про відмову в забезпеченні позову
04.11.2025м. СумиСправа № 920/1528/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна Володимира Миколайовича розглянув Заяву про забезпечення позову від (вх. № 5790 від 03.11.2025) та матеріали справи № 920/1528/24
за позовом Фермерського господарства «Вікторія - 2012» (вул. Харківська,
буд. 1, с. Слобода, Конотопський район, Сумська область, 41714,
код ЄДРПОУ 37352730)
до відповідача Буринської міської ради (вул. Першотравнева, буд. 1, м. Буринь,
Буринський район, Сумська область, 41700),
про визнання укладеною додаткової угоди
26.12.2025 Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд визнати укладеною в редакції, що викладена в прохальній частині позовної заяви, додаткову угоду до договору оренди землі № 41 від 26.09.2012, зареєстрованого 22.10.2012 за №592098244001922. Також просить судові витрати покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2024, справу призначено до розгляду судді Ковтуну Володимиру Миколайовичу.
Ухвалою від 09.01.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №920/1528/24 про визнання укладеною додаткової угоди, призначив підготовче засідання.
Ухвалою постановленою судом без оформлення окремого документа, зазначеною в протоколі судового засідання від 22.08.2025, суд закрив підготовче провадження у справі, та призначити розгляд справи по суті.
03.11.2025 Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 5790 від 03.11.2024), в якій просить суд накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами:
1) 5920982400:07:001:0006, площею 9,3372 га;
2) 5920982400:07:001:0005, площею 46,9585 га;
3) 5920982400:07:001:0004, площею 18,8050 га;
4) 5920982400:07:001:0003, площею 53,7295 га;
5) 5920982400:07:001:0002, площею 31,5021 га, шляхом заборони змінювати цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами
1) 5920982400:07:001:0006, площею 9,3372 га;
2) 5920982400:07:001:0005, площею 46,9585 га;
3) 5920982400:07:001:0004, площею 18,8050 га;
4) 5920982400:07:001:0003, площею 53,7295 га;
5) 5920982400:07:001:0002, площею 31,5021 га здійснювати їх перетворення, їх поділ, їх об'єднання з іншими земельними ділянками, а також виставляти (приймати рішення) на земельні торги (аукціон) право оренди зазначених земельних ділянок.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову Позивач зазначає, що має побоювання, що під час розгляду спору про визнання укладеною додаткової угоди, Відповідач спотворить (здійснить поділ/об'єднання орендованих земельних ділянок) та/або виставить на земельні торги право оренди земельних ділянок, оскільки Буринська міська рада не прийняла жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду клопотання засновника ФГ «Вікторія-2012» ОСОБА_1 про поновлення договору оренди землі.
Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
За приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
В силу положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову, та на які така сторона посилається.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Стаття 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.
Враховуючи вищевикладені обставини, розглянувши заяву Фермерського господарства «Вікторія -2012» (вх.№5790 від 03.11.2025) про забезпечення позову, суд установив, що доводи заявника мають характер припущень.
Зокрема, заявник зазначає, що 03 жовтня 2024 року Буринська міська рада на 2 сесії 8 скликання прийняла за основу і в цілому рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами 5920982400:07:001:0006, 5920982400:07:001:0005, 5920982400:07:001:0004, 5920982400:07:001:0003, 5920982400:07:001:0002. Однак ні рішення Буринської міської ради від 03 жовтня 2024 року ні будь-яких інших документів в підтвердження того, що майже після річної давності прийняття рішення, Відповідачем вчиняються реальні дії, що свідчать про неможливість чи імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, до заяви про забезпечення позову, Позивачем надані не були.
Окрім цього, згідно з ч. 12 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
З огляду на викладене, у зв'язку з непідтвердженням доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову на підставі ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні заяви Фермерського господарства «Вікторія - 2012» (вх.№ 5790 від 03.11.2025) про забезпечення позову, за її необґрунтованістю.
Керуючись ст. 2, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Фермерського господарства «Вікторія - 2012» (вх.№ 5790 від 03.11.2025) про забезпечення позову у справі № 920/1528/24 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу підписано суддею 04.11.2025.
Суддя В.М. Ковтун