вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/728/25
Господарський суд Київської області в складі
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Комісарчук Д-М.О.
розглянувши справу № 911/728/25
за позовом Фермерського господарства «Лаванда-С», с. Миколаївка, Сумська область
до Фізичної особи-підприємця Мачуського Івана Володимировича, с. Гора, Київська область
про стягнення 400 624,70 грн
За участю представників:
від позивача: Марченко В.С., адвокат, ордер серії ВА № 1114277 від 23.05.2025
від відповідача: не з'явився
28.02.2025 до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Фермерського господарства «Лаванда-С» б/н від 27.02.2025 року (вх. № 4976) (далі-позивач) до Фізичної особи-підприємця Мачуського Івана Володимировича (далі-відповідач) про стягнення 400 624,70 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору поставки товару № 31/10/2024В від 31.10.2024 ним в рахунок попередньої оплати перераховано відповідачу 352 200,00 грн, однак відповідач в порушення умов договору зобов'язання щодо поставки товару у строки, визначені договором не виконав та, на вимогу позивача суму попередньої оплати не повернув.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2025 відкрито провадження у справі № 911/728/25 та призначено її розгляд за привалами загального позовного провадження в підготовчому засіданні на 02.04.2025.
Ухвалою суду від 02.04.2025 підготовче засідання у справі № 911/728/25 було відкладено на 23.04.2025.
Ухвалою суду від 23.04.2025 підготовче засідання у справі № 911/728/25 було відкладено на 07.05.2025. Однак, у зв'язку із оголошенням 07.05.2025 у місті Києві сигналу “повітряна тривога», яка тривала 3 год. 07 хв. з 09:36 до 12:44, судове засідання з розгляду справи №911/728/25 не відбулось, зважаючи на що ухвалою суду підготовче засідання було призначено на 28.05.2025.
Ухвалою суду від 28.05.2025 закрито підготовче провадження у справі № 911/728/25 та призначено її до розгляду по суті на 25.06.2025.
Ухвалою суду від 25.06.2025 розгляд справи по суті був відкладений на 13.08.2025.
22.07.2025 через систему «Електронний суд» від ФГ «Лаванда-С» надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 10228/25).
В судовому засіданні 13.08.2025, закінчивши стадію судових дебатів та у відповідності до ст. 219 ГПК України, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та призначив дату і час його проголошення на 25.08.2025.
Присутній під час розгляду справи в судових засіданнях представник позивача були підтримав позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача був присутній в підготовчому засіданні 23.04.2025 та просив суд відкласти підготовче засідання з метою надання йому можливості підготувати відзив на позовну заяву. В інші судові засідання відповідач не з'явився про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надав.
Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 11 статті 242 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (надалі - ЄСІКС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 Положення про ЄСІКС унормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Ухвали суду від 02.04.2025, 23.04.2025, 07.05.2025, 28.05.2025, 25.06.2025, 13.08.2025 у справі № 911/728/25 були внесені до АСДС та автоматично направлені в електронний кабінет відповідача та доставлені до його електронного кабінету, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Разом з цим, суд зауважує, що в матеріалах справи міститься заява відповідача (вх. № 2377/25) про перенесення судового засідання, що свідчить про обізнаність відповідача про розгляд у господарському суді справи за його участю.
Отже, суд відзначає про належне повідомлення відповідача про розгляд справи за його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
31.10.2024 між Фізичною особою-підприємцем Мачуським Іваном Володимировичем (постачальник) та Фермерським господарством «Лаванда-С» (замовник) укладений Договір поставки товару № 31/10/2024В, за умовами п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним договором постачальник зобов'язується поставити й передати у власність, визначений даним договором товар, а замовник прийняти його та своєчасно оплатити його вартість.
Характеристики, кількість, номенклатура, ціна та загальна вартість товару, що поставляється по договору, зазначається сторонами в специфікації до договору, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.3 договору).
Порядок і строки поставки товару узгоджуються сторонами у специфікації (п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору між сторонами обумовлено, що замовник вносить передплату за товар у розмірі 100 % вартості, а саме: 352 200,00 грн, в безготівковій формі протягом 7 робочих днів після підписання договору поставки сторонами, залишок по замовленню в день поставки товару.
Вартість товару, узгоджена і затверджена сторонами у відповідному додатку (специфікації) до договору, є фіксованою й незмінною протягом усього строку його дії (п. 3.4 договору).
Умовами п. 9.4 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
31.10.2024 між ФОП Мачуським Іваном Володимировичем та ФГ «Лаванда-С» підписана Специфікація № 1 до Договору поставки товару № 31/10/2024В від 31.10.2025, згідно якої сторонами погоджено товар, який підлягає поставці: гібридний інвертор Deye 30 кВт 3 фази, в кількості 1 шт та батарея літієва 21 кВт, в кількості 1 шт, загальною вартістю 352 200,00 грн.
У пункті 2 специфікації сторони погодили, що покупець оплачує товар шляхом внесення 100 % попередньої оплати протягом 3 днів з дня підписання сторонами договору та отримання рахунку.
Відповідно до п. 3 специфікації сторони дійшли згоди, що максимальний строк поставки товару - не пізніше 10/18 робочих днів з дня оплати рахунку.
Адреса поставки: 42046, Сумська область, Роменський район, с. Миколаївка, вул. Заводська, 4 (п. 4 специфікації № 1).
Так, 14.11.2024 позивачем, на підставі виставленого відповідачем рахунку № 121 від 31.10.2024, було перераховано відповідачу 352 200,00 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи платіжна інструкція № 6279, з призначенням платежу «оплата рах. № 121 від 31.10.2024 за батарею, гібридний інвертор».
Як зазначає позивач, виходячи з умов договору та п. 3 Специфікації № 1 від 31.10.2024, поставка товару мала бути здійснена у строк до 10.12.2024 включно (протягом 18 календарних днів з дня оплати рахунку).
Отже, як зазначає позивач, ним належним чином та в повному обсязі виконані взяті на себе зобов'язання за договором щодо перерахування 100 % попередньої оплати в сумі 352 200,00 грн.
Однак, як зазначає позивач при зверненні із відповідним позовом, відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару, у строки визначені у специфікації, не виконав.
14.04.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 14-02-1/25, в якій вимагав від відповідача повернути кошти в сумі 352 200,00 грн. Надіслання зазначеної вимог підтверджується наявною в матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист від 14.02.2025.
Однак, відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, як і не надав будь-яких пояснень з приводу відсутності обумовленого у специфікації товару, грошові кошти в сумі 352 200,00 грн. не повернув.
За твердженням позивача станом на день підготовки даної позовної заяви кошти в сумі 352 200,00 грн лишаються не повернуті відповідачем, що і стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, від 19.03.2024 року у справі № 910/3016/23 умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17).
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар.
14.04.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 14-02-1/25, в якій вимагав від відповідача повернути кошти в сумі 352 200,00 грн.
Отже, позивач скористався своїм правом на повернення суми попередньої оплати, передбаченим частиною 2 статті 693 ЦК України.
Таким чином, у відповідача (постачальника) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, частини 2 статті 530 ЦК України.
Доказів повернення відповідачем позивачу сплачених грошових коштів в сумі 352 000,00 грн. матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору та специфікації № 1 в частині повного та своєчасного повернення попередньої оплати, а тому позивач обґрунтовано звернувся до суду з позовом про стягнення попередньої оплати у розмірі 352 000,00 гривень.
Приймаючи до уваги, що розмір заявленої до стягнення суми боргу відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 352 200,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, враховуючи порушення відповідачем строків поставки товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 36 981,00 грн пені, нарахованої за період з 11.12.2024 по 31.12.2024 та 2 227,33 грн 3 % річних, нарахованих за період з 11.12.2024 по 25.02.2025.
Умовами п. 7.3 договору визначено, що при порушені строків поставки товару постачальник сплачує покупцеві неустойку у вигляді пені, у розмірі 0,5 % від вартості недопоставленого вчасно товару, за кожний день прострочення.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, при дослідженні наданого позивачем розрахунку встановив, що здійснений позивачем розрахунок пені та 3 % річних є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а отже заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.
Також, за змістом прохальної частини позовної заяви, позивач просить зазначити в рішення про нарахування 3 % річних до моменту виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Враховуючи, що наведена частина статті 238 ГПК України передбачає право а не обов'язок суду зазначити в рішенні про нарахування відсотків до моменту його виконання, а позовна заява не містить обґрунтування необхідності такого зазначення, враховуючи обставини справи, господарський суд не вбачає достатніх підстав для застосуванні під час ухвалення рішення по даній справі положень ч. 10 ст. 238 ГПК України.
Відповідно до приписів ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в повному обсязі покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мачуського Івана Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Фермерського господарства «Лаванда-С» (42046, Сумська область, Роменський район, м. Миколаївка, вул. Заводська, 4, код ЄДРПОУ 31487974) 352 200 (триста п'ятдесят дві тисячі двісті) грн 00 коп заборгованості, 36 981 (тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят одну) грн. 00 коп пені, 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 33 коп 3 % річних та 4 807 (чотири тисячі вісімсот сім) грн. 50 коп судового збору.
Видати наказ.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 04.11.2025
Суддя О.О. Христенко