Справа № 287/2235/25
провадження 1-кп/287/478/25
04 листопада 2025 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025060520000181 від 24.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1 та ч. 2 ст. 345 КК України, -
До Олевського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025060520000181 від 24.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1 та ч. 2 ст. 345 КК України.
Ухвалою суду від 01.10.2025 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 06.10.2025.
За клопотанням захисника підготовче судове засідання перенесено на 03.11.2025.
У ході проведення підготовчого судового засідання судом з'ясовано думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта або наявності підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Прокурор висловив думку щодо призначення провадження до судового розгляду, оскільки підстав для закриття або зупинення провадження по справі не вбачається, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України.
Захисник заявив клопотання про повернення обвинувального акта у зв'язку з тим, що йому не відкривались матеріали досудового розслідування та не вручені копії обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив обвинувальний акт повернути прокурору.
Потерпілі у судовому засіданні підтримали позицію прокурора щодо призначення справи до судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Щодо заявленого захисником клопотання прокурор повідомив суд, що під час відкриття матеріалів досудового розслідування йому не було відомо, що захист підозрюваного ОСОБА_4 здійснював захисник ОСОБА_9 .
Вислухавши позицію сторони захисту, пояснення прокурора та врахувавши думку потерпілих, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Виходячи зі змісту положень статей 291,314 КПК України єдині процесуальні документи, що підлягають дослідженню судом під час підготовчого судового засідання є обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, відповідність яких вимогам кримінального процесуального закону має перевірити суд.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу.
Частинами 1-3 статті 291 КПК визначено, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу).
У статтях 109 та 291 КПК України встановлено перелік обов'язкових вимог до змісту обвинувального акта та його додатків. Порушення цих вимог під час складання документа є єдиною процесуальною підставою для його повернення прокурору на стадії підготовчого провадження.
Отже, суд може ухвалити рішення про повернення обвинувального акта лише у разі його невідповідності вимогам статті 291 КПК України, що потребує попереднього встановлення конкретних порушень, передбачених цією нормою.
При цьому повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Із наданого суду обвинувального акту та доданого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування підстав для його повернення прокурору.
Щодо доводів захисника щодо не відкриття йому матеріалів досудового розслідування суд зазначає, що на стадії підготовчого судового засідання він позбавлений можливості досліджувати це питання, оскільки не має у своєму розпорядженні матеріалів кримінального провадження. Водночас із поданих документів неможливо встановити, чи був захисник залучений обвинуваченим до участі у всьому провадженні, чи лише для проведення окремої слідчої дії, копію протоколу якої долучено захисником до клопотання на підтвердження доводів сторони захисту.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що зазначені доводи є передчасними та виходять за межі предмета розгляду, визначеного статтями 314, 315 КПК України. Відтак, у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту необхідно відмовити.
З тих же підстав суд відмовляє і у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора, щодо не відкриття матеріалів захиснику та не вручення йому копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до вимог ст. 317 КПК України, за наявності клопотань, суд забезпечить учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.
Крім того, 06.10.2025 від матері та батька загиблого ОСОБА_10 - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до суду надійшли заяви, в яких вони просять визнати їх потерпілими у кримінальному провадженні № 12025060520000181 від 24.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1 та ч. 2 ст. 345 КК України, у зв'язку із смертю їх сина ОСОБА_10 .
Усі учасники кримінального провадження не заперечили щодо задоволення вказаних заяв.
Згідно із частинами 1-3 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням спричинено моральну, фізичну або майнову шкоду. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням спричинено шкоду і в зв'язку з чим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження в якості потерпілого. Суд має право визнати особу потерпілою тільки зі згоди цієї особи.
Відповідно до вимог ч.6 ст.55 КПК України, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положення ч.ч.1-3 цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Процесуальний закон не обмежує права особи на будь-якій стадії судового провадження звернутися до суду із заявою про визнання його потерпілим.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є батьками покійного ОСОБА_10 який загинув у результаті ДТП.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залучити ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як потерпілих до участі в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1 та ч. 2 ст. 345 КК України.
Перевіривши обвинувальний акт, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 КПК України; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України; 3) повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України; 4) направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
За наслідками підготовчого судового засідання судом встановлено, що угода про визнання винуватості до суду не надходила, про її укладення не повідомляли суд і сторони кримінального провадження. За таких обставин підстави для прийняття судом рішення, передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України судом не встановлено, з відповідними клопотаннями до суду сторони кримінального провадження не звертались.
Обвинувальний акт містить відомості, передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України. Він підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив. До акта додані визначені кримінальним процесуальним законодавством додатки, а саме реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. Отже, підстав для його повернення прокурору не встановлено.
Питання визначення підсудності у даному кримінальному провадженні сторонами не оспорювалось, що свідчить про відсутність процесуальних заперечень з цього приводу. Разом із тим, судом встановлено, що провадження належить до юрисдикції Олевського районного суду Житомирської області, оскільки кримінальне правопорушення вчинено в межах територіальної юрисдикції зазначеного суду.
З огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до такого розгляду.
Перелік питань, вирішення яких необхідне для призначення судового розгляду, закріплений у ч. 2 ст. 315 КПК України.
За наслідками підготовчого судового засіданні судом не встановлено підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, для ухвалення рішення про здійснення усього судового провадження у закритому судовому засіданні. Питання про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні сторони кримінального провадження не порушували. За таких обставин, з метою забезпечення гласності та відкритості судового провадження, судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд враховує, що за змістом ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених КПК України. Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення є прокурор, який має виключні повноваження на підтримання публічного обвинувачення в суді. З боку захисту обвинувачений. З огляду на зазначене, судовий розгляд необхідно здійснювати за участю прокурора, потерпілих, обвинуваченого та його захисника.
Клопотання щодо виклику свідків для їх допиту у суді сторонами не порушувалося, а тому з огляду на принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, питання щодо виклику свідків буде вирішено під час визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження у судовому провадженні.
Також, захисником заявлено клопотання про вирішення питання про складення досудової доповіді. Прокурор проти задоволення цього клопотання не заперечував, а потерпілі залишили його вирішення на розсуд суду. За змістом ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Згідно з ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченого у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Враховуючи, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 345 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а злочин, передбачений ч. 3 ст. 286-1 КК України є тяжким злочином, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі, суд вважає за необхідне доручити представнику персоналу органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.
Крім того, захисником заявлено клопотання про передачу на зберігання обвинуваченому вилученого автомобіля марки «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_1 , у зв'язку з неналежними умовами його зберігання. Прокурор та потерпілі заперечили проти задоволення такого клопотання. Вислухавши позицію сторони захисту, пояснення прокурора та врахувавши думку потерпілих, суд дійшов висновку про таке.
Ухвалою суду 16.09.2025 накладено арешт на автомобіль марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 - шляхом тимчасового позбавлення права ОСОБА_4 на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Суд роз'яснює, що згідно ст. 100 КПК України речовий доказ, наданий на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. У даному випадку це сторона обвинувачення, яка зобов'язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення визначений постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 «Про затвердження Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних із їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Згідно з пунктом 20 зазначеного Порядку, речові докази у вигляді транспортних засобів підлягають зберіганню на спеціальних майданчиках або стоянках територіальних органів Національної поліції, призначених для тимчасово затриманих автомобілів.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів,які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Оскільки на даний час речовий доказ, як і матеріали кримінального провадження, суду не надано, вирішення питання щодо його подальшої долі, у тому числі можливості передання транспортного засобу на відповідальне зберігання обвинуваченому, є передчасним. За відсутності можливості перевірити, чи не зашкодить це кримінальному провадженню, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні поданого клопотання захисника.
Вирішивши питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду та встановивши відсутність обставин, які б унеможливили призначення цього кримінального провадження до судового розгляду, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду у зазначеному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12025060520000181 від 24.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1 та ч. 2 ст. 345 КК України на 18 грудня 2025 року на 14 годину 30 хвилин в залі суду Олевського районного суду Житомирської області за адресою: вул. Володимирська, 7, м. Олевськ, Житомирської області.
Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні, з участю прокурора, потерпілих, захисника та обвинуваченого.
Визнати ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_2 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , потерпілими та залучити їх, як потерпілих у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1 та ч. 2 ст. 345 КК України.
Доручити відповідальній особі Коростенського районного сектору № 3 філії Державної установи "Центр пробації" у Житомирській області (м. Олевськ, вул. Привокзальна, буд. 5, Коростенського району, Житомирської області, ел. пошта: zt19@probation.gov.ua) надати до 18 грудня 2025 року досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя: АДРЕСА_1 .
У задоволенні скарги захисника на бездіяльність прокурора та клопотань про повернення обвинувального акту та передачу на зберігання ОСОБА_4 речового доказу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
С Суддя: ОСОБА_1