вжити наркотичні засоби, а саме «канабіс», у зв'язку із чим дістав з-під столу у літній кухні пристрій для паління наркотичних засобів та «канабіс». Після цього, до вживання наркотичного засобу приєдналась особа матеріали щодо якої виділені в інше кримінальне провадження, а ОСОБА_3 в цей момент знаходячись поблизу ОСОБА_6 запропонував останньому вжити наркотичні засоби. Після цього ОСОБА_3 взяв до рук ніж та знову висловлював погрози в бік ОСОБА_6 . В подальшому, ОСОБА_3 , особа, яка засуджена вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025, особа матеріали щодо якої виділені в інше кримінальне провадження та ОСОБА_6 по черзі вжили наркотичний засіб «канабіс» шляхом паління через вищевказаний саморобний пристрій.
Коли ОСОБА_6 знаходився у безпорадному стані, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, наніс потерпілому ОСОБА_6 один удар в область спини та один удар у область живота останнього.
Окрім цього, у вказаний момент, особа, яка засуджена вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та заподіяння фізичних страждань останньому, взяв пневматичну гвинтівку, зарядивши яку, здійснив три постріли в праву ногу ОСОБА_6 , після штовхнув останнього, внаслідок чого ОСОБА_6 впав зі стільця на підлогу.
Далі, особа, яка засуджена вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 та особа матеріали щодо якої виділені в інше кримінальне провадження діючи умисно, взявши ОСОБА_6 під обидві руки, винесли останнього за територію приватного домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_4 .
Внаслідок таких дій ОСОБА_3 , особи матеріали щодо якої виділені в інше кримінальне провадження та особи, яка засуджена вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 неповнолітній ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді набряку м'яких тканин 2 та 4 пальців правої ступні, наявність на фоні набряку на 2 пальці садна та на 4 пальці рани.
Своїми умисними діями за попередньою групою осіб, які виразились в побитті та знущанні над неповнолітнім ОСОБА_6 , що супроводжувалось погрозами фізичною розправою, нанесенням тілесних ушкоджень та залякуванням останнього, ОСОБА_3 , особа, яка засуджена вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2025 та особа матеріали щодо якої виділені в інше кримінальне провадження спричинили потерпілому сильний фізичний біль та моральні страждання.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що 28.03.2025 близько 12:00 год дня він, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 сиділи у ОСОБА_8 дома, проводили дозвілля, вживали спиртні напої. Він особисто вжив тоді 2 чи 2.5 л. пива. Коли ОСОБА_8 та ОСОБА_10 проводили його додому, уже ввечері, коли сутеніло, то він вирішив зайти до знайомого ОСОБА_6 , якого добре знав і раніше з ним часто спілкувався, тому що давно його не бачив. ОСОБА_6 спав, вони його розбудили, після чого вони вирушили до його знайомого ОСОБА_11 , щоб забрати одяг. ОСОБА_6 зайшов до ОСОБА_11 , але його не виявилося дома, тому ОСОБА_8 запропонував піти до нього додому посидіти. ОСОБА_6 не хотів іти до нього, у зв'язку з чим він кулаком правої руки вдарив його в область правого плеча, після чого вдарив ще один раз кулаком правої руки в область живота, погрожував йому фізичною силою та змусив ОСОБА_6 піти з ними. У ОСОБА_8 , вони сиділи у літній кухні, вживали алкогольні напої. Він висловлював погрози фізичною розправою в бік потерпілого ОСОБА_6 , примушував його вживати пиво. ОСОБА_6 злякався, тому вживав з ними алкогольні напої. Потім він взяв металеві манікюрні ножиці, схопив неповнолітнього потерпілого за волосся і почав відрізати його, глузуючи при цьому з нього, а ОСОБА_8 та ОСОБА_10 в цей час проводили відеозйомку. Також він погрожував ОСОБА_6 ножом. Потім ОСОБА_8 дістав з-під столу пристрій для паління наркотичних засобів та «канабіс». Вони всі, в тому числі і неповнолітній потерпілий, по черзі вжили наркотичний засіб «канабіс» шляхом паління через вищевказаний саморобний пристрій. Коли ОСОБА_6 знаходився у безпорадному стані, ОСОБА_10 вдарив його в область спини та в область живота, а ОСОБА_8 з пневматичної гвинтівки здійснив три постріли йому в праву ногу, після штовхнув останнього, внаслідок чого він впав зі стільця на підлогу. Далі, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , взявши ОСОБА_6 під обидві руки, винесли за територію подвір'я ОСОБА_8 . Визнає, що внаслідок таких його дій, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 неповнолітній ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді набряку м'яких тканин 2 та 4 пальців правої ступні, наявність на фоні набряку на 2 пальці садна та на 4 пальці рани. Він знав що ОСОБА_6 є неповнолітнім, визнає, що йому були спричиненні сильний фізичний біль та моральні страждання. Щиро розкаюється у вчиненому, засуджує свою поведінку, обіцяє більше не вчиняти нічого подібного, обіцяє більше ніколи не ображати потерпілого ОСОБА_6 . Зазначив, що повністю відшкодував потерпілому завдану шкоду, попросив у нього вибачення, він не має до нього жодних претензій, вони примирилися. Просить його суворо не карати, не позбавляти волі.
Показання обвинуваченого є допустимим джерелом доказів, оскільки отримані безпосередньо судом за процедурою згідно з положеннями ст. 351 КПК України. Дані покази підтверджують настання самої події, в частині часу, місця події відповідають об'єктивній дійсності.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не заперечували проти не дослідження доказів щодо тих обставин, що ніким не оспорюються, та судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати зазначені обставини у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
За таких обставин суд визнає доказаними фактичні обставини справи щодо дати, часу, місця, способу скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення, форми умислу, а також інші обставини, визначені ч. 1 ст. 91 КПК України.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 127 КК України як умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю та морального страждання, вчинене з метою покарати її за дії, вчинені нею та з метою залякування, за попередньою змовою групою осіб.
Підстав у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд під час призначення покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
При цьому покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю кримінального правопорушення, обставинами скоєного, особою винного.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами статтей 65-67 КК Україна враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 127 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню заданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 643/13256/17 від 02.11.2021.
Як було встановлено у даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_3 засуджує свою поведінку, щиро жалкує про вчинене, готовий понести покарання, що об'єктивно підтверджує його щире каяття.
В судовому засіданні також встановлено пом'якшуючу обставину - добровільне відшкодування завданого збитку, що полягає у тому, що обвинувачений ОСОБА_3 під час судового провадження добровільно повністю відшкодував завдані потерпілому ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням збитки, що вказує на його щире прагнення виправити наслідки злочину, потерпілий до нього будь-яких претензій матеріального чи морального характеру не має. Вказана обставина документально підтверджується наявною у матеріалах судового провадження заявою потерпілого ОСОБА_6 , його законного представника та представника та розпискою про отримання коштів.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалюється обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення.
Про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, працевлаштований неофіційно, неодружений, утриманців не має, має місце реєстрації та проживання, проживає з матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, за медичною допомогою не звертався, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як придатний до військової служби, з 02.12.2024 знаходиться у розшуку.
Також судом судом враховується позиція в судових дебатах прокурора, який вважав, за можливе призначити мінімальне покарання обвинуваченому не пов'язане з ізоляцією від суспільства, позицію потерпілого в тому, що вони примирилися, претензій до обвинуваченого він не має, завдана йому шкода повністю відшкодована, просить суворо обвинуваченого не карати, не позбавляти волі.
Суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості злочину, обставини злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, його відношення до вчиненого, позицію прокурора та потерпілого, приходить до висновку що необхідним і достатнім для можливого виправлення ОСОБА_3 , буде призначення йому покарання без ізоляції його від суспільства, а тому останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, у межах санкції статті Кримінального Закону, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
На думку суду, застосування звільнення від покарання з випробуванням, у даному випадку є дієвим заходом впливу на обвинуваченого, оскільки перебуваючи під наглядом уповноваженого органу з питань пробації він відчуватиме відповідний тиск відповідальності, при цьому залишаючись соціально адаптованою особою, як такою, що поважає сімейні і соціальні цінності, має позитивне ставлення до праці, тобто працюючи забезпечить утримання себе та своєї матері, яка є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, відповідно зменшивши ймовірний тягар його утримання у місцях позбавлення волі.
Суд переконаний, що визначена ним вид і міра покарання, є необхідною і достатньою для можливого виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів. Таке покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності з урахуванням того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.03.2025, ОСОБА_3 був фактично затриманий 29.03.2025 о 17:42 год.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2025 стосовно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2025 строком на 60 днів, тобто до 28.11.2025 включно.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.
Враховуючи, що до суд звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності, то обраний стосовно нього запобіжний захід у виді тримання під варту слід скасувати та звільнити його з-під варти в залі суду.
Питання про процесуальні витрати слід вирішити відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
За викладеного, процесуальні витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 12 471,00 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.
Таким чином, з метою вирішення долі речових доказів, слід скасувати арешт на тимчасово вилучене 29.03.2025 майно в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , в ході затримання ОСОБА_3 під час особистого обшуку та в ході затримання ОСОБА_8 під час його особистого обшуку, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2025.
Долю речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України, а саме: футболку сірого кольору, кросівки сірого кольору, куртку
камуфляжного окрасу та мобільний телефон марки «Iphone 8», після набрання вироком законної сили слід повернути їх власнику ОСОБА_3 ; кросівки сірого кольору із написом «Adidas», кофту сірого кольору та мобільний телефон марки «Iphone 10», після набрання вироком законної сили слід повернути їх власнику
ОСОБА_8 ; кофту чорного кольору та мобільний
телефон марки
«Samsung», після набрання вироком законної сили слід повернути їх власнику ОСОБА_13
три пневматичні кулі з підлоги, одну пневматичну кулю зі стола, пневматичну рушницю, ніж, ножиці, ножиці з волоссям, два предмети схожі на патрони та один предмет схожий на набій 12 калібру, пристрій для куріння з пластиковою горловиною, пластикову горловину із рідиною рослинного походження, частини зрізаного волосся, зрізане волосся з пластикового відра, після набрання вироком законної сили слід знищити.
Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 в період іспитового строку обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Скасувати арешт на тимчасово вилучене 29.03.2025 майно в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , в ході затримання ОСОБА_3 під час особистого обшуку та в ході затримання ОСОБА_8 під час його особистого обшуку, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2025.
Речові докази по справі:
футболку сірого кольору, кросівки сірого кольору, куртку
камуфляжного окрасу, мобільний телефон марки «Iphone 8», які, відповідно до квитанції № 1002, передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили повернути їх власнику ОСОБА_3 ;
кросівки сірого кольору із написом «Adidas», кофту сірого кольору та мобільний телефон марки «Iphone 10», які, відповідно до квитанції № 1002, передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили повернути їх власнику
ОСОБА_8 ;
кофту чорного кольору та мобільний
телефон марки
«Samsung», які, відповідно до квитанції № 1002, передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили повернути їх власнику ОСОБА_13
три пневматичні кулі з підлоги, одну пневматичну кулю зі стола, пневматичну рушницю, ніж, ножиці, ножиці з волоссям, два предмети схожі на патрони, один предмет схожий на набій 12 калібру, пристрій для куріння з пластиковою горловиною, пластикову горловину із рідиною рослинного походження, частини зрізаного волосся, зрізане волосся з пластикового відра, які, відповідно до квитанцій № 623, 137, передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз у кримінальному проваджені в сумі 12 471,00 грн (дванадцять тисяч чотириста сімдесят одну гривню).
Застосовний стосовно ОСОБА_3 відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2025 запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати та звільнити останнього з-під варти в залі суду.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя ОСОБА_14