ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.10.2025Справа № 910/14889/24
за позовом Сінгента Кроп Протекшн АГ,
Сінгента Лімітед
до Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства (правонаступник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України),
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк"
про зобов'язання вчинити дії та визнати недійсним наказ №270 від 13.11.2020,
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Солонюк К.Г.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Сінгента Кроп Протекшн АГ та Сінгента Лімітед звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, правонаступником якого є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк", з урахуванням заяви про зміну предмету позову, у якій позивачі просять:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро" припинити порушення прав Сінгента Кроп Протекшн АГ та Сінгента Лімітед на винахід за патентом України №99816 від 10.10.2012;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" припинити порушення прав Сінгента Кроп Протекшн АГ та Сінгента Лімітед на винахід за патентом України №99816 від 10.10.2012;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро" використовувати винахід за патентом України №99816 від 10.10.2012 у інсекто-фунгіциді для протруєння насіння "Паскаль, ТН";
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" використовувати винахід за патентом України №99816 від 10.10.2012 у інсекто-фунгіциді для протруєння насіння "Паскаль, ТН";
- визнати недійсним наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №270 від 13.11.2020 в частині державної реєстрації препарату для протруювання насіння "Паскаль, ТН";
- зобов'язати Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України виключити з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, інсекто-фунгіцид для протруєння насіння "Паскаль, ТН" (реєстраційний номер препарату №13441, дата видачі - 20.11.2020, серія А 08386).
Ухвалою суду від 06.12.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Через діловодство суду 23.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" надійшов відзив на позовну заяву.
Через діловодство суду 24.12.2024 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву.
Через діловодство суду 30.12.2024 від позивачів надійшла відповідь на відзив відповідачів 2 та 3 та відповідь на відзив відповідача 1.
14.04.2025 через відділ діловодства суду від відповідача 3 надійшла заява про застосування наслідків спливу позовної давності.
14.05.2025 через відділ діловодства суду від позивачів надійшли заперечення проти заяви про застосування позовної давності
Через діловодство суду 10.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" надійшли заперечення на відповідь відзив.
Через діловодство суду 15.09.2025 від представників Сінгента Кроп Протекшн АГ, Сінгента Лімітед надійшли заява про зміну предмету спору та клопотання про залучення до участі у справі №910/14889/24 Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596), яке є правонаступником Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, 345, код ЄДРПОУ 43672853).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 залучено до участі у справі правонаступника Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України - Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства; прийнято до розгляду заяву представника позивачів від 15.09.2025 про зміну предмету спору; відкладено підготовче засідання на 01.10.2025.
01.10.2025 через відділ діловодства суду через систему «Електронний суд» від відповідача 3 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи -висновку експерта №218-01 від 29.09.2025.
У підготовче засідання 01.10.2025 прибули представники позивачів та відповідача 2. Представники відповідачів 1 та 3 у підготовче засідання не прибули.
За наслідками розгляду в підготовчому засіданні клопотання відповідача 3 про долучення доказу - висновку експерта - судом відмовлено в його задоволенні з огляду на таке.
У вказаному клопотанні відповідач 3 просить суд зокрема вважати дотриманим строк подання доказу - висновку експерта та долучити його.
Відповідно до ч. 3, 8 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відзив відповідача 3 було подано останнім 23.12.2024, натомість посилань на неможливість подання такого доказу як висновку експерта у строк, визначений законом, відзив не містив, як і не містив вказівок на те, що відповідач 3 звернувся до судового експерта з клопотанням про проведення експертизи з питань, що стосуються предмету справи, тоді-як норма ст. 165 ГПК України зобов'язує відповідача зазначати у відзиві документи і докази, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.
Більше того, з поданого висновку експерта вбачається, що відповідач 3 звернувся до судового експерта щодо проведення експертизи лише 14.04.2025, тобто зі значним пропуском визначеного законом строку (строку для подання відзиву), щоб посилатись на об'єктивну неможливість подання доказу - висновку експерта у строк на подання відзиву.
Відтак, не знаходить свого підтвердження викладене відповідачем 3 прохання вважати дотриманим строк подання доказу - висновку експерта, а тому з урахуванням ч. 8 ст. 80 ГПК України відсутні підстави для прийняття таких доказів для розгляду та подальшої оцінки.
У підготовчому засіданні 01.10.2025 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2025.
У судове засідання 15.10.2025 прибули представники позивача та відповідачів 1, 3. Представники відповідача 2 в судове засідання не прибули.
За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 15.10.2025, за відсутності представників відповідача 2, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
У судовому засіданні 15.10.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та відповідача 3 та дослідивши докази, суд
Сінгента Кроп Протекшн АГ та Сінгента Лімітед (позивачі) є власниками патенту України № 99816 (далі - Патент) на винахід «Спосіб боротьби з ушкодженими патогенами або ушкодженням шкідниками, спосіб захисту матеріалу для розмноження рослин, матеріал для розмноження рослин та пестицидна комбінація» (далі - Винахід) (дата подання заявки - 18.06.2007, дата реєстрації - 10.10.2012).
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, правонаступником якого є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, № 270 від 13 листопада 2020 року «Про державну реєстрацію пестицидів і агрохімікатів» був, зокрема, зареєстрований засіб для протруювання насіння суспензією препарату перед висіванням «Паскаль», ТН за ТОВ «Фабрика агрохімікатів» та ТОВ «Укравіт Агро».
На підставі зазначеного наказу Міндовкілля 20.11.2020 внесло препарат «Паскаль ТН» до відритого Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні за реєстраційним номером 13441, серія А 08386.
Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань найменування юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика агрохімікатів» було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк".
Обґрунтовуючи свої вимоги при зверненні з позовом до суду, позивачі зазначили, що з веб-сайту https://www.ukravit.ua їм стало відомо, що пропонується для продажу інсекто-фунгіцидний потруйник «Паскаль» з комбінацією діючих речовин тіаметоксам 250 г/л, тебуконазол, 30 г/л, азоксистробін, 20 г/л, флудіоксоніл, 50 г/л, який зареєстрований Міндовкілля за наказом №270 від 13.11.2020.
Разом з тим, позивачі вважають, що відповідачі 2 та 3 використовують винахід за належним позивачам Патентом на винахід «Спосіб боротьби з ушкодженими патогенами або ушкодженням шкідниками, спосіб захисту матеріалу для розмноження рослин, матеріал для розмноження рослин та пестицидна комбінація» за фактом реєстрації препарату «Паскаль», ТН, чим порушують права інтелектуальної власності позивачів, відтак, позивачі просять суд, з урахуванням заяви про зміну предмету позову:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро" припинити порушення прав Сінгента Кроп Протекшн АГ та Сінгента Лімітед на винахід за патентом України №99816 від 10.10.2012;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" припинити порушення прав Сінгента Кроп Протекин АГ та Сінгента Лімітед на винахід за патентом України №99816 від 10.10.2012;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро" використовувати винахід за патентом України №99816 від 10.10.2012 у інсекто-фунгіциді для протруєння насіння "Паскаль, ТН";
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" використовувати винахід за патентом України №99816 від 10.10.2012 у інсекто-фунгіциді для протруєння насіння "Паскаль, ТН";
- визнати недійсним наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №270 від 13.11.2020 в частині державної реєстрації препарату для протруювання насіння "Паскаль, ТН";
- зобов'язати Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України виключити з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, інсектицид-фунгіцид для протруювання насіння "Паскаль, ТН" (реєстраційний номер препарату №13441, дата видачі - 20.11.2020, серія А 08386).
Заперечуючи проти позову, відповідач 1 зазначив, що ним дотримано визначений Законом порядок проведення державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів, а вирішення питання щодо порушення прав інтелектуальної власності знаходиться поза межами компетенції відповідача 1.
Відповідачі 2 та 3 проти позову заперечують з тих підстав, що ними дотримано вимоги законодавства для реєстрації препарату, а призначення препарату «Паскаль», ТН відмінне від запатентованих позивачами способів, а тому такий препарат є новим препаратом, на який не поширюється дія патенту позивачів; відповідно до заяви, поданої 16.04.2025, відповідач 3 просив суд застосувати наслідки пропуску позовної давності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Оскільки позов стосовно реєстрації препарату «Паскаль», ТН та його пропонування для продажу обґрунтовано порушенням прав інтелектуальної власності позивачів на винахід за Патентом, суд доходить висновку, що позивачі належними та допустимими доказами довели існування у них інтересу щодо предмету спору, а отже і наявність підстав для звернення до суду з даним позовом.
Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать винаходи.
Відповідно до ст. 459 ЦК України, винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.
Набуття права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі. (ст.462 ЦК України).
Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" передбачено, що об'єктом винаходу, правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", володілець патенту має право використовувати винахід (корисну модель) на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших володільців патенту.
Використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях (абз. 4, 5 ч. 2 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").
Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй (абз. 8 ч. 2 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").
Патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання, крім випадків, якщо таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі) (ч. 5 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" будь-яке посягання на права, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу володільця патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати володільцю патенту завдану майнову шкоду шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або завдану немайнову (моральну) шкоду.
Оскільки позивачі є власниками патенту України № 99816 на винахід «Спосіб боротьби з ушкодженими патогенами або ушкодженням шкідниками, спосіб захисту матеріалу для розмноження рослин, матеріал для розмноження рослин та пестицидна комбінація», то в силу приписів ст. 424, 464 Цивільного кодексу України, ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" йому належать виключні права на виготовлення та реалізацію продуктів з використанням речовин та способу, які є об'єктами винаходів за вказаними патентами, та права перешкоджати неправомірному використанню винаходів.
Суд також відзначає, що використання в цивільному обороті пестицидів та агрохімікатів на території України можливе після проведення їх державної реєстрації.
Так, відповідно до ч. 1, 2, 9, 10 ст. 7 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" державній реєстрації підлягають препаративні форми пестицидів і агрохімікатів, крім випадків, передбачених цим Законом.
Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень. Порядок державної реєстрації та перереєстрації пестицидів і агрохімікатів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Державна реєстрація та перереєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється на платній основі. Розмір плати за проведення експертизи, державної реєстрації та перереєстрації пестицидів і агрохімікатів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відомості про пестициди і агрохімікати, щодо яких прийнято рішення про державну реєстрацію, підлягають включенню до Державного реєстру не пізніше п'яти робочих днів з дня надходження оплати реєстраційного внеску.
Держателем Державного реєстру є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, який забезпечує відкритий і безоплатний доступ до нього на своєму офіційному веб-сайті.
Як зазначали позивачі, з веб-сайту https://www.ukravit.ua, яким оперує відповідач 3, їм стало відомо, що пропонується для продажу інсекто-фунгіцидний потруйник «Паскаль» з комбінацією діючих речовин тіаметоксам 250 г/л, тебуконазол, 30 г/л, азоксистробін, 20 г/л, флудіоксоніл, 50 г/л.
У підтвердження зазначених обставин позивачами подано звіти за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 20.09.2024 №265/2024-ЗВ та від 09.10.2024 №283/2024-ЗВ, складені ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет».
Факт здійснення пропонування інсекто-фунгіцидного потруйника «Паскаль» на вказаному веб-сайті відповідачами 2 та 3 не заперечувався.
Як зазначають позивачі, у препараті «Паскаль», ТН використано кожну ознаку незалежних пунктів 1, 10, 18 формули Винаходу за Патентом або ознаку, еквівалентну їй.
Оскільки патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу, у тому числі забороняти таке використання, до предмету доказування у справі входять обставини щодо того, чи використано у препараті «Паскаль», ТН кожну ознаку незалежних пунктів формули винаходу за патентом №99816 від 10.10.2012, володільцями якого є позивачі, або ознаку, еквівалентну їй.
Так, позивачем до суду було подано копію Висновку експерта № 46-ОВМ/18 від 11.10.2024 за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності (далі - Висновок експерта), на вирішення експертизи поставлено наступне питання: «Чи використана кожна ознака незалежних пунктів формули винаходу за патентом України № 99816 від 10.10.2012, або ознака еквівалентна їй, у інсекто-фунгіциді для потруєння насіння «Паскаль, ТН» (тіаметоксам 250 г/л + тебуконазол, 30 г/л + азоксистробін, 20 г/л), зареєстрованому на підставі наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №270 від 13.11.2020 р.?».
За результатами проведеного дослідження судовий експерт Оцалюк Валентин Михайлович прийшов до висновку, що у інсекто-фунгіциді для потруєння насіння «Паскаль, ТН» (тіаметоксам 250 г/л + тебуконазол, 30 г/л + азоксистробін, 20 г/л), зареєстрованому на підставі наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №270 від 13.11.2020 р., використано кожну ознаку незалежних пунктів 1, 10 та 18 формули винаходу за патентом України № 99816 від 10.10.2012 або ознаку, еквівалентну їй, та не використано кожну ознаку незалежного пункту 17 формули винаходу за патентом України №99816 від 10.10.2012 р. або ознаку, еквівалентну їй.
Так, зокрема, здійснивши аналіз формули винаходу за патентом України № 99816 експерт встановив, що:
- незалежний пункт 1 містить ознаки (спосіб боротьби з ушкодженням патогенами або ушкодженням шкідниками або попередження такого ушкодження матеріалу для розмноження рослин, рослини, частин рослини та /або органів рослини, які виростають пізніше, що включає одночасне нанесення на рослину, частину рослини, органи рослини, матеріал для розмноження рослин або їх оточення комбінації, яка містить тебуконазол, тебуконазол та флудіоксоніл);
- незалежний пункт 10 містить ознаки (спосіб захисту матеріалу для розмноження рослин, рослини, частин рослини та /або органів рослини, які виростають пізніше, від ушкодження патогенами або ушкодження шкідниками шляхом одночасного нанесення на рослину, частину рослини, органи рослини, матеріал для розмноження рослин або їх оточення комбінації, яка містить тебуконазол, тебуконазол та флудіоксоніл);
- незалежний пункт 17 містить ознаки (матеріал для розмноження рослин, оброблений способом за п. 1 або п. 10);
- незалежний пункт 18 містить ознаки (пестицидна комбінація, яка містить тебуконазол, тебуконазол та флудіоксоніл).
Здійснюючи експертне дослідження щодо використання в препараті «Паскаль» кожної ознаки незалежного пункту формули винаходу за Патентом, експертом встановлено, що у препараті «Паскаль» використано кожну ознаку незалежних пунктів 1, 10 та 18 формули винаходу за патентом України № 99816 від 10.10.2012 або ознаку, еквівалентну їй, та не використано кожну ознаку незалежного пункту 17 формули винаходу за патентом України №99816 від 10.10.2012 р. або ознаку, еквівалентну їй. Зокрема, щодо пункту 17 формули винаходу, експертом зазначено, що за вказаним пунктом використано не всі ознаки, а саме використані ознаки щодо оброблення способом за п. 1 чи 10 (одночасне нанесення на рослину, частину рослини, органи рослини, матеріал для розмноження рослин або їх оточення комбінації, яка містить тебуконазол, тебуконазол та флудіоксоніл), однак, не використано таку ознаку як матеріал для розмноження рослин.
За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).
Так, статтею 431 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.
Згідно з п. 7.2. Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України 22.01.2001 N 22 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2001 за N 173/5364, чинних на дату подання позивачами заявки, формула винаходу (корисної моделі) може бути одноланковою чи багатоланковою і включати відповідно один або декілька пунктів. Одноланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) сукупністю суттєвих ознак, які не мають розвитку чи уточнення щодо окремих випадків його виконання або використання. Багатоланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) з розвитком і (або) уточненням сукупності його (її) ознак стосовно деяких випадків виконання і використання винаходу (корисної моделі) або для характеристики групи винаходів.
Багатоланкова формула, що характеризує один винахід (корисну модель), має один незалежний пункт і наступний (наступні) за ним залежний (залежні) пункт (пункти).
Багатоланкова формула, що характеризує групу винаходів, має декілька незалежних пунктів, кожний з яких характеризує один з винаходів групи. При цьому кожний з винаходів групи може бути охарактеризований із залученням залежних пунктів, підпорядкованих відповідному незалежному пункту.
Наведене дає підстави для висновку, що у разі реєстрації винаходу (одного винаходу), його формула матиме лише один незалежний пункт та у разі необхідності один чи декілька залежних пунктів.
У тому ж випадку, коли багатоланкова формула винаходу за патентом має не один, а декілька незалежних пунктів, мова йде про реєстрацію групи винаходів, кожен незалежний пункт формули якої характеризує один з винаходів групи.
Так, патент України № 99816, володільцями якого є позивачі, фактично захищає групу винаходів, які охарактеризовані незалежними пунктами формули, кожен з яких розкриває один з винаходів групи.
Як було зазначено вище, у Висновку експерта судовий експерт прийшов до висновку, що у препараті «Паскаль» використано кожну ознаку незалежних пунктів 1, 10 та 18 формули винаходу за патентом України № 99816 від 10.10.2012 або ознаку, еквівалентну їй.
Оцінюючи Висновок експерта, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. У той же час, висновок складений експертом Оцалюком Валентином Михайловичем, який має вищу технічну освіту в галузі хімії, юридичну освіту, вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, є атестованим судовим експертом за спеціальністю 13.3 "Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями" (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1863 від 10.02.2017), стаж роботи в сфері інтелектуальної власності з 1997 року і експертний стаж з 2017 року. У висновку зазначено, висновок підготовлений для подання до суду та експерт попереджений про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 384 КК України, відтак, висновок експерта № 46-ОВМ/18 приймається судом як належний та допустимий доказ.
З огляду на вищевикладене, надавши оцінку наявним у матеріалам справи доказам в сукупності із висновком експертів, суд приходить до висновку, що у інсекто-фунгіцидному потруйнику «Паскаль» ТН (тіаметоксам 250 г/л + тебуконазол, 30 г/л + азоксистробін, 20 г/л), зареєстрованому на підставі наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №270 від 13.11.2020 р. використано кожну ознаку незалежних пунктів 1, 10 та 18 формули винаходу за патентом України № 99816 від 10.10.2012 або ознаку, еквівалентну їй.
Твердження відповідачів 2 та 3 щодо невикористання у спірному препараті винаходу позивачів не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами, а відтак не приймаються.
За змістом ст. 16 та 432 Цивільного кодексу України, способами захисту прав інтелектуальної власності є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
Частиною 5 статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визначено, що патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання, крім випадків, якщо таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" будь-яке посягання на права, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу володільця патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати володільцю патенту завдану майнову шкоду шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або завдану немайнову (моральну) шкоду.
Чинним законодавством України не передбачений обов'язок Міндовкілля перевіряти препарати, що подаються на реєстрацію в Україні, на предмет дотримання прав інтелектуальної власності інших учасників цивільного обороту, в тому числі щодо винаходу.
Разом з тим, власники об'єктів інтелектуальної власності мають право в судовому порядку оскаржувати рішення про державну реєстрацію, які призводять до порушення прав інтелектуальної власності.
Так, формальне дотримання існуючої процедури реєстрації не може домінувати над правом володільця зареєстрованого винаходу забороняти використання такого винаходу та не повинно ставити під сумнів виключний характер прав на винахід.
Суд зазначає, що захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
При цьому, спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.
Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).
Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).
Отже завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом або захисту порушеного права в інший спосіб. Тобто вирішення справи в суді має на меті, зокрема, вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору у іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв'язку із судовим рішенням тощо.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що зареєстрований препарат «Паскаль», ТН порушує право інтелектуальної власності позивачів як власників патенту України № 99816, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідачів 2 та 3 припинити порушення прав Сінгента Кроп Протекшин АГ та Сінгента Лімітед на винахід за патентом України №99816 від 10.10.2012 та заборону відповідачам 2 та 3 використовувати винахід за патентом України №99816 від 10.10.2012 у інсекто-фунгіциді для протруєння насіння "Паскаль, ТН" є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
В силу ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до ст. 20 ГК України, чинного на дату звернення позивачами із цим позовом, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно до Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затверджених постановою Кабміну від 4 березня 1996 р. N 295, підставою для прийняття рішення про скасування або зупинення державної реєстрації є: рішення суду, яким встановлено, що виробництво та/або використання, та/або продаж, та/або будь-які інші дії щодо зареєстрованого препарату порушують права інтелектуальної власності інших осіб.
Враховуючи, що реєстрантами препарату за оскаржуваним у даній справі наказом Міндовкілля є відповідачі 2 та 3, і останніми не доведено правомірність використання ними винаходів за патентом України № 99816, суд доходить висновку, що прийнятий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, правонаступником якого є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, наказ № 270 від 13 листопада 2020 року «Про державну реєстрацію пестицидів і агрохімікатів», яким був, зокрема, зареєстрований засіб для протруювання насіння суспензією препарату перед висіванням «Паскаль, ТН», порушує виключні майнові права позивачів на винаходи за патентом України № 99816.
Вищевикладене дає підстави вважати позовні вимоги позивачів про визнання недійсним наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №270 від 13.11.2020 в частині державної реєстрації препарату для протруювання насіння "Паскаль, ТН" та похідної вимоги про зобов'язання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України виключити з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, інсекто-фунгіцид для протруєння насіння "Паскаль, ТН" (реєстраційний номер препарату №13441, дата видачі - 20.11.2020, серія А 08386) - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заяви відповідача 3 про пропуск позивачами строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Поряд з цим, відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611 неодноразово продовжувався та тривав до липня 2023 року.
Разом з тим, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Так, указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні із 24.02.2022 було введено воєнний стан, який триває і наразі.
Лише з 4 вересня 2025 року набув чинності Закон України №4434-IX, який відновлює перебіг строків позовної давності. З перехідних положень Цивільного кодексу виключено норму, що зупиняла строки на час воєнного стану.
Таким чином, з огляду на вищезазначені приписи законодавства та встановлені судом обставини щодо дати оспорюваного наказу - 13.11.2020, дати реєстрації в державному реєстрі спірного препарату - 20.11.2020 та дати звернення позивачами із даним позовом до суду - 03.12.2024, суд дійшов висновку, що строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом не пропущено.
Інші доводи відповідачів спростовуються висновками суду, викладеними вище.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи наведені приписи ч. 4, 9 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів 2 та 3, як на сторін, внаслідок неправильних дій яких виник спір у даній справі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Сінгента Кроп Протекшн АГ та Сінгента Лімітед - задовольнити.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" припинити порушення прав Сінгента Кроп Протекшн АГ та Сінгента Лімітед на винахід за патентом України №99816 від 10.10.2012.
3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" використовувати винахід за патентом України №99816 від 10.10.2012 у інсекто-фунгіциді для протруєння насіння "Паскаль, ТН".
4. Визнати недійсним наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №270 від 13.11.2020 в частині державної реєстрації препарату для протруювання насіння "Паскаль, ТН".
5. Зобов'язати Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства виключити з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, інсекто-фунгіциді для протруєння насіння "Паскаль, ТН" (реєстраційний номер препарату №13441, дата видачі - 20.11.2020, серія А 08386).
6. Стягнути на користь Сінгента Кроп Протекшн АГ та Сінгента Лімітед солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" судовий збір у розмірі 36 336 грн.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 04.11.2025
Суддя Н.І. Зеленіна