Справа № 274/2136/25 Провадження № 2/0274/1140/25
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
03.11.25 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Руденченко В.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомАкціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", представниками якого є Киричук Г.М.,
доОСОБА_1
простягнення заборгованості,
Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі - Банк) звернулось з позовом, у якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 49 566,16 грн., посилаючись на те, що між ними укладено кредитний договір № 2625501994006 від 26.12.2015 р., за яким ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 34 718,98 грн., проте грошових зобов'язань за цим договором ОСОБА_1 належним чином не виконувала, через що в неї виникла заборгованість.
ОСОБА_1 своєї позиції щодо предмета спору у порядку, встановленому нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомила.
Судом з'ясовано, що 26.12.2015 р. ОСОБА_1 підписала заяву № 2625501994006 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - Заява від 26.12.2015 р.) (а. с. 9).
Як вбачається з Заяви від 26.12.2015 р., ОСОБА_1 просила Банк, зокрема, відкрити поточний рахунок у гривнях та надати кредитну картку, встановити на цей поточний рахунок кредитний ліміт у розмірі 1 000,00 грн. Строк дії кредитного ліміту, процента ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та всі інші умови надання обслуговування кредитної карти встановлюються відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в залежності від типу кредитної картки.
Таким чином, зважаючи на статі 207, 634, 641, 644 та 1054 Цивільного кодексу України, між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір, який містять в собі умови кредитного договору (далі - кредитний договір № 2625501994006 від 26.12.2015 р.)
Банк надав ОСОБА_1 кредитну картку та неодноразово збільшував кредитний ліміт, максимальний розмір кредитного ліміту - 34 800,00 грн., який було встановлено 26.05.2023 р., що підтверджується розпискою від 26.12.2015 р. ОСОБА_1 про отримання кредитної картки та довідкою про збільшення кредитного ліміту (зворотній бік а. с. 11, 25).
ОСОБА_1 отримувала від Банку кредитні кошти, що підтверджується випискою з рахунку за період з 26.12.2015 р. по 10.01.2025 р. (а. с. 30 - 38).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2625501994006 від 26.12.2015 р. випливає, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала грошові зобов'язання за цим договором (зворотній бік а. с. 25 - 29).
З цього розрахунку вбачається, що Банк вважає, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2625501994006 від 26.12.2015 р. становить 49 566,16 грн. та складається з кредиту у розмірі 34 718,98 грн. та процентів у розмірі 14 847,18 грн.
Разом з тим, як зазначено вище, у Заяві від 26.12.2015 р. вказано, що строк дії кредитного ліміту, процента ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та всі інші умови надання обслуговування кредитної карти встановлюються відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в залежності від типу кредитної картки.
Тобто у Заяві від 26.12.2015 р. процентна ставка за користування кредитом не зазначена.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, які саме умови Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в залежності розуміла ОСОБА_1 та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи Заяву від 26.12.2015 р.
Отже відсутні підстави вважати, що Банк та ОСОБА_1 обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Тобто позов Банку в частині вимоги про стягнення на його користь з ОСОБА_1 процентів за користування кредитом у розмірі 14 847,18 грн. задоволенню не підлягає.
Щодо позову в частині вимоги про стягнення заборгованості, яка складається з кредиту у розмірі 34 718,98 грн., Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, Суд вважає, що позов Банку в частині стягнення заборгованості, яка складається з кредиту у розмірі 34 718,98 грн., підлягає задоволенню.
На підставі статі 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_1 на користь Банку у якості відшкодування судових витрат (судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, пропорційно розміру задоволених позовних вимог) підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 1696,79 грн. (а. с. 5, 6).
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 (остання відома адреса зареєстрованого місяця проживання: АДРЕСА_1 ) задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" частину заборгованості за кредитним договором кредитний договір № 2625501994006 від 26.12.2015 р. у розмірі 34 718,98 грн.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 1696,79 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут