ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.11.2025Справа №910/10189/25
За позовомДержавного підприємства "Медичні закупівлі України"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані"
простягнення пені у розмірі 95 293,13 грн
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін у призначене на 04.11.2025 судове засідання, в якому було призначено проголошення рішення суду, не з'явилися, у зв'язку з чим згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення суду у даній справі є дата складення його повного тексту.
У серпні 2025 року Державне підприємство "Медичні закупівлі України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" про стягнення пені у розмірі 95 293,13 грн.
В обґрунтування позовних вимог Державне підприємство "Медичні закупівлі України" стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" було прострочено виконання своїх зобов'язань за Договором про закупівлю №09/458-10/2024 від 25.10.2024 із поставки, монтажу та пусконалагоджувальних робіт товару - дефібрилятор-монітору S6 зовнішнього з функцією неінвазивної кардіостимуляції у кількості 6 штук, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої за період з 16.01.2025 по 08.04.2025 пені у розмірі 95 293,13 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2025 відкрито провадження у справі №910/10189/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
04.09.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" надійшов відзив на позов, в якому відповідач підтверджує, що відповідно до умов Договору про закупівлю №09/458-10/2024 від 25.10.2024 введення в експлуатацію обладнання мало бути здійснено ним у період з 26.12.2024 по 15.01.2025, однак відповідачем повністю cвої зобов'язання виконано 08.04.2025, що є несвоєчасним виконанням зобов'язань та порушенням умов договору, а отже тягне за собою застосуванням передбачених договором наслідків, зокрема нарахування штрафних санкцій. Водночас відповідач вказує, що ним 13.01.2025 було отримано лист вих. №405 про те, що ТОВ "Біомед ЛТД", як офіційний представник виробника медичного обладнання Shenzhen Comen Medical Instruments Co., Ltd не в змозі провести виконання робіт по встановленню (монтажу), налагодженню (пусконалагоджувальні роботи), тестуванню та навчанню персоналу методом роботи у період до 15 січня 2025 року. Проведення робіт планувалось здійснити в період з 07 квітня по 11 квітня 2025 року. У відзиві на позов відповідачем викладено клопотання про зменшення розміру пені на 70%.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2025 призначено у справі судове засідання на 30.09.2025.
08.09.2025 через систему "Електронний суд" від Державного підприємства "Медичні закупівлі України" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що посилання відповідача на неможливість своєчасного виконання зазначених дій у зв'язку з діями чи бездіяльністю третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю "Біомед ЛТД") є необґрунтованими, оскільки Договір про закупівлю №09/458-10/2024 від 25.10.2024 є двостороннім і породжує права та обов'язки виключно між його сторонами, а отже ризики залучення Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" третіх осіб для виконання взятих на себе зобов'язань покладаються виключно на відповідача. Також позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що Договір №09/458-10/2024 від 25.10.2024 фінансувався з державного бюджету, пеня, що є предметом даного спору, є бюджетними коштами, доходами загального фонду Державного бюджету України, а не доходами Державного підприємства "Медичні закупівлі України".
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 відкладено судове засідання на 16.10.2025.
В судове засідання 16.10.2025 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач явку свого представника в судове засідання 16.10.2025 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, згідно якого ухвала суду від 01.10.2025 про повідомлення місця, дати та часу засідання була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" 01.11.2025 о 19 год. 41 хв., про що було отримано інформацію судом 02.10.2025 о 09 год. 39 хв.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала суду від 01.10.2025 вручена відповідачу 02.10.2025, а відтак останній був належним чином повідомлений про призначене на 16.10.2025 судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи №910/10189/25 по суті за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані".
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 долучено подані позивачем докази до матеріалів справи.
В судовому засіданні 16.10.2025 судом завершено розгляд справи №910/10189/25 по суті, та оголошено про перехід до стадії виготовлення судового рішення, яке буде проголошено 04.11.2025 о 11:30 год.
На проголошення судового рішення по справі №910/10189/25 представники сторін не з'явились.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
За наслідками проведення процедури закупівлі №UA-2024-09-02-009395-a між Державним підприємством "Медичні закупівлі України" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" (постачальник) 25.10.2024 укладено Договір про закупівлю №09/458-10/2024 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов'язання у строки, в порядку та на умовах визначених цим Договором, поставити замовнику Дефібрилятор-монітор зовнішній з функцією неінвазивної кардіостимуляції, ДК 021:2015: 33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму, НК 024:2023: 17882 - Система моніторингу фізіологічних параметрів з можливістю проведення дефібриляції (номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2024-09-02-009395-a), а замовник - прийняти такий товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Найменування (номенклатура, асортимент) товару, обсяг та кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується в Специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору).
За умовами пунктів 2.1-2.3 Договору поставка товару здійснюється відповідно до Incoterms 2020. Поставка товару здійснюється на умовах DDP. Адреса(-и) пункту(-ів) поставки товару визначаються замовником в заявці на поставку товару, складеній замовником за формою, встановленою у Додатку №2 до цього Договору на підставі наказу Міністерства охорони здоров'я України про розподіл товару.
Пунктом 4.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 10.12.2024) передбачено, що постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару за цим Договором у строк до 27 грудня 2024 року включно, але у будь-якому випадку в строк, визначений замовником у заявці на поставку товару, направленій замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором.
Згідно п. 4.5 Договору датою поставки товару за Договором вважається дата підписання видаткової накладної, що підписуються сторонами після підписання видаткової накладної відповідальною (-ими) особою (-ами) кінцевого набувача за умови відсутності будь-яких зауважень до товару з боку замовника та/або кінцевого набувача.
У пункті 8.3.7 Договору встановлений обов'язок постачальника протягом 15 робочих днів після завершення постачання партії товару провести встановлення (монтаж), налагодження (пусконалагоджувальні роботи), тестування товару (у разі готовності кінцевого набувача до використання товару) та навчання медичного персоналу кінцевого набувача методам роботи із наданням замовнику письмового підтвердження протягом 5 робочих днів з дня виконання заходів, передбачених цим пунктом.
Пунктом 9.2 Договору встановлено, що у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором, несвоєчасне проведення монтажу, пусконалагоджувальних робіт та навчання медичного персоналу кінцевого набувача методам роботи) товару постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого або строк проведення монтажу, пусконалагоджувальних робіт та навчання медичного персоналу кінцевого набувача методам роботи з яким порушено) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки товару понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вартості непоставленого (неприйнятого, не переданого) товару.
Відповідно до п. 9.5 Договору у разі застосування пені/штрафу постачальник зобов'язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 календарних днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє постачальника від виконання умов цього Договору.
У пункті 9.7 Договору сторонами погоджено, що закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від повного виконання зобов'язань за цим Договором.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов'язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє до 27 січня 2025 року, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки товару - до повного виконання (п. 11.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 10.12.2024).
25.10.2024 Державним підприємством "Медичні закупівлі України" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" (постачальник) складено Специфікацію, у відповідності до якої постачальник зобов'язався поставити замовнику Дефібрилятор-монітор S6 (Дефібрилятор-монітор зовнішній з функцією неінвазивної кардіостимуляції) у кількості 6 штук, виробником якого є Компанія Shenzhen Comen Medical Instruments Co., Ltd (КНР), за ціною 178 833,33 грн/шт. без ПДВ на загальну суму 1 148 109,98 грн з ПДВ.
Державним підприємством "Медичні закупівлі України" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" заявку на поставку №1 (вих. №05/4434-11/2024 від 27.11.2024) на поставку Дефібриляторів-моніторів S6 (Дефібрилятор-монітор зовнішній з функцією неінвазивної кардіостимуляції) у кількості 6 штук до 10.12.2024.
В подальшому Державним підприємством "Медичні закупівлі України" було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" уточнюючу заявку на поставку №1 (вих. №05/4707-12/2024 від 17.12.2024) на поставку Дефібриляторів-моніторів S6 (Дефібрилятор-монітор зовнішній з функцією неінвазивної кардіостимуляції) у кількості 6 штук до 27.12.2024.
У уточнюючій заявці на поставку №1 вказано, що товар має бути поставлений транспортом постачальника або третьої особи, номінованої постачальником, на умовах DDP - ДУ "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України" (відповідно наказу МОЗ України від 22.11.2024 №1959) вул. Юрія Іллєнка, 24, м. Київ, 04050.
25.12.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" було передано товар Державній установі "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров'я України", про що складено видаткову накладну №48382 від 25.12.2024.
08.04.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" було завершено введення в експлуатацію медичного обладнання: Дефібрилятор-монітор S6 (Дефібрилятор-монітор зовнішній з функцією неінвазивної кардіостимуляції) у кількості 6 штук, що передбачало проведення встановлення, налагодження (пусконалагоджувальні роботи), тестування товару та навчання медичного персоналу кінцевого набувача методам роботи, про що Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" та Державною установою "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров'я України" було складено акт №1 введення в експлуатацію від 08.04.2025.
13.06.2025 Державним підприємством "Медичні закупівлі України" направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" засобами електронного зв'язку претензію про сплату неустойки.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що відповідачем було прострочено своє зобов'язання за Договором з проведення встановлення (монтажу), налагодження (пусконалагоджувальні роботи), тестування товару та навчання медичного персоналу кінцевого набувача методам роботи з обладнанням, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" нарахованої за період з 16.01.2025 по 08.04.2025 пені у розмірі 95 293,13 грн.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175, 265 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), ст.ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 4.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 10.12.2024) передбачено, що постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару за цим Договором у строк до 27 грудня 2024 року включно, але у будь-якому випадку в строк, визначений замовником у заявці на поставку товару, направленій замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором.
У пункті 8.3.7 Договору встановлений обов'язок постачальника протягом 15 робочих днів після завершення постачання партії товару провести встановлення (монтаж), налагодження (пусконалагоджувальні роботи), тестування товару (у разі готовності кінцевого набувача до використання товару) та навчання медичного персоналу кінцевого набувача методам роботи із наданням замовнику письмового підтвердження протягом 5 робочих днів з дня виконання заходів, передбачених цим пунктом.
Отже, за умовами Договору зобов'язання відповідача полягали не лише у фізичній передачі товару особі, вказаній позивачем, а й у виконанні пусконалагоджувальних робіт цього обладнання та навчанні персоналу кінцевого набувача товару роботи із цим обладнанням.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно умов пунктів 4.1, 8.3.7 Договору товар мав бути фізично переданий набувачу у термін до 27.12.2024, а пусконалагоджувальні роботи та навчання персоналу мали бути виконані протягом 15 робочих днів з дати передачі товару
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, оскільки товар згідно видаткової накладної №48382 був поставлений 25.12.2024, а сторонами погоджено строк виконання пусконалагоджувальних робіт та навчання персоналу у робочих днях, то такі роботи мали бути виконані відповідачем до 15.01.2025 включно.
Як вбачається із акту №1 введення в експлуатацію від 08.04.2025, Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" було виконано зобов'язання із виконання пусконалагоджувальних робіт цього обладнання та навчання персоналу кінцевого набувача товару роботи із цим обладнанням лише 08.04.2025, тобто із простроченням, що визнається відповідачем у відзиві.
Частиною 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
За приписами частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" є таким, що прострочило виконання свого зобов'язання з виконання пусконалагоджувальних робіт цього обладнання та навчання персоналу кінцевого набувача товару роботи із цим обладнанням з 16.01.2025.
Відповідач у встановлений термін свого обов'язку з виконання пусконалагоджувальних робіт цього обладнання та навчання персоналу кінцевого набувача товару роботи із цим обладнанням не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно з положеннями ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.
Частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України (який був чинний станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 9.2 Договору встановлено, що у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором, несвоєчасне проведення монтажу, пусконалагоджувальних робіт та навчання медичного персоналу кінцевого набувача методам роботи) товару постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого або строк проведення монтажу, пусконалагоджувальних робіт та навчання медичного персоналу кінцевого набувача методам роботи з яким порушено) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки товару понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вартості непоставленого (неприйнятого, не переданого) товару.
Суд відзначає, що виходячи з того, що сторони в умовах Договору передбачили застосування у разі порушення строку негрошового зобов'язання пені у розмірі 0,1% від ціни товарів, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, то до спірних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України не застосовуються, оскільки в даному випадку має місце прострочення саме негрошового договірного зобов'язання відповідача.
Попри наведене, суд звертає увагу позивача, що відповідачем було виконано зобов'язання 08.04.2025, а відтак на дану дату не підлягає нарахуванню пеня, оскільки пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу.
Із системного аналізу приписів чинного законодавства вбачається, що день виконання зобов'язання не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.01.2015 по справі №3-204гс14, постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №927/1091/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 20.08.2024 у справі №910/1925/23, тобто являється усталеною судовою практикою.
Суд вважає цілком обґрунтованою відповідну позицію касаційних судів, оскільки очевидно, що у разі виконання боржником свого зобов'язання в певний день (наприклад, в першій половині дня), то у відповідну календарну дату прострочення боржника не триває весь день (24 години), в той час як нарахування за цей день штрафних санкцій є несправедливим та демотивуватиме боржника як найшвидше виконати своє вже прострочене зобов'язання.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" за період з 16.01.2025 по 07.04.2025, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" пені у розмірі 94 145,02 грн.
Щодо клопотання відповідача про зменшення неустойки.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних зобов'язань) у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19).
Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.
Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Мотивуючи свою заяву про зменшення штрафних санкцій, відповідач посилався на те, що позивач не зазнав збитків через порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" своїх негрошових зобов'язань. Також відповідач вказує, що проведення пусконалагоджувальних робіт мало виконуватись третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Біомед ЛТД", з яким товариство мало укладений Договір №222/10/01-24 від 10.01.2024. Як вказує відповідач, 13.01.2025 ним було отримано лист вих. №405 про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Біомед ЛТД", як офіційний представник виробника медичного обладнання - Компанії Shenzhen Comen Medical Instruments Co., Ltd не в змозі провести виконання робіт по встановленню (монтажу), налагодженню (пусконалагоджувальні роботи), тестуванню та навчанню персоналу методом роботи у період до 15 січня 2025 року. Проведення робіт планувалось здійснити в період з 07 квітня по 11 квітня 2025 року.
Щодо доводів відповідача про повідомлення його контрагентом про неможливість виконати роботи, то суд зазначає, що частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Тотожні приписи містяться в ст. 617 Цивільного кодексу України.
Окрім того, суд враховує, що відповідачем було прострочено виконання своїх негрошових зобов'язань за Договором майже на три місяці, протягом яких цей товар хоч і був фізично переданий набувачу, проте не міг використовуватись за призначенням, що унеможливлювало отримання позивачем того, на що він розраховував, укладаючи Договір та погоджуючи термін поставки.
При цьому, зважаючи на специфіку товару - медичне обладнання, яке є вкрай необхідне в умовах повномасштабної військової агресії, оскільки щоденно люди на території України потребують медичної допомоги в більшій мірі ніж у мирний час, тому, очевидно, що шкода, завдана внаслідок неможливості використання даного обладнання, хоч і не може бути чітко визначена в грошовому еквіваленті, але, безумовно, існує.
Відтак, на думку суду, наведені відповідачем обставини не вважаються виключними, які б могли слугувати підставою для зменшення неустойки.
За таких обставин позов Державного підприємства "Медичні закупівлі України" підлягає частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" підлягає стягненню пеня у розмірі 94 145,02 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений за подання позовну, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Керуючись статтями 13, 73, 74, 79, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Державного підприємства "Медичні закупівлі України" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родоліт Компані" (79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, буд. 115-Б, кімната 310; ідентифікаційний код 21746488) на користь Державного підприємства "Медичні закупівлі України" (01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7; ідентифікаційний код 42574629) пеню у розмірі 94 145 (дев'яносто чотири тисячі сто сорок п'ять) грн 02 коп. та судовий збір у розмірі 2 393 (дві тисячі триста дев'яносто три) грн 21 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 04.11.2025.
Суддя Р.В. Бойко