04 листопада 2025 року Справа № 926/3610/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович, розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Вартиківці Дністровського Чернівецької області
про неплатоспроможність
27.10.2025 через систему “Електронний суд» надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість, яка виникла за період 2021-2025 років, перед 13 фінансовими установами у розмірі приблизно 318599,27 грн, керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Белінську Н.О.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025, заяву передано на розгляд судді Дутці В.В.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Дутки В.В. з 28.10.2025 по 03.11.2025, розгляд вказаної заяви здійснюється 04.11.2025.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відновлення платоспроможності фізичної особи урегульовано у Книзі четвертій Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства наведено вичерпний перелік підстав для звернення з заявою про відкриття провадження, а саме: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч.3 ст.116 Кодексу переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
При цьому, як зазначає Верховний Суд у постанові від 18.01.2024 у справі №911/2308/23, задля отримання бажаного результату боржник, серед іншого, зобов'язаний : "... повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п.3 ч.2 ст.116 Кодексу), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо".
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 як на підставу звернення з заявою зазначає п.4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Однак, заявник повинен зазначити конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника та вказують на настання загрози його неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому), та надати на підтвердження зазначеного відповідні докази. Проте, відповідних обставин заявник не зазначив та відповідних доказів у підтвердження до своєї заяви не долучив.
З приводу доданих договорів, які на думку заявника підтверджують розмір його заборгованості, суд зазначає наступне.
Належними доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У постанові Верховного Суду від 08.11.2022 по справі №909/937/21 зазначено наступне “При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання».
Суд звертає увагу заявника на правову позицію Верховного Суду у справі №917/1604/21 від 16.11.2022 про недостатність подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, яким являється роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій, без додавання інших документів, зокрема для належного підтвердження розміру та структури заборгованості цього боржника.
Згідно сталої судової практики, наданий заявником кредитний звіт з сайту Українського бюро кредитних історій від 19.10.2025, не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів з диференціацією його на складові частини (основний борг, штраф, пеня), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором. Крім того, і заявник в конкретизованому списку кредиторів вказує на те, що в даних з кредитної історії УБКІ не завжди і не вся інформація по боргу точна.
Надані частково, заявником у якості доказів кредитні договори укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами, які заявником не додані до заяви на підтвердження факту отримання кредитних коштів.
Оглянувши додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність документи, судом встановлено, що заявником не додано ряд кредитних договорів та договорів факторингу, а саме: ТОВ ФК “Солвентіс», ТОВ “ФК Європейська агенція з повернення боргу», ТОВ “ФК Кредит-Капітал», АТ КБ “Приватбанк», АТ “ПУМБ», АТ “Сенс Банк», ТОВ “Авентус Україна».
У постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №916/2387/19 наведено правовий висновок, відповідно до якого факт виконання банком (фінансовою установою) свого зобов'язання щодо надання кредитних коштів може підтверджуватися меморіальним ордером, платіжними дорученнями та виписками з особового рахунку боржника.
Щодо доказів які підтверджують факт отримання кредитних коштів, заявником не долучено ні банківських виписок, ні платіжних квитанцій, ні розрахунку банків відносно всіх 13 кредитних установ в яких заявник оформив кредити.
Суд зазначає, що саме на заявника покладено обов'язок надання доказів на підтвердження своїх вимог у відповідності до вимог частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, якими є грошові зобов'язання боржника перед кожним з кредиторів.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 116 КУзПБ, до заяви додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Перевіривши конкретизований список кредиторів та боржників з наданими договорами, судом виявленно численні недоліки щодо сум наданих кредитів, адрес місця знаходження потенційних кредиторів, номерів і дат укладення договорів, що потребують виправлення.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Водночас згідно з п. 1-6 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Тобто при зверненні до суду із заявою про неплатоспроможність боржника фізичної особи заявник альтернативно може або здійснити авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду та надати відповідні докази такого авансування у виконання п.12 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, або без здійснення такого авансування надати до заяви копію договору з обраним ним арбітражним керуючим. При цьому договір у відповідності до п. 1-6 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства має містити положення щодо виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття та встановлювати виплату винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня складає 3028 грн, відтак, винагорода керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень становить 45 420 грн (3028,00 грн х 5 х 3 місяці = 45 420,00 грн).
Суд встановив, що до заяви додано договір про розстрочення авансування винагороди арбітражного керуючого від 19.03.2025. За змістом п.3.2. сторони домовилися, що Сторона-2 вносить оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 4542,00 грн щомісячно на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
До матеріалів заяви додано квитанцію від 01.06.2025 про авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок Господарського суду Чернівецької області в сумі 4600,00 грн. Крім того, додано квитанцію до платіжної інструкції від 12.05.2025 на суму 2280,00 грн де отримувачем зазначено “Господарський суд», призначення платежу “сплата за …».
Суд звертає увагу заявника, що вказана квитанція до платіжної інструкції від 12.05.2025 не може бути належним і допустимим доказом авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду, оскільки відсутні обов'язкові реквізити необхідні для ідентифікації платежу саме як сплата авансування на депозитний рахунок суду.
Більше того, вказаними умовами Договору до його виконання фактично залучено Господарський суд Чернівецької області, який виступає як особа, яка приймає та зараховує на свій депозитний рахунок грошові кошти заявника, призначені для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому.
Проте, з огляду абз. 6 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд зазначає, що сторонами відповідного договору, який регулює оплату грошової винагороди, повинні бути тільки арбітражний керуючий, як особа яка отримує таку винагороду, та фізична особа-боржник. Залучення до виконання вказаного Договору суду є таким, що не узгоджується із цими приписами КУзПБ.
Відповідно до п. 6.1., договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, та діє до моменту виконання предмету Договору, якщо інше не передбачено Законом. За змістом п.1.1. цей договір визначає порядок розстрочення авансування винагороди керуючому реструктуризацією, покладених на Сторону-2 відповідно до Кодексу.
Втім, за змістом договору не вбачається, що предметом угоди є виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство до її закриття, а її пункти містять лише умови та порядок розстрочення авансування авансування винагороди керуючому реструктуризацією.
Таким чином, зазначена угода в цій частині не відповідає вимогам законодавства стосовно надання копії угоди з арбітражним керуючим про виконання ним повноважень у справі про банкрутство до її закриття у випадку відсутності авансування передбаченої винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду, або доказів авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому в розмірі 40820,00 грн (45420,00 - 4600,00).
Отже, аналіз умов укладеного між арбітражним керуючим Белінською Н.О. та ОСОБА_1 договору про розстрочення авансування винагороди арбітражного керуючого від 19.03.2025 дозволяє дійти висновку про його невідповідність вимогам п.1-6 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, до заяви додаються відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях.
Відтак, боржником до заяви не додано відомостей про електронні гаманці боржника із зазначенням сум грошових коштів в електронних гаманцях, їх реквізитів у разі їх наявності.
Згідно ч.3 ст.37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
У відповідності до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом 5-ти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює спосіб і строк усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо ж позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення вказаних у ній недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Заявнику у строк протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали усунути названі недоліки, шляхом подання до Господарського суду Чернівецької області:
- доказів авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому в сумі 40820,00 грн або угоди з обраним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство, укладеної у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку;
- відомостей про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
- уточненого конкретизованого списку кредиторів і боржників і зазначенням вірних сум отриманих кредитів, номерів і дат договорів, а також вірного місцезнаходження кредиторів;
- належних та допустимих докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань;
- доказів в підтвердження існування інших обставин, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності), враховуючи дати укладення кредитних договорів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 04.11.2025.
Суддя В.В.Дутка