79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
27.10.2025 Справа № 914/2609/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Никон О.З. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення сторін
справу № 914/2609/25
за позовом Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго», м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шибінського Михайла Ярославовича, м. Львів
про стягнення 11 384, 59 грн
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго» до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шибінського Михайла Ярославовича про стягнення 11 384, 59 грн.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 27.08.2025 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.
Позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали в його електронний кабінет. Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі скеровувалась засобами поштового зв'язку та отримана ним 04.09.2025.
Аргументи сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови договору про постачання теплової енергії, який вважається укладеним на підставі приписів частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в частині оплати послуг з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, яке перебуває у нього у власності та використовується в господарській діяльності за період з 01.09.2023 по 30.04.2025.
Відповідач відзиву на позов не подав, щодо заявлених вимог в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
Фізична особа підприємець Шибінський Михайло Ярославович зареєстрований як фізична особа-підприємець із видом діяльності - стоматологічна практика.
Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, Шибінський Михайло Ярославович є власником на праві спільної часткової власності нежитлового приміщення загальною площею 69,5 кв.м. В типі майна зазначено - квартира, однак в технічному описі зазначено, що дана квартира використовується як нежитлова та переобладнана під стоматологічний кабінет згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 499 від 21.05.2004.
Нежитлові приміщення відповідача знаходяться в житловому будинку за адресою: м.Львів проспект Червоної калини, 40/1 та під'єднані до послуг з постачання теплової енергії (центральне опалення).
Відповідач фактично отримує послугу з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення та несе витрати, оскільки відповідно до статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та наказу Державного комітету України з питань житлово-комунальних послуг №76 від 17.05.2005 такі надаються безперебійно.
Однак відповідач не уклав з позивачем договір про постачання теплової енергії.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо споживач не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ним укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, 1023 від 08.09.2021.
Тобто з 01 грудня 2021 року почав діяти новий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та змінено порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії.
Відповідно до умов договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначені цим договором.
Згідно з пунктом 34 індивідуального договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, шо настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Пунктом 45 договору передбачено, шо у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
В документі - інформація по об'єкту відображено, що на пр. Червоної Калини, 40 в опалювальному сезоні 2022/2023 включення опалення відбулось 17.11.2022, а відключення - 13.04.2023; в опалювальному сезоні 2023/2024 включення опалення відбулось 16.10.2023, а відключення - 05.04.2024; в опалювальному сезоні 2024/2025 включення опалення відбулось 02.11.2024, а відключення - 14.04.2025.
Позивач скеровував відповідачу рахунки на оплату поставленої теплової енергії.
Однак, як ствердив позивач, відповідач не сплатив надану йому послугу з постачання теплової енергії з 01.09.2023 по 30.04.2025 на суму 11 137, 60 грн.
Крім суми основного боргу, позивач також заявив до стягнення 246, 99 грн пені.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо споживач не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ним укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, 1023 від 08.09.2021.
Відповідач є власником на праві спільної часткової власності нежитлового приміщення за адресою: м. Львів проспект Червоної калини, 40/1 загальною площею 69,5 кв.м., яку дозволено використовувати як нежитлову та переобладнано під стоматологічний кабінет.
Суд враховує, що чинне законодавство не виділяє такого суб'єкта права власності як фізична особа-підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи-підприємця. Суб'єктом права власності визнається саме фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. При цьому, правовий статус фізичної особи-підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у його власності.
Проаналізувавши вид діяльності відповідача як фізичної особи-підприємця та технічний опис майна, суд встановив, що таке використовується останнім для здійснення підприємницької діяльності. Доказів протилежного відповідач не навів.
Нежитлові приміщення відповідача знаходяться в житловому будинку та під'єднані до послуг з постачання теплової енергії (центральне опалення).
Суд встановив, що відповідач не уклав з позивачем договір, тому для нього з 01.12.2021 почав діяти індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (індивідуальні договори про надання послуг знаходяться у вільному доступі на сайті підприємства, ними змінено порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії).
Відповідно до умов договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначені цим договором.
Згідно з пунктом 3 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг №315 від 22.11.2018 обсяги теплової енергії розподіляються між усіма споживачами будівлі, зокрема, розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудованих - прибудованих або прибудованих, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об'єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
Факт надання послуг підтверджено інформацією по об'єкту та ВОТЕ, в якій зазначено про постачання в нежитлові приміщення відповідача теплової енергії та не спростовано відповідачем.
Позивач щомісяця виставляв відповідачу рахунки та надсилав їх на адресу відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У договорі встановлено строк оплати - щомісяця не пізніше останнього числа місяця, шо настає за розрахунковим періодом.
Однак доказів сплати виставлених рахунків матеріали справи не містять.
Слід зазначити, що чинними нормативно-правовими актами, не передбачено звільнення споживачів від обов'язку оплати теплової енергії (центральне опалення), витраченої на опалення місць загального користування та втрат трубопроводами системи опалення, у разі відсутності у них окремих опалювальних приладів чи фактичного споживання.
Отже, кожен споживач-власник або орендар приміщення, повинен приймати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування(МЗК) та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (ФВБС). Тому позовні вимоги в частині основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявлених до стягнення пені.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пеня в розмірі 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення передбачена у пункті 45 договору.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач нарахував відповідачу 246, 99 грн пені з 01.03.2024 по 30.04.2025 із застосуванням розміру відсотків, передбачених у договорі.
Перевіривши розрахунки, суд встановив, що такі є правильними.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 11 137, 60 грн основного боргу та 246, 99 грн пені.
Щодо судового збору.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, який підлягав сплаті при поданні позову в електронній формі, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шибінського Михайла Ярославовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідент. код (номер): НОМЕР_1 ) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго» (місцезнаходження 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1, ідент. код: 05506460) 11 137, 60 грн основного боргу, 246, 99 грн пені та 2 422, 40 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03.11.2025.
Суддя Никон О.З.