Справа № 161/16394/25
Провадження № 2/161/5415/25
22 жовтня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Черняка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Собуцької О.А.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірон-Форм» про визнання трудового договору неукладеним,-
Позивач через свого представника звернулась до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування вимог вказує, що 22.04.2025 року позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії. Однак, рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №95105084829 від 28.04.2025 року їй було відмовлено у зарахуванні її до категорії непрацюючих пенсіонерів, оскільки з реєстру застрахованих осіб вбачається, що ОСОБА_1 прийнята на роботу 11.09.2019 року до ТОВ "Мірон-Форм", а документи, що підтверджують факт її звільнення з даного товариства не надані. З отриманої інформації їй стало відомо, що вона з 11.09.2019 року працює в ТОВ "МІРОН ФОРМ" менеджером в оптовій торгівлі (у вересні 2019 року отримала заробітну плату 4200 грн.). Позивач постійно проживає в м.Одеса, ніколи не працювала у м.Луцьку та вперше почула про ТОВ «Мірон-Форм» при зверненні до органів Пенсійного фонду України. В добровільному порядку спір вирішити неможливо (відповідач не отримує кореспонденції). Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не укладала з відповідачем жодного трудового договору (контракту) ні в письмовій, ні в усній формі, не надавала відповідачу свій паспорт, або інший документ, що посвідчує її особу, трудову книжку чи відомості про трудову діяльність, ніякої роботи для цьому підприємстві не виконувала, заробітної плати не отримувала, позивач вимушена звернутися з даним позовом за захистом своїх прав (трудових відносин між сторонами не існує).
З огляду на наведене, позивач просить визнати трудовий договір від 11.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мірон-Форм" та ОСОБА_1 неукладеним та стягнути з відповідача судові витрати у справі.
Ухвалою суду від 15.08.2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.
В судовому засіданні 02.10.2025 року позивач підтримала вимоги у повному обсязі, зазначила що ніколи не перебувала у м. Луцьку, з відповідачем жодних договорів не укладала.
В письмовій заяві від 22.10.2025 року представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи. Додатково вказав на обставину звільнення позивача від сплати судового збору та просив повернути його ОСОБА_1 .
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився повторно, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ч.1 ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №95105084829 від 28.04.2025 року позивачу було відмовлено у зарахуванні її до категорії непрацюючих пенсіонерів, оскільки з реєстру застрахованих осіб вбачається, що ОСОБА_1 прийнята на роботу 11.09.2019 року до ТОВ "Мірон-Форм" та 01.11.2029 року до ТОВ «Хелск Пром», а документи, що підтверджують факт її звільнення з даних товариств не надані (а.с.8).
З копії реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форма ОК-5) вбачається, що з лютого по червень 2019 року позивачу ТОВ «Деміс Тур» нарахована зарплата у розмірі 21000 грн. (по 4200 грн. в місяць), з якої сплачені страхові внески, а у вересні 2019 року працювала в ТОВ «Мірон-Форм», отримала заробітну плату в сумі 4200,00 грн., з якої теж сплачені страхові внески (а.с. 14).
З копії трудової книжки позивачки вбачається, що записи про її роботу в ТОВ «Мірон-Форм» відсутні (а.с.12).
Відповідно до довідки Одеської ДПІ ДПС в Одеській області за період з 3 кварталу 2019 року по листопад 2024 року інформація про ОСОБА_1 щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків відсутня (а.с. 15).
Відповідно до ст. 2 КЗпП України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Згідно з ч.1ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 21 КЗпП передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Згідно вимог ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування, а у випадках передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий та інші документи.
Частиною 1ст. 638 ЦК України, встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до статей 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи. Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов'язок із доказування.
Разом з тим відповідач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на спростування заявлених позовних вимог та на підтвердження існування трудових відносин між сторонами.
В той же час, заявлена позивачем позовна вимога про визнання трудового договору між ТОВ «Мірон-Форм» та ОСОБА_1 неукладеним обґрунтована доданими до позову належними та допустимими доказами, отже підлягає до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат у справі, суд зазначає наступне.
Позивачем при зверненні до суду сплачено 1211,20 грн. судового збору.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі звільняються від сплати судового збору за позовами про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі, а також за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
Зважаючи на те, що позивач звернулась до суду з вимогою щодо захисту трудових прав, вона є особою звільненою від сплати судового збору.
Отже, сума сумового збору підлягає поверненню ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, а також те, що позов подано через систему «Електронний суд», з відповідача на користь держави слід стягнути 968,96 грн. (1211,20 грн. на вимогу немайнового характеру х 0,8) судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 280-283, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірон-Форм» про визнання трудового договору неукладеним, - задовольнити повністю.
Визнати трудовий договір від 11.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мірон-Форм» та ОСОБА_1 неукладеним.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірон-Форм» на користь держави 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. судового збору.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України суму помилково сплаченого судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. згідно квитанцій №0949-0496-8155-0339 від 11.08.2025 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірон-Форм» (Волинська область, м. Луцьк, вул. Кривий Вал 34; код ЄДРПОУ 42432147).
Повний текст судового рішення складено та підписано 03 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк