Справа № 167/1226/25
Номер провадження 2-н/167/44/25
04 листопада 2025 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Требик В.Б., вивчивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
До суду із заявою про видачу судового наказу звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз України») з вимогою про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 8470,03 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості, що визначено п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
До заяви про видачу судового наказу додаються також інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК).
Однак, усупереч зазначеним вимогам, до заяви про видачу судового наказу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не додано договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, в розумінні п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК. Суддя вважає непереконливими доводи ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про надання ОСОБА_1 послуг з постачання природного газу на підставі Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, оскільки
будь-яких доказів приєднання ОСОБА_1 до вказаного договору ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не подано.
Крім цього, до суду не подано належних та допустимих доказів про належність кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
Отже, із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, неможливо встановити, що споживачем газу, а відповідно й боржником, є саме
ОСОБА_1 , а не інша (інші) особа (особи).
Відповідно до пунктів 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу, а також із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Отже, є підстави для відмови у видачі судового наказу.
Керуючись статтями 161, 163, пунктами 1, 8 ч. 1 ст. 165, 167 ЦПК, суддя, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу на стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити ТОВ «ГК «Нафтогаз України», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення її недоліків.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ухвали). Апеляційна скарга подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Суддя: В.Б. Требик