Справа № 296/7626/25
2/296/3034/25
04 листопада 2025 року м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Петровська М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої, з урахуванням заяви поданої в порядку усунення недоліків позовної заяви, просить стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожного з дітей відповідного віку з дня подання позовної заяви і до досягнення дітьми 18 років.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.11.2012 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Вони з відповідачем мають двох спільних неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Станом на момент подання позовної заяви діти проживають разом з позивачкою та повністю перебувають на її утриманні та вихованні. Відповідач жодним чином не бере участі у фінансовому забезпечені дітей, не сплачує коштів на їхнє утримання та не надає жодної іншої матеріальної допомоги.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 15 вересня 2025 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі, двічі направлялась на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 17 листопада 2012 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис №1911.
Згідно наявних в матеріалах справи копій свідоцтв про народження вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_4 (свідоцтво серії НОМЕР_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_3 (свідоцтво серії НОМЕР_4 ), та їх батьками записані сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно витягів з реєстру територіальної громади від 24.11.2020 та 03.08.2021, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді на запит суду, яка надійшла з ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області 30 липня 2025 року № 1888/6846, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 03.08.2001 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно акту №77/25, виданого головою правління ОСББ «Східний-68» Лутай Л.Г. 12 серпня 2025 року, діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстрований, але не проживає ОСОБА_2 .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 141 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №2947-III (далі - СК України) встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Частиною першою статті 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі статтею 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Положеннями статті 182 СК України закріплено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Cуд бере до уваги те, що відповідач по справі ОСОБА_2 є особою працездатного віку, відомості про наявність у нього інших осіб на утриманні та докази фінансової неспроможності, незадовільного стану здоров'я, який виключає можливість фінансового забезпечення дітей, в матеріалах справи відсутні.
Відповідач ОСОБА_2 на спростування доводів позивачки в частині обгрунтованості розміру аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей будь-яких доказів не надав.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність присудження на користь позивачки ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Із матеріалів справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дітей 11 липня 2025 року, а тому аліменти підлягають присудженню саме з цієї дати.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", беручи до уваги те, що позивачка звільнений від сплати судового збору, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 352 Цивільного процесуального кодексу України, -
ухвалив:
Цивільний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про стягнення аліментів, - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 11 липня 2025 року, та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судових витрат по сплаті судового збору.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 04.11.2025.
Суддя М. В. Петровська