8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
04 листопада 2025 року м. ХарківСправа № 922/3202/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
розглянувши клопотання представника ТОВ "Лакофарбовий завод "Червоний Хімік" (вх.№23885 від 14.10.2025) та ТОВ "Альт-Кор" (вх.№23883 від 14.10.2025) Тарасова П.С. про виділення позовних вимог у самостійне провадження у справі
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243)
до 1) Публічного акціонерного товариства Харківський лакофарбовий завод "Червоний Хімік" (61071, м. Харків, вул. Новожанівська, 1; код ЄДРПОУ: 00204234), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарбовий завод "Червоний Хімік" (61071, м. Харків, вул. Новожанівська, 1; код ЄДРПОУ: 39890946), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРБОСС» (61058, м. Харків, вул. Зойфера, 3, оф. 22; код ЄДРПОУ: 42764043), 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРД 75" (61071, м. Харків, вул. Новожанівська, 1; код ЄДРПОУ: 43935457), 5) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТ-КОР» (61071, м. Харків, вул. Новожанівська, 1; код ЄДРПОУ: 44085481)
про стягнення безпідставно збережених коштів
04.09.2025 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Харківський лакофарбовий завод "Червоний Хімік", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарбовий завод "Червоний Хімік", Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРБОСС», Товариства з обмеженою відповідальністю "НОРД 75", Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТ-КОР», в якій просить:
- стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ ЛАКОФАРБОВИЙ ЗАВОД «ЧЕРВОНИЙ ХІМІК» на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 299 968,34 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 8,0995 га по вул. Новожанівській, 1 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:10:002:0001 за період з 17.03.2019 по 06.12.2021;
- стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ ЛАКОФАРБОВИЙ ЗАВОД «ЧЕРВОНИЙ ХІМІК» на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 4 499,53 грн.;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКОФАРБОВИЙ ЗАВОД «ЧЕРВОНИЙ ХІМІК» на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 210 092,25 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 8,0995 га по вул. Новожанівській, 1 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:10:002:0001 за період з 17.03.2019 по 16.12.2021;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКОФАРБОВИЙ ЗАВОД «ЧЕРВОНИЙ ХІМІК» на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 3 151,38 грн.;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРБОСС» на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 5 096 013,56 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 8,0995 га по вул. Новожанівській, 1 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:10:002:0001 за період з 17.03.2019 по 18.03.2021;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРБОСС» на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 76 440,20 грн.;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРД 75» на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2 448 365,51 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 8,0995 га по вул. Новожанівській, 1 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:10:002:0001 за період з 02.03.2021 по 28.02.2022;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРД 75» витрати зі сплати судового збору у сумі 36 725,48 грн.;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТ КОР» на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 894 515,45 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 8,0995 га по вул. Новожанівській, 1 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:10:002:0001 за період з 12.03.2019 по 28.02.2022;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТ КОР» на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 13 417,73 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2025 позовну заяву (вх.№3202/25 від 04.09.2025) Харківської міської ради залишено без руху. Надано позивачам строк, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме надати до суду пояснення щодо ціни позову даної позовної заяви та надати до суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, в оригіналі.
12.09.2025 на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 05.09.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№21029 від 12.09.2025) разом з доказами сплати судового збору та поясненнями щодо ціни позову.
14.10.2025 до суду від представника відповідача ТОВ "Лакофарбовий завод "Червоний Хімік" надійшло клопотання про виділення позовних вимог у самостійне провадження та поновлення процесуальних строків (вх.№23883 від 14.10.2025), в якому просить суд, зокрема, виділити позовні вимоги Харківської міської ради у справі №922/3202/25 до ТОВ «Лакофарбовий завод «Червоний хімік» в окреме самостійне провадження, присвоїти йому окремий номер та здійснювати розгляд індивідуально.
В обґрунтування клопотання представника ТОВ "Лакофарбовий завод "Червоний Хімік" зазначив, що фактичні обставини та правові підстави позову щодо відповідача - ТОВ "Лакофарбовий завод "Червоний Хімік" є індивідуальними і відрізняються від інших учасників справи. Так, період користування земельною ділянкою становить 27.12.2016 - 16.02.2021, що обумовлено належністю відповідачу окремих нежитлових будівель за адресою: м. Харків, вул. Новожанівська, 1. Саме цей проміжок часу має індивідуальне значення для визначення обставин справи щодо даного відповідача. При цьому відповідач фактично користувався земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому об'єкти нерухомості, проте не перебував на обліку як платник плати за землю. Ця обставина підтверджується інформацією податкового органу. Важливо підкреслити, що такий стан речей істотно відрізняє правове становище відповідача від інших учасників спору. Фактичне користування земельною ділянкою відповідачем відбувалося відповідно до цільового призначення та реально існуючих об'єктів, однак відсутність обліку як платника плати за землю свідчить про те, що він не мав формальних фінансових зобов'язань перед місцевою радою за користування цією ділянкою. Ця особливість має безпосереднє значення для правової оцінки спірних правовідносин, оскільки підтверджує індивідуальний характер правової позиції відповідача і обґрунтовує необхідність застосування диференційованого підходу при визначенні його відповідальності. З огляду на наведене, будь-які загальні висновки щодо інших сторін не можуть бути автоматично поширені на відповідача, а судове вирішення спору повинно враховувати унікальні обставини його фактичного користування земельною ділянкою та правовий статус у податковому обліку. До того ж, з наданих позивачем розрахунків вбачається, що він визначає загальну площу будівель, що перебували у власності відповідача, у розмірі 458,1 м.кв, а площу земельної ділянки, необхідної для їх обслуговування - 12 481,2 м.кв, при цьому жодним чином не обґрунтовує підстави для такого розрахунку. Відсутність обґрунтування розміру земельної ділянки та його співвідношення з реальною площею об'єктів нерухомості призводить до викривлення оцінки правовідносин і ставить під сумнів достовірність висновків позивача. Така ситуація підкреслює необхідність самостійного аналізу фактичного користування земельною ділянкою відповідачем, уточнення площі об'єктів нерухомості та земельних ділянок для їх обслуговування на підставі реальних даних і доказів, а не лише припущень позивача. Це ще раз обґрунтовує доцільність виділення позовних вимог щодо відповідача у окреме провадження, оскільки лише в такому порядку можна забезпечити точність оцінки спору та захист законних інтересів сторін.
Крім того, серед додатків до позовної заяви позивачем надано «Розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки». У зазначеному розрахунку Харківська міська рада застосувала коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов (К1) = 1, що викликає обґрунтовані сумніви у правильності та достовірності проведених розрахунків.
В той же день до суду від представника відповідача ТОВ "Альт-Кор" надійшло клопотання про виділення позовних вимог у самостійне провадження та поновлення процесуальних строків (вх.№23885 від 14.10.2025), в якому просить суд, зокрема, виділити позовні вимоги Харківської міської ради у справі №922/3202/25 до ТОВ «Альт-Кор», код ЄДРПОУ 44085481, в окреме самостійне провадження, присвоїти йому окремий номер та здійснювати розгляд індивідуально.
В обґрунтування клопотання представник ТОВ "Альт-Кор" зазначив, що позивач заявив вимоги до різних юридичних осіб, які не перебувають між собою у відносинах солідарного боржника. Фактичні обставини та правові підстави позову різні для кожного з них: періоди користування відрізняються ( частина вимог 3 2016р., інші - з 2019р., ще інші - з 2022р.); у кожного відповідача свої об'єкти нерухомості та документи, що підтверджують користування.
На думку представника ТОВ "Альт-Кор", фактичні обставини та правові підстави позову щодо цього відповідача є індивідуальними і відрізняються від інших учасників справи. Так, період користування земельною ділянкою становить 12.03.2021 - 12.11.2023, що обумовлено належністю ТОВ «Альт-Кор» конкретних нежитлових будівель за адресою: м. Харків, вул. Новожанівська, 1. Саме цей часовий проміжок є індивідуальним і формує окремий предмет доказування. Крім того, в додатках позивачем були надані розрахунок суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки. У своєму розрахунку позивач застосовує коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов = 1 (К1). Також у наданому позивачем розрахунку не отриманого прибутку застосовано коефіцієнт К1 = 1, який, згідно з «Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові» затвердженим Рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 №41/08 зі мінами №141/21 від 30.06.2021, не передбачений для жодного типу інженерно-геологічних умов.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.10.2025 відкладено підготовче засідання на 05.11.2025.
22.10.2025 через кабінет Електронного суд від представника позивача надійшло заперечення (вх.№24515 від 22.10.2025).
Заперечуючи проти виділення позовних вимог в самостійне провадження, представник позивача зазначив, що позовні вимоги до відповідачів виникають з одних і тих самих підстав - фактичне користування земельною ділянкою без оформлення права власності на неї або користування. З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що цивільні права та обов'язки між сторонами виникли внаслідок користування однією земельною ділянкою комунальної форми власності з кадастровим номером 6310137900:10:002:0001 унаслідок неналежної сплати плати за землю, що і є підставою позов. Заявлені позивачем вимоги пов'язані між собою підставами виникнення обов'язку плати за землю та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин розрахунку безпідставно збережених коштів. При цьому, Харківською міською радою надано розрахунок розміру безпідставно збережених коштів та по кожному відповідачу окремо, з урахуванням вимог п.286.6 ст.286 Податкового кодексу України.
Розглянувши клопотання представника ТОВ "Лакофарбовий завод "Червоний Хімік" (вх.№23885 від 14.10.2025) та ТОВ "Альт-Кор" (вх.№23883 від 14.10.2025) Тарасова П.С. про виділення позовних вимог у самостійне провадження, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 173 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Відповідно до ч.6 ст.173 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.
Роз'єднання позовних вимог, виділення позовних вимог в самостійне провадження можливе за умови дотримання положень, визначених у ГПК України, щодо суб'єктного складу учасників, правил підсудності, юрисдикції. Позовні вимоги, що роз'єднуються, не можуть виступати основною та похідними позовними вимогами, та мають обґрунтовуватися різними фактичними обставинами та доводитися не пов'язаними між собою доказами.
Слід зазначити, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19.
Відповідно до частини 1, пунктів 4 та 5 частини 3 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права (пункт 17 постанови Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18.
Слід зазначити, що процесуальна співучасть та об'єднання позовних вимог - це самостійні процесуальні інститути. Водночас об'єднання кількох позовних вимог в одній позовній заяві не завжди має наслідком виникнення співучасті, і навпаки.
Так, статтею 47 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки. У такому разі, суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним (частина 7 статті 238 ГПК України).
Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування однією земельною ділянкою комунальної форми власності з кадастровим номером 6310137900:10:002:0001.
Фактичною підставою позову Харківська міська рада визначила, що відповідачі були фактичними користувачами однієї земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:10:002:0001 площею 8,0995 га по вул. Новожанівській, 1 у м. Харкові, які не сплачували плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегли за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у загальній сумі 8 948 955,09 грн.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20), а в постанові від 14.02.2022 у справі №646/4738/19 Верховний Суд навів правовий висновок щодо застосування положень статті 1212 ЦК України, згідно з яким необхідність встановлення сформованості земельної ділянки як об'єкта оренди, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації до Державного земельного кадастру взагалі залежить від конкретних обставин справи.
Крім цього, за висновками, викладеними у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №921/158/18, виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України), за яким власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, ніхто інший, окрім власника цього об'єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Вказані висновки містяться також в постановах Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №726/349/21 та ввід 10.07.2024 у справі №916/1307/21.
Верховний Суд наголошує, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212 - 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати:
1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача;
2) площу земельної ділянки;
3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки);
4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Враховуючи те, що відповідачі були власниками нежитлових приміщень, які розташовані на одній земельній ділянці, у період, який частково збігається, суд погоджується з твердженням представника позивача щодо того, що сумісний розгляд позовних вимог міської ради у даній справі не ускладнить, а навпаки, спростить її розгляд справи.
Разом з цим, згідно з висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 30.01.2019 у справі №912/2185/16 (912/3192/17) принцип процесуальної економії господарського судочинства - загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків. Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, щоб під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановлені законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права. Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: - вимога оперативного розгляду справи; - вимога економного використання процесуальних засобів судом, учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді.
Згідно з позицією, висловленою в ухвалі Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №901/20/21, принцип процесуальної економії спрямований, у першу чергу, на пришвидшення розгляду справи (вирішення спору) та зменшення судових витрат.
З огляду на вищезазначене та з урахуванням принцип процесуальної економії, суд вважає недоцільним роз'єднання позовних вимог у цій справі.
Разом з цим суд зазначає, що незгода відповідачів з розрахунком заборгованості (періодом, коефіцієнтами тощо) не є підставою для роз'єднання позовних вимог.
Відповідно до ч. 7 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 2, 14, 47, 162, 173, 234, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання представника ТОВ "Лакофарбовий завод "Червоний Хімік" (вх.№23885 від 14.10.2025) та ТОВ "Альт-Кор" (вх.№23883 від 14.10.2025) Тарасова П.С. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 04.11.2025.
Суддя Т.О. Пономаренко