Справа №295/15386/25
1-кс/295/5681/25
31.10.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 12025060600001677 від 27.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
До слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира звернулась слідчий СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 12025060600001677 від 27.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В обґрунтуванні клопотання слідчий зазначила, що 24.10.2025 близько 22.00 год. на 187 км автодороги М21 Виступовичі-Житомир Могилів-Подільський, поблизу смт. Гуйва Житомирського району Житомирської області, відбулося зіткнення між автомобілем марки Volkswagen, р/на НОМЕР_1 , який під керуванням ОСОБА_5 рухався по вищевказаній автодорозі зі сторони м. Житомира в напрямку м. Бердичева, та автомобілем Volkswagen Touareg, р/н НОМЕР_2 , який під керуванням ОСОБА_6 рухався по вищевказаній автодорозі у зустрічному напрямку зі сторони м. Бердичева, та виїхав на смугу зустрічного руху. 27.10.2025 пасажир автомобіля Volkswagen, р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , 2015 р.н., звернулася до медичного закладу м. Вінниця, де було встановлено діагноз закритий перелом нижньої третини променевої кістки лівої руки.
В ході проведення огляду місця події працівниками СВ Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області було вилучено транспортний засіб, а саме, автомобіль марки Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та, у зв'язку з відсутністю вільних місць на майданчику тимчасового тримання автомобілів УЛМТЗ ГУНП в Житомирській області, поміщено за адресою: м. Житомир, вул. Танкістів, 60.
Оскільки автомобіль марки Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зберіг на собі сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, існують достатні підстави вважати, що він є доказом вчинення кримінального правопорушення.
В ході досудового розслідування, з метою проведення повного, об'єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин вказаної ДТП, необхідно провести ряд експертних досліджень, зокрема: експертизу технічного стану автомобіля, експертизу механізму та обставин ДТП та судово-трасологічну експертизу.
Відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК України транспортний засіб автомобіль марки Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та перебував у користуванні у ОСОБА_5 (моб.тел.: НОМЕР_4 ), який був вилучений та, у зв'язку з відсутністю вільних місць на майданчику тимчасового тримання автомобілів УЛМТЗ ГУНП в Житомирській області, поміщено за адресою: м. Житомир, вул. Танкістів, 60, слідчим СВ Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області 28.10.2025 року при огляді місця події та направлений на відповідальне зберігання за вказаною вище адресою, і відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України даний транспортний засіб вважається тимчасово вилученим майном.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру, щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
За змістом ст.173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що викладені обставини у клопотанні та долучені до нього докази є обґрунтованим та достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити та накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення огляду місця події, шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу.
Керуючись ст.ст.170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та перебував у користуванні у ОСОБА_5 (моб.тел.: НОМЕР_4 ), з метою недопущення відчуження, розпорядження та користування зазначеного транспортного засобу та речового доказу.
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1