65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"24" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1733/25
Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.
За участю секретаря судового засідання: Волкової Ю.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Орєшкова Н.В.
від відповідача: не з'явився
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи:
За позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту)
до відповідача: Акціонерного товариства “Ексімнафтопродукт»
про стягнення 6 192 399,83 грн,
30.04.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ») в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) до відповідача Акціонерного товариства “Ексімнафтопродукт» про стягнення 6 192 399,83 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між ними 30.12.2005 договору про встановлення сервітуту на штучно створеній території нафторайону Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт» у частині повної та своєчасної оплати за користування об'єктами сервітуту.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 05.05.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та підготовче засідання призначив на 4 червня 2025 року о 10:00 год.
Зазначена ухвалу доставлена відповідачу ТОВ “Ексімнафтопродукт» до його електронного кабінету підсистеми “Електронний суд» 07.05.2025.
04.06.2025 суд відклав підготовче засідання у зв'язку із неявкою відповідача, про розгляд справи, призначений на 16 червня 2025 року о 14:15 год повідомив останнього ухвалою від 04.06.2025, яка доставлена відповідачу ТОВ “Ексімнафтопродукт» до його електронного кабінету підсистеми “Електронний суд» 04.06.2025.
16.06.2025 до суду надійшло клопотання ТОВ “Ексімнафтопродукт» про відкладення підготовчого засідання у зв'язку із тим, що позивач надіслав відповідачу пропозицію про розстрочення сплати суми заборгованості та проект мирової угоди.
Під час розгляду справи 16.06.2025 суд задовольнив вказане клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 02 липня 2025 року о 10:30 год. Ухвала про повідомлення сторін про підготовче засідання від 16.06.2025 доставлена відповідачу ТОВ “Ексімнафтопродукт» до його електронного кабінету підсистеми “Електронний суд» 18.06.2025.
16.06.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до справи.
01.07.2025 до суду надійшло клопотання ТОВ “Ексімнафтопродукт» про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження у зв'язку із тим, що на цей час тривають переговори щодо мирного врегулювання спору.
У підготовчому засіданні 01.07.2025 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, клопотання задовольнив та відклав розгляд справи до 04.08.2025.
04.08.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 04.08.2025 представник позивача просив долучити додаткові докази та повідомив, що на цей час відповідач сплатив частину суми.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 04.08.2025 закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судове засідання 17.09.2025 об 14:00 год.
У судовому засіданні 17.09.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи по суті до 15.10.2025 об 11:30 год.
У судовому засіданні 15.10.2025 суд постановив про перехід до стадії ухвалення судового рішення. Судове рішення буде проголошено 24.10.2025 об 14:00 год., про що зазначено в протоколі судового засідання.
24.10.2025 суд, в порядку ст. 240 ГПК України, проголосив вступну та резолютивну частину рішення.
30.12.2005 між ДП “Одеський морський торговельний порт» та ПАТ “Ексімнафтопродукт» укладено договір про встановлення сервітуту на штучно створеній території Нафторайону ДП “Одеський морський торговельний порт» № КД-8412/1, відповідно до п. 1.1 якого на підставі ст. 401 ЦК України Власник надає Користувачу право обмеженого користування (сервітут) об'єктами нафторайону ДП “Одеський морський торговельний порт», зазначеними в додатку № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Гефта, 2, (об'єкт сервітуту), а Користувач зобов'язується здійснювати Власнику плату за сервітут у розмірах і порядку, передбачених цим договором.
Згідно з п. п. 1.3, 1.6 договору про встановлення сервітуту об'єкт сервітуту перебуває у державній власності та закріплений за Власником на праві господарського відання. Обмеження об'єкта сервітуту, передбачені цим договором, не позбавляють Власника права володіння, користування і розпорядження ним з урахуванням вимог цього договору.
Власник зобов'язується шляхом надання сервітуту забезпечити Користувачу можливість експлуатації та обслуговування трубопроводів і технологічного обладнання Користувача, розташованих на об'єкті сервітуту (п. 2.1 договору про встановлення сервітуту).
Положеннями п. 4.1 - 4.3 Договору встановлений за цим договором сервітут є відплатним. Плата за сервітут становить 38 339,57 грн на місяць без урахування ПДВ. ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства України. Користувач зобов'язується здійснювати оплату за сервітут у розмірі, встановленому п. 4.1 цього договору, у строк не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за звітним. Плата за сервітут підлягає щомісячному коригуванню на індекс інфляції. Плата за сервітут здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок Власника на підставі виставленого рахунку Власника.
Відповідно до п. 5.2 Договору у разі порушення строків оплати, встановлених цим договором, Користувач несе відповідальність у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення виконання грошових зобов'язань, від суми, що підлягає оплаті, за кожний день прострочення.
Перелік об'єктів нафторайону ДП “Одеський морський торговельний порт», на яких встановлюється сервітут, а також план-схема трубопроводу викладені у додатках № 1, 2 до договору про встановлення сервітуту.
Додатковою угодою від 14.06.2013 №КД-8412/1 до договору про встановлення сервітуту №КД-8412 від 30.12.2005 власник, тобто ДП “Одеський морський торговельний порт» замінений його правонаступником - ДП “АМПУ».
Крім того, додатковими угодами від 31.12.2013, від 06.09.2017, від 24.02.2020 до договору №КД-8412 від 30.12.2005 сторонами також були внесені зміни до договору, зокрема щодо порядку оплати, зміни реквізитів сторін.
Так, додатковою угодою від 31.12.2013 сторонами вирішили викласти п.4.2 договору про встановлення сервітуту у наступній редакції: “Користувач зобов'язується здійснювати оплату за сервітут у розмірі, встановленому п. 4.1 цього договору, у строк не пізніше 15 числа кожного місяця, наступного за звітним. Плата за сервітут у звітному місяці розраховується шляхом коригування плати за попередній місяць на індекс інфляції звітного місяця. У разі якщо індекс інфляції звітного місяця нижче 100% то плата за сервітут у звітному місяці приймається рівною попередньому місяцю».
Позивач вказує, що протягом лютого 2024 - січня 2025 між ДП “АМПУ» та АТ “Ексімнафтопродукт» були підписані акти здачі приймання робіт (надання послуг) (окрім грудня 2024 та січня 2025), а саме: за лютий 2024 р. - акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 440014 від 29.02.2024; за березень 2024 р. - акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 440023 від 31.03.2024; за квітень 2024 р. - акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 440032 від 30.04.2024; за травень 2024 р. - акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 440041 від 31.05.2024; за червень 2024 р. - акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 440051 від 30.06.2024; за липень 2024 р. - акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 440058 від 31.07.2024; за серпень 2024 р. - акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 440065 від 31.08.2024; за вересень 2024 р. - акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 440072 від 30.09.2024; за жовтень 2024 р. - акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 440079 від 31.10.2024; за листопад 2024 р. - акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 440086 від 30.11.2024.
За посиланнями позивача відповідно до умов Договору плата за користування об'єктами сервітуту у період з лютого 2024 по січень 2025 включно становить - 5 073 951,21 грн із ПДВ.
При цьому, як зазначає позивач, ДП “АМПУ» були виставлені відповідачу рахунки-фактури за період з лютого 2024 по січень 2025, які були отримані відповідачем як наручно так і поштою, що підтверджується відповідними повідомленнями.
Позивач вказує, що порушення своїх зобов'язань за договором про встановлення сервітуту плату за сервітуту у період з лютого 2024 по січень 2025 включно не здійснив в наслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 5 073 951,21 грн із ПДВ.
Крім того, в зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про встановлення сервітуту, позивачем відповідно до умов договору та з урахуванням положень ст. 625 ГПК України було нараховано відповідачу пеню у сумі - 594 731,26 грн, 3% річних у сумі - 93 938,88 грн та інфляційні витрати у сумі - 429 778,48 грн.
Також, позивач зазначає, що Адміністрація зверталася до відповідач з претензією №1058/19-03-14/Вих від 05.06.2024 з вимогою щодо оплати заборгованості та санкцій за її несвоєчасну оплату.
Отже, посилаючись на наведені обставини Державне підприємство “Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії “Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
04.08.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи, відповідно до яких, відповідач після відкриття провадження у справі 30.06.2025 та 09.07.2025 частково сплатив заявлену до стягнення суму у загальному розмірі 3 000 000,00 грн, з яких: 2 356 424,49 грн основного боргу, 270 675,05 грн - пеня, 64 585,08 грн - 3% річних, 308 315,38 грн - інфляційні витрати.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Предметом заявлених ДП “АМПУ» позовних вимог є вимога, зокрема, про стягнення з Акціонерного товариства “Ексімнафтопродукт» плати за договором про встановлення сервітуту № КД-8412/1 від 30.12.2005 за період з лютого 2024 року по січень 2025 року у загальному розмірі - 5 073 951,21 грн із ПДВ.
Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Договором № КД-8412/1 від 30.12.2005 установлено для Акціонерного товариства “Ексімнафтопродукт» сервітут без визначення строку його дії, а також передбачено обов'язок відповідача вносити плату за користування майном.
Положеннями п. 4.1 - 4.3 Договору встановлений за цим договором сервітут є відплатним. Плата за сервітут становить 38 339,57 грн на місяць без урахування ПДВ. ПДВ нараховується відповідно до чинного законодавства України. Користувач зобов'язується здійснювати оплату за сервітут у розмірі, встановленому п. 4.1 цього договору, у строк не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за звітним. Плата за сервітут підлягає щомісячному коригуванню на індекс інфляції. Плата за сервітут здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок Власника на підставі виставленого рахунку Власника.
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором про встановлення сервітуту № КД-8412/1 від 30.12.2005 Акціонерне товариство “Ексімнафтопродукт» не вносило плату за користування майном протягом періоду з лютого 2024 по січень 2025 у загальному розмірі - 5 073 951,21 грн.
Господарський суд установив, що між сторонами були підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з лютого 2024 по листопад 2025 років.
Щодо не підписання відповідачем акту здачі-приймання робіт (надання послуг) за грудень 2024 та січень 2025 господарський суд зазначає, що факт відмови від підписання зазначених актів жодним чином не звільняє відповідача від встановленого п. 4.2. Договору зобов'язання здійснювати оплату за сервітут, що є безумовним.
Як убачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав обов'язок в частині виставлення та направлення на адресу Акціонерного товариства “Ексімнафтопродукт» рахунків за період з лютого 2024 по січень 2025. Проте відповідач грошові зобов'язання за договором № КД-8412/1 від 30.12.2005 у повному обсязі не виконав.
Матеріали справи містять відомості про часткову сплату заборгованості від 30.06.2025 та 09.07.2025 (після відкриття провадження у цій справі) у загальному розмірі 3 000 000,00 грн, з яких сума основного боргу - 2 356 424,49 грн, пеня у розмірі - 270 675,05грн, 3% річних в сумі - 64 585,08 грн, інфляційні витрати у розмірі - 308 315,38 грн.
За таких обставин у межах сплаченої відповідачем суми у загальному розмірі 3 000 000,00 грн відсутній предмет спору, про що не заперечує позивач та просив закрити провадження у справі у цій частині.
Закриття провадження є формою закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення, у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно з ст. 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України для часткового закриття провадження у справі №916/1733/25 щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі - 2 356 424,49 грн, пені у розмірі - 270 675,05 грн, 3% річних у розмірі - 64 585,08 грн, інфляційних витрат у розмірі - 308 315,38 грн.
При цьому, суд роз'яснює сторонам по справі, що відповідно до ч.3 ст.231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
З огляду на викладене вище, ураховуючи відсутність в матеріалах справи доказів внесення відповідачем повної оплати за сервітутом за спірний період, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ДП “АМПУ» позовних вимог в цій частині стягнення з Акціонерного товариства “Ексімнафтопродукт» суми основного боргу у розмірі - основний борг в сумі - 2 717 526,72 грн.
Щодо заявлених до стягнення позивачем вимог про стягнення з відповідача пені у сумі - 324 056,21 грн, 3% річних у сумі - 29 353,80 грн та інфляційних витрат у сумі - 121 463,10грн, господарський суд зазначає таке.
У відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.2 договору про встановлення сервітуту у разі порушення строків оплати, встановлених цим договором, Користувач несе відповідальність у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення виконання грошових зобов'язань, від суми, що підлягає оплаті, за кожний день прострочення.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку пені в зв'язку з чим позовні вимоги Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії “Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) в частині стягнення з відповідача пені в розмірі - пені у сумі - 324 056,21 грн підлягають задоволенню.
Стаття 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки також випливає з вимог ст.625 ЦК України.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Проаналізувавши здійснений Позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійснених Позивачем розрахунків. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії “Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення на користь позивача 3% річних у сумі - 29 353,80 грн та інфляційних витрат у сумі - 121 463,10 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідач у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростував.
Підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії “Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.
Оскільки провадження у справі підлягає частковому закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору, Господарський суд Одеської області дійшов висновку про повернення з Державного бюджету України на користь АТ “ДТЕК Одеські електромережі» 50 відсотків судового збору, від суми яка підлягає сплаті за розгляд позовних вимог у частині вимог які сплатив відповідач, а саме у сумі - 22 500,00 грн судового збору, сплаченого за подачу позову.
Положенням частини 5 статті 7 Закону України “Про судовий збір» визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
07.01.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 №606 “Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 №1888/43233.
Даним наказом внесені зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України “Про судовий збір».
Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору у всіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого органом, що контролює справляння надходжень бюджету.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
У свою чергу, суд за заявою платника та наявності підстав формує в системі дистанційного обслуговування “Клієнт казначейства - Казначейство» із використанням засобів криптографічного захисту інформації Казначейства електронне подання про повернення з бюджету судового збору та направляє його на виконання до відповідного органу Казначейства.
За наведеного, з метою повернення судового збору, позивач може звернутися із відповідною заявою до Господарського суду Одеської області для формування електронного подання про повернення з бюджету судового збору з подальшим його направленням до відповідного органу Казначейства.
Решта судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Закрити провадження у справі №916/1733/25 в частині позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства “Ексімнафтопродукт» на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу Одеської філії “Адміністрація морських портів України» основного боргу у сумі - 2 356 424,49 грн, пені у розмірі - 270 675,05 грн, 3% річних в сумі - 64 585,08 грн, інфляційних витрат у розмірі - 308 315,38 грн.
2. Позов Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» в особі відокремленого підрозділу - Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) до відповідача Акціонерного товариства “Ексімнафтопродукт» про стягнення заборгованості - задовольнити.
3. Стягнути з Акціонерного товариства “Ексімнафтопродукт» (65003, м.Одеса, вул.Наливна, 15; код ЄДРПОУ 22465515) на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі відокремленого підрозділу Одеської філії “Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) (65026,м. Одеса, Митра площа, 1, код ЄДРПОУ 38728457) основний борг в сумі - 2 717 526 (два мільйони сімсот сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять шість) грн 72 коп., пеню у розмірі - 324 056 (триста двадцять чотири тисячі п'ятдесят шість) грн 21 коп., 3% річних в сумі - 29 353 (двадцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят три) грн 80 коп., інфляційні витрати в розмірі - 121 463 (сто двадцять одна тисяча чотириста шістдесят три) грн 10 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі - 70 386 (сімдесят тисяч триста вісімдесят шість) грн 00 коп.
4. Повернути Державному підприємству “Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі відокремленого підрозділу Одеської філії “Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) (65026,м. Одеса, Митра площа, 1, код ЄДРПОУ 38728457) з Державного бюджету України (ГУК в Одеській обл./Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, Казначейство України (ЕАП), р/р UA938999980313141206083015758, МФО 899998, КБК 22030101) частину сплаченого судового збору у сумі 22 500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп., сплачений згідно платіжної інструкції № 769 від 25.04.2025.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03 листопада 2025 р.
Суддя Т.І. Демченко