65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2953/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ФГ "СТЕПП" (вх.№2-1654/25 від 22.10.2025) про ухвалення додаткового рішення по справі №916/2953/25,
за позовом: Фермерського господарства "СТЕПП" (20751, Черкаська обл., Черкаський р-н, село Ташлик, вул.Хмельницького Богдана, будинок 62; код ЄДРПОУ 34139650);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ ДІС" (65003, місто Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 115, офіс 409; код ЄДРПОУ 39945333);
про стягнення: 147 783,22 грн.,
Суть спору: 30.07.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№3029/25) ФГ "СТЕПП" до відповідача ТОВ "АГРОХОЛДИНГ ДІС", в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 147 783,22 грн., з яких основний борг 143 558,08 грн., інфляційні втрати - 3 240,69 грн. та 3 % річних - 984,45 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу №250002403/1 від 24.03.2025 в частині своєчасної та повної оплати вартості товару поставленого позивачем за Специфікацією №1 від 24.03.2025.
Ухвалою суду від 04.08.2025 було відкрито провадження у справі №916/2953/25 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін із призначенням розгляду справи по суті на 18.09.2025 о 14:00.
12.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№28339/25).
Ухвалою суду від 15.09.2025 було задоволено клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
18.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх.№29110/25).
У судове засіданні 18.09.2025 сторони не з'явились, явку уповноважених представників не забезпечили.
У судовому засіданні 18.09.2025 суд оголосив та підписав ухвалу, якою відклав розгляд справи на 13.10.2025 о 14:00.
24.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи (вх.№29766/25).
13.10.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх.№31914/25).
У судове засідання 13.10.2025 сторони не з'явились, явку уповноважених представників не забезпечили.
У судовому засіданні 13.10.2025, суд підписав скорочене(вступну та резолютивну частини) рішення у справі та повідомив, що повне рішення буде складено 20.10.2025.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.10.2025 (повне рішення складено 20.10.2025) по даній справі позов ФГ "СТЕПП" задоволено частково та стягнуто з ТОВ «АГРОХОЛДИНГ ДІС» на користь ФГ "СТЕПП" основний борг у розмірі 143 558, 08 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 953,57 грн., 3 відсотки річних в розмірі 968, 84 грн. та 2 417, 43 грн. витрат по сплаті судового збору.
20.10.2025 до суду від ФГ "СТЕПП" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу (вх.№2-1654/25).
Розглянувши заяву ФГ "СТЕПП" (вх.№2-1654/25 від 20.10.2025) про ухвалення додаткового рішення по справі №916/2953/25, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке:
Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 1,3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч. ч. 3 - 6 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Договору про надання правової (правничої) допомоги №30/06-01 від 30.06.2025 (далі - Договір), ФГ "СТЕПП" та Адвокат Шкварко Вікторія Вікторівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЧК №001266 та посвідчення №1248 видані 03.02.2020 видані радою адвокатів Черкаської області), що уклали цей договір та предметом якого є надання Виконавцем усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту во всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його права та законних інтересів, які виникають при здійсненні господарської діяльності Фермерського господарства.
Так, за п. 2.2. Договору, Адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правничої допомоги:
- Підписувати і подавати від імені КЛІЄНТА будь-які процесуальні документи в тому числі позовні заяви та відзиви на позовні заяви, клопотання, апеляційні та касаційні скарги, подання виконавчого листа до стягнення; бути представником з усіма необхідними повноваженнями та представляти інтереси в державних органах та інших офіційних державних установах та організаціях в т.ч. подавати до них заяви, скарги тощо, застосовуючи всі зазначені дії з правом підпису.
За пунктом 3.2 Договору, Клієнт як особа, права і свободи якої захищає Адвокат, або яка звернулася за захистом інтересів родичів та близьких осіб, або яким Адвокат безпосередньо надає правову допомогу в інших формах, передбачених законом, зобов'язується:
- повідомити Виконавця про всі відомі обставини, які пов'язані або можуть бути пов'язані з цим Договором та його метою метою;
- надати Виконавцю копії усіх усіх наявних документів, які пов'язані або можуть бути пов'язані з цим Договором та його метою, а за необхідності їх оригінали.
- вжити усіх можливих заходів для якнайшвидшого інформування Виконавця про обставини, документи інші відомості, які пов'язані або можуть бути пов'язані з цим Договором та його метою. Зокрема, негайно, в день отримання, інформувати Виконавця про отримання судової повістки чи будь-яких інших процесуальних документів та подальше їх скерування на адресу, у тому числі електронну адресу Виконавця;
-Здійснити оплату судового збору, державного мита, послуг експертів і спеціалістів, тощо які необхідні для досягнення мети договору. Така оплата здійснюється упродовж двох днів з дня отримання відповідної вимоги від Виконавця, якщо інше не встановлено додатковою угодою;
-На вимогу виконавця бути присутнім під час виконання даного Договору, зокрема приймати участь в судовому засіданні.
Відповідно до п.4.1 4.10 Договору, винагорода за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту здійснюється у формі гонорару, який формується як з фіксованого розміру так и погодинної оплати.
Пунктом 4.2. Договору, зазначено, що фіксований розмір винагороди підлягає сплаті в залежності від досягнення мети Договору та не залежить від погодинної оплати.
Оплата здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок Виконавця у розмірі та у строки встановлені цим Договором або додатком до нього. Сторони допускають можливість авансової оплати послуг. (п.4.6 Договору).
Як визначено у пункті 4.10 Договору, сторони також погодили, що Клієнт окремо компенсує усі витрати Виконавця, пов'язані з виконанням цього договору, зокрема витрати на дорогу, відрядження, послуги поштового зв'язку тощо. Наведене окремо включається в акт наданих послуг та сплачується за загальними правилами.
Згідно з п. 6.1. Договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.
Також 30.06.2025 між сторонами укладено Додаткову угоду №1, за яким, Адвокат надає Клієнту юридичні послуги такого змісту:
- підготовка та подання заяви про видачу судового наказу;
- підготовка та внесення позовної заяви;
- підготовка та внесення апеляційної або касаційної скарги або відзивів на них.
Як зазначено в додатковій угоді №2 від 30.07.2025, сторони погодили, що у зв'язку із скасуванням судового наказу про стягнення коштів за Договором купівлі-продажу №250002403/1 від 24.03.2025 (справа №916/2618/25) кошти, які було сплачено за підготовку та подання заяви про видачу судового наказу зараховуються до суми витрат за підготовку та внесення позовної заяви.
Господарський суд зазначає, що при визначенні розміру суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають керуватися встановленим у самому договорі розмірі та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).
Так, в рамках даної справи, судом було призначено 2 судових засідання, на яких представник позивача не приймав участь.
Водночас, судові засідання, що були призначені судом на 18.09.2025 та 13.10.2025 не відбулися, у зв'язку з неявкою сторін у зазначені судові засідання.
Також відповідачем у даній справі не було подано відзиву на позовну заяву, що позбавило представника позивача необхідності здійснювати підготовку та подання відповіді на відзив.
У постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема, зазначивши, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 об'єднана палата КГС ВС, зробила такий висновок: "...втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України."
Враховуючи викладене, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, співмірності зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), зважаючи на конкретні обставини справи, а також керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд вважає, що співмірним та обґрунтованим розміром оплати для наданої представником позивача правової допомоги є 4000,00 грн. На переконання суду, відшкодування витрат на правову допомогу саме в такому розмірі, у даній конкретній справі, цілком відповідає критеріям визначеним ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст.123, 126, 129, 221, 232, 244 ГПК України, суд -
1.Заяву Фермерського Господарства "СТЕПП" (вх.№2-1654/25 від 20.10.2025) про ухвалення додаткового рішення по справі №916/2953/25 - задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ ДІС» (67143, Одеська обл., Великомихайлівський р-н, село Новосавицьке; код ЄДРПОУ 30380117) на користь Фермерського Господарства "СТЕПП" (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, оф. №4А/41; код ЄДРПОУ 36138418) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000/чотири тисячі/грн. 00 коп.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України
Додаткове рішення суду складено та підписано 03.11.2025 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська