Справа № 274/6704/25
Провадження № 2/0274/2655/25
про призначення судової генетично - молекулярної експертизи
03.11.2025 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., при секретарі Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення з актового запису про народження відомостей про батька дітей та припинення стягнення аліментів -
ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою згідно якої просить суд:
- виключити відомості про батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мирне, Бердичівського р-ну, Житомирської обл., громадянина України, з актового запису від 28.02.2008 року №176, складеного Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), про народження дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- виключити відомості про батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мирне, Бердичівського р-ну, Житомирської обл., громадянина України, з актового запису від 27.08.2009 року №667, складеного Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), про народження дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.09.2010 року у справі №2-2328/10.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про призначення судової генетично - молекулярної експертизи для визначення кровної спорідненості між ним та дітьми : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 14).
В підготовче засідання позивач не з"явився, представником позивача - адвокатом Гуменюком О.В. на адресу суду скеровано заяву про проведення судового засідання за його відсутності, підтримує клопотання про призначення судової генетично - молекулярної експертизи.
Відповідачка в підготовче засідання не з"явилася, причину неявки суду не повідомлено, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялася судом за адресою реєстрації, конверт повернувся на адресу суду з відміткою " адресат відсутній за вказаною адресою".
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в актовому записі №176 від 28.02.2008, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в актовому записі № 667 від 27.08.2009, які зроблено Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирській області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) як батька дітей записано ОСОБА_1 ( а.с. 8-9).
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 заперечує батьківство відносно дітей.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі № 478/690/18, висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Оскільки предметом доказування у вказаній справі є наявність чи відсутність біологічного зв'язку між відповідачем та дітьми і для з'ясування вказаних обставин, які мають істотне значення для вирішення справи потрібні спеціальні знання, а експертних висновків із цих питань сторонами не надано, клопотання позивача про призначення судової генетично - мсолекулярної експертизи підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»). У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи і настають наслідки, передбачені за ухилення від участі в експертизі.
Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.
Пунктом 1.13 Розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 у випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об'єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об'єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.
Отже, проведення експертизи спеціалізованими установами у цивільному судочинстві здійснюється на платній основі за рахунок замовника, така оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання.
Правові висновки щодо переважного доказового значення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи для категоричного висновку про визнання батьківства висловлені, зокрема, в постановах Верховного Суду № 592/4443/17 від 18.03.2020 року та № 201/11183/16-ц від 06.05.2020 року.
У рішенні «Калачова проти російської федерації» (№ 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
За приписами статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
На підставі п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
Оскільки для проведення судової експертизи потрібен значний час, то провадження у справі слід зупинити на час проведення експертизи.
Керуючись ст. 12-13, 43, 76-81,89,103-104, 109, 211, 247, 252, 258 -261, 354 ЦПК України, суд
Призначити у цивільній справі № 274/6704/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення з актового запису про народження відомостей про батька дітей та припинення стягнення аліментів судову генетично - молекулярну експертизу на вирішення якої поставити питання:
1. Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
2. Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?
Проведення експертизи доручити судовим експертам ТОВ " Мама Папа" ( ЄДРПОУ 4065211, адреса головного відділення : вул. Скоропадського, 21, м. Київ, 01033) з відібранням зразків за адресою відділення : вул. Перемоги, 73, м. Житомир, 10003.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України.
Експертам направити копію ухвали суду до відома та виконання.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .
Повідомити експертів про зареєстроване місце проживання сторін:
позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
відповідачка - ОСОБА_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Позивача та відповідачку попередити про необхідність прибуття до експертної установи разом із дітьми для відбору експериментальних зразків у повідомлений експертом час.
Строк проведення експертизи не повинен перевищувати 3-х місяців, з дня надходження копії ухвали суду до виконання.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Роз'яснити сторонам, що судова генетична експертиза спірного батьківства може бути проведена за наявності всіх учасників експертизи у визначений експертною установою час за наявності паспортів та свідоцтва про народження дитини.
Роз'яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, зокрема про те, що у разі ухилення учасника справи, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також, яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.
Суддя Т.М. Вдовиченко