79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
30.10.2025 Справа № 914/2732/25
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка», м. Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Колеснікова Максима Валерійовича, м. Дрогобич, Львівська область.
про стягнення заборгованості
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Полюхович Х.М.
Від учасників справи:
Від позивача: Білоконь Інна Вікторівна (в режимі відеоконференції) - представник;
Від відповідача: Сєдой олексій Олександрович (в режимі відеоконференції) - представник
На розгляд Господарського суду Львівської області через систему “Електронний суд» подано позов Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Уніка», м. Київ до відповідача Фізичної особи-підприємця Колеснікова Максима Валерійовича, м. Дрогобич, Львівська область про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у сумі 172 116,89грн.
Ухвалою суду від 08.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та постановлено, що розгляд справи по суті починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі - 08.10.2025р.
25.09.2025 року представником відповідача подано через систему “Електронний суд» відзив на позовну заяву за вх.№25423/25 з документами згідно вказаного додатку, в якому просить позовні вимоги до відповідача задоволити частково на суму 106 218,14грн. та просить розподілити судові витрати, а саме стягнути з відповідача на користь позивача частину судового збору у розмірі 920,51грн., а решту судового збору покласти на позивача та просить стягнути з позивача користь відповідача витрати на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 7000,00грн., у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відмовити. До поданого відзиву на позовну заяву представником відповідача додано висновок експерта №230/5 судової транспортно-товарознавчої експертизи від 23.09.2025 року.
07.10.2025 року представником позивача подано клопотання за вх.№4207/25 про призначення у справі №914/2732/25 судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Також 07.10.2025 року представником позивача подано клопотання за вх.№26410/25 про розгляд справи №904/2932/25 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.10.2025 року клопотання позивача за вх.№26410/25 задоволено частково. В задоволенні клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні відмовлено, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 16.10.2025 року на 11:30 год.
У судовому засіданні 16.10.2025 року суд дійшов висновку про відмову у задоволені клопотання позивача за вх.№4207/25 про призначення експертизи з врахування ст.99 ГПК України (п.2ч.1), яка передбачає, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, а саме жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. До поданого відзиву на позовну заяву представником відповідача доданий висновок експерта №230/5 судової транспортно-товарознавчої експертизи від 23.09.2025 року, оскільки сторона відповідача не погодилась з визначеним розміром відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля по причині невідповідності ціноутворення на відновлювальний ремонт вказаного автомобіля нормативам заводу-виробника.
В судове засідання 30.10.2025 року позивач явку представника в режимі відеоконференції забезпечив, який надав пояснення по суті спору та просить позов задоволити в повному обсязі. Представник Позивача заявив у судовому засіданні про подачу заяви про стягнення витрат на правову допомогу протягом 5 днів після проголошення рішення.
В судове засідання 30.10.2025 року відповідач явку представника в режимі відеоконференції забезпечив, частково заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовні вимоги.
Процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Суд перейшов до стадії ухвалення рішення, вступна та резолютивна частина якого проголошена в цьому судовому засіданні.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.07.2024 року , приблизно об 11:45 год., на Північному мосту у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю легкового автомобіля «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та легкового автомобіля «Toyota Proаce City», д.н.з. НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Наслідком цієї ДТП стало отримання обидвома автомобілями механічних пошкоджень. Автомобіль «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований у СК «Уніка» за сертифікатом добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №370033/4057/0000021 від 02.02.2024 року. Загальний розмір страхового відшкодування, яке сплатило СК «Уніка» страхувальнику, шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок СТО і яке було визначено на підставі зазначених вище рахунків-фактур СТО, склало 332 116,89 грн. (312 716,49 грн. + 19 400,40 грн.). Таким чином позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
ПрАТ «СК «ГРАВЕ Україна» сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 грн. Таким чином, позовні вимоги становлять різницю між фактичним розміром шкоди і сплаченою страховою виплатою за полісом ОСЦПВ та складають 172 116,89 грн. (332 116,89 грн. - 160 000,00 грн.), яку позивач просить стягнути з відповідача.
Попередній розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 2422,40грн., та згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат позивач поніс судові витрати на професійну (правничу) допомогу в суді першої інстанції в фіксованій сумі гонорару у розмірі 7 000,00 грн, та очікує понести витрати на професійну (правничу) допомогу у зв'язку із розглядом справи у розмірі 14 250,00 грн. Представник Позивача заявив у судовому засіданні 30.10.2025 року про подачу заяви про стягнення витрат на правову допомогу протягом 5 днів після проголошення рішення.
Аргументи відповідача.
У поданому 25.09.2025 року до суду через систему «Електронний суд», відзиві на позовну заяву представник відповідача просить позовні вимоги до відповідача задоволити частково на суму 106 218,14грн. та просить розподілити судові витрати, а саме стягнути з відповідача на користь позивача частину судового збору у розмірі 920,51грн., а решту судового збору покласти на позивача та просить стягнути з позивача користь відповідача витрати на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 7000,00грн., у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
У відзиві представник відповідача зазначає, що страхове відшкодування (фактичний розмір шкоди) було розраховане і сплачене позивачем на підставі рахунку-фактури СТО № 1354847_251212 від 27.08.2024 року на суму 312 716,49 грн. та рахунку-фактури СТО № 1354847_256737 від 24.10.2024 на суму 19 400,40 грн. Відтак, ознайомившись із зазначеними рахунками-фактури СТО, на підставі яких був визначений розмір відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , сторона відповідача не погодилась з ним по причині невідповідності ціноутворення на відновлювальний ремонт вказаного автомобіля нормативам заводу-виробника.
Враховуючи висновок експерта, відповідач частково визнає позовні вимоги на суму 106 218,14 грн.
Фактичні обставини справи.
19.07.2024 року , приблизно об 11:45 год., на Північному мосту у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю легкового автомобіля «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та легкового автомобіля «Toyota Proаce City», д.н.з. НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Наслідком цієї ДТП стало отримання обидвома автомобілями механічних пошкоджень.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 05.08.2024 року у справі №754/10940/24 водія ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Позивач зазначає, що на час вказаної ДТП, ОСОБА_4 працював на посаді водія у відповідача, таким чином, у силу положень ст. 1172 Цивільного кодексу України, саме відповідач має відшкодувати шкоду, завдану його працівником ( ОСОБА_4 ) під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Автомобіль «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований у СК «Уніка» за сертифікатом добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №370033/4057/0000021 від 02.02.2024 року.
Пошкоджений автомобіль «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , був оглянутий 19.07.2024 року працівниками СК «Уніка» із фотографуванням пошкоджень цього автомобіля. Крім цього, вказаний пошкоджений автомобіль «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , був оглянутий 30.07.2024 року працівниками Дочірнього підприємства «Авто Інтернешнл», яке належить іноземному інвестору (далі - СТО) із фотографуванням пошкоджень цього автомобіля.
На підставі рахунку-фактури СТО № 1354847_251212 від 27.08.2024 року, вартість ремонту пошкодженого автомобіля «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , склала 312 716,49 грн. (разом з ПДВ).
На підставі вказаного рахунку-фактури, СК «Уніка» 30.08.2024 року був складений страховий акт № 20951224908 та сплачено 30.08.2024 року страхове відшкодування у розмірі 312 716,49 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок СТО.
При виконанні ремонтних робіт працівниками СТО були виявлені додаткові (приховані) дефекти (пошкодження) вказаного автомобіля.
На підставі рахунку-фактури СТО № 1354847_256737 від 24.10.2024 року, вартість ремонту додаткових (прихованих) дефектів (пошкоджень) автомобіля «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , склала 19 400,40 грн. (разом з ПДВ).
На підставі вказаного рахунку-фактури, СК «Уніка» 24.12.2024 року був складений страховий акт № 20951224908 доплата та сплачено 27.12.2024 року страхове відшкодування у розмірі 19 400,40 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок СТО.
Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування, яке сплатило СК «Уніка» страхувальнику, шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок СТО і яке було визначено на підставі зазначених вище рахунків-фактур СТО, склало 332 116,89 грн. (312 716,49 грн. + 19 400,40 грн.).
Таким чином позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 , як водія транспортного засобу «Toyota Proаce City», д.н.з. НОМЕР_2 , за шкоду, завдану майну перед третіми особами, станом на 19.07.2024 року, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ГРАВЕ Україна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №217922153 (поліс ОСЦПВ), за яким страхова сума за шкоду заподіяна майну становить 160 000,00 грн. на одного потерпілого, франшиза - 0,00 грн.
ПрАТ «СК «ГРАВЕ Україна» сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 грн.
Відповідач звернувся до судового експерта ОСОБА_5 , який має кваліфікацію судового експерта-автотоварознавця та стаж експертної роботи з 1996 року, з яким відповідач 17.09.2025 року уклав договір про надання експертних послуг, предметом якого є проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , з метою визначення вартості відновлювального ремонту внаслідок ДТП, що сталось 19.07.2024 року. На вирішення перед судовим експертом Ковалем І.М. було поставлено наступне запитання: яка вартість відновлювального ремонту автомобіля «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталась 19.07.2024 року, станом на дату ДТП?
24.09.2025 року відповідачем був отриманий висновок експерта № 230/25 судової транспортно-товарознавчої експертизи, складений 23.09.2025 року судовим експертом Ковалем І.М. Відповідно до вказаного висновку експерта, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталась 19.07.2024 року, станом на дату ДТП, становить 266 218,14 грн.
Норми права та висновки суду.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Як вбачається з матеріалів справи, Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 , як водія транспортного засобу «Toyota Proаce City», д.н.з. НОМЕР_2 , за шкоду, завдану майну перед третіми особами, станом на 19.07.2024 року, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ГРАВЕ Україна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №217922153 (поліс ОСЦПВ), за яким страхова сума за шкоду заподіяна майну становить 160 000,00 грн. на одного потерпілого, франшиза - 0,00 грн.
19.07.2024 року , приблизно об 11:45 год., на Північному мосту у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю легкового автомобіля «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та легкового автомобіля «Toyota Proаce City», д.н.з. НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Наслідком цієї ДТП стало отримання обидвома автомобілями механічних пошкоджень.
На час вказаної ДТП, ОСОБА_4 працював на посаді водія у відповідача, таким чином, у силу положень ст. 1172 Цивільного кодексу України, саме відповідач має відшкодувати шкоду, завдану його працівником ( ОСОБА_4 ) під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Приписами ст. 28 Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічну норму містить ст.27 Закону України «Про страхування».
Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як вказує Верховний Суд у постанові від 21.08.2020 року у справі № 905/1391/19, тлумачення ч. 1 ст. 1172 ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №355/1394/16-ц, від 06.02.2019 у справі №640/4185/15-ц, від 05.05.2018 у справі №910/14685/17.
Як встановлено судом та зазначено у Деснянського районного суду міста Києва від 05.08.2024 року у справі №754/10940/24 водія ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок особи, винної у заподіянні шкоди, відшкодувати її в повному обсязі.
Частинами 1, 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина особи, яка керувала легковим автомобілем «Toyota Proаce City», д.н.з. НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , встановлена в судовому порядку.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Зі змісту вищенаведених норм законодавства слідує, що у спірних правовідносинах відшкодування шкоди в порядку ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» має відбуватися з завдавача шкоди.
Враховуючи, що ОСОБА_4 працював на посаді водія у відповідача та відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Судом встановлено, що загальний розмір страхового відшкодування, яке сплатило СК «Уніка» страхувальнику, шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок СТО і яке було визначено на підставі зазначених в справі рахунків-фактур СТО, склало 332 116,89 грн. (312 716,49 грн. + 19 400,40 грн.).
Таким чином позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи. ПрАТ «СК «ГРАВЕ Україна» сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 грн.
Судом встановлено, що сторона відповідача звернулась до судового експерта Коваля І.М., який має кваліфікацію судового експерта-автотоварознавця та стаж експертної роботи з 1996 року, з яким відповідач 17.09.2025 року уклав договір про надання експертних послуг (копія додається), предметом якого є проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , з метою визначення вартості відновлювального ремонту внаслідок ДТП, що сталось 19.07.2024 року.
На вирішення перед судовим експертом Ковалем І.М. було поставлено наступне запитання: яка вартість відновлювального ремонту автомобіля «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталась 19.07.2024 року, станом на дату ДТП?
Згідно з положеннями ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Положеннями ст. 101 ГПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Поданий висновок відповідає встановленим вимогам.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно доданого до матеріалів справи висновку експерта №230/25 судової транспортно-товарознавчої експертизи від 23.09.2025 року, який долучений судом до матеріалів справи, судовим експертом Ковалем І.М. встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Suzuki Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталась 19.07.2024 року, станом на дату ДТП, становить 266 218,14 грн. При цьому, під час проведення досліджень, судовий експерт використовував, як відповідні методики судових експертиз, так і зазначені рахунки-фактури СТО, на які посилався представник позивача, як на підставу позовних вимог.
Відтак, враховуючи зазначений висновок експерта, алгоритм розрахунку розміру позовних вимог такий: 266 218,14 грн. (вартість відновлювального ремонту (фактичний розмір шкоди)) - 160 000,00 грн. (сплачена страхова виплата за полісом ОСЦПВ) = 106 218,14 грн. (сто шість тисяч двісті вісімнадцять грн. 14 коп.).
Оскільки, розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 266 218,14 грн., при цьому, ПрАТ «СК «ГРАВЕ Україна» сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 160 000,00 грн., то залишок шкоди, що підлягає стягненню з відповідача складає 106 218,14 грн.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягненні коштів у розмірі 106 218,14грн., а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №000653 від 04.09.2025 року, який обраховано із застосуванням коефіцієнту 0,8.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1494,93грн.
Щодо стягнення витрат на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи слід зазначити таке.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Частиною 4 статті 127 ГПК України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
У поданому 25.09.2025 року до суду через систему «Електронний суд», відзиві на позовну заяву представник відповідача просить стягнути з позивача користь відповідача витрати на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 7000,00грн.
На підтвердження своєї заяви позивач надав суду копії наступних документів: висновок експерта № 230/25 судової транспортно-товарознавчої експертизи від 23.09.2025 року; договір про надання експертних послуг від 17.09.2025 року; рахунок на оплату судової експертизи; платіжна інструкція № 21995 від 23.09.2025 року; акт наданих послуг від 23.09.2025 року.
Відповідно до частини 5 статті 127 ГПК України розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, має право на відшкодування витрат за проведену експертизу, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ, не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.
Вказані висновки суду узгоджуються із Постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 справа № 712/4126/22. Одночасно у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зауважує, що внаслідок розвитку суспільних відносин у сфері процесуального законодавства, які знайшли своє відображення у внесених змінах до процесуальних кодексів Законом від 15 грудня 2017 року № 2147-VIII, задля забезпечення єдності судової практики щодо вирішення питання можливості відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складення висновку експерта, виготовленого та отриманого на замовлення сторони у справі до відкриття провадження в такій справі, необхідно відступити від висновку, висловленого в постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 824/647/19-а (провадження № К/9901/31359/20) та від 13 липня 2021 року у справі № 640/19089/20 (провадження № К/9901/22986/21), у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 524/710/21 (провадження № 61-1693св22), у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 травня 2023 року у справі № 914/3881/21.
Чинне процесуальне законодавство не встановлює обмежень на відшкодування судового збору чи витрат на професійну правничу допомогу, здійснених, як таких, що безпосередньо пов'язані з розглядом справи.
За таких обставин не вбачається будь-яких перешкод для відшкодування стороні відповідача, витрат на проведення експертного висновку, підготовленого та отриманого на замовлення сторони у справі (відповідача), оскільки наданий Фізичною особою-підприємцем Колесніковим Максимом Валерійовичем висновок відповідає вимогам статті 98 Господарського процесуального кодексу України, безпосередньо пов'язаний з розглядом справи та враховуючи той факт, що судом при ухваленні судового рішення було прийнято наданий висновок експерта, як доказ.
Таким чином, враховуючи те, що судом встановлено фактичні обставини у даній справі (взявши до уваги доданий висновок експерта), відповідно до яких позов було задоволено частково, судові витрати відповідача в сумі 7 000,00грн., понесених у зв'язку із замовленням та проведенням експертизи, слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 191, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колеснікова Максима Валерійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд ХРЕСТОВИЙ. 6 літ. В, код ЄДРПОУ 20033533) кошти у розмірі 106 218,14грн. та 1494,93грн. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд ХРЕСТОВИЙ. 6 літ. В, код ЄДРПОУ 20033533) на користь Фізичної особи-підприємця Колеснікова Максима Валерійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) витрати на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи в сумі 7 000,00грн.
5. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2025 року.
Суддя Коссак С.М.