21 жовтня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/898/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Дороша Дмитра Олександровича
до Фізичної особи-підприємця Гирича Богдана Івановича
про стягнення 88834,45 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - Терехов М.С., адвокат;
Відповідач - Гаращенко С.В., адвокат.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1.1. 29.07.2025 Фізична особа-підприємець Дорош Дмитро Олександрович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гирича Богдана Івановича.
1.2. Змістом позову є майнова вимога про стягнення 73305,00 грн боргу з орендної плати за договором оренди транспортного засобу від 08.10.2022, 12876,28 грн інфляційних втрат за період з 10.05.2024 до 30.06.2025 та 2653,17 грн 3% річних за період з 10.05.2024 до 24.07.2025 за прострочення виконання грошового зобов'язання.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов'язання за договором зі сплати орендної плати, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 73305,00 грн.
1.4. 01.08.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 14 год. 00 хв. 10.09.2025.
1.5. 27.08.2025 відповідач подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на правову допомогу, викликати та допитати свідків у судовому засіданні: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 48-52).
1.6. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що 29.04.2024 відповідач надіслав позивачу повідомлення від 25.04.2024 про припинення дії договору оренди транспортного засобу від 08.10.2022 з 01.05.2024. Позивач 26.04.2024 отримав дане повідомлення та не заперечував щодо припинення договору з 01.05.2024. Відповідач ствердив, що позивач не надав до матеріалів справи партнерську угоду про купівлю і управління вантажним автомобілем і причепом для здійснення вантажних перевезень, укладену між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , відповідачем ОСОБА_10 (управляюча компанія) та ОСОБА_11 , позивачем ОСОБА_12 (інвестори). Відповідно до умов партнерської угоди інвестори купують вантажівку - "голови" євро-5 або євро-6 і причепа - "бочки" для перевезення соняшникової олії, можливо дизтоплива і інших рідких речовин по маршрутам України, а також по маршрутам Україна - ЄС, а в перспективі, можливо, ЄС-ЄС. Управляюча компанія зобов'язується підібрати "голову" і "бочку" (тобто - "сцепки") для подальшого викупу інвесторами. Після купівлі "сцепки" управляюча компанія буде займатися операційною роботою з управління бізнесу з вантажоперевезення для отримання прибутку, яка буде ділитися між управляючою компанією і інвесторами. Відповідно інвестори зобов'язуються сплатити 100% вартості повної "сцепки" і всіх необхідних підготовчих робіт. Позивач ОСОБА_13 купує, здійснює оформлення, підготовки бочки 50-55 тис. дол. Партнери домовилися про сумісну роботу і управління сцепкою строком на 2 роки. З метою повного дотримання умов партнерської угоди 18.08.2022 ОСОБА_5 написав розписку про отримання коштів від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Отже, відносини між позивачем і відповідачем не регулюються договором оренди транспортного засобу, оскільки сторони узгодили всі умови співпраці за допомогою партнерської угоди.
1.7. 01.09.2025 позивач подав відповідь на відзив, у якій просив відхилити заперечення відповідача, викладені у відзиві, як необґрунтовані, відмовити у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків (а.с. 75-76).
1.8. Позивач ствердив, що відповідач у відзиві не заперечує проти суми боргу за орендну плату. Доказів сплати за оренду відповідач не надав. Отже, позов має бути задоволений в повному обсязі. Інші заперечення відповідача, що правовідносини які склались між сторонами, регулюються партнерською угодою, позивач вважав безпідставними, оскільки такою угодою не регулюється питання передання транспортного засобу в оренду. Крім того, у разі регулювання правовідносин між сторонами партнерською угодою відповідач мав би надати звіт щодо виконання партнерської угоди чи взагалі її виконання. Позивач ствердив, що така угода в даних правовідносинах не застосовується. Щодо заявленого відповідачем клопотання про допит свідків позивач зазначив, що таке клопотання подане з порушенням вимог ГПК України, оскільки відповідно до ст. 88 ГПК України покази свідка викладаються у заяві свідка, яку відповідач не позбавлений належним чином оформити та подати до суду.
1.9. 04.09.2025 суд ухвалив призначити судове засідання о 09 год. 00 хв. 18.09.2025, повідомив, що судове засідання о 14 год. 00 хв. 10.09.2025 не відбудеться.
1.10. 09.09.2025 відповідач подав до суду заперечення, у яких заперечив щодо доводів позивача, викладених у відповіді на відзив та зазначив, що договір оренди транспортного засобу не був окремим договором, а був договором, укладеним у рамках партнерської угоди та не був окремим видом отримання прибутку і укладений з метою уникнення проблем при перетині кордону та при транспортуванні товару. При прийнятті будь-яких рішень партнери керувалися саме партнерською угодою і всі подальші дії та договори здійснювалися у рамкам цієї угоди. Відповідач надав нотаріально завірені пояснення свідків, які можуть підтвердити дані твердження (а.с. 95-96).
1.11. 11.09.2025 позивач подав до суду пояснення на заперечення, у яких зазначив, що заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , у яких останні зазначають, що договір оренди транспортного засобу необхідно оцінювати не як окремий договір, а як похідний договір від партнерської угоди від 18.08.2022, то відповідач мав надати докази виплати прибутку інвестору ОСОБА_16 від партнерської угоди згідно його частки за час користування керуючою компанією ТЗ. Крім того, у разі якщо партнерська угода дійсно виконувалась, відповідач мав надати докази, які будуть свідчити про відсутність зі сторони відповідача та інших учасників партнерської угоди дій, направлених на заволодіння транспортним засобом для забезпечення власного збагачення громадян, які назвали себе як Керуюча компанія: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які ніколи не мали намір як виконувати партнерську угоду, так і виплачувати позивачу його прибуток від інвестиції. Такими доказами можуть бути: договір оренди грузовика "голови", договори транспортного перевезення, докази отриманих коштів на рахунки Керуючої компанії отриманих у рамках партнерської угоди та інше. При відсутності доказів діяльності у рамках партнерської угоди позивач буде ініціювати кримінальне переслідування щодо 3 осіб, які можливо шахрайським шляхом під видом нібито інвестиційного внеску, маючи корисний умисел, розраховували безпідставно збагатитись за рахунок позивача та не мали намір виконувати взяті на себе зобов'язання. Отже, без надання таких доказів заперечення відповідача є такими, що вводить суд в оману щодо дійсних обставин справи (а.с. 103-104).
1.12. 17.09.2025 відповідач подав до суду заяву, у якій просив відмовити у позові повністю та приєднати до матеріалів справи докази, а саме договори, що були укладені із зазначенням транспортних засобів та об'єму робіт; докази оплати. Відповідач ствердив, що договір оренди вантажівки "голови" було надано у відзиві, а також надано докази трудових відносин із водієм. Інший інвестор ОСОБА_21 , такий же як і позивач, надав свої пояснення, де дійсно підтвердив, що сторони керувалися партнерською угодою, а не окремо договором оренди транспортного засобу (а.с. 106-107).
1.13. 18.09.2025 у судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Терехов М.С. та представник відповідача адвокат Гаращенко С.В.
1.14. Представник відповідача адвокат Гаращенко С.В. у судовому засіданні просив викликати та допитати свідків у судовому засіданні, просив оголосити перерву в судовому засіданні.
1.15. Представник позивача адвокат Терехов М.С. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про виклик та допит свідків, не заперечив проти оголошення перерви у судовому засіданні.
1.16. 18.09.2025 суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про виклик та допит свідків. Зміст та мотиви ухвали суд виклав у протоколі судового засідання від 18.09.2025.
1.17. 18.09.2025 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 15 год. 00 хв. 23.09.2025.
1.18. 22.09.2025 відповідач подав до суду заяву, у якій просив приєднати до матеріалів справи оригінали заяв свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Куликовського М.М. (а.с. 138-141).
1.19. 23.09.2025 у судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Терехов М.С. та представник відповідача адвокат Гаращенко С.В.
1.20. Представник позивача адвокат Терехов М.С. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.
1.21. Представник відповідача адвокат Гаращенко С.В. у судовому засіданні просив у позові відмовити повністю.
1.22. 23.09.2025 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 12 год. 00 хв. 21.10.2025.
1.23. 21.10.2025 у судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Терехов М.С. та представник відповідача адвокат Гаращенко С.В.
1.24. Представник позивача адвокат Терехов М.С. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.
1.25. Представник відповідача адвокат Гаращенко С.В. у судовому засіданні просив у позові відмовити повністю.
1.26. 21.10.2025 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
1.27. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 21.10.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/898/25.
Вислухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення боргу, інфляційних втрат та 3% річних.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати за договором оренди транспортного засобу.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору оренди транспортного засобу; розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача; строк виконання грошового зобов'язання; період прострочення виконання грошового зобов'язання; підстави та порядок нарахування інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 08.10.2022 Фізична особа-підприємець Дорош Дмитро Олександрович (орендодавець) та Фізична особа-підприємець Гирич Богдан Іванович (орендар) уклали договір оренди транспортного засобу (а.с. 12-13).
Відповідно до умов договору сторони домовилися про наступне:
п. 1.2 - транспортний засіб-спеціалізований напівпричіп-Н/ПР-ЦИСТЕРНА, марки HLW, модель STA-36, шасі (кузов, paмa): НОМЕР_1 , 2006 року випуску, дата першої реєстрації в Україні 08/10/2022 року, колір сірий, державний номер НОМЕР_2 , Свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 видане органом ТСЦ8043, територія використання - країна(и), в межах кордонів яких орендарю в рамках цього договору надається право користування транспортним засобом;
п. 2.1 - в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне орендне користування транспортний засіб та зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату;
п. 2.2 - транспортний засіб, що є предметом цього договору, передається орендареві з метою виконання ним своїх статутних завдань;
п. 2.3 - сторони оцінюють вартість транспортного засобу в 1980000,00 (один мільйон дев'ятсот вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок;
п. 3.1 - передача в оренду транспортного засобу разом з комплектом ключів і технічним паспортом на транспортний засіб відбувається шляхом оформлення акту прийому-передачі, що підписується сторонами та є підтвердженням такої передачі;
п. 3.3 - повернення транспорту з оренди здійснюється орендарем у порядку та у строки встановлені п 3.1 договору в тому ж стані, в якому транспортний засіб приймався орендарем з усіма документами і устаткуванням, переданим разом з транспортним засобом;
п. 3.4 - транспортний засіб вважається прийнятим орендодавцем з моменту підписання сторонами акту про повернення транспортного засобу;
п. 4.1 - договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до 08 (восьмого) жовтня 2024 (дві тисячі двадцять четвертого) року;
п. 5.1 - орендна плата встановлюється в розмірі 4500,00 (чотири тисячі п'ятсот) гривень на місяць;
п. 6.1.1 - орендодавець зобов'язаний своєчасно передати орендареві транспортний засіб в стані, який забезпечує його нормальне функціонування та можливість використання за його цільовим призначенням у відповідності до мети, визначеної у п. 2.2. цього Договору;
п. 6.2.1 - орендодавець має право здійснювати перевірки виконання орендарем його зобов'язань за цим договором;
п. 6.2.3 - орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору в разі погіршення стану транспортного засобу з вини Орендаря, а також у результаті невиконання або неналежного виконання орендарем умов цього договору
п. 7.1.1 - орендар зобов'язаний вчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за користування переданим транспортним засобом та не допускати дій, які можуть призвести до його пошкодження (псування) або знищення;
п. 7.1.2 - орендар зобов'язаний підтримувати транспортний засіб в технічно справному стані і після закінчення строку цього Договору чи його дострокового розірвання повернути Орендодавцеві за Актом приймання-передачі;
п. 11 - розірвання договору можливе у зв'язку із закінченням строку оренди; розірвання договору за згодою сторін; за рішенням суду; загибеллю (знищення) транспортного засобу, незалежно від часу настання такої події;
п.11.3 - сторони можуть у будь-який момент припинити цей договір , письмово повідомивши про це іншу сторону за два календарних місяці до такого припинення.
Вказаний договір 08.10.2022 посвідчений приватним нотаріусом.
3.1.2. 08.10.2022 ОСОБА_2 надано право користування транспортним засобом - спеціалізований напівпричіп-Н/ПР-ЦИСТЕРНА, VIN, номер кузова ( НОМЕР_4 , марки HLW, модель STA-36, у підтвердження чого позивач подав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 14).
3.1.3. 10.10.2022 транспортний засіб - VIN, номер кузова ( НОМЕР_4 , марки HLW, модель STA-36, дата державної реєстрації 09.10.2022, державний номер НОМЕР_2 , після технічного контролю визнано технічно справним, у підтвердження чого позивач подав протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №01040-01424-22 від 10.10.2022 ВХ №125315 (а.с. 15-17).
3.1.4. 05.12.2022 та 20.02.2023 на виконання договору оренди відповідач сплатив позивачу орендну плату за користування транспортним засобом позивачу 3097,00 грн за жовтень 2022 року та 8000,21 грн за листопад-грудень 2022 року, у підтвердження чого позивач подав виписку АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" про рух коштів з його рахунку за період з 01.10.2022 до 29.02.2024 (а.с. 18).
3.1.5. 25.04.2024 позивач надіслав відповідачу нотаріально посвідчене повідомлення про припинення дії договору оренди транспортного засобу від 08.10.2022 з моменту отримання цього повідомлення будь-яким засобом зв'язку та вказав про порушення орендарем обов'язку зі сплати орендних платежів. Крім того, у липні 2023 року позивач дізнався, що наданий ним в оренду транспортний засіб пошкоджений у результаті ДТП та знаходиться в м. Коростень, Житомирської області, де, можливо, перебуває і на теперішній час, при чому псується, так як знаходиться на відкритому повітрі, в зв'язку з чим орендар погіршує стан транспортного засобу. Вимагав повернути транспортний засіб до 01.05.2024 до 13:00 на площадку за адресою: Київська обл.., Броварський район, с. Погреби, вул. Завбірська, 15 або повідомити про час та місце спільного огляду його стану на протязі 5 днів від дати отримання цього повідомлення, попередньо узгодивши його з позивачем (а.с. 19).
3.1.6. 29.04.2024 відповідач надіслав позивачу лист, у якому не заперечив проти припинення договору з 01.05.2024 та просив позивача з'явитися 09.05.2024 о 12 год. 00 хв. на спільний огляд транспортного засобу за адресою: Житомирська обл., м. Коростень, вул. Білокоровецьке шосе, 2 та відповідно до договору надати документи про передачу відповідачу у користування даного транспортного засобу (а.с. 21).
3.1.7. За розрахунком позивача заборгованість відповідача з орендної плати за користування транспортним засобом за договором становить 73305,00 грн, а саме 54000,00 грн за 2023 рік та 19305,00 грн за період з 01.01.2024 до 09.05.2024 (а.с. 2).
3.1.8. За розрахунком позивача за прострочення виконання грошового зобов'язання повинен сплатити 12876,28 грн інфляційних втрат за період з 01.05.2024 до 30.06.2025 (73305,00 грн (заборгованість) х 1.17565353 -73305,00) (а.с. 23) та 2653,17 грн 3% річних за період з 10.05.2024 до 24.07.2025 (1418,03 грн за період з 10.05.2024 до 31.12.2024 (73305,00 грн (заборгованість) х 3% х 236 днів прострочення), 1235,14 грн за період з 01.01.2025 до 24.07.2025 (73305,00 (заборгованість) х 3% х 205 днів прострочення) (а.с. 23 на звороті).
3.2. Відповідач на спростування доводів позивача подав докази, дослідивши які, суд встановив:
3.2.1. 18.08.2022 ОСОБА_22 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 (управляюча компанія) та ОСОБА_24 , ОСОБА_13 (інвестори) уклали партнерську угоду про купівлю і управління вантажним автомобілем і причепом для здійснення вантажних перевезень (а.с. 54-57).
Відповідно до умов партнерської угоди сторони домовилися про наступне:
У Розділі "Суть проекту":
п. 1 - інвестори купують вантажівку - "голови" євро-5 або євро-6 і причепа - "бочки" для перевезення соняшникової олії, можливо дизтоплива і інших рідких речовин по маршрутам України, а також по маршрутам Україна - ЄС, а в перспективі, можливо, ЄС-ЄС;
п. 3 - Управляюча компанія зобов'язується підібрати "голову" і "бочку" (тобто - "сцепки") для подальшого викупу інвесторами;
п. 4 - Після купівлі "сцепки" управляюча компанія буде займатися операційною роботою з управління бізнесу з вантажоперевезення для отримання прибутку, яка буде ділитися між управляючою компанією і інвесторами за принципом і формулою;
п. 4.5 - інвестори зобов'язуються сплатити 100% вартості повної "сцепки" і всіх необхідних підготовчих робіт;
у Розділі "Приблизний бюджет і приблизні частки партнерів":
п. 1 - загальний бюджет проекту орієнтовно для купівлі "сцепки", проведення ТО і інших підготовчих робіт оцінюється в 70-90 тис. доларів;
п. 2 - ОСОБА_13 купує, здійснює оформлення, підготовки бочки 50-55 тис. дол.;
п. 3 - ОСОБА_24 купує, здійснює оформлення, підготовки "голови" 20-25 тис. дол.;
п. 4 - УК може брати участи, але може і не брати участь як інвестор, орієнтовний внесок може бути у розмірі до 25 тис. дол.;
у Розділі "Строки і інші умови партнерської угоди"
п. 1 - за замовчуванням партнери домовилися на 2 роки про сумісну роботу і управління сцепкою;
у Розділі "Юридичне оформлення"
п. 1 - інвестор ОСОБА_25 купує один із елементів або обидва елементи за одним сценарієм в Україні: а) як один із аукціонерів юридичної особи в Україні. ТОВ з оподаткування 2% від обороту, б) як ФОП -2 чи ФОП-3 групи; в) як фізична особа;
п. 6 - у випадку дострокового припинення діяльності проекту, інвестор залишається власником і може домовитися у окремому порядку з УК про умови її реалізації. Інвестори і УК самостійно і за свій рахунок закривають свої ТОВ або ФОП у випадку необхідності;
у Розділі "Приблизний план проекту"
п. 1 - підписання остаточної версії партнерської угоди - 18 серпня;
п. 2 - внесення завдатку за купівлю "сцепки" 5 тис. євро + 5 тис. євро - 18 серпня;
п. 3 - купівля "сцепки" і реєстрація її в Україні - до 15 вересня;
п. 4 - підготовка "сцепки", підготовка юр. осіб договору, підбір водіїв, напрацювання попередніх замовлень для завантаження авто - до 30 вересня.
3.2.2. На виконання умов партнерської угоди 18.08.2022 ОСОБА_5 написав розписку про отримання коштів від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) доларів США, які зобов'язався повернути не пізніше 20.09.2022 (а.с. 65);
3.2.3. ОСОБА_26 подав заяву на ім'я ОСОБА_2 про прийняття його на роботу на посаду водія автотранспортного засобу з 20.09.2022 (а.с. 58);
3.2.4. ФОП Гирич Б.І. прийняв наказ (розпорядження) №2 від 19.09.2022 про прийняття на роботу ОСОБА_27 водієм транспортного засобу з 20.09.2022 (а.с. 62-64) та відомості про виплату заробітної плати за вересень-грудень 2022 року (а.с. 123-128);
3.2.5. 16.09.2022 за ОСОБА_3 зареєстрований транспортний засіб - спеціалізований вантажний сідловий тягач 2015 року випуску, марка DAF, модель XF 460 FT, дата державної реєстрації 16.09.2022, державний номер НОМЕР_5 , (а.с. 66-67);
3.2.6. 10.10.2022 ФОП Гирич Б.І. (перевізник) та ТОВ "АМАДЕУС МАРИН" (замовник) уклали договір на послуги по автоперевезенню вантажів №10/10/22-БГ-авто, за умовами якого перевізник зобов'язується здійснювати перевезення та доставку вантажу, а замовник зобов'язується проводити оплату наданих послуг (а.с. 111-112);
3.2.7. 08.12.2022 ФОП ОСОБА_2 (перевізник) та ТОВ "Караванський завод кормових дріжджів" (замовник) уклали договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №081222-1, за умовами якого перевізник зобов'язується власними та/або залученими силами та засобами приймати і доставляти до пунктів призначення за маршрутом, визначеним на підставі погоджених сторонами заявок, вантаж, який замовник та/або за його вказівкою інший вантажовідправник надає перевізнику до перевезення, а замовник зобов'язується сплачувати перевізнику провізну плату у розмірі та порядку, визначеному даним договором (а.с. 113-115);
3.2.8. 09.05.2023 ФОП ОСОБА_2 (автоперевізник) та ТОВ "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ" (клієнт) уклали генеральний договір на послуги по автоперевезення №020792, за умовами якого клієнт доручає, а авто перевізник зобов'язується за плату та за рахунок клієнта надати послуги, пов'язані з систематичним перевезенням вантажів (а.с. 117-119);
3.2.9. На виконання вказаних договорів від 10.10.2022, від 08.12.2022 та від 09.05.2023 за перевезення вантажу ТОВ "АМАДЕУС МАРИН", ТОВ "Караванський завод кормових дріжджів", ТОВ "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ" сплачено на рахунок відповідача кошти, у підтвердження чого відповідач подав виписки АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" про рух коштів з його рахунку за період з 11.04.2023 до 11.04.2023 (а.с. 109), за період з 04.04.2023 до 04.04.2023 (а.с. 110), за період з 12.12.2022 до 12.12.2022 (а.с. 116), за період з 05.06.2023 до 05.06.2023 (а.с. 121), за період з 22.05.2023 до 22.05.2023 (а.с. 122);
3.2.10. У заяві свідка від 05.09.2025 (а.с. 139) свідок ОСОБА_4 , Фізична особа-підприємець, повідомив про відомі обставини: "18 серпня 2022 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_28 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , ОСОБА_12 було укладено партнерську угоду про купівлю і управління вантажним автомобілем і причепом для здійснення вантажних перевезень.
Так, метою укладення партнерської угоди було об'єднання спільних зусиль учасників угоди для отримання прибутку, а саме здійснення перевезення соняшникової олії, можливо дизтоплива і інших рідких речовин по маршрутам України, а також по маршрутам Україна - ЄС, а в перспективі, можливо, ЄС - ЄС.
Сторонами було здійснено розподіл обов'язків, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_28 , ОСОБА_10 - організація робочих процесів, що включає в собі юридичне оформлення діяльності, прийом працівників на роботу, договірної роботи; ОСОБА_11 , ОСОБА_12 - участь коштами для купівлі авто та причепу (бочки) для вантажних перевезень.
18.08.2022 розпочався процес здійснення діяльності.
18.08.2022 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було передано іншому учаснику партнерської угоди ОСОБА_29 кошти для пошуку та купівлі авто та причепу (бочки), що підтверджується розписками.
Як наслідок авто та причеп (бочку) було куплено та оформлено на ОСОБА_15 та ОСОБА_30 .
16.09.2022 між ОСОБА_31 та ОСОБА_32 було укладено договір оренди транспортного засобу.
08.10.2022 між ОСОБА_33 та ОСОБА_32 укладений договір оренди транспортного засобу.
Так, вищевказані договори оренди транспортного засобу не були окремими договорами, а були договорами, що заключенні в рамках партнерської угоди та не були окремим видом отримання прибутку і укладені з метою уникнення проблем при перетині кордону та при транспортуванні товару".
3.2.11. У заяві свідка від 05.09.2025 (а.с. 140) свідок ОСОБА_2 повідомив про відомі обставини: "18 серпня 2022 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_28 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_12 було укладено партнерську угоду про купівлю і управління вантажним транспортним засобом та причепом для здійснення вантажних перевезень.
Так, метою укладення партнерської угоди було об'єднання спільних зусиль учасників угоди для отримання прибутку, а саме здійснення перевезення соняшникової олії, можливо дизтоплива і інших рідких речовин по маршрутам України, а також по маршрутам Україна - країни Європейського Союзу, а в перспективі, можливо, між країнами Європейського Союзу та Європейського Союзу.
Сторонами було здійснено розподіл обов'язків, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_28 , ОСОБА_10 - організація робочих процесів, що включає в собі юридичне оформлення діяльності, прийом працівників на роботу, договірної роботи, кошти; ОСОБА_11 , ОСОБА_12 - участь коштами для купівлі авто та причепу (бочки) для вантажних перевезень.
18.08.2022 розпочався процес здійснення діяльності.
18.08.2022 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було передано іншому учаснику партнерської угоди ОСОБА_29 кошти для пошуку та купівлі транспортного засобу та причепу (бочки), що підтверджується розписками, які ОСОБА_2 надав у відзиві та знаходяться у суді у матеріалах справи.
Як наслідок транспортний засіб та причіп (бочку) було куплено та оформлено на ОСОБА_15 та ОСОБА_30 .
16.09.2022 між ОСОБА_31 та ОСОБА_32 було укладено Договір оренди транспортного засобу.
08.10.2022 між ОСОБА_33 та ОСОБА_32 укладений Договір оренди транспортного засобу.
Так, вищевказані договори оренди транспортного засобу не були окремими договорами, а були договорами, що заключенні в рамках партнерської угоди та не були окремим видом отримання прибутку і укладені з метою уникнення проблем при перетині кордону та при транспортуванні товару".
3.2.12. У заяві свідка від 08.09.2025 (а.с. 141) свідок ОСОБА_3 повідомив про відомі обставини: " ОСОБА_3 мав деякі заощадження та хотів отримати додатковий дохід та раціонально використати свої заощадження.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 мав велику зайнятість на роботі, а самостійно розпочинати новий бізнес, я не мав ні ресурсів, ні вільного часу, а також відповідних знань, тому ми вирішили організувати спільний бізнес із партнерами.
Ми довго обговорювали процес нашої співпраці та мали велике бажання створити прибутковий бізнес.
Як наслідок, 18 серпня 2022 року між мною та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_28 , ОСОБА_10 і ОСОБА_12 було укладено партнерську угоду про купівлю і управління вантажним автомобілем і прицепом для здійснення вантажних перевезень.
У партнерській угоді ми прописали всі умови, як здійснювати нашу співпрацю.
18.08.2022 ОСОБА_3 передав ОСОБА_29 (учаснику партнерської угоди) аванс в сумі 2500 доларів США для пошуку та купівлі авто для перевезення причепу або бочки.
Підтвердження передачі даних коштів було оформлено розпискою.
В подальшому, ОСОБА_3 також передавав кошти на купівлю авто.
Кошти також вносились і іншими пантерами - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_28 , ОСОБА_10 і ОСОБА_12 .
Причеп або бочку відповідно до партнерської угоди було закріплено за ОСОБА_34 .
Було домовлено, що як тільки купимо авто та причеп, то відразу запускаємо бізнес.
Так, авто було куплено раніше, а причеп шукали довше трохи часу.
У жовтні купили причеп (бочку), яка була оформлена на ОСОБА_1 .
16.09.2022 між ОСОБА_3 та ОСОБА_35 було укладено договір оренди транспортного засобу.
Уклали договір оренди транспортного засобу, так, як це було умовою партнерської угоди, а також для того, щоб на кордоні та на території України не було запитань щодо легальності використання авто та причепу.
Договір оренди транспортного засобу не був окремим договорам, а був договорам, що заключений в рамках партнерської угоди та не був окремим видом отримання прибутку і укладений з метою уникнення проблем при перетині кордону та при транспортуванні товару.
Так, при прийнятті будь-яких рішень керувалися саме партнерською угодою і всі подальші дії та договори здійснювалися в рамкам цієї угоди.
Разом з усіма партнерами обговорювали всі проблемні питання по партнерській угоді. Участь в такому обговоренні брав і Дорош Дмитро".
3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.5. На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.
3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову, сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.
3.8. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків (частина 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України).
3.9. Суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №917/549/20).
3.10. З огляду на те, що зобов'язання між сторонами виникли на підставі письмового правочину - договору оренди та партнерської угоди, суд на підставі частини 2 статті 87 Господарського процесуального кодексу України при встановленні змісту зобов'язання не бере до уваги показання свідків, подані відповідачем, та визнає показання свідків недопустимими доказами для встановлення умов договорів, укладених сторонами, та змісту зобов'язань, що виникли між сторонами.
3.11. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
3.12. Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.
3.13. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.14. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.15. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
4.5.1. між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання на підставі договору оренди транспортного засобу від 08.10.2022;
4.5.2. позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування за договором - транспортний засіб - спеціалізований напівпричіп-Н/ПР-ЦИСТЕРНА;
4.5.3. 25.04.2024 позивач надіслав відповідачу повідомлення про припинення дії договору оренди та просив повернути транспортний засіб;
4.5.4. 09.05.2024 відповідач повернув позивачу транспортний засіб;
4.5.5. відповідач своє зобов'язання зі сплати орендної плати виконав частково та сплатив позивачу 11097,00 грн за користування транспортним засобом за жовтень-грудень 2022 року;
4.5.6. розмір невиконаного зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати за користування транспортним засобом становить 73305,00 грн за період з 01.01.2023 до 09.05.2024.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
5.2. Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини оренди.
5.3. Згідно із статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
5.4. Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
5.5. Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
5.6. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.7. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
5.8. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
5.9. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
5.10. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.11. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.12. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
5.13. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.14. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору оренди.
6.2. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати за користування транспортним засобом за період з 01.01.2023 до 09.05.2024.
6.3. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.
6.4. На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору оренди майна.
6.5. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
6.6. Позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування за договором - транспортний засіб - спеціалізований напівпричіп-Н/ПР-ЦИСТЕРНА.
6.7. 25.04.2024 позивач надіслав відповідачу повідомлення про припинення дії договору оренди та просив повернути транспортний засіб.
6.8. 01.05.2024 сторони достроково припинили оренду транспортного засобу.
6.9. 09.05.2024 відповідач повернув позивачу орендований транспортний засіб.
6.10. Укладаючи договір оренди, сторони погодили (пункт 5.1 договору оренди), що орендна плата встановлюється в розмірі 4500,00 (чотири тисячі п'ятсот) гривень на місяць.
6.11. Відповідач своє зобов'язання зі сплати орендної плати виконав частково та сплатив позивачу 11097,00 грн за користування транспортним засобом за жовтень-грудень 2022 року, зокрема 05.12.2022 за жовтень 2022 року - 3097,00 грн та 20.02.2023 за листопад-грудень 2022 року - 8000,21 грн.
6.12. За розрахунком позивача розмір невиконаного зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати за користування транспортним засобом становить 73305,00 грн за період з 01.01.2023 до 09.05.2024, зокрема 54000,00 грн за 2023 рік та 19305,00 грн за період з 01.01.2024 до 09.05.2024 (а.с. 2).
6.13. Суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача щодо виникнення між сторонами зобов'язань на підставі укладеної партнерської угоди з огляду на таке.
6.14. Суд встановив, що сторони уклали в належній формі письмовий договір оренди транспортного засобу, який посвідчили нотаріально.
6.15. У договорі оренди сторони погодили (визначили) всі істотні умови, зокрема плату за оренду транспортного засобу, об'єкт оренди, строк дії договору.
6.16. Договір оренди не визнаний недійсним і суд не встановив обставин, з яких би даний договір не відповідав би закону і міг би бути нікчемним в силу закону.
6.17. Суд бере до уваги обов'язковість договору як принципу договірного права, встановленого Цивільним кодексом України (стаття 3) і повинен виконуватися сторонами.
6.18. Суд встановив, що партнерська угода, яку уклали сторони, не містить інших положень, які б врегулювали б який саме договір та на яких умовах укладений чи мав би бути укладений між сторонами, на яких умовах використовувалося б платно чи безоплатно майно, яке придбавалося чи повинно було придбатися учасниками такої угоди.
6.19. Отже, суд дійшов висновку, що з огляду на те, що партнерська угода не містить інших умов, ніж ті, що містить договір оренди, суд застосовує договір оренди транспортного засобу як підставу виникнення зобов'язань між сторонами відповідно до його умов.
6.20. На переконання суду, порядок і підстави оренди транспортного засобу повинні бути врегульовані сторонами у договорі оренди.
6.21. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
6.22. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
6.23. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6.24. Невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на отримання орендної плати за користування майном у строк та у розмірі встановленому договором.
6.25. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов'язку в натурі.
6.26. На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов переконання про порушення відповідачем господарського зобов'язання внаслідок неналежного виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за користування транспортним засобом за договорами оренди. Невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на отримання плати за наданий транспортний засіб в оренду у строк та у розмірі встановленому договором.
6.27. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 73305,00 грн орендної плати за користування транспортним засобом за період з 01.01.2023 до 09.05.2024, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6.28. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
6.29. За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
6.30. Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
6.31. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
6.32. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
6.33. Передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення.
6.34. За розрахунком позивача за прострочення виконання грошового зобов'язання повинен сплатити 12876,28 грн інфляційних втрат за період з 01.05.2024 до 30.06.2025 (73305,00 грн (заборгованість) х 1.17565353 -73305,00) (а.с. 23) та 2653,17 грн 3% річних за період з 10.05.2024 до 24.07.2025 (1418,03 грн за період з 10.05.2024 до 31.12.2024 (73305,00 грн (заборгованість) х 3% х 236 днів прострочення), 1235,14 грн за період з 01.01.2025 до 24.07.2025 (73305,00 (заборгованість) х 3% х 205 днів прострочення) (а.с. 23 на звороті).
6.35. Перевіривши розрахунки позивача інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
6.36. Прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за автомобіль порушує право позивача на належне виконання зобов'язання іншою стороною та надає йому право нарахувати та вимагати стягнення суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
6.37. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 12876,28 грн інфляційних втрат за період з 10.05.2024 до 30.06.2025 та 2653,17 грн 3% річних за період з 10.05.2024 до 24.07.2025 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
7.3. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
7.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.5. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, суд покладає на відповідача.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Фізичної особи-підприємця Дороша Дмитра Олександровича до Фізичної особи-підприємця Гирича Богдана Івановича задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гирича Богдана Івановича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Дороша Дмитра Олександровича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) 73305,00 грн (сімдесят три тисячі триста п'ять гривні 00 копійок) боргу, 12876,28 грн (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 28 копійок) інфляційних втрат, 2653,17 грн (дві тисячі шістсот п'ятдесят три гривні 17 копійок) 3% річних, 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 03.11.2025.
Суддя А.І. Гладун