Романівський районний суд Житомирської області
290/994/25
2/290/630/25
Іменем України
Заочне
04 листопада 2025 рокуселище Романів
Вступна частина
Романівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Шакалова Андрія Вікторовича розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, вул. Алматинська, 8, офіс 310а, м. Київ до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
1.Рух справи.
1.1. 01 вересня 2025 року позовна заява надійшла до Романівського районного суду.
1.2. Ухвалою судді від 03 вересня 2025 року було відкрито провадження по справі, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
1.3.Судом направлено сторонам ухвалу про відкриття провадження, сторони повідомлені належним чином. Відповідач повідомлена засобами поштового зв'язку; своїм правом на подання відзиву не скористалась.
1.4. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
1.5. Суд, відповідно до статті 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.
2.Обґрунтування позовних вимог.
2.1. ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог вказано, що 05.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 171120616 в формі електронного документа з використанням електронного підпису.
2.2. 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження дії Договору.
2.3. 15.08.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Даний договір було продовжено додатковими угодами. Перехід права вимоги до боржника підтверджено Реєстром права вимоги №9 від 30.05.2023 року.
2.4. 08.07.2025 року ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, відповідно до якого за Договором факторингу до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 29 333,01 грн.
2.5.Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 29 333,01 грн, з яких: 13852,84 грн заборгованість за тілом, 15480,17 грн - заборгованість відсотками, яку позивач просив стягнути на свою користь, а також судові витрати по справі, а саме судовий збір - 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 7 000,00 грн.
1.Обставини справи встановлені судом.
1.1. Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.
1.2. Судом об'єктивно встановлено, що 05.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 171120616 в формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора MNV259XP.
1.3.Відповідно до п. 1.1 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті, у розмірі 15000 грн на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
1.4. Відповідно до п. 1.2. договору строк дії кредиту 126 днів.
1.5. Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує відсотки, що становить 0,65% за кожен день користування кредитом.
1.6. 05.07.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" ініціювало переказ коштів згідно з договором № 171120616 безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_2 . На підтвердження переказу позивач подав до суду клопотання про витребування доказів від АТ «Акцент Банк». 09.10.2025 року до суду надійшла відповідь від АТ «Акцент Банк», в якій зазначено, що емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 , в додатках надано рух коштів за період 05.07.2021 по 10.07.2021 та платіжне доручення № 74585657089. Дані докази підтверджують факт зарахування коштів на карту відповідача коштів в розмірі 15 000 грн. 05.07.2021 року.
1.7. 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження дії Договору.
1.8. 15.08.2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Даний договір було продовжено додатковими угодами. Перехід права вимоги до боржника підтверджено Реєстром права вимоги №9 від 30.05.2023 року.
1.9. 08.07.2025 року ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, відповідно до якого за Договором факторингу до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 29 333,01 грн.
1.10. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 29 333,01 грн, з яких: 13852,84 грн заборгованість за тілом, 15480,17 грн - заборгованість відсотками, яку позивач просив стягнути на свою користь, а також судові витрати по справі, а саме судовий збір - 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 7 000,00 грн.
2. Законодавство, що регулює спірні правовідносини.
2.1. Статтею ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
2.2. Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
2.3. Зобов'язання, згідно зі ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
2.4. Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
2.5. Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
2.6. Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
2.7. Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
2.8. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума за тілом кредиту 13 852, 84 грн.
2.9. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
2.10. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).
2.11. Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
2.13. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
2.14. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України).
2.15. Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
2.16. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
2.17. За погоджених сторонами умовами договору кредитор мав право нараховувати відсотки за договором 126 днів. Оскільки в матеріалах справи немає доказів продовження відповідачем даного строку, суд вважає, що стягненню підлягає сума, нарахована в межах строку кредитування, передбаченого умовами кредитного договору - 126 днів в розмірі 9 470грн., при цьому варто зауважити, що суд враховує оплати, які були здійснені відповідачем, що зазначено в розрахунку заборгованості, який міститься в матеріалах справи, а саме чотири оплати на загальну суму 3 962, 16 грн: з них 1147,16 грн. було зараховано позивачем на погашення боргу за тілом кредиту та 2 815 грн. суд зарахував на погашення суми заборгованості за процентами.
2.18. Щодо переходу до нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» прав первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» у кредитних зобов'язаннях, суд зазначає наступне.
2.19. Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
2.20. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
2.21. Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
2.22. Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
2.23. Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
2.24. Відповідно до ст.ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
2.25. Згідно зі ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
2.26. Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до відповідача щодо виконання зобов'язання.
3. Розподіл судових витрат.
3.1. Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
3.2. Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
3.3. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
3.4. Отже, можна зробити висновок, що передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
3.5. Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
3.6.Суд встановив, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та АБ «Тараненко та партнери»; протоколом погодження вартості послуг; актом прийому-передачі наданих послуг, за яким адвокатським бюро «Тараненко та партнери» надано позивачу послуги: складання позовної заяви до відповідача 2 год. 5000 грн, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості до відповідача 2 год. 1000 грн, підготовка адвокатського запиту 1 год. 500,00 грн, підготовка та подача клопотання 1 год. 500,00 грн всього на суму 7000 грн.
3.7. Враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд дійшов до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 2 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об'єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
3.8. Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 1926 грн., що співмірно задоволеним позовним вимогам (79,50%).
3.9. При ухваленні рішення, суд керувався ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України.
1.Рішення судді.
1.1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
1.2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ: 42986956, вул Алматинька, будинок, 8, офіс 310а, м. Київ, 02090) заборгованість в розмірі 23 322 (двадцять три тисячі триста двадцять дві) гривні 84 копійок.
1.3. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
1.4. Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати у розмірі 1 926 (одна тисяча дев'ятсот двадцять шість) гривень.
2. Роз'яснення суду, щодо порядку оскарження рішення суду та набрання ним законної сили.
2.1. Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
2.2. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
2.3.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення.
2.4. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
2.5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.
2.6. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
2.7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяАндрій ШАКАЛОВ