03 листопада 2025 року м. Чернігів справа № 927/978/22
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Сидоренка А.С., розглянувши заяву Комунального підприємства “Водпостач» Ріпкинської селищної ради про розстрочення виконання рішення у справі
за позовом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (код 38053846) 14017, м. Чернігів, вул. Пантелеймонівська, 12
до Комунального підприємства “Водпостач» Ріпкинської селищної ради (код 38720309) 15000, смт.Ріпки Чернігівського району Чернігівської області, вул.Святомиколаївська, 160-а
про стягнення 727 877 грн. 63 коп.
за участі представників сторін:
від стягувача: Городник Т.М. (в порядку самопредставництва)
від боржника: Качан М.І. - директор, Куліш Ю.А. - адвокат (ордер від 08.12.2022 ЧН № 101382)
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2025 позов Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Комунального підприємства “Водпостач» Ріпкинської селищної ради про відшкодування шкоди в розмірі 727 877,63 грн залишено без задоволення.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2025 у справі № 927/978/22 про відмову у задоволенні позову скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю; присуджено до стягнення з Комунального підприємства “Водпостач» Ріпкинської селищної ради шкоду в сумі 727 877,63 грн, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з подальшим розподілом до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету та фонду охорони навколишнього природного середовища Ріпкинської селищної ради.
20.10.2025 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 Господарським судом Чернігівської області видано відповідні накази.
24.10.2025 через систему “Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області від Комунального підприємства “Водпостач» Ріпкинської селищної ради надійшла заява про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду (далі - Заява).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.10.2025 постановлено:
призначити розгляд Заяви в судовому засіданні на 03 листопада 2025 року;
викликати для участі в судовому засіданні представника Комунального підприємства “Водпостач» Ріпкинської селищної ради;
повідомити Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області про призначення судового засідання для розгляду Заяви, а також про те, що її участь в цьому судовому засіданні не є обов'язковою;
встановити процесуальний строк для подання Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області заперечень на Заяву - протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвала суду від 27.10.2025 направлена сторонам до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд» та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованої з комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронних кабінетів 27.10.2025 11:36.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 27.10.2025 є такою, що отримана адресатами 27.10.2025.
Представник стягувача в судовому засідання не заперечував проти розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.
За змістом ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення Заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
частинами 1 та 5 ст. 331 ГПК передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 ст. 331 ГПК).
Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п.4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).
Надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права.
Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення суду, суди мають виходити як з обставин, що свідчать про відсутність можливості у відповідача погасити усю суму заборгованості одним платежем, та одночасно його обов'язку забезпечити здійснення виробничої діяльності, вчинення ним фактичних дій, спрямованих на погашення заборгованості перед позивачем і відсутності мети уникнення сплати заборгованості.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 914/416/20.
На державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 910/1180/19.
За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, підставою для звернення сторони до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення є наявність обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим у визначений строк.
За змістом ст. 2, 13, 14, 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, серед іншого, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду боржник зазначає наступне.
Згідно фінансових звітів боржника за 2023, 2024 роки та 9 місяців 2025 року підприємство отримало наступні показники: за 2023 рік - збиток 5 200,00 грн; за 2024 рік - прибуток 492 200,00 грн; за 9 місяців 2025 року - збиток 387 800,00 грн.
Боржник є комунальним підприємством, створеним Ріпкинською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області для забезпечення мешканців громади питною водою та водовідведенням.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» визначено, що до припинення чи скасування военного стану в Україні забороняється припинення/ зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі, тоді як одночасно забороняється стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24.02.2022 з дати початку до дати завершення бойових дій з споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо); нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
З початку війни здійснення господарської діяльності, зокрема, надання послуг водопостачання та водовідведення населенню утруднено внаслідок неналежної оплати житлово-комунальних послуг, що негативно впливає на фінансовий стан боржника з причин, які об'єктивно від нього не залежать.
Розпорядженням Чернігівської обласної військової адміністрації від 02.07.2025 № 867 Комунальне підприємство «Водпостач» Ріпкинської селищної ради віднесено до критично важливих підприємств.
Боржник має в своєму штаті 33 працівника, з них 75% працівників (збільшений відсоток заброньованих працівників за рахунок здійснення діяльності на прикордонній території та території, яка була в окупації) мають бронювання на період мобілізації та на воєнний час відповідно до Постанови КМУ № 76 від 27.01.2023 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі - Постанови КМУ № 76 від 27.01.2023 )
Абзацом третім пункту 8 Постанови КМУ № 76 від 27.01.2023 передбачено, що військовозобов'язаним працівникам критично важливих підприємств, критично важливих установ, які включаються до списків, повинна бути нарахована щомісячна заробітна плата протягом строку, на який надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5.
Як вказує боржник, виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі № 927/978/22 призведе до блокування єдиного розрахункового рахунку, який використовує КП «Водпостач» і, як наслідок, невиплату заробітної плати працівникам. Внаслідок таких дій працівники автоматично втрачають бронювання, а підприємство втратить працівників та не зможе здійснювати діяльність.
КП «Водпостач» єдине підприємство, яке здійснює постачання питної води та водовідведення на території Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, цей процес є безперебійним. Працівники підприємства (слюсарі, водії асенізаторських машин, екскаваторники, оператори водозабірних та очисних мереж та ін.) мають відповідну освіту і фах, тому замінити таких працівників в сучасних умовах неможливо, а тому виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі № 927/978/22 завдасть шкоди як самому підприємству так і інтересам територіальної громади.
Блокування розрахункового рахунку підприємства призведе також до неможливості підприємства оплачувати вартість отриманої електроенергії для видобутку та подачі мешканцям громади питної води та забезпечення примусового водовідведення і, як наслідок, зупинення надання цих послуг.
Боржник зазначає, що розстрочення виконання судового рішення надасть можливість стабільного (щомісячного) надходження для стягувача коштів згідно з графіком, наведеним у рішенні суду, не призвівши при цьому до негативних наслідків у вигляді повної неможливості боржником виконувати свої зобов'язання перед позивачем та одночасно забезпечувати стабільне виконання водопостачання та водовідведення підприємством критичної інфраструктури.
Звертаючись із Заявою боржник просить розстрочити виконання судового рішення на один рік до 22.09.2026 при щомісячній сплаті за наступним графіком: до 22.11.2025 - 60656,47 грн; до 22.12.2025 - 60656,47 грн; до 22.01.2026 - 60656,47 грн; до 22.02.2026 - 60656,47 грн; до 22.03.2026 - 60656,47 гри; до 22.04.2026 - 60656,47 грн; до 22.05.2026 - 60656,47 грн; до 22.06.2026 - 60656,47 грн; до 22.07.2026 - 60656,47 грн; до 22.08.2026 - 60656,47 гри; до 22.09.2026 - 121312,93 грн.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.
Суд зазначає, що передбачені ст. 331 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду.
Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
При цьому, суд звертає увагу, що розстрочення виконання рішення суду - це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а, навпаки, це організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду.
В контексті встановлених судом обставин (фінансове становище/збитковість заявника, діяльність в сфері забезпечення потреб територіальної громади, приналежність до об'єктів кричної інфраструктури) суд зазначає, що військова агресія російської федерації вплинула на всіх без винятку суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність в Україні, зокрема і на відповідача, що безумовно вплинуло на повноцінне ведення ним господарської діяльності за даних умов.
Водночас, розстрочення виконання рішення суду надасть можливість ефективно виконати рішення суду, зберігаючи ресурси для існування підприємства у період воєнного стану, враховуючи фінансові можливості відповідача та потребу позивача у реальному виконанні судового рішення, а також досягти завдань судового розгляду та гарантувати належний захист прав і інтересів.
Ураховуючи необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін, на переконання суду негайне виконання судового рішення може призвести до негативних фінансових наслідків господарської діяльності заявника.
За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та обставини, які обґрунтовують ускладнення виконання рішення відповідачем, виходячи із загальних засад, встановлених положеннями статті 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи майновий стан відповідача та маючи на меті недопущення погіршення фінансового стану відповідача, зберігши баланс майнових інтересів обох сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі № 927/978/22 строком на 11 місяців до 22.09.2026.
В даному випадку судом враховуються інтереси обох сторін, адже надання розстрочки на 11 місяців не є надмірною затримкою в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції та забезпечує стабільний графік погашення заборгованості, який сприяє поступовому виконанню відповідачем рішення суду на користь позивача.
Керуючись ст. 233, 234, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Комунального підприємства “Водпостач» Ріпкинської селищної ради про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду задовольнити.
Розстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 у справі № 927/978/22 до 22.09.2026 при щомісячній сплаті за наступним графіком: до 22.11.2025 - 60656,47 грн; до 22.12.2025 - 60656,47 грн; до 22.01.2026 - 60656,47 грн; до 22.02.2026 - 60656,47 грн; до 22.03.2026 - 60656,47 гри; до 22.04.2026 - 60656,47 грн; до 22.05.2026 - 60656,47 грн; до 22.06.2026 - 60656,47 грн; до 22.07.2026 - 60656,47 грн; до 22.08.2026 - 60656,47 гри; до 22.09.2026 - 121312,93 грн.
Копії цієї ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 04.11.2025.
Дата набрання ухвалою законної сили - 03.11.2025.
Суддя А.С. Сидоренко