номер провадження справи 34/130/25
30.10.2025 Справа № 908/2177/25
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
при секретареві судового засідання Концур Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/2177/25
за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,
позивача: Запорізької міської ради, ідентифікаційни номер юридичної особи 04053915 (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “ІТ-Консалтинг», ідентифікаційний код юридичної особи 37056263 (вул. Запорізька, буд 10-Д, м. Запоріжжя, 69002)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Запорізькій області, ідентифікаційний код юридичної особи 44118663 (пр. Соборний, будинок, 166, м. Запоріжжя, 69107)
про стягнення 266 725 грн 61 коп.
за участю уповноважених представників сторін:
від прокурора: Михальчук І.В., на підставі службового посвідчення № 075789 від 01.03.2023;
від позивача: Кисельова О.О., на підставі службового посвідчення № 1857 від 17.02.2025;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явилось;
15.07.2025 до суду надійшов позов заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позивача - Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “ІТ-Консалтинг» 266 725 грн 61 коп. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 11.05.2024 по 31.01.2025.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 16.07.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2177/25 та визначено до розгляду судді Науменку А.О.
Позовні вимоги мотивовані ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 1212, 1214 ЦК України, ст.ст. 125, 206 ЗК України, ст.ст. 4, 11, 20, 53,55, 75, 129, 162, 163, 164 ГПК України і обґрунтовано тим, що відповідач використовував земельну ділянку без укладення із Запорізькою міською радою договору оренди землі, а отже у вищезазначений період часу користувався вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, через що відповідно до положень ст.ст. 1212-1214 ЦК України повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержав у вигляді несплаченої орендної плати за період з 11.05.2024 по 31.01.2025, в розмірі 266 725 грн 61 коп.
Ухвалою суду від 21.07.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2177/25, присвоєний номер 34/130/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 20.08.2025 о 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 20.08.2025 здійснювалась фіксація судового процесу.
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/2177/25. Оголосив склад суду.
Суд з'ясував про відводи. Відводів не заявлено.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились.
Ухвала суду від 21.07.2025 про відкриття провадження по справі направлена на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою Укрпошти “за закінченням терміну зберігання». Відзиву чи пояснень від відповідача на адресу суду не надходило.
В підготовчому засіданні 20.08.2025 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Запорізькій області, ідентифікаційний код юридичної особи 44118663 (пр. Соборний, будинок, 166, м. Запоріжжя, 69107).
Ухвалою суду від 20.08.2025 відкладено підготовче засідання по справі на 10.09.2025 о 11 год. 40 хв.
В судовому засіданні 10.09.2025 здійснювалась фіксація судового процесу.
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/2177/25. Оголосив склад суду.
Представники сторін у судове засідання 10.09.2025 крім прокурора, не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
28.08.2025 від представника позивача через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання про проведення судового засідання 10.09.2025 без участі представника позивача.
Зазначене клопотання судом задоволено, судове засідання проводиться без участі представника позивача.
26.08.2025 через підсистему “Електронний суд» прокурор надіслав докази направлення на адресу третьої особи документів по справі № 908/2177/25.
05.09.2025 від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшли пояснення.
Вищеперелічені документи прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 10.09.2025 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, відкладено підготовче засідання по справі на 09.10.2025 о 11 год. 20 хв.
В судовому засіданні 09.10.2025 здійснювалась фіксація судового процесу.
Суд відкрив судове засідання. Оголосив склад суду.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомляли.
Ухвали суду направлені на адресу відповідача повертаються до суду з відміткою Укрпошти “за закінченням терміну зберігання».
03.10.2025 прокурор через підсистему “Електронний суд» на виконання вимог ухвали суду надіслав письмові пояснення, які приймаються судом до розгляду, долучаються до матеріалів справи.
За наслідками судового засідання, суд, запитавши думку прокурора та представника позивача, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 30.10.2025 о 11 год. 30 хв.
В судовому засіданні 30.10.2025 здійснювалось здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Прокурор підтримав вимоги позовної заяви, просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала доводи прокурора, просила позов задовольнити.
Відповідач своїм правом на участь в судовому процесі скористався, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно із вимогами ч. 4 ст. 89 ЦК України до єдиного державного реєстру, зокрема, вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.
За приписами частини першої статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “ІТ-Консалтинг», ідентифікаційний код юридичної особи 37056263 є вул. Запорізька, буд 10-Д, м. Запоріжжя, 69002.
Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв'язок» та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/939/15-г).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
В судовому засіданні 30.10.2025 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників, суд
За ТОВ «НВО «ІТ-КОНСАЛТИНГ» на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2010 зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. А, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 10д.
Відповідно до п. 1.1. договору купівлі-продажу від 27.12.2010 вищевказаний об'єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:007:0152 площею 0,3066 га.
Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:007:0152 перебувала в оренді у дочірнього підприємства «ДП Агросервіс 2000» строком до 10.02.2010.
Рішенням Запорізької міської ради від 25.05.2016 № 54/83 ДП «ДП АГРОСЕРВІС 2000» надано згоду на поділ земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:01:007:0152) площею 0,3066 га по вул. Запорізькій, 10д на дві окремі земельні ділянки для подальшої передачі їх в оренду та за належністю.
Рішенням від 31.10.2018 № 35/24 Запорізька міська рада погодила ДП «ДП АГРОСЕРВІС 2000» технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Запорізькій, 10д площею 0,3066 га (кадастровий номер 2310100000:01:007:0152) на дві окремі земельні ділянки таким чином: - земельну ділянку площею 0,3048 га для передачі ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ «ІТ-КОНСАЛТИНГ» для розташування торгівельно-офісної будівлі; - земельну ділянку площею 0,0018 га для передачі до земель Запорізької міської ради.
Фізичною особою - підприємцем Гуляком С.А. у 2019 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:01:007:0152), яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 10д для розташування торгівельно-офісної будівлі.
Рішенням Запорізької міської ради від 05.03.2025 № 76/1 (далі - Рішення № 76/4) затверджено вищезазначену технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.
Відповідно до пункту 2 Рішення № 76/4 Запорізькою міською радою затверджено нові межі та розміри земельних ділянок по вул. Запорізькій, 10д, які утворилися в результаті поділу земельної ділянки, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0253 площею 0,3048 га.
Пунктами 3, 5.1. Рішення № 76/4 земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:007:0253 передано ТОВ «НВО «ІТ-КОНСАЛТИНГ» в оренду строком на 19 років та зобов'язано Товариство укласти з Запорізькою міською радо договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування в установленому законодавством порядку.
Разом з тим, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації за ТОВ «НВО «ІТ-КОНСАЛТИНГ» права оренди земельними ділянками з кадастровими номерами 2310100000:01:007:0253 та 2310100000:01:007:0152.
Відповідно до відомостей, розміщених у Національній кадастровій системи, дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0253 - 10.05.2024.
Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.03.2025 № 3250/5/08-01-04-01-05 ТОВ «НВО «ІТ-КОНСАЛТИНГ» нараховує та сплачує плату за землю за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:007:0152.
За користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:007:0253 звітність ТОВ «НВО «ІТ КОНСАЛТИНГ» та іншими особами не надається.
Згідно із витягом від 06.06.2024 № НВ-2300077352024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0253 станом на 2024 рік складає 14 365 986 грн.
Відповідно до витягу від 06.02.2025 № НВ-2300026162025 нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки станом на 2025 рік складає 16 089 904,32 грн.
Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «НВО «ІТ-КОНСАЛТИНГ» земельною ділянкою (кадастровий номер 2310100000:01:007:0253) площею 3048 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 10д без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 11.05.2024 по 31.01.2025.
Згідно із вказаним розрахунком загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 11.05.2024 по 31.01.2025 складає: - за 2024 рік з 11.05.2024 по 31.12.2024 - 232 768,76 грн; - за 2025 рік з 01.01.2025 по 31.01.2025 - 33 956,85 грн.
Враховуючи, що ТОВ «НВО «ІТ-КОНСАЛТИНГ» користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з 11.05.2024 по 31.01.2025 у розмірі 266 725,61 грн, у зв'язку з чим прокурором в інтересах Запорізької міської ради подано позов у цій справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з такого.
Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.
Приписами статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного Кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентовано у статті 120 Земельного кодексу України у редакції 2001 року. Так, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частини 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час реєстрації права власності на об'єкти нерухомості). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України (у відповідній редакції).
Правовий механізм переходу права на землю, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України.
Виходячи зі змісту зазначеної статті закону норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
Як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності, користування, у тому числі у формі оренди земельної ділянки.
Водночас, за змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5).
Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п. 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
За приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За вимогами ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та ст. 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки » державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
За приписами ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Отже, за змістом указаних приписів законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ст. 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Разом з цим, обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).
Для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Зазначене підтверджується висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.10.2018, у справі №922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 від 13.02.2019 та від 04.12.2019 № 917/1739/17 при розгляді аналогічних спорів.
Як вже зазначалось, рішенням від 31.10.2018 № 35/24 Запорізька міська рада погодила ДП «ДП АГРОСЕРВІС 2000» технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Запорізькій, 10д площею 0,3066 га (кадастровий номер 2310100000:01:007:0152) на дві окремі земельні ділянки таким чином: - земельну ділянку площею 0,3048 га для передачі ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ «ІТ-КОНСАЛТИНГ» для розташування торгівельно-офісної будівлі; - земельну ділянку площею 0,0018 га для передачі до земель Запорізької міської ради. У подальшому Фізичною особою - підприємцем Гуляком С.А. у 2019 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:01:007:0152), яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 10д для розташування торгівельно-офісної будівлі. Рішенням Запорізької міської ради від 05.03.2025 № 76/1 затверджено вищезазначену технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Відповідно до пункту 2 Рішення № 76/4 Запорізькою міською радою затверджено нові межі та розміри земельних ділянок по вул. Запорізькій, 10д, які утворилися в результаті поділу земельної ділянки, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0253 площею 0,3048 га. Пунктами 3, 5.1. Рішення № 76/4 земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:007:0253 передано ТОВ «НВО «ІТ-КОНСАЛТИНГ» в оренду строком на 19 років та зобов'язано Товариство укласти з Запорізькою міською радо договір оренди землі та здійснити державну реєстрацію права користування в установленому законодавством порядку. Разом з тим, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації за ТОВ «НВО «ІТ-КОНСАЛТИНГ» права оренди земельними ділянками з кадастровими номерами 2310100000:01:007:0253 та 2310100000:01:007:0152. Відповідно до відомостей, розміщених у Національній кадастровій системи, дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0253 - 10.05.2024.
Отже, ТОВ «НВО «ІТ-КОНСАЛТИНГ» (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати ТОВ «НВО «ІТ-КОНСАЛТИНГ» за рахунок міської ради.
Згідно із розрахунком, який додано до матеріалів справи, загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 11.05.2024 по 31.01.2025 складає: - за 2024 рік з 11.05.2024 по 31.12.2024 - 232 768,76 грн; - за 2025 рік з 01.01.2025 по 31.01.2025 - 33 956,85 грн.
Враховуючи, що ТОВ «НВО «ІТ-КОНСАЛТИНГ» користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з 11.05.2024 по 31.01.2025 у розмірі 266 725,61 грн.
Щодо підстав для звернення прокурором до суду та порушення інтересів держави.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади (1), орган місцевого самоврядування (2) чи інший суб'єкт владних повноважень (3), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (4).
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Крім того, згідно зі ст.ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 142 Конституції України та статтями 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно із п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
При цьому за інформацією, опублікованої на офіційному сайті Запорізької міської ради, податок на майно є одним із основних доходів бюджету міста Запоріжжя.
Згідно із ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. ТОВ «НВО «ІТ-КОНСАЛТИНГ» користувалось земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:007:0253 площею 0,3048 га без укладення договору оренди землі, у зв'язку з чим бюджет міста не дотримав значні грошові кошти від сплати орендної плати.
Неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.
Стосовно необхідності захисту інтересів держави та органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Норми ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлює дві альтернативні групи умов, при наявності яких, прокурор наділений правом здійснення представництва в суді законних інтересів держави. Перша група альтернативних умов - порушення або загроза порушення інтересів держави. Друга група альтернативних умов - захист цих інтересів (порушених, або щодо порушення яких існує загроза) не здійснює (1) або неналежним чином здійснює (2) орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (3).
Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:007:0253 площею 0,3048 га, яка розташована по вул. Запорізька, 10д у м. Запоріжжі відноситься до земель комунальної власності.
Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.
Крім того, відповідно до вимог ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.
Вознесенівською окружною прокуратурою м. Запоріжжя до Запорізької міської ради направлялися запити від 03.03.2025 № 52-103-1685вих-25, від 04.04.2025 № 52-103-2751вих-25 та від 20.05.2025 № 52-103-4066вих-25 про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «НВО «ІТ КОНСАЛТИНГ» недоотриманого доходу за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0253 площею 0,3048 га, яка розташована на вул. Запорізька, 10д у м. Запоріжжі, у вигляді орендної плати за землю за період з 11.05.2024 по 31.01.2025.
Виконавчий комітет Запорізької міської ради листом від 19.06.2025 № 4627/01/01- 07/6098 повідомив, що Департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради не вживались заходи претензійно-правового характеру до ТОВ «НВО «ІТ КОНСАЛТИНГ» щодо стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:01:007:0253 по вул. Запорізька, 10д.
Вказані обставини свідчать про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.
Відповідно заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя правомірно звернувся позовом у цій справі.
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя повідомлено Запорізьку міську раду про намір звернутись до Господарського суду Запорізької області із вказаним позовом в інтересах держави, що підтверджується листом-повідомленням від 11.07.25 № 52-103-5482вих-25.
Отже, позов прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно із положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ІТ-Консалтинг», ідентифікаційний код юридичної особи 37056263 (вул. Запорізька, буд 10-Д, м. Запоріжжя, 69002) на користь Запорізької міської ради, ідентифікаційни номер юридичної особи 04053915 (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 11.05.2024 по 31.01.2025 у розмірі 266 725 (двісті шістдесят шість тисяч сімсот двадцять п'ять) грн 61 коп. Видати наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ІТ-Консалтинг», ідентифікаційний код юридичної особи 3705626 (вул. Запорізька, буд 10-Д, м. Запоріжжя, 69002) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5, ідентифікаційний код юридичної особ 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн 70 коп. Видати наказ.
4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 03.11.2025.
Суддя А.О. Науменко