ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.10.2025Справа № 910/8795/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Хаб Київ"
до Київської міської ради
про визнання договору укладеним,
За участю представників сторін:
від позивача: Старицька Ю.Ю. за ордером від 01.07.2025 року серії ВВ № 1049864;
від відповідача: Шульга І.Ю. (у порядку самопредставництва).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Хаб Київ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач, Рада) про визнання укладеним з моменту набрання рішенням суду законної сили договору оренди земельної ділянки 8000000000:755193:0004 площею 4,6107 га, що знаходиться за адресою: вул. Перемоги 20, у Святошинському районі міста Києва для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд Товариства у запропонованій позивачем редакції.
Ухвалою від 18.07.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/8795/25, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 20.08.2025 року.
25.07.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Ради від 25.07.2025 року на позовну заяву, в якому остання просила суд відмовити у задоволенні вимог Товариства з огляду на обрання останнім неправильного способу захисту його прав.
У підготовчому засіданні 20.08.2025 року суд встановив позивачу процесуальний строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 29.08.2025 року, встановив відповідачу процесуальний строк на подання заперечень до 08.09.2025 року та відклав підготовче засідання на 10.09.2025 року.
28.08.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача від 28.08.2025 року на відзив на позовну заяву, в якій Товариство навело додаткові мотиви на підтвердження обґрунтованості його вимог.
У підготовчому засіданні 10.09.2025 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/8795/25 на 30 днів.
Ухвалою від 10.09.2025 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/8795/25 та призначив її до судового розгляду по суті на 07.10.2025 року.
06.10.2025 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача від 06.10.2025 року про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Враховуючи наведене клопотання, у судовому засіданні 07.10.2025 року суд оголосив перерву до 29.10.2025 року.
У судовому засіданні 29.10.2025 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог Товариства заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 25.07.2025 року.
У судовому засіданні 29.10.2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
Зі змісту наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.07.2025 року № 435465892 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оіл Хаб Київ" (код ЄДРПОУ 43473907) (попереднє найменування Товариства - позивача у справі) є власником комплексу будівель і споруд на вулиці Перемоги, 20, у Святошинському районі міста Києва, до складу якого входять:
- адміністративно-побутовий корпус літ. А, загальною площею 565,3 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381268480000);
- корпус служби перевезень літ. Б, загальною площею 160,2 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381261680000);
- нежитлова будівля - приміщення начальників 2-х автоколон літ. В, загальною площею 74,60 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381265880000);
- будівля блоку допоміжних цехів № 1 літ. Г, загальною площею 621,6 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381270680000);
- будівля складів матеріальних літ. Д, загальною площею 255,5 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381273180000);
- будівля блоку допоміжних цехів № 2 літ. Е, загальною площею 1 405,8 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381221480000);
- будівля профілакторію поточного ремонту літ. Ж, загальною площею 682,6 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381272480000);
- нежитлова будівля - приміщенням начальника 1-ї автоколони літ. З, загальною площею 41,6 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381256680000);
- будівля мийки автомобілів літ. И, загальною площею 864,7 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381263680000);
- будівля ковально-зварювального блоку літ. К, загальною площею 382,3 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381258180000);
- виробничий корпус № 2 літ. Л, загальною площею 3 937,1 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381227180000),
- будівля центрального складу запчастин літ. М, загальною площею 499,1 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381264980000);
- нежитлова будівля - центральна електрощитова літ. Н, загальною площею 28,1 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381260180000);
- будівля автозаправочної станції літ. О, загальною площею 16 м2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381252580000),
Право власності позивача на вищенаведене нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.04.2020 року, номери записів про право власності: 36305936, 36305848, 36305913, 36304903, 36305872, 36305208, 36305988, 36306002, 36305966, 36305953, 36306018, 36305894, 36305094, 36305821.
Слід зазначити, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.10.2021 року № НВ-0007765372021, 02.09.2020 року була проведена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:193:0004 площею 4,6107 га, місцем розташування якої є: місто Київ, Святошинський район, вулиця Перемоги, 20. Вид цільового призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Орган, який зареєстрував земельну ділянку: Відділ у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 21.05.2020 року (Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАВОЛЕНД", Кліщ Анатолій Юрійович).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до статті 83 Земельного кодексу України власником земельної ділянки площею 4,6107 га з кадастровим номером 8000000000:75:193:0004, на якій розміщене належне позивачеві нерухоме майно, є територіальна громада міста Києва в особі Ради.
Судом встановлено, що згідно з проектом рішення Ради від 13.10.2021 року № 08/231-3740/ПР "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто Хаб Київ" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд товариства на вул. Перемоги 20, у Святошинському районі м. Києва" відповідачу було запропоновано передати Товариству в оренду на 10 років земельну ділянку площею 4,6107 га (кадастровий номер 8000000000:755193:0004) для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд Товариства на вулиці Перемоги, 20, у Святошинському районі м. Києва.
Разом із тим, обґрунтовуючи пред'явлені у даній справі вимоги, Товариство вказувало, що з жовтня 2021 року питання щодо передачі позивачу земельної ділянки в оренду не було внесено на розгляд та не включено до порядку денного чергової сесії Ради, а відповідний договір оренди земельної ділянки, незважаючи на численні звернення Товариства, між сторонами не укладено.
Листом від 28.05.2025 року № 1-06.25 Товариство звернулося до відповідача з проханням укласти договір оренди земельної ділянки з наданням проекту підписаного позивачем договору в двох примірниках (який відповідає типовому договору оренди землі та договорам оренди, які укладаються Радою з іншими орендарями).
У відповідь на вказану пропозицію Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Ради повідомив позивача про те, що підставою для укладання договору оренди є рішення Ради, тоді як згідно з інформацією відповідача, наданою листом від 26.06.2025 року, проект рішення Ради (від 13.10.2021 року № 08/231-3740/ПР) перебуває в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності для формування попереднього проекту порядку денного; дати засідання не визначені. У той же час, жодних заперечень проти запропонованого Товариством проекту договору оренди чи протоколу розбіжностей до нього відповідачем надано не було.
Враховуючи наведені обставини, а також зважаючи на тривале ухилення відповідача від укладення з Товариством договору оренди, останнє звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом про визнання укладеним між сторонами з моменту набрання рішенням суду законної сили договору оренди земельної ділянки 8000000000:755193:0004 площею 4,6107 га, що знаходиться за адресою: вул. Перемоги 20, у Святошинському районі міста Києва, для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд Товариства у запропонованій позивачем редакції.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Земля в Україні є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до Конституції України земля, її надра, водні ресурси та інші природні ресурси на території України є власністю українського народу.
За приписами статей 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Питання переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, врегульовано, зокрема, статтею 120 Земельного кодексу України, згідно з частинами першою та другою якої (в редакції, чинній на час набуття позивачем у власність нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до вимог частини 11 статті 120 Земельного кодексу України (у чинній редакції) якщо об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Ця ж норма врегульовує, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пропущення строку подання заяви, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об'єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт.
Тобто частиною одинадцятою статті 120 Земельного кодексу України встановлено прямий обов'язок органу місцевого самоврядування (відповідача у справі) передати Товариству в користування земельну ділянку, на якій розташовані придбані ним об'єкти нерухомого майна.
Суд звертає увагу, що на дату державної реєстрації за Товариством права власності на нерухоме майно, розміщене на спірній земельній ділянці (21.04.2020 року), діяла дещо інша редакція статті 120 Земельного кодексу України, проте остання також гарантувала перехід права на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду.
Крім того, відповідно до статей 123, 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній, зокрема, на дату державної реєстрації земельної ділянки - 02.09.2020 року) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:
затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);
надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (стаття 123 Земельного кодексу України).
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (стаття 124 Земельного кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаних вимог закону Товариство неодноразово зверталося до Ради з клопотаннями про отримання в оренду земельної ділянки під належними позивачу об'єктами нерухомості.
Так, згідно з проектом рішення Ради від 13.10.2021 року № 08/231-3740/ПР "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто Хаб Київ" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд товариства на вул. Перемоги 20, у Святошинському районі м. Києва" відповідачу було запропоновано передати Товариству в оренду на 10 років земельну ділянку площею 4,6107 га (кадастровий номер 8000000000:755193:0004) для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд Товариства на вулиці Перемоги, 20, у Святошинському районі м. Києва.
Однак, з жовтня 2021 року вищенаведене питання щодо передачі позивачу земельної ділянки в оренду не було внесено на розгляд та не включено до порядку денного чергової сесії Ради, а відповідний договір оренди земельної ділянки.
Судом встановлено, що позивач направляв на адресу Ради, зокрема, скаргу від 07.02.2025 року № 1-02.25 щодо припинення бездіяльності, яка полягала в не укладенні договору оренди земельної ділянки відповідно до рішення відповідача від 13.10.2021 року № 08/231-3740/ПР.
Листом від 04.03.2025 року № 057-2805 Рада повідомила позивача про те, що розглянувши заяву Товариства від 29.09.2021 року № 50102-006253338-031-03, Департаментом земельних ресурсів відповідача підготовлено та 13.10.2021 року передано до Ради проект рішення "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто Хаб Київ" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд товариства на вул. Перемоги, 20 у Святошинському районі міста Києва" (справа № 394132561). Згідно з листом керуючого справами Ради від 20.02.2025 року № 225-СК-748, на час підготовки відповіді зазначений проект рішення Ради (від 13.10.2021 року № 08/231-3740/ПР) перебуває у секретаріаті Ради для формування попереднього проекту порядку денного пленарного засідання відповідача, який буде розглянутий на засіданні Президії Ради. Однак, наразі дату проведення відповідного пленарного засідання не визначено, тоді як остаточне рішення щодо підготовлених проектів рішень Рада приймає на пленарних засіданнях.
У подальшому позивач направляв на адресу відповідача повторне аналогічне за змістом звернення від 28.02.2025 року, в якому просив укласти з ним договір оренди земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівель і споруд Товариства на вулиці Перемоги, 20 у Святошинському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:755193:0004) в редакції, яка відповідає вимогам законодавства. До цього звернення позивач долучив проект підписаного Товариством договору оренди в двох примірниках.
У відповідь на вказану пропозицію Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Ради листом від 27.06.2025 року № 057-8472 повідомив позивача про те, що підставою для укладання договору оренди є рішення Ради. Проект рішення Ради (від 13.10.2021 року № 08/231-3740/ПР) перебуває в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності для формування попереднього проекту порядку денного, однак дати засідання не визначені.
Разом із тим, матеріали справи не містять належних доказів вчинення відповідачем у подальшому будь-яких дій, направлених на фактичне прийняття рішення про укладення з Товариством договору оренди відповідної земельної ділянки.
Суд також звертає увагу на те, що зі змісту проекту рішення Ради від 13.10.2021 року № 08/231-3740/ПР "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто Хаб Київ" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд товариства на вул. Перемоги 20, у Святошинському районі м. Києва" (https://kmr.gov.ua/sites/default/files/3740_2.pdf) вбачається, що Товариство для прийняття відповідного рішення та укладення договору оренди земельної ділянки подало відповідачу технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та відповідну заяву від 29.09.2021 року № 50102-006253338-031-03.
Зі змісту листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Ради від 13.10.2021 року № 05715-СЛ-29762, до якого додано проект рішення відповідача № 394132561 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Авто Хаб Київ" земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд товариства на вул. Перемоги 20, у Святошинському районі м. Києва", вбачається, що на час виготовлення відповідної пояснювальної записки від 05.10.2021 року № ПЗН-29762 до означеного проекту рішення Радою було отримано повний пакет документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки.
З огляду на викладене, суд констатує, що матеріалами справи підтверджується факт тривалого ухилення Ради від прийняття рішення про надання землі у користування; факт відсутності у відповідача правової можливості прийняти рішення, відмінне від рішення про надання земельної ділянки у користування (відсутність дискреційних повноважень); наявність у Ради юридичного обов'язку прийняти рішення та укласти з Товариством договір оренди земельної ділянки на вулиці Перемоги, 20 у Святошинському районі міста Києва.
У той же час, бездіяльність Ради у даному випадку створила для Товариства ситуацію тривалої правової невизначеності.
Заперечуючи проти позову, Рада посилалася на те, що прийняття рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду земельної ділянки є необхідною передумовою для такої передачі, а визнання судом відповідного договору укладеним за відсутності рішення порушує виключну компетенцію органу місцевого самоврядування на розпорядження землями від імені народу України.
Проте суд критично оцінює означені заперечення відповідача з огляду на те, що частиною 11 статті 120 Земельного кодексу України прямо передбачений обов'язок відповідного органу місцевого самоврядування (Ради) надати земельну ділянку в користування або у власність власнику/набувачу нерухомого майна, що на ній розміщене.
Суд також враховує те, що у постанові від 08.07.2025 року в справі № 280/2822/23 Верховний Суд в черговий раз підтвердив наступний правовий висновок щодо дискреційних повноважень органів влади та їх меж.
Так, згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи (далі - КМРЄ) № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень (concerning the exercise of discretionary powers by administrative authorities), прийнятими 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У пункті 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 року № 1395/5, дискреційні повноваження визначаються як сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17.12.2004 року в справі "Педерсен і Баадсгаард проти Данії" ("Pedersen and Baadsgaard v. Denmark", заява № 49017/99) зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, відміняти замість нього рішення, яке визнається протиправним, приймати інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Водночас у рішенні ЄСПЛ від 02.06.2006 у справі "Волохи проти України" (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. Надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.
З огляду на це дискреційними є такі повноваження, у межах яких норма права допускає кілька варіантів поведінки суб'єкта владних повноважень у кожній конкретній ситуації та встановлених обставинах справи, кожна з яких буде правомірною.
Характерними ознаками адміністративного розсуду є: 1) реалізація дискреційних повноважень має відповідати принципу верховенства права; 2) їх здійснення можливе лише у разі відсутності єдиного можливого варіанту поведінки; 3) суб'єкти владних повноважень мають можливість вибрати оптимальний варіант поведінки з метою врегулювання певного кола суспільних відносин; 4) суб'єкти управлінської діяльності застосовують адміністративний розсуд відповідно до належної мети, без наявності власної вигоди та впливу сторонніх факторів.
Аналогічні висновки щодо тлумачення дискреційних повноважень суб'єкта управлінської діяльності викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 року в справі № 540/913/21, від 16.05.2023 року в справі № 380/3195/22, від 23.06.2023 року в справі № 160/6214/21.
Так, у постанові від 15.02.2023 року в справі № 911/1770/21 Верховний Суд виснував, що за відмови органу місцевого самоврядування в передачі в оренду земельної ділянки, на якій розміщено об'єкти нерухомості позивача, належним способом захисту його права є звернення з позовом про визнання укладеним договору оренди щодо зазначеної земельної ділянки. Означені висновки, на переконання суду, є застосовними до обставин справи № 910/8795/25.
Крім того, якщо на земельній ділянці комунальної власності розміщені об'єкти нерухомого майна, які належать особі на праві приватної власності, така ділянка не може бути передана її власником у користування будь-кому, окрім власника такого об'єкта. Такий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 17.04.2025 року в справі № 904/186/23.
Суд вважає застосовними у цій справі і висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, які містяться у постанові від 23.11.2023 року в справі № 906/1314/21, щодо неприпустимості для орендодавця нехтування своїми обов'язками щодо добросовісного проведення переговорів та прийняття відповідного рішення та правових наслідків такої поведінки. Такий висновок відповідає усталеним правовим позиціям Верховного Суду в справах № 313/350/16, № 159/5756/18, № 903/1030/19, № 594/376/17 щодо розгляду справ за позовами орендарів про поновлення договорів оренди земельних ділянок та у справах № 910/5179/20 і № 3190/34/17 щодо застосування принципу добросовісності при розгляді судами справ.
Суд додатково звертається до Superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею) - принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 року в справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 року в справі № 921/158/18, від 22.06.2021 року в справі № 200/606/18, від 31.08.2021 року в справі № 903/1030/19).
Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року в справі № 263/6022/16, від 31.08.2021 року в справі № 903/1030/19).
У такий спосіб, за встановлених судом обставин справи, враховуючи поведінку сторін у спірних правовідносинах, відсутність дискреційних повноважень у Ради щодо передачі земельної ділянки власнику нерухомого майна у користування у встановленому законом порядку та тривале невиконання нею свого обов'язку, що вочевидь не відповідає критерію розумності, позиції Верховного Суду в справі № 911/1770/21 (щодо належного способу захисту у подібному випадку), у справі № 904/186/23 (щодо неможливості передачі земельної ділянки, на якій розташоване спірне майно, іншій особі), у справі № 906/1314/21 (щодо належної та добросовісної поведінки органу державної влади та місцевого самоврядування), суд дійшов висновку про те, що Товариство не мало іншого способу захисту своїх прав, аніж звернення з позовом про визнання договору оренди укладеним за рішенням суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2025 року в справі № 910/12093/24, спір в якій виник з аналогічних правовідносин.
Таким чином, спір у даній справі фактично виник внаслідок порушення відповідачем встановленого Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" публічного порядку реалізації права власника нерухомого майна на укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно.
Оскільки позивач у даному випадку дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу та укладення договору, він може вважатись таким, що набув право правомірного очікування, натомість, відповідач знехтував своїм обов'язком добросовісно виконувати вимоги законодавства.
Окремо суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не заперечував проти права Товариства на оренду спірної земельної ділянки, а також не заявляв жодних пропозицій чи заперечень щодо тексту договору оренди, який направлявся відповідачу та був викладений Товариством у прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За умовами частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищенаведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства в даній справі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Хаб Київ" (03170, місто Київ, вулиця Перемоги, будинок 20; код ЄДРПОУ 43473907) та Київською міською радою (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141) з моменту набрання судовим рішенням у даній справі законної сили договір оренди земельної ділянки у наступній редакції:
оренди земельної ділянки
м. Київ
Київська міська рада (місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36) (далі у тексті "Орендодавець"), в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Хаб Київ" (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 43473907, місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вулиця Перемоги, будинок 20) (далі у тексті - "Орендар"), в особі Директора Пограничного Олександра Леонідовича, який діє на підставі Статуту, - з другої сторони, далі разом іменовані "Сторони", уклали договір оренди земельної ділянки (далі у тексті - Договір) про нижченаведене:
1. Предмет Договору
1.1. Орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 13.10.2021р. №08/231-3740/ПР передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або Земельна ділянка), визначену цим Договором, для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд товариства.
Земельна ділянка, яка є об'єктом оренди, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
2. Об'єкт оренди
2.1. Об'єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 13.10.2021р. №08/231-3740/ПР та цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками:
-кадастровий номер - 8000000000:75:193:0004;
-місце розташування - вул. Перемоги, 20 у Святошинському районі м. Києва;
-категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення;
-цільове призначення - для експлуатації та обслуговування промислової будівлі (11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком);
-розмір (площа) - 4, 6107 га (чотири цілих шість тисяч сто сім десятитисячних) га.
2.2. Відповідно до витягу із технічної документації від 08.05.2025 № НB9962314662025 (за формою згідно з додатком 17 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 753)) нормативна грошова оцінка Земельної ділянки на дату укладення Договору становить 88 840 283,49 (вісімдесят вісім мільйонів вісімсот сорок тисяч двісті вісімдесят три) грн. 49 коп.
2.3. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
2.4. На земельній ділянці (земельних ділянках) розміщені об'єкти нерухомого майна: Адміністративно-побутовий корпус літ. А загальною площею 565,30 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381268480000), корпус служби перевезень літ. Б загальною площею 160,20 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381261680000), нежитлова будівля приміщення начальників 2-х автоколон літ. В загальною площею 74,60 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381265880000), будівля блоку допоміжних цехів № 1 літ. Г загальною площею 621,60 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381270680000), будівля складів матеріальних літ. Д загальною площею 255,50 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381273180000), будівля блоку допоміжних цехів №2 літ. Е загальною площею 1405,80 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381221480000), будівля профілакторію поточного ремонту літ. Ж, загальною площею 682,60 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381272480000), нежитлова будівля - приміщення начальника 1-ї автоколони літ. З загальною площею 41,60 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381256680000), будівля мийки автомобілів літ. И загальною площею 864,70 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381263680000), будівля ковально-зварювального блоку літ. К загальною площею 382,30 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381258180000), виробничий корпус № 2 літ. Л загальною площею 3937,10 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381227180000), будівля центрального складу запчастин літ. М загальною площею 499,10 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381264980000), нежитлова будівля - центральна електрощитова літ. Н загальною площею 28,10 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381260180000), будівля автозаправочної станції літ. О загальною площею 16,00 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 381252580000), які перебувають у приватній власності ТОВ "Авто Хаб Київ" (попереднє найменування ТОВ "ОІЛ ХАБ КИЇВ"). Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.04.2020, номери записів про право власності: 36305936, 36305848, 36305913, 36304903, 36305872, 36305208, 36305988, 36306002, 36305966, 36305953, 36306018, 36305894, 36305094, 36305821.
3. Строк дії Договору
3.1. Договір укладено на 10 (десять) років.
4. Орендна плата
4.1. Визначена цим Договором орендна плата за Земельну ділянку становить платіж, який Орендар самостійно розраховує та вносить Орендодавцеві за користування Земельною ділянкою у грошовій формі.
4.2. Плата за Земельну ділянку:
4.2.1. Річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки.
Обчислення розміру орендної плати за Земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Згідно з розрахунком розміру орендної плати за Земельну ділянку (за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724) річна орендна плата за Земельну ділянку становить 2 379 650,45 грн (два мільйони триста сімдесят дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят) грн 45 коп. на рік.
4.2.2. Сплатити безпідставно збережені кошти за користування Земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на ній, до моменту реєстрації права оренди на Земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на рахунок UA488999980334139811000026009. Одержувач: ГУК У м. Києві/Святошинський район/18010500, код ЄДРПОУ 37993783.
Для цього Орендарю протягом 10 (десяти) днів з дати укладення договору оренди Земельної ділянки необхідно звернутись до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для здійснення розрахунку, відповідно до п.п. 3.9. рішення Київської міської ради від 13.10.2021 р. №08/231-3740/ПР.
4.3. Розмір орендної плати може змінюватись за згодою Сторін шляхом прийняття рішення Київською міською радою про внесення змін до цього Договору і укладення договору про внесення відповідних змін до цього Договору та з урахуванням п.п. 4.4. даного Договору.
4.4. Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених Договором, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених податковим кодексом України, погіршення стану орендованої Земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою Сторін, але не частіше, ніж один раз у рік. Після прийняття рішення Київської міської ради про внесення змін до цього Договору в частині розміру річної орендної плати Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.
4.5. Зміна нормативної грошової оцінки Земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України,
4.6. Орендна плата сплачується Орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на рахунок UA548999980334109812000026009. Одержувач: ГУК у м. Києві/Святошинський район/18010600, код ЄДРПОУ 37993783. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов'язані з виконанням Договору, вирішуються Орендарем в установленому законодавством України порядку.
4.7. Зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися Орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього Договору. Орендар зобов'язується уточнювати банківські реквізити і назву отримувача орендної плати.
4.8. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором:
- Орендарем у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої п. 4 цього Договору;
- стягується пеня, розмір та розрахунок якої здійснюється відповідно до Податкового кодексу України.
4.9. У випадку викупу даної Земельної ділянки Орендарем, Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату до моменту державної реєстрації права власності на дану Земельну ділянку.
4.10. Контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати, нарахування пені та штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати та її стягнення здійснює контролюючий орган, визначений податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки.
5. Умови використання Земельної ділянки
5.1. Умови збереження стану об'єкта оренди:
На Земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням Земельної ділянки.
Зміна цільового призначення Земельної ділянки можлива в порядку, встановленому законодавством України, та потребує внесення змін у цей Договір.
Про намір зміни цільового призначення Земельної ділянки Орендар письмово повідомляє Орендодавця.
У десятиденний строк після внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення Земельної ділянки Орендар надає Орендодавцю документи, необхідні для внесення змін у цей Договір.
5.2. Обмеження у використанні Земельної ділянки зареєстровані у Державному земельному кадастрі (витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.10.2024 НВ-0007765372021).
6. Умови і строки передачі Земельної ділянки в оренду
6.1. Сторони підтверджують, що Земельна ділянка, яка є об'єктом за цим Договором, передається в оренду у придатному для її використання стані та вважається переданою Орендодавцем Орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.
6.2. Право на оренду Земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
7. Умови повернення Земельної ділянки
7.1. Після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві Земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої Земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному Сторонами. Якщо Сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку. У разі погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої Земельної ділянки або приведення її у непридатний для використання за цільовим призначенням стан збитки, що підлягають відшкодуванню, визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2008 № 608.
8. Права та обов'язки Сторін
8.1. Орендодавець має право вимагати від Орендаря:
- використання Земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим Договором;
- своєчасного внесення орендної плати;
- дострокового розірвання цього Договору;
- відшкодування понесених збитків, в тому числі неодержаних доходів, відповідно до чинного законодавства у разі розірвання цього Договору.
8.2. Орендодавець зобов'язаний:
- не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися Земельною ділянкою;
- передати в користування Земельну ділянку у стані, що відповідає умовам цього Договору.
8.3. Орендар має право:
- самостійно господарювати на землі з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього Договору;
- у разі розірвання цього Договору, за погодженням Сторін, має право вимагати відшкодування нанесених збитків відповідно до чинного законодавства;
- після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов цього Договору, Орендар має переважне право перед іншими особами на укладення Договору на новий строк;
- переважне право на придбання у власність Земельної ділянки у разі її продажу.
8.4. Орендар зобов'язаний:
- приступати до використання Земельної ділянки в строк, встановлений цим Договором, після державної реєстрації права оренди даної Земельної ділянки;
- використовувати Земельну ділянку відповідно до цільового призначення;
- своєчасно вносити орендну плату;
- у випадку зміни нормативної грошової оцінки Земельної ділянки у десятиденний строк замовити в установленому порядку витяг з технічної документації про нову нормативну грошову оцінку Земельної ділянки. Після одержання цього витягу передати його до контролюючого органу, визначеного податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки, копію витягу з технічної документації, засвідчену в установленому порядку, передати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
- письмово повідомити Орендодавця про відчуження об'єктів (їх частин), що розташовані на Земельній ділянці і належать Орендарю, протягом десяти днів з моменту вчинення відповідного правочину;
- забезпечити вільний доступ до Земельної ділянки представнику контролюючих органів;
- повернути Земельну ділянку Орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього Договору;
- у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед контролюючим органом, визначеним податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки про сплату орендної плати;
- дотримуватися правил благоустрою міста Києва, що затверджені рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 (зі змінами і доповненнями);
- питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку;
- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах Земельної ділянки;
- під час використання Земельної ділянки дотримуватися обмежень у її використанні, встановлених законодавством України та зареєстрованих у Державному земельному кадастрі;
- у разі необхідності проведення реконструкції, питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством України,
- у п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди Земельної ділянки надати копію цього Договору до контролюючого органу, визначеного податковим законодавством, за місцезнаходженням Земельної ділянки.
8.5. Право на оренду Земельної ділянки комунальної власності не може бути відчужено її Орендарем іншим особам, внесена до статутного капіталу, передано у заставу.
8.6. Сторони також мають інші права і несуть інші обов'язки, визначені законодавством України.
9. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини
9.1. Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе Орендар.
10. Страхування об'єкта оренди
10.1. Сторони домовилися про те, що Орендар має право застрахувати об'єкт оренди.
11. Зміна умов Договору та припинення і поновлення Договору
11.1. Всі зміни та/або, доповнення до цього Договору вносяться за згодою Сторін. Згодою або запереченням Орендодавця на зміни та/або доповнення до цього Договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.
11.2. Витрати, пов'язані з внесенням зміни та/або доповнення до цього Договору, сплачує Орендар.
11.3. Договір оренди припиняється в разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- викупу Земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження Земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством України;
- поєднання в одній особі власника Земельної ділянки та Орендаря;
- ліквідації юридичної особи - Орендаря.
- Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
11.4. Припинення Договору шляхом розірвання. Договір може бути розірваний:
- за взаємною згодою Сторін;
- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;
- у разі необхідності використання Земельної ділянки для суспільних потреб у порядку, встановленому законодавством;
- в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі використання Орендарем Земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематичної (більше трьох місяців) несплати орендної плати, здійснення без згоди Орендодавця відчуження права користування Земельною ділянкою третім особам.
11.5. Договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов'язків, визначених у п.п. 5.1. та 8.4. цього Договору.
11.6. Розірвання цього Договору здійснюється в установленому законом порядку.
11.7. Поновлення Договору.
11.7.1. Після закінчення строку, на який укладено Договір, цей Договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах без вчинення Сторонами письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається.
У разі подання однією із сторін Договору заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору вона зобов'язана у той же день письмово повідомити іншу сторону про подання такої заяви.
11.8. У разі припинення або розірвання цього Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві Земельну ділянку на умовах, визначених цим Договором. У разі невиконання Орендарем обов'язку щодо умов повернення Орендодавцеві Земельної ділянки Орендар зобов'язаний відшкодувати Орендодавцеві завдані збитки.
11.9. Перехід права власності на орендовану Земельну ділянку до третьої особи, реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або припинення Договору.
11.10. Зміна найменування Сторін Договору, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи, не є підставою для внесення змін до Договору та/або його переоформлення.
12. Відповідальність Сторін за невиконання або неналежне виконання Договору та вирішення спорів
12.1. У разі невиконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та законодавством.
12.2. У разі невиконання Орендарем умов цього Договору та обов'язків, передбачених законодавством України, Договір може бути достроково розірваний.
12.3. Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
12.4. Усі спори, що пов'язані із виконанням умов цього Договору, вирішуються судами України при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цього Договору.
12.5. Відносини Сторін, не врегульовані цим Договором, регламентуються законами України.
13. Суборенда Земельної ділянки
13.1. Орендар має право передати Земельну ділянку або її частину у суборенду в порядку, встановленому чинним законодавством України.
13.2. Умови договору суборенди Земельної ділянки повинні Договору і не суперечити йому.
14. Прикінцеві положення
14.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
14.2. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря.
Орендодавець________________________________________
Орендар_____________________________________________
3. Стягнути з Київської міської ради (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Хаб Київ" (03170, місто Київ, вулиця Перемоги, будинок 20; код ЄДРПОУ 43473907) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 04.11.2025 року.
Суддя В.С. Ломака