вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"21" жовтня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/706/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Редько К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-шифер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроутилізатор" про стягнення 636 723,34 грн
у судове засідання представники сторін не з'явились
Суть спору.
На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов ТОВ "Волинь- шифер" до ТОВ "Євроутилізатор" про стягнення заборгованості за договором оренди та договором про реструктиризацію заборгованості з орендної плати в сумі 636 723,34 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Даний позов обґрунтовує тим, що по завершенню орендних правовідносин (30.04.2024) за Договором оренди нежитлового приміщення №07/10 від 07.10.2021, ТОВ "Євроутилізатор" (орендар) повернув ТОВ "Волинь- шифер" (орендодавцю) приміщення, що були передані в оренду лише 12.02.2025, при цьому допустивши і не погасивши заборгованість, яка утворилась за період дії спірної угоди.
Крім того, під час використання приміщення, між сторонами виникали питання щодо погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла за Договором оренди за період з лютого 2022 року по травень 2024 року, які були унормовані шляхом укладення Договір №01/05 про реструктуризацію заборгованості з орендної плати від 01.05.2024.
Із умов Договору про реструктуризацію заборгованості, порядок оплати заборгованості з орендної плати, що виникла станом на 30.04.2024, врегульоване цим Договором, а питання виплати орендних платежів з 01.05.2024 до моменту повернення Приміщення - врегульоване Договором оренди.
Свої зобов'язання з оплати заборгованості з орендної плати ні за Договором оренди, ні за Договором про реструктуризацію заборгованості Відповідач не виконав, чим порушив умови договорів та приписи цивільного законодавства України.
Крім того, у порядку ст. 785 ЦК України, спірна заборгованість містить неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення повернення.
Згідно розрахунку позивача спірний борг складається з:
- 348 400, грн - суми заборгованості, що виникла у Відповідача за Договором оренди за період з лютого 2022 року по 30.04.2024, та оплата якої здійснюється відповідно до Договору про реструктуризацію заборгованості;
- 3 350, 00 грн - штрафу за прострочення розрахунку за період з лютого 2022 року по 30.04.2024, що розраховується відповідно до п.6.3 Договору оренди та підлягає стягненню відповідно до п.4.3 Договору про реструктуризацію заборгованості;
- 45 958, 34 грн - пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період з 01.05.2024 по 31.10.2024, та підлягає стягненню відповідно до п.4.2 Договору про реструктуризацію заборгованості;
- 13 067, 31 грн - 3% річних за період з 01.05.2024 по 31.07.2025, що підлягає стягненню відповідно до п.4.3 Договору про реструктуризацію заборгованості;
- 61 197, 69 грн - інфляційного збільшення за період з 01.05.2024 по 31.07.2025, що підлягає стягненню відповідно до п.4.3 Договору про реструктуризацію заборгованості;
- 53 800, 00 грн - залишку заборгованості за оренду приміщення за період з 01.05.2024 по 12.02.2025 відповідно до Договору оренди;
- 107 600, 00 грн - неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення повернення відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України;
- 3 350, 00 грн - штрафу що підлягає стягненню відповідно до п.6.3 Договору оренди за прострочення внесення орендних платежів за період з 01.05.2024 по 12.02.2025.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, а відтак суд на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі.
31.07.2025 позов ТОВ "Волинь-шифер" надійшов до Господарського суду Рівненської області.
Ухвалою від 05.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.08.2025.
Ухвалою від 12.08.2025 представнику позивача надано можливість приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 26.08.2025 підготовче засідання відкладено на 09.09.2025 з метою надання можливості відповідачу скористатися правом надання відзиву.
05.09.2025 від уповноваженого представника позивача до суду надійшла заява, за змістом якої останній не заперечує проти закриття підготовчого провадження у справі та призначення до розгляду по суті, та просить провести судове засідання 09.09.2025 без його участі.
Ухвалою від 09.09.2025 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 30.09.2025.
30.09.2025 відбувся збій роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що потягло за собою технічну неможливість здійснення фіксації судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 30.09.2025 судове засідання відкладено на 21.10.2025.
Позивач повідомлявся про хід розгляду справи через електронний кабінет, зареєстрований у системі "Електронний суд", що за умовами ч.11 ст. 242 ГПК України, вважається належним повідомленням сторони про час і дату судового засідання.
Ухвали направлялися відповідачеві ТОВ "Євроутилізатор" за адресою: вул. Богдана Гордійчука, 2, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, яка зазначена як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17).
В той же час, усі направлені на адресу відповідача ухвали повернулось на адресу суду з відміткою ("адресат відсутній").
Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17).
Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою: місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому враховуються правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 19.12.2022 у справі №910/1730/22: "у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст.ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.";
Таким чином, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи за його участю, а відповідача - таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов'язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").
Оскільки явка учасників справи не визнавалася обов'язковою, враховуючи положення ч.1 ст. 202 ГПК України, зважаючи на обмеженість процесуального строку розгляду спору за правилами спрощеного позовного провадження, господарський суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута без участі представників сторін, за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
07.10.2021, між ТОВ "Волинь-шифер" (Орендодавець) та ТОВ "Євроутилізатор" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №07/10 (далі - Договір оренди).
На виконання Договору оренди за Актом приймання-передачі від 08.10.2021 до Договору №07/10 у фактичне користування ТОВ "Євроутилізатор" було передане нежитлове приміщення загальною площею 670 кв.м., розташоване в будівлі головного корпусу, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 1, м. Здолбунів, Рівненська область (далі - Приміщення).
У п.3.1. Договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати за орендоване Приміщення за один місяць оренди складає 13 400, 00 грн без урахування комунальних платежів.
Пунктом 3.3. Договору оренди передбачено, що орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в національній валюті України на поточний рахунок або в касу Орендодавця не пізніше 5-го числа поточного місяця.
Відповідно до п.1.3 Договору оренди орендоване майно за цим Договором передається Орендарю на термін з 07.10.2021 до 07.09.2024.
01.05.2024 між сторонами укладено Договір №01/05 про реструктуризацію заборгованості з орендної плати, що виникла за Договором оренди за період з лютого 2022 року по травень 2024 року (далі - Договір про реструктуризацію заборгованості).
У п.п.1.1, 1.2, 2.3 Договору про реструктуризацію заборгованості сторони погодили, що:
1.1. У порядку та на умовах, визначених Договором, Кредитор та Боржник домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості з орендної плати (далі - Заборгованість), що виникла у Боржника перед Кредитором станом на 30 квітня 2024 року відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення від 07.10.2021 №07/10 (далі - Договір оренди).
1.2. Сторони погодили, що Договір не припиняє зобов'язання Боржника (не є новацією, прощенням боргу) за Договором оренди, та Сторони підтверджують виконання своїх зобов'язань за Договором оренди.
2.3. Боржник зобов'язується своєчасно здійснювати розрахунки за Договором оренди в частині оплати поточних платежів відповідно до умов Договору оренди.
У пунктах 2.1, 2.2 Договору про реструктуризацію Позивач та Відповідач погодили, що:
2.1. Сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до пункту 1 Договору, становить 348 400, грн., що виникла за період з лютого 2022 року по травень 2024 року та підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.04.2024, який є додатком №1 до Договору та його невід'ємною частиною.
2.2. Боржник зобов'язується виплатити у повному обсязі заборгованість, зазначену в пункті 2.1. Договору, шляхом щомісячного перерахування коштів з поточного рахунка Боржника на поточний рахунок Кредитора відповідно до Графіка погашення заборгованості з орендної плати згідно з Додатком №2 до Договору, який є його невід'ємною ч.(далі - Графік погашення заборгованості).
У п.п.2.5, 2.6 Договору по реструктуризацію заборгованості сторони погодили, що:
2.5. У разі прострочення Боржником оплати Заборгованості на один (або більше) місяць у Кредитора виникає право вимагати дострокового погашення Боржником усієї Заборгованості (її невиплаченої частини) одноразово у повному обсязі.
2.6. Про реалізацію права, передбаченого пунктом 2.5 Договору, Кредитор повідомляє Боржника цінним листом з описом вкладення, який надсилається на адресу Божника, зазначену у реквізитах цього Договору, та/або зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У п.3.4 Договору про реструктуризацію сторони погодили, що під час перерахування заборгованості Боржником посилання на дату та назву Договору в призначенні платежу є обов'язковим.
Згідно з п.4.1 Договору про реструктуризацію заборгованості за повне або часткове нездійснення Боржником платежів, несвоєчасне здійснення платежів згідно з Графіком погашення заборгованості у розмірі, що дорівнює або перевищує суму двомісячних платежів, Кредитор має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, здійснювати заходи щодо дострокового стягнення непогашеної суми заборгованості (п.п. 2.5-2.7 Договору), нараховувати на непогашену суму заборгованості неустойку (штраф, пеню), проценти річних, інфляційні нарахування.
У п.п.4.2, 4.3 Договору про реструктуризацію заборгованості сторони погодили, що:
4.2. У разі повного або часткового нездійснення Боржником платежів згідно з Графіком погашення заборгованості у розмірі, що дорівнює сумі двомісячних платежів, Боржник зобов'язується сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми непогашеної заборгованості, за кожний день прострочення, а також три проценти річних та інфляційні нарахування.
4.3. У випадку розірвання цього Договору за повне або часткове нездійснення Боржником платежів згідно з Графіком погашення заборгованості у розмірі, що дорівнює сумі двомісячних платежів, Кредитор має право стягнути з боржника суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань, нараховані на заборгованість за Договором оренди до дня набрання чинності цим Договором, в тому числі, за рішенням суду.
Відповідно до Графіка погашення заборгованості перший платіж за Договором про реструктуризацію заборгованості у розмірі 16 600,00 грн.
Відповідач повинен був сплатити у строк до 31.05.2024.
Однак, ТОВ "Євроутилізатор" до виконання своїх обов'язків за вказаним договором не приступив, жодного платежу з посиланням в призначенні на дату та назву Договору про реструктуризацію заборгованості не здійснив.
12.02.2025 Орендодавець та Орендар підписали акт приймання-передачі (повернення) приміщення (далі - Акт повернення), у якому було зафіксовано факт повернення Приміщення від Орендаря до Орендодавця.
Таким чином, після 30.04.2024 Приміщення перебувало у користуванні Відповідача з 01.05.2024 по 12.02.2025 включно, тобто 9,5 місяців.
За цей період Орендар зобов'язаний був сплатити орендну плату у розмірі 127 300, 00 (із розрахунку 13 400, 00 грн. за один місяць оренди, як це передбачено п.3.1 Договору оренди).
Орендодавець отримав на свій рахунок від ТОВ "Технодром Плюс" (компанії - партнера відповідача) два платежі на загальну суму 73 500,00 грн. з урахуванням ПДВ з призначенням "Орендна плата згідно договору оренди нежитлового приміщення від 07.10.2021 №07/10":
02.08.2024 - 60 000,00 грн. з урахуванням ПДВ;
25.09.2024 - 13 500,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Враховуючи зазначене вище, умови Договору про реструктуризацію заборгованості ТОВ "Волинь-шифер" 28.02.2025 надіслав ТОВ "Євроутилізатор" претензію, якою:
1) повідомив про Дострокове розірвання Договору про реструктуризацію заборгованості в односторонньому порядку відповідно до п.п.4.1, 4.4, 4.5 Договору;
2) повідомив про реалізацію свого права, передбаченого пунктом 2.5 Договору по реструктуризацію заборгованості та вимагав достроково погасити у повному обсязі суму заборгованості у розмірі 348 400, грн, що виникла за у нього за Договором оренди станом на 30.04.2024;
3) вимагав сплатити штраф у розмірі 3 350, 00 грн, що підлягає стягненню відповідно до п.6.3 Договору оренди (цим пунктом передбачено, що у разі прострочення внесення орендної плати та інших платежів, передбачених умовами Договору, більш ніж на 20 (двадцять) календарних днів, Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 25% від місячної плати за користування майном, вказаної в п.3.1 Договору за період з лютого 2022 року по 30.04.2024 (до дати набрання чинності Договором про реструктуризацію) та підлягає стягненню відповідно до п.4.3 Договору про реструктуризацію;
4) надав строк до 31.03.2025 для погашення заборгованості.
5) повідомив, що він приймає платежі від ТОВ "Технодром Плюс" у якості часткової оплати орендних платежів за Договором оренди за період з 01.05.2024 по 12.02.2025.
Претензія була надіслана ТОВ "Євроутилізатор" на адреси:
- зазначену у п.9 Договору оренди: вул. Робітнича, буд. 16, селище Страшеве, Сарненський район, Рівненська область, 34557;
- зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Договорі про реструктуризацію заборгованості: вул. Котляревського, 2, офіс 4, місто Рівне, Рівненський район, Рівненська область, 33028.
Відповідач поштові відправлення, у яких містились примірники претензії від 27.02.2025 №27/02/25, у поштових відділеннях не отримав, тому вони повернулись на адресу ТОВ "Волинь-шифер", що підтверджується роздруківками з сайту АТ "Укрпошта".
Враховуючи, що ТОВ "Євроутилізатор" не виконав свої зобов'язання з погашення заборгованості з орендної плати за Договором про реструктуризацію заборгованості та з внесення орендної плати за Договором оренди, ТОВ "Волинь-шифер" скористалося правом на звернення до суду за захистом порушених прав.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує зі способами захисту, визначеними у ст.16 ЦК України, договором або іншим законом.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. 1 та ч. 3 ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними Договору оренди нежитлового приміщення №07/10 від 07.10.2021, на виконання якого, за Актом приймання-передачі від 08.10.2021 у фактичне користування ТОВ "Євроутилізатор" було передане нежитлове приміщення загальною площею 670 кв.м., розташоване в будівлі головного корпусу, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 1, м. Здолбунів, Рівненська область.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 610 ГПК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено з матеріалів справи, з лютого 2022 року, ТОВ "Євроутилізатор" не сплачувало орендну плату, у зв'язку з чим між сторонами було укладено Договір №01/05 про реструктуризацію заборгованості з орендної плати, що виникла за Договором оренди за період з лютого 2022 року по травень 2024 року.
Із умов Договору про реструктуризацію заборгованості вбачається, що порядок оплати заборгованості з орендної плати, що виникла станом на 30.04.2024, врегульоване цим Договором, а питання виплати орендних платежів з 01.05.2024 до моменту повернення Приміщення - врегульоване Договором оренди.
Розмір заборгованості з орендної плати за період до квітня 2024 року, включно, сторонами зафіксований на рівні 348 400,00 грн.
Відповідно до Графіка погашення заборгованості перший платіж за Договором про реструктуризацію заборгованості у розмірі 16 600, 00 грн. Відповідач повинен був сплатити у строк до 31.05.2024.
Однак, станом на дату розгляду справи відповідач до виконання своїх обов'язків за вказаним договором не приступив.
При цьому, позивач претензією від 28.02.2025, повідомив відповідача про дострокове розірвання Договору про реструктуризацію заборгованості в односторонньому порядку відповідно до п.п. 4.1, 4.4, 4.5 Договору, повідомив Відповідача про реалізацію свого права, передбаченого п.2.5 Договору по реструктуризацію заборгованості та вимагав достроково погасити у повному обсязі суму заборгованості у розмірі 348 400,00 грн. Крім того, відповідачу було надано строк до 31.03.2025 для погашення заборгованості.
Відтак, заборгованість відповідача за Договором оренди нежитлового приміщення №07/10 від 07.10.2021 у розмірі 348 400,00 грн (яка утворилась станом на 01.05.2024) вважається такою, термін сплати якої настав, підтверджена матеріалами справи, а тому позов в частині її стягнення підлягає до задоволення.
Згідно з умовами Договору оренди, приміщення передавалось відповідачу в оренду до 07.09.2024. Доказів, що сторони дійшли згоди про продовження орендних правовідносин до справи не представлено.
Отже, відповідач повинен був повернути спірне приміщення 07.09.2024, після завершення орендних правовідносин з позивачем, сплативши при цьому орендну плату за період 01.05.2024 по 07.09.2024 у розмірі 56 726,70 грн (53 600,00 грн - за період з травня по серпень + 3 126,70 грн - за 7 днів вересня).
В той же час, матеріалами справи підтверджується, що спірне приміщення було повернуте позивачу 12.02.2025 згідно акту приймання-передачі (повернення) приміщення.
У силу вимог ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
За змістом ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Сплату неустойки (штрафу) та відшкодування збитків можливо охарактеризувати загальним поняттям "санкція" - визначена міра майнових чи інших невигідних для особи наслідків невиконання вимог закону та/або умов договору.
Відповідно до ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 785 ЦК України є особливим заходом цивільної відповідальності (неустойкою), яка визначається в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення її наймодавцеві у разі припинення договору найму.
Таким чином, за користування орендованим приміщенням за період з 07.09.2024 по 12.02.2025 (5 місяців + 5 днів), відповідач повинен сплатити пеню з розрахунку 13 400*2 / 1 міс, тобто 138 786,71 грн (134 000 + 4786,71, відповідно.)
Отже, після 30.04.2024 приміщення перебувало у користуванні відповідача з 01.05.2024 по 12.02.2025 включно: до 07.09.2025 на підставі Договору оренди, з 08.09.2025 - на позадоговірних підставах.
За цей період, за користування майном позивача відповідач повинен був сплатити 195 513,41 грн (56 726,70 грн - по договору оренди, 138 786,71 грн - неустойки), проте оплатив лише 73 500,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.08.2024 на 60 000,00 грн і 25.09.2024 - на 13 500, 00 грн.
У позовній заяві, крім 348 400,00 грн (заборгованості, що виникла у Відповідача за Договором оренди за період з лютого 2022 року по 30.04.2024 та оплата якої здійснюється відповідно до Договору про реструктуризацію заборгованості), позивач просив стягнути 161 400,00 грн, у т.ч. 53 800,00 грн - залишок заборгованості за оренду приміщення за період з 01.05.2024 відповідно до Договору оренди і 107 600,00 грн. - неустойку, відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України.
Враховуючи встановлений судом борг за цей період у розмірі 195 513,41 грн, а також сплату відповідачем 73 500,00 грн, вищезазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню:
0,00 грн - за оренду приміщення за період з 01.05.2024 по 07.09.2024 (зараховано сплату 56 726,70 грн);
107 600,00 грн - неустойку, відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України (зараховано сплату 16 773,30, проте обмежено позовними вимогами).
У позовній заяві, також, позивач просив стягнути:
- 3 350, 00 грн - штраф за прострочення розрахунку за період з лютого 2022 року по 30.04.2024, що розраховується відповідно до п.6.3 Договору оренди та підлягає стягненню відповідно до п. 4.3 Договору про реструктуризацію заборгованості;
- 3 350, 00 грн - штраф що підлягає стягненню відповідно до п. 6.3 Договору оренди за прострочення внесення орендних платежів за період з 01.05.2024 по 12.02.2025.
- 45 958, 34 грн - пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період з 01.05.2024 по 31.10.2024, та підлягає стягненню відповідно до п.4.2 Договору про реструктуризацію заборгованості;
- 13 067, 31 грн - 3% річних за період з 01.05.2024 по 31.07.2025, що підлягає стягненню відповідно до п. 4.3 Договору про реструктуризацію заборгованості;
- 61 197, 69 грн - інфляційне збільшення за період з 01.05.2024 по 31.07.2025, що підлягає стягненню відповідно до п. 4.3 Договору про реструктуризацію заборгованості.
Щодо стягнення штраф по 3 350, 00 грн.
Пунктом 6.3 Договору оренди передбачено, що у разі прострочення внесення орендної плати та інших платежів, передбачених умовами Договору, більш ніж на 20 (двадцять) календарних днів, Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 25% (двадцяти п'яти відсотків) від місячної плати за користування майном, вказаної в п.3.1 Договору.
У відповідності до п.3.3. Договору оренди передбачено, що орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в національній валюті України на поточний рахунок або в касу Орендодавця не пізніше 5-го числа поточного місяця.
Таким чином, п.6.3 Договору сторонами унормовано обов'язок відповідача сплачувати штраф при на 20 днів кожного кожного орендного платежу.
Даний штраф позивачем застосовано 2 (двічі), прострочення на 20 днів двох платежів підтверджується матеріалами справи, атому позов в цій частині підлягає до задоволення.
Щодо 45 958, 34 грн - пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період з 01.05.2024 по 31.10.2024, 13 067, 31 грн - 3% річних за період з 01.05.2024 по 31.07.2025, 61 197, 69 грн - інфляційного збільшення за період з 01.05.2024 по 31.07.2025.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
У п.п. 4.2, 4.3 Договору про реструктуризацію заборгованості сторони погодили, що у разі повного або часткового нездійснення Боржником платежів згідно з Графіком погашення заборгованості у розмірі, що дорівнює сумі двомісячних платежів, Боржник зобов'язується сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми непогашеної заборгованості, за кожний день прострочення, а також три проценти річних та інфляційні нарахування.
У випадку розірвання цього Договору за повне або часткове нездійснення Боржником платежів згідно з Графіком погашення заборгованості у розмірі, що дорівнює сумі двомісячних платежів, Кредитор має право стягнути з боржника суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань, нараховані на заборгованість за Договором оренди до дня набрання чинності цим Договором, в тому числі, за рішенням суду.
Враховуючи відсутність оплат за Договором про реструктуризацію заборгованості та його розірвання в односторонньому порядку шляхом направлення претензії від 28.02.2025, у позивача з'явилось право вимоги стягувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період з 01.05.2024 по 31.10.2024, 3% річних за період з 01.05.2024 по 31.07.2025, а також інфляційне збільшення боргу за період з 01.05.2024 по 31.07.2025.
При перевірці розрахунку пені та інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE суд встановив, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі. У розрахунках помилок не виявлено.
В той же час, при розрахунку 3% річних позивачем не враховано дефляцію за липень 2025 року, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 12 248,11 грн, а у стягненні 819,20 грн слід відмовити.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, за результатами з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підстави своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 582 104,14 грн, у т.ч.:
- 348 400, грн - загальна сума заборгованості за Договором оренди від 07.10.2021;
- 6 700,00 грн - штрафи, нараховані на підставі п.6.3 Договору;
- 107 600,00 грн - неустойка у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення повернення відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України;
- 45 958,34 грн - пеня за період з 01.05.2024 по 31.10.2024.
- 12 248,11 грн - 3% річних за період з 01.05.2024 по 31.07.2025;
- 61 197,69 грн. - інфляційне збільшення за період з 01.05.2024 по 31.07.2025.
У задоволенні 53 800,00 грн - заборгованості за Договором оренди від 07.10.2021, а також 819,20 грн - 3% річних - суд відмовляє.
При цьому за ч.10 ст. 238 ЦК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7 640,68 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4343 від 31.07.2025 року, 6 985,25 грн з яких підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв'язку з частковим задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроутилізатор" (вул. Богдана Гордійчука, 2, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 44359284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-шифер" (вул. Шевченка, 1, м. Здолбунів, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35705, код ЄДРПОУ 31729043) 582 104 (п'ятсот вісімдесят дві тисячі сто чотири) грн 14 коп., у т.ч.: 348 400,00 грн - основного боргу, 6 700,00 грн - штрафу, 45 958,34 грн - пені, 61 197,69 грн - інфляційних втрат, 107 600,00 грн - неустойки.
3. В іншій частині позову щодо стягнення 819,20 грн - інфляційних втрат і 53 800,00 грн - основного боргу відмовити.
4. Нараховувати на суму основної заборгованості за Договором про реструктуризацію заборгованості з орендної плати №01/05 від 01.05.2025 у розмірі 348 400 (триста сорок вісім тисяч чотириста) грн 00 коп. (або її непогашену частину) 3% річних за кожен день прострочення перерахування грошових коштів протягом періоду з 01.08.2025 до моменту виконання судового рішення в частині повної сплати основної заборгованості у сумі 348 400,00 грн. Нарахування здійснювати за формулою: С х 3.00 х Д : 365 : 100, де: С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроутилізатор" (вул. Богдана Гордійчука, 2, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ 44359284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-шифер" (вул. Шевченка, 1, м. Здолбунів, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35705, код ЄДРПОУ 31729043) 6 985 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн 25 коп. - судового збору.
6. Сплату судового збору у розмірі 655 (шістсот п'ятдесят п'ять) грн 43 коп. залишити за позивачем.
7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 31 жовтня 2025 року.
Суддя Ю.Г. РОМАНЮК