ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.11.2025Справа № 910/9744/25
Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙС ЛОГІСТИК" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для надання відзиву на позов та приєднання відзиву до матеріалів справи
за позовом Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС"
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙС ЛОГІСТИК"
2. ОСОБА_1
про солідарне стягнення заборгованості
без виклику (повідомлення) учасників справи
Акціонерне товариство "БАНК АЛЬЯНС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙС ЛОГІСТИК" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 513329,04 грн, з яких: 249999,98 грн - сума простроченої заборгованості по кредиту, 263329,06 грн - сума простроченої заборгованості за процентами.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами умов договору про надання кредиту, укладеного шляхом заяви-договору про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів № ID2219897 від 18.08.2021, та договору поруки № № ID2219897/П1 від 18.08.2021.
Позивач просив суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2025 було постановлено звернутися до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Броварської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 .
20.08.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на запит від Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Броварської міської ради.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.08.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/9744/25, визнав справу №910/9744/25 малозначною, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
28.10.2025 через систему "Електронний суд" (дата формування документи в систему "Електронний суд" - 27.10.2025) від Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙС ЛОГІСТИК" надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та відзив на позов. У відзиві на позов відповідач заявив клопотання про визнання поважними причини пропуску строку для надання відзиву на позов та приєднання відзиву до матеріалів справи.
Розглянувши клопотання відповідача про визнання причин пропуску строку для надання відзиву на позов та вирішуючи питання про приєднання відзиву на позов, суд зазначає таке.
Згідно з частиною восьмою статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно із ч.1 ст.251 ГПК України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Про подання відповідачем-1 відзиву у строк 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі також було зазначено в ухвалі про відкриття провадження від 20.08.2025.
Згідно із повідомленням про доставку електронного листа ухвала суду про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙС ЛОГІСТИК" 21.08.2025 о 08:06.
З огляду на викладене останній день для подання відзиву припадав на 05.09.2025.
Натомість відповідач-1 подав відзив на позов 27.10.2025 (дата формування документи в систему "Електронний суд"), тобто з пропуском строку встановленого ч.1 ст.251 ГПК України.
Неможливість подання відзиву у строк встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, відповідач обґрунтовує таким:
у ТОВ "СПЕЙС ЛОГІСТИК" відсутні працівники, які б могли працювати з інтерфейсом підсистеми Електронний суд ЄСІТС та штатні юристі, які б роз'яснили порядок розгляду справ господарським судом та процесуальні наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій у встановлені судом строки;
10.10.2025 між ТОВ "СПЕЙС ЛОГІСТИК" та Адвокатським бюро "Дениса Приміча" укладений договір про надання правничої допомоги;
- доступ до електронної справи представнику відповідача-1 було надано 15.10.2025 о 16:46 год.;
- без залучення адвоката до процесу відповідач-1 був позбавлений фізичної можливості скористатись правом подання відзиву, в зв'язку з відсутністю необхідних знань та навичок.
Надаючи оцінку наведеним вище аргументам відповідача, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із заявою чи клопотанням, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків
Положення Господарського процесуального кодексу України не визначають конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для продовження процесуального строку чи поновлення пропущеного строку.
Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов'язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення/продовження, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Водночас, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України, заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску процесуального строку шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 873/56/22).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до усталеної судової практики під поважними причинами пропуску строку, необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 585/2494/18).
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №9901/405/19).
Поряд з цим, аргументи представника відповідача-1 про те, що договір із надання правової допомоги укладений з ним лише 10.10.2025 та доступ до електронної справи адвокат Приміч Д.В. отримав 15.10.2025, не є поважною причиною пропуску процесуального строку для подання відзиву.
Відповідач-1 був обізнаний про судове провадження, а строк для надання відзиву встановлений саме для відповідача, а не для його представників. Відповідач має право самостійно обирати представника та самостійно вибирати час для призначення. Жодних поважних причин неможливості укласти договір про надання правової допомоги до закінчення процесуального строку на подання відзиву відповідач-1 не надав.
У контексті вищенаведеного, суд звертається до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.09.2024 по справі №909/916/23. Так, Верховний Суд зазначає, що правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Натомість, клопотання представника відповідача-1 не містить жодної інформації про наявність непереборних обставин, які могли б завадити відповідачу визначити свого представника раніше та укласти з ним договір про надання правової допомоги, як і не містить жодних обґрунтувань про наявність об'єктивних обставин, що завадили відповідачу-1 скористатися наданим йому правом на подання відзиву у межах процесуального строку. Відсутність у ТОВ "СПЕЙС ЛОГІСТИК" юристів та кваліфікованих працівників не вважається непереборною обставиною та не є поважною причиною пропуску строку. Клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позов відповідач-1 не заявив.
Зважаючи на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ "СПЕЙС ЛОГІСТИК" про визнання поважними причини пропуску строку для надання відзиву на позов.
Частиною 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на те, що відповідач подав відзиву на позов з пропуском процесуального строку, встановленого в ч.1 ст.251 ГПК України, наявності поважних причин пропуску строку не доведено, суд залишає без розгляду відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙС ЛОГІСТИК" від 27.10.2025 з доданими до нього доказами.
Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙС ЛОГІСТИК" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, то суд зазначає таке.
Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Як зазначено вище частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк для подання відзиву при розгляді справи у спрощеному позовному провадженні, а саме: відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Останнім днем для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін є 05.09.2025.
Оскільки відповідач-1 пропустив процесуальний строк для подання відзиву на позов та як наслідок на подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, поважних причин пропуску строку не навів, клопотання про поновлення процесуального строку не заявив, суд дійшов висновку про те, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙС ЛОГІСТИК" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін належить залишити без розгляду.
Керуючись ст.118, 119, 233 - 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙС ЛОГІСТИК" від 27.10.2025 про визнання поважними причини пропуску строку для надання відзиву на позов - відмовити.
2. Відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙС ЛОГІСТИК" від 27.10.2025 з доданими до нього доказами - залишити без розгляду.
3. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙС ЛОГІСТИК" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін - залишити без розгляду.
4. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Відповідно до ч.3 ст.255 Господарського процесуального кодексу України заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Дата підписання ухвали: 04.11.2025.
Суддя С.О. Турчин