номер провадження справи 3/77/25
04.11.2025 Справа № 908/1462/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
розглянувши заяву СТЕПНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ вх.№21020/08-08/25 від 16.10.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1462/25
за позовом: ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВО «ТЮЛЬПАН-АСД» (вул. Привокзальна, буд. 102, с. Лежине, Запорізький район, Запорізька область, 70431; ідентифікаційний код юридичної особи 22133032)
до відповідача: СТЕПНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (вул. Травнева, буд. 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342)
про визнання незаконною відмову в укладенні договору оренди землі на новий строк та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,
без виклику (повідомлення) учасників справи
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.10.2025 у задоволенні позову ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ТЮЛЬПАН-АСД» (вул. Привокзальна, буд. 102, с. Лежине, Запорізький район, Запорізька область, 70431; ідентифікаційний код юридичної особи 22133032) до СТЕПНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (вул. Травнева, буд. 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342) про визнання незаконною відмову в укладенні договору оренди землі на новий строк та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі відмовлено повністю.
Витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.
16.10.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем СТЕПНЕНСЬКОЮ СІЛЬСЬКОЮ РАДОЮ ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ подано заяву (вх.№21020/08-08/25 від 16.10.2025) про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу в розмірі 27 000,00 грн.
Ухвалою суду від 20.10.2025 заяву СТЕПНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ вх.№21020/08-08/25 від 16.10.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1462/25 прийнято до розгляду, визначено, що розгляд заяви відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення, внаслідок чого, в порядку статей 240, 244 ГПК України 03.11.2025 ухвалено додаткове рішення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА.
У відзиві на позовну заяву (вх.№11447/08-08/25 від 04.06.2025, а.с.59-69) відповідачем було вказано орієнтовний розмір судових витрат, які відповідач очікував понести при розгляді справи, в розмірі 30 000,00 грн. За результатами розгляду справи у заяві про ухвалення додаткового рішення просить стягнути з позивача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 27 000,00 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ) ПОЗИВАЧА.
Позивач заперечень на заяву позивача не надав.
Суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на надання заперечень/пояснень на заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
У силу дії пункту 12 частини 3 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI).
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (п. п. 130-132, 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на правову допомогу адвоката у загальному розмірі 27 000,00 грн.
Відповідно до пункту 1 Договору №1 від 10.01.2025, укладеного між відповідачем (Клієнт) та адвокатом Гайдуком Сергієм Павловичем (Адвокат), Адвокат взяв на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту при провадженні по цивільній, кримінальній, господарській, адміністративній справі, у справі про адміністративне правопорушення, під час надання юридичної допомоги загального характеру, (…), а Клієнт зобов'язався виплатити Адвокату гонорар за надання юридичних послуг представника (захисника). ДК021:2015:79110000-8 Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва.
Згідно з п. 5 Договору №1 від 10.01.2025 за надання правової допомоги Клієнт зобов'язується сплачувати Адвокату гонорар щомісячно. Загальна сума, що підлягає сплаті за цим договором, становить 199 999 грн. Щомісячна сума гонорару залежить від об'єму наданих Адвокатом юридичних послуг та підтверджується рахунком-фактурою та Актом приймання-здавання наданих послуг. Клієнт зобов'язаний здійснити оплату юридичних послуг Адвокату за цим договором протягом десяти календарних днів з дати складання сторонами Акту приймання-здавання наданих послуг. Сплата Клієнтом гонорару є підтвердженням належного виконання Адвокатом своїх обов'язків за цим договором.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2025.
Між сторонами (Степненською сільською радою Запорізького району Запорізької області та адвокатом Гайдуком С.П.) підписано акт №12-S приймання-здавання наданих послуг від 10.06.2025 до договору №1 від 10.01.2025 щодо надання послуг у справі №908/1462/25 з підготовки відзиву (вивчення позову, визначення правової позиції відповідача у справі, вивчення правових висновків ,викладених у судових рішеннях Верховного Суду за аналогічними справами, складання відзиву) на суму 10 000,00 грн.
Строк оплати, згідно з актом, до 20.06.2025.
Оплата здійснена відповідачем на користь адвоката 12.06.2025 в розмірі 10 000,00 грн.
Між сторонами (Степненською сільською радою Запорізького району Запорізької області та адвокатом Гайдуком С.П.) підписано акт №17-S приймання-здавання наданих послуг від 01.09.2025 до договору №1 від 10.01.2025 щодо надання послуг у справі №908/1462/25 у вигляді участі адвоката в судових засіданнях 17.06.2025 (3000,00 грн), 09.07.2025 (3000,00 грн) на загальну суму 6000,00 грн.
Строк оплати, згідно з актом, до 30.09.2025.
Оплата здійснена відповідачем на користь адвоката 02.09.2025 в розмірі 6 000,00 грн.
Між сторонами (Степненською сільською радою Запорізького району Запорізької області та адвокатом Гайдуком С.П.) підписано акт №19-S приймання-здавання наданих послуг від 15.10.2025 до договору №1 від 10.01.2025 надання послуг у справі №908/1462/25, а саме: підготовка та складання письмових пояснень з нормативно-правовим обґрунтуванням доводів та міркувань Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області у справі №908/1462/25 від 25.08.2025 - 5000 грн; участь 17.09.2025 в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області у справі №908/1462/25 - 3000 грн; участь 15.10.2025 в судовому засіданні Господарського суду Запорізької області у справі №908/1462/25 - 3000 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 11 000,00 грн.
Строк оплати, згідно з актом, до 25.10.2025.
З матеріалів справи убачається, що правничу допомогу у цій справі у вигляді представництва інтересів в суді надано відповідачу адвокатом Гайдуком С.П. на підставі ордеру серії СЕ №1111682 від 17.05.2025, який було видано відповідачем для представництва та захисту інтересів позивача у Господарському суді Запорізької області на підставі договору про надання правової допомоги №1 від 10.01.2025.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем не надано.
Суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).
Отже, враховуючи фактичний об'єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності, беручи до уваги доведеність позивачем, відповідно до вимог ст. 74 ГПК України надання йому послуг професійної правничої допомоги, відсутність клопотання позивача про їх зменшення, відмову у позові, принцип пропорційності, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення відповідачем витрати на правову допомогу є обґрунтованими та підлягають стягненню в розмірі 27 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву СТЕПНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ вх.№21020/08-08/25 від 16.10.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1462/25 задовольнити повністю.
Стягнути з ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВО «ТЮЛЬПАН-АСД» (вул. Привокзальна, буд. 102, с. Лежине, Запорізький район, Запорізька область, 70431; ідентифікаційний код юридичної особи 22133032) на користь СТЕПНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (вул. Травнева, буд. 50, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, 70432; ідентифікаційний код юридичної особи 05383342) судові витрати у на професійну правничу допомогу в розмірі 27 000,00 грн (двісті тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення підписано 04.11.2025.
Направити додаткове рішення суду учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, відповідача повідомити через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
Суддя С.І. Педорич