8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про визнання виконавчого докумена таким,
що не підлягає виконанню
03 листопада 2025 року м. ХарківСправа №07/201-08
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
при секретарі судового засідання Хруслової А.К.
розглянувши заяву ДП "ЗАВОД ІМЕНІ В.О. МАЛИШЕВА" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. №24775 від 24.10.2025) у справі
за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України , в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
доДержавного підприємства "ЗАВОД ІМЕНІ В.О. МАЛИШЕВА"
про стягнення 93.288,32 грн
за участю представників:
стягувача - не з'явився;
боржника (заявника) - не з'явився.
24.10.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" ДП "ЗАВОД ІМЕНІ В.О.МАЛИШЕВА" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. №24775), в якій просить суд визнати наказ Господарського суду Харківської області від 18.05.2010 у справі №07/201-08 про стягнення з ДП "ЗАВОД ІМЕНІ В.О.МАЛИШЕВА" на користь Міністерства оборони України 85.977,59 грн боргу, 1.832,57 грн інфляційних нарахувань та 3% річних у сумі 620,20 грн.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Харківської області "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви" від 24.10.2025 №235/2025 у зв'язку зі звільненням з посади судді Інте Т.В. призначений повторний автоматизованого розподіл заяви ДП "ЗАВОД ІМЕНІ В.О.МАЛИШЕВА".
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2025 заяву ДП "ЗАВОД ІМЕНІ В.О.МАЛИШЕВА" (вх. №24775 від 24.10.2025) передано на розгляд судді Добрелі Н.С.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2025 у справі №07/201-08 прийнято до розгляду подану ДП "ЗАВОД ІМЕНІ В.О. МАЛИШЕВА" вищевказану заяву та призначено судове засідання на 03.11.2025 о 13:00 год.
Правом на участь представника в судовому засіданні стягувач та боржник не скористався, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа до електронного кабінету Міністерства оборони та ДП "ЗАВОД ІМЕНІ В.О.МАЛИШЕВА". При цьому, від представника боржника через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи (вх. №25446/25 від 03.11.2025).
Згідно з приписами частини третьої статті 328 ГПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи та заяву боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2008 у справі №07/201-08 стягнуто з ДП "ЗАВОД ІМЕНІ В.О.МАЛИШЕВА" на користь Міністерства оборони України 85.977,59 грн боргу, 1.832,57 грн інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 620,20 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2008 рішення Господарського суду Харківської області від 16.09.2008 у справі №07/201-08 змінено та стягнуто додаткового з ДП "ЗАВОД ІМЕНІ В.О.МАЛИШЕВА" на користь Міністерства оборони України 16.396,35 грн пені.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2009 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2008 року у справі №07/201-08 скасовано, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.09.2008 залишено в силі.
18.05.2010 на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 16.09.2008 у справі №07/201-08 був виданий наказ.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2011 порушено провадження у справі №5023/10655/11 про банкрутство ДП "ЗАВОД ІМЕНІ В.О.МАЛИШЕВА".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2023 у справі №5023/10655/11 визнані грошові вимоги 51 конкурсного кредитора, зокрема, Міністерства оборони України в сумі 15.707.258,16 грн основного боргу, які включали в себе заборгованість за рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2008 у справі №07/201-08.
Платіжними інструкціями від 16.09.2025 №14473 на суму 64.600,74 грн, від 16.09.2025 №14475 на суму 11.376,85 грн, від 16.09.2025 №14480 на суму 10.000,00 грн, від 16.09.2025 №14484 на суму 2.452,77 грн ДП "ЗАВОД ІМЕНІ В.О. МАЛИШЕВА" була сплачена заборгованість за Договором про надання послуг від 20.10.2009 №5/22П-2006/927дп/1115/ВП-2006, яка була предметом розгляду у справі №07/201-08.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2025 провадження у справі №5023/10655/11 закрито.
В поданій заяві боржник зазначає, що ним в повному обсязі погашена заборгованість, яка була стягнута рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2008 у справі №07/201-08, на виконання якого був виданий відповідний наказ.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Відповідно до частини першої статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно із частиною другою статті 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, виконання наказу на примусове виконання постанови може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 ГПК України щодо обов'язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 ГПК України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц).
Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов'язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд виходить із того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком таких обставин, а пов'язується із наявністю самого обов'язку.
Подібні за змістом висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №914/3131/15, від 14.06.20218 у справі №914/4134/15, від 06.07.2018 у справі №918/882/15.
Відтак, при вирішенні судом питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю/частково, підлягають дослідженню обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2018 у справі №910/9026/13, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Розгляд заяв у порядку статті 328 ГПК України є інститутом процесуального права, який не передбачає розгляду спору по суті, дослідження розміру заборгованості, надання правової оцінки розміру зобов'язання, дотримання порядку його припинення.
Тобто, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.
Такий факт має або визнаватися сторонами або підтверджуватись безпірними та однозначними засобами доказування, котрі не допускають багатозначного розуміння.
У даному випадку боржник посилається на наявність матеріально-правових підстав визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю, а саме: виконанням обов'язку щодо сплати грошових коштів, про що свідчать платіжні інструкції від 16.09.2025 №14473 на суму 64.600,74 грн, від 16.09.2025 №14475 на суму 11.376,85 грн, від 16.09.2025 №14480 на суму 10.000,00 грн, від 16.09.2025 №14484 на суму 2.452,77 грн.
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов'язання" розділу І книги 5 "Зобов'язальне право" ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609).
Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що боржником було повністю сплачено стягувачу грошові кошти в загальній сумі 88.430,36 грн, яка була стягнута рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2008 у справі №07/201-08.
А отже, враховуючи приписи статті 599 ЦК України зобов'язання за наказом Господарського суду Харківської області від 18.05.2010 є припиненим у повному обсязі.
Таким чином, заява ДП "ЗАВОД ІМЕНІ В.О. МАЛИШЕВА" є обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 232-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ДП «ЗАВОД ІМЕНІ В.О. МАЛИШЕВА» задовольнити.
2. Визнати наказ Господарського суду Харківської області від 18.05.2010 по справі №07/201-08 про стягнення з Державного підприємства «ЗАВОД ІМЕНІ В.О. МАЛИШЕВА» на користь Міністерства оборони України 85.977,59 грн боргу, 1.832,57грн інфляційних нарахувань та 3% річних у сумі 620,20 грн таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повну ухвалу підписано 04.11.2025.
Суддя Н.С. Добреля