ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2025Справа № 911/165/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськліфт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Юкесон Груп"
про стягнення 130 295,84 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрміськліфт" звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Юкесон Груп" про стягнення за договором поставки від 27.10.2023 № 028 основного боргу в сумі 99850 грн., інфляційних втрат у розмірі 10573,93 грн., 3131,70 грн. трьох процентів річних, 16740,21 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськліфт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Юкесон Груп" про стягнення 130 295,84 грн. разом із доданими документами передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу з автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2025 матеріали справи передані на розгляд судді Поляковій К.В.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Дана ухвала суду доставлена відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи. Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.10.2023 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений Договір поставки № 028, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у визначений термін у власність покупцеві товар із його монтажем на місці, вказаному покупцем в специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.
За умовами п. 3.2 Договору Товар оплачується в наступному порядку: п.п. 3.2.1. 70% від вартості Товару Покупець сплачує на умовах попередньої оплати протягом 5 днів з моменту підписання Договору, відповідної Специфікації і отримання рахунку від Постачальника; п.п. 3.2.2. 20% від вартості Товару Покупець сплачує протягом 10 днів з моменту повідомлення про готовність Товару до відвантаження і отримання рахунку від Постачальника; п.п. 3.2.3. 10% протягом 3 банківських днів після доставки і монтажу Товару.
Договір набуває сили з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31.12.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами його умов (п. 10.1 Договору).
Згідно умов Специфікації (Додаток № 1 до Договору) позивач мав поставити наступний товар: 1) Сходова підіймальна платформа типу NEP-01 (зав.№ UML-07.200.NEP-01.Б1.11.23.0002); 2) Сходова підіймальна платформа типу NEP-01 (зав.№ UML-07.200.NEP-01.Б1.11.23.0003). Загальна вартість товару, що поставляється з врахуванням доставки та монтажу становить 399 500,40 грн., в т.ч з ПДВ 66 583,40 грн. Товар поставляється за рахунок постачальника та монтується за адресою КП «Колківська районна лікарня» вул. Грушевського, 26, смт Колки, Маневицького району Волинської області. Термін поставки Товару: 45 (сорок п'ять) робочих днів з дати попередньої оплати. Допускається дострокова поставка Товару. Датою поставки вважається дата видаткової накладної.
Із матеріалів справи слідує, що на підставі укладеного договору позивач виставив відповідачу рахунок від 27.10.2023 № 49 на загальну суму в розмірі 399 500,40 грн.
26.12.2023 сторонами підписано видаткову накладну № 35 на суму 399 500,40 грн. та товарно-транспортну накладну № 49.
У свою чергу, відповідач сплатив 200000 грн. згідно з платіжною інструкцією від 27.10.2023 № 599, 79650,40 грн. відповідно до платіжної інструкції від 07.11.2023 № 621 та 20000 грн. згідно з платіжною інструкцією від 23.04.2024 № 1572.
Оскільки відповідач повну оплату товару не здійснив, позивач звернувся до відповідача з претензією від 01.07.2024 та актом звірки взаємних рахунків за 01.01.2023-28.06.2024 року.
Надалі, позивач звернувся до відповідача з претензією від 29.10.2024, однак грошові кошти останній не сплатив, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару відповідачу за договором поставки від 27.10.2023 № 028 на суму 399 500,40 грн., з якої відповідачем сплачено 299650,40 грн.
Таким чином, залишок боргу за поставлений за видатковою накладною від 26.12.2023 № 35 товар становить 99850 грн.
Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача становить 99850 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 16740,21 грн. пені, 10573,93 грн. інфляційних втрат та 3131,70 грн. трьох процентів річних.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 7.1 Договору в разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Із наданого позивачем розрахунку слідує, що останнім не враховано вимоги статті 253 ЦК України при визначені періоду прострочення, зокрема, за порушення п. 3.2.1 договору - із 02.11.2023; за порушення п. 3.2.3 договору - із 30.12.2023 року.
Отже, здійснивши арифметичний перерахунок, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 16485,12 грн. пені, 3121,93 грн. трьох процентів річних та 10573,93 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськліфт" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Юкесон Груп" (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 7, офіс 28/2; ідентифікаційний код 45074093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськліфт" (09100, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Біла Церква, вул. Храпачанська, 70; ідентифікаційний код 43323147) 99850 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. основного боргу, 16485 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн. 12 коп. пені, 3121 (три тисячі сто двадцять одну) грн. 93 коп. трьох процентів річних, 10573 (десять тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 93 коп. інфляційних втрат, а також 3021 (три тисячі двадцять одну) грн. 84 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова