ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.10.2025Справа №910/15626/24
за позовом Компанії Квікком Лімітед (Quickcom Limited)
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива",
ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Національний банк України
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Солонюк К.Г.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Компанія Квікком Лімітед (Quickcom Limited) звернулась Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", ОСОБА_1 , у якому просить суд:
- визнати протиправним затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" в частині вимог НБУ до Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" на загальну суму 7 710 172 667,79 грн., в тому числі за Кредитними договорами № 12/09/5 від 13.05.2014 року, № 12/09/6 від 04.06.2014 року, № 18 від 21.03.2014 року та № 38 від 06.05.2014 року на загальну суму 5 240 909 140,00 грн., яке оформлене Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО № 1852 від 22.07.2019 року "Про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів "ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива";
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" внести зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" та виключити кредиторські вимоги НБУ до Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" на загальну суму 7 710 172 667,79 грн., в тому числі за Кредитними договорами № 12/09/5 від 13.05.2014 року, № 12/09/6 від 04.06.2014 року, № 18 від 21.03.2014 року та № 38 від 06.05.2014 року на загальну суму 5 240 909 140,00 грн
- визнати кредиторські вимоги НБУ до Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива", які зазначені у Заяві про кредиторські вимоги Національного банку України до ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" від 19.06.2019 року № 63- 0008/31690/БТ погашеними;
- визнати припиненою поруку ОСОБА_1 на підставі Договорів поруки № 12/09/5П від 13.05.2014 року, № 12/09/6П від 04.06.2014 року та № 38/П від 06.05.2014 року укладених між ОСОБА_1 та НБУ.
Ухвалою суду від 26.12.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 17.07.2025; направити судове доручення про надання правової допомоги у справі №910/15626/24 щодо вручення ОСОБА_1 судових та позасудових документів до Центрального Органу Австрії.
Через систему "Електронний суд" 26.12.2024 від Національного банку України надійшла заява про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
13.01.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача 1 надійшов відзив на позов.
23.01.2025 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи.
10.02.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача 1 надійшло клопотання про долучення доказів.
Через систему "Електронний суд" 17.07.2025 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про залучення до участі у справі Національного банку України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 суд ухвалив задовольнити заяви Національного банку України від 26.12.2024 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.07.2025 про залучення до участі у справі Національного банку України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів; залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Національний банк України (код ЄДРПОУ 00032106); підготовче засідання відкладено на 20.08.2025.
19.08.2025 через систему "Електронний суд" від Нацбанку надійшли пояснення третьої особи.
Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався.
У підготовчому засіданні 24.09.2025 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2025.
У судове засідання 15.10.2025 прибули представники відповідачів 1, 2 та третьої особи. Представники позивача та відповідача 3 в судове засідання не прибули.
За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Щодо клопотання про відкладення розгляду справи, поданого позивачем, з підстав перебування на стаціонарному лікуванні, суд зазначає, що вказані доводи стосовно неможливості участі в судовому засіданні не підтверджуються належними та допустимими доказами, оскільки консультаційний висновок спеціаліста, копія якого долучена до клопотання, датований 06.05.2025, тоді-як судове засідання призначене на 15.10.2025.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 15.10.2025, за відсутності представників позивача та відповідача 3, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
У судовому засіданні 15.10.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів 1, 2 та третьої особи та дослідивши докази, суд
На підставі постанови Правління Національного банку України № 408 від 23.06.2015 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 23.06.2015 року прийнято рішення № 121 про запровадження з 24.06.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива».
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2018 року у справі № 826/11415/16 (яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 року справі № 826/11415/16 і постановою Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі № 826/11415/16) визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 23 червня 2015 року № 408 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних»..
Рішенням Правління Національного банку України № 352-рш від 21.05.2019 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1268 від 22.05.2019 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний Банк «Фінансова ініціатива» та делегування повноважень ліквідатора банку», розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» строком на два роки з 22.05.2019 року до 21.05.2021 року включно.
Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням повноважень ліквідатора банку ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА», визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов'язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Кашуту Дмитра Євгеновича строком на два роки з 22 травня 2019 до 21 травня 2021 включно.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 399 від 22 квітня 2021 року «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА». Відповідно до зазначеного рішення процедура ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» (далі - ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА») передбачає виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів. Також рішенням продовжено визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) повноваження ліквідатора ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Караченцеву Артему Юрійовичу до моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 17 лютого 2022 року № 119 з 22 лютого 2022 року відкликано повноваження ліквідатора ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» (далі - ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА»), делеговані Караченцеву Артему Юрійовичу рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22 квітня 2021 року № 399 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА».
Відповідно до зазначеного рішення визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» здійснюються Фондом безпосередньо.
Судом встановлено, що Національним банком України було направлено уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» заяву від 19.06.2019 № 63-0008/31690/БТ про визнання його кредитором Банку, на загальну суму 7 710 172 667, 79 грн.
Уповноваженою особою було складено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА», до якого також було включено кредиторські вимоги Національного банку України на загальну суму 7 710 172 667, 79 грн.
22.07.2019 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування було прийнято рішення від № 1852 «Про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА».
Обґрунтовуючи свої вимоги при зверненні з позовом до суду, позивач зазначає, що заява була подана Нацбанком не Уповноваженій особі ФГВФО, а безпосередньо ФГВФО причому у копії, що суперечить положенням ст. 45 ЗУ «Про гарантування вкладів фізичних осіб», яка регламентує право кредиторів банку на заявлення своїх вимог. На думку позивача, ФГВФО не мав права розглядати вимоги НБУ на підставі копії заяви з кредиторськими вимогами, а повинен був повідомити про необхідність звернення з такою заявою саме до Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива». Як наслідок, ФГВФО порушено визначений законом порядок акцептування вимог, що вказує на їх незаконність. При цьому, заява НБУ була розглянута виконавчою дирекцією ФГВФО самостійно, поза реєстром акцептованих вимог, які мала отримати від уповноваженої особи, а тому й вимоги НБУ, які заявлені особою поза встановленим законом порядком затверджені (акцептовані) Виконавчою дирекцією ФГВФО бути не могли. Похідним наслідком наведеного в силу приписів ст. 49 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є те, що кредиторські вимоги НБУ до ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» на загальну суму 7 710 172 667,79 грн., в тому числі за Кредитними договорами № 12/09/5 від 13.05.2014 року, № 12/09/6 від 04.06.2014 року, № 18 від 21.03.2014 року та № 38 від 06.05.2014 року на загальну суму 5 240 909 140,00 грн. повинні бути визнані судом погашеними. Оскільки Квікком Лімітед є опосередкованим власником ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», акцептування вимог ФГВФО вимог за заявою, яка повинна була бути розглянута в першу чергу саме уповноваженою особою, прямим чином порушує права підприємства.
За наведених обставин, позивач просить суд:
визнати протиправним затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «КБ «Фінансова ініціатива» в частині вимог НБУ до Публічного акціонерного товариства «КБ «Фінансова ініціатива» на загальну суму 7 710 172 667,79 грн., в тому числі за Кредитними договорами № 12/09/5 від 13.05.2014 року, № 12/09/6 від 04.06.2014 року, № 18 від 21.03.2014 року та № 38 від 06.05.2014 року на загальну суму 5 240 909 140,00 грн., яке оформлене Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО № 1852 від 22.07.2019 року «Про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів «ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива»;
зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «КБ «Фінансова ініціатива» внести зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «КБ «Фінансова ініціатива» та виключити кредиторські вимоги НБУ до Публічного акціонерного товариства «КБ «Фінансова ініціатива» на загальну суму 7 710 172 667,79 грн., в тому числі за Кредитними договорами № 12/09/5 від 13.05.2014 року, № 12/09/6 від 04.06.2014 року, № 18 від 21.03.2014 року та № 38 від 06.05.2014 року на загальну суму 5 240 909 140,00 грн№
визнати кредиторські вимоги НБУ до Публічного акціонерного товариства «КБ «Фінансова ініціатива», які зазначені у Заяві про кредиторські вимоги Національного банку України до ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» від 19.06.2019 року № 63- 0008/31690/БТ погашеними;
визнати припиненою поруку ОСОБА_1 на підставі Договорів поруки № 12/09/5П від 13.05.2014 року, № 12/09/6П від 04.06.2014 року та № 38/П від 06.05.2014 року укладених між ОСОБА_1 та НБУ.
Заперечуючи проти позову, відповідач 1 зазначив, що твердження позивача про те, що нібито розгляд вказаних вимог відбувся поза процедурою визначеною Законом є надуманим, безпідставним, та таким що не підтверджується жодними доказами; обраний спосіб захисту є неефективним та не призведе до жодних правових наслідків, оскільки фактично процедура ліквідації в ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» є завершеною, внесення будь-яких змін до Реєстру акцептованих вимог кредиторів - є неможливим; позивачем не доведено порушення його прав або охоронюваних законом інтересів внаслідок акцептування кредиторських вимог НБУ та існування укладених між ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» та ОСОБА_1 договорів поруки; відповідач 1 заявив про застосування позовної давності.
Третя особа проти позову заперечила з підстав, тотожним тим, що викладені у відзиві відповідача 1.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Враховуючи, що з 22.05.2019 р. розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», порядок задоволення майнових вимог вкладників та інших кредиторів банку регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції на дату виникнення правовідносин.
Відповідно до приписів ст. 45 Закону Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
Так, ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; 4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України; 5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх; 7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов'язковому зберіганню; 8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону; 9) здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом; 10) повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов'язань перед банком).
Відповідно до ч.3 ст.49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Як встановлено судом, Національним банком України було направлено уповноваженій особі Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» заяву від 19.06.2019 № 63- 0008/31690/БТ про визнання його кредитором Банку, на загальну суму 7 710 172 667, 79 грн.
Уповноваженою особою було складено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА», до якого також було включено кредиторські вимоги Національного банку України на загальну суму 7 710 172 667, 79 грн.
22.07.2019 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування було прийнято рішення від № 1852 «Про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА».
Як зазначив відповідач 1, на офіційному сайті Фонду 23.07.2019 було розміщено оголошення, яким сповіщено кредиторів, що виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА».
Враховуючи викладене, кредиторські вимоги НБУ було акцептовано в порядку визначеному спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також листом від 25.07.2019 № 226 Уповноваженою особою було повідомлено НБУ про акцептування кредиторських вимог останнього.
Щодо тверджень Компанії Квікком Лімітед про нібито допущенні порушення під час розгляду та акцептування кредиторських вимог НБУ, суд зазначає, що вказані твердження є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підтверджені жодними доказами.
Так, зокрема, в своїй позовній заяві Компанія Квікком Лімітед зазначає, що нібито порядок акцептування кредиторських вимог було порушено, оскільки, на думку позивача, заява про кредиторські вимоги була подана НБУ в копії на адресу Фонду гарантування. При цьому в якості доказу позивачем додано до позовної заяви копію заяви НБУ від 19.06.2019 № 63-0008/31690/БТ про визнання його кредитором Банку, на загальну суму 7 710 172 667, 79 грн.
Проте відповідно до вказаної заяви вбачається, що, по-перше, НБУ було подано нарочно до Фонду гарантування копію заяви, а оригінал був спрямований на адресу Уповноваженої особи, вказану в оголошенні Фонду гарантування: 03150, м.Київ, вул.Є.Коновальця ( вул.Щорса), буд.7/9, та, по-друге, копія заяви, яка була подана до Фонду гарантування, в цей же день була передана за належністю ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА», що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції на вказаній заяві.
Враховуючи викладене, позивачем не доведено, що НБУ зверталось до Уповноваженої особи із заявою від 19.06.2019 № 63-0008/31690/БТ про визнання кредитором Банку, на загальну суму 7 710 172 667, 79 грн поза порядком, визначеним спеціальним законом.
Крім того, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. При цьому, слід відмітити, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності.
З наведеного випливає, що право на позов здійснюється особами лише з приводу такого правовідношення, в якому володілець права на позов та його супротивник перебувають в якості суб'єктів, а їх відносини є приводом для судового процесу. Звертатися до суду з позовом можливо лише для захисту такого права, яке за твердженням позивача, належить йому, або визнання такого юридичного стану, в якому позивач, за його твердженням, є безпосередньо заінтересованим.
Позов є нерозривно пов'язаним з наявністю у позивача юридичного інтересу щодо власних прав та обов'язків, а наявність останнього - обумовлює можливість винесення судом рішення по суті справи на користь позивача (правова вигода від судового рішення)
В постанові Верховного Суду від 24.09.2019 у справі № 910/5320/17 суд зробив висновки, що за змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку Суд спирається на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17).
Звертаючись до суду позивач зазначає про порушення його інтересів як акціонера банку. Зокрема, позивач вказує, що Квікком Лімітед є опосередкованим власником ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», а тому акцептування вимог ФГВФО вимог за заявою, яка повинна була бути розглянута в першу чергу саме уповноваженою особою, прямим чином порушує права підприємства.
Разом з тим, виходячи з наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд доходить висновку, що позивачем не доведено порушення його прав або охоронюваних законом інтересів внаслідок акцептування кредиторських вимог НБУ та існування укладених між ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» та ОСОБА_1 договорів поруки, враховуючи те, що акціонером банку, якому належить 100 відсотків акцій банку є ТОВ «ІНВЕСТ-СЕРВІС», а відповідно до відомостей про остаточних ключових учасників у структурі власності ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» станом на 01.01.2019 ключовим учасником ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» є ОСОБА_1 через Компанію Квіком Лімітед, тоді-як остання не є стороною укладених між ПАТ «КБ «ФІНАНСОВА ІНІЦІАТИВА» та ОСОБА_1 договорів поруки, поруку за якими позивач просить визнати припиненою.
Більше того, оцінюючи ефективність обраного позивачем способу захисту, суд зазначає таке.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
При цьому, спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.
Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).
Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).
Отже завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом або захисту порушеного права в інший спосіб. Тобто вирішення справи в суді має на меті, зокрема, вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору у іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв'язку із судовим рішенням тощо.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити також із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (постанова від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57)), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновків, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц (пункти 72- 76)).
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові необхідно відмовити.
Відповідно до частини другої ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за результатами проведення ліквідації банку Фонд складає ліквідаційний баланс та звіт, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду. Звіт складається відповідно до нормативно-правових актів Фонду і має містити, зокрема, відомості про реалізацію майна банку та задоволення вимог кредиторів та/ або вичерпання можливостей здійснення заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до частини третьої ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ліквідаційна процедура банку вважається завершеною з моменту затвердження ліквідаційного балансу, а банк ліквідованим - з моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
20.09.2021 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за № 960 затверджено ліквідаційний баланс та звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива».
Отже, враховуючи викладене, спосіб захисту, обраний позивачем, є неефективним та таким, що не здатний призвести до жодних правових наслідків, оскільки фактично процедура ліквідації в ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» є завершеною, внесення будь-яких змін до Реєстру акцептованих вимог кредиторів - є неможливим.
Щодо викладеної у відзиві заяви відповідача 1 про пропуск позовної давності, суд зазначає, що за відсутності підстав для задоволення позову, відсутні підстави для вирішення питання про застосування позовної давності.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача з огляду на відмову в позові.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити в задоволенні позову Компанії Квікком Лімітед (Quickcom Limited) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Національного банку України про визнання протиправним затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" в частині вимог НБУ до Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" на загальну суму 7 710 172 667,79 грн., зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" та виключити кредиторські вимоги НБУ до Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива" на загальну суму 7 710 172 667,79 грн., визнання кредиторських вимог НБУ до Публічного акціонерного товариства "КБ "Фінансова ініціатива", які зазначені у заяві про кредиторські вимоги Національного банку України до ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" від 19.06.2019 №63-0008/31690/БТ погашеними, визнання припиненою поруку ОСОБА_1 на підставі договорів поруки №12/09/5П від 13.05.2014, №12/09/6П від 04.06.2014 та № 38/П від 06.05.2014 укладених між ОСОБА_1 та НБУ.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 04.11.2025
Суддя Н.І. Зеленіна